Тема 4. Технологічні процеси та техніко-економічний аналіз металургійного комплексу

1 Сучасний стан та перспективи розвитку металургійного комплексу

В Україні виробляють 41 % чавуну, 35 % сталі, 30 % готового прокату з усього обсягу, що виробляється у країнах СНД.

Кризовий період у промисловості, протягом якого обсяг вироб­ництва скоротився наполовину, було подолано в 1999 р., коли негативна динаміка змінилася на позитивну. У 2000 р. вперше за останні роки було забезпечено приріст виробництва основних видів металопродукції на 12—17 %, у тому числі труб стальних — на 48,1 %, марганцевої руди на 38,1 %, феросплавів на 36,9 %, обкатишів на 28,3 %.

Незважаючи на погіршення кон’юнктури світового ринку металів у ІV кварталі 2000 р. (зниження експортних цін на листовий прокат, заготовку, чавун), обсяг виручки від реалізації зріс на 57 %. На підприємствах кольорової металургії та коксохімічного виробництва досягнуто найбільшого зростання виручки (в 2,2 раза) від реалізації продукції. Підприємства чорної металургії, част­ка яких у 2000 р. становила 64,7 % загальної виручки від реалізації, забезпечили підвищення даного показника на 52 %.

У галузі металургії та обробки металу, починаючи з травня 2002 р. спостерігався щомісячний приріст виробництва відносно відповідного місяця минулого року. Як результат за 2002 рік при­ріст становив 3,9 %.

Найбільш експортоорієнтованою з усіх галузей промисловості є металургія. Значна частка виробництва металургійної галузі в Україні припадає на сталь. Україна за обсягами виробництва сталі утримує сьоме місце у світі — у 2002 році було вироблено 34,5 млн. тонн продукції (завантаженість потужностей 79,85 %), що становить 4 % світового виробництва. Виробництво окремих видів продукції вид добувної промисловості та металургії наведено в таблиці 4.1. [25]. На США, ЄС і Японію припадає близько 44 % світового виробництва сталі. В останні роки збільшення потужностей з виробництва сталі значно випереджало підвищення попиту на продукцію. Для більшості країн основний збут продук­ції відбувається на внутрішньому ринку або ринку інтегрованих країн, що характерно, наприклад, для ЄС. Співвідношення між внутрішнім і зовнішнім продажем в залежності від регіонів у світі складає у середньому відповідно 80 % і 20 %. В Україні ситуація полягає в зворотному співвідношенні — близько 85 % прокату експортується і лише 15 % споживається на внутрішньому ринку. Конкурентоспроможність України на зовнішніх ринках металопродукції забезпечується переважно низькими цінами та наявністю в структурі продаж надмірної частки продукції низької переробки. У світі спостерігаються зовсім інші тенденції: країни прагнуть експортувати кінцеву, високорентабельну продукцію. В даний час ємність вітчизняного ринку, що споживає лише 0,6 % — світового виробництва сталі і 16 % — національного, не здатна суттєво впливати на глобальний ринок.

Таблиця 4.1

Виробництво окремих видів продукції добувної промисловості та металургії, (млн т)

Роки	Товарна руда		Чавун	Сталь	Сталеві труби		Готовий прокат чорних металів
	залізна	марганцева			млн т	млн м.
1999	47,8	2,0	23,0	27,4	1,2	155	19,3
2000	55,9	2,7	25,7	31,8	1,7	229	22,6
2001	54,8	2,7	26,4	33,5	1,7	227	25,4
2002	59,4	2,7	27,6	34,5	1,5	247	26,4

Ринкова ніша для продукції української чорної металургії на зовнішньому ринку на період до 2010 р., млн т наведено у табл. 4.2.

Прогнозується, що до 2010 р. обсяг зовнішнього ринку для української металопродукції складе по загальному прокату — 18,2 млн т, у тому числі напівфабрикати — 8,0 млн т, довгий прокат — 4,7 млн т, плоский прокат — 5,5 млн т.

Україна на тривалу перспективу залишатиметься експортоорієнтованою державою. До 2010 р. слід розраховувати на 3—40 % реалізації на ринку України та все ще 60—65 % експорту [27].

Таблиця 4.2