Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ГЕографія природокористування і ПРП.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
106.5 Кб
Скачать

Змістовий Модуль I

Природні ресурси України та їх використання; Природоресурсний потенціал України

Тема 1. Природні ресурси України, їх класифікація. Природно-ресурсний потенціал території.

Коротка історія вивчення природних ресурсів України. Класифікація природних ресурсів. Визначення природних ресурсів, головні види природних ресурсів. Природокористування та раціональне природокористування. Природо-ресурсний потенціал території (акваторії) та його оцінка. Поняття продуктивних сил, споживчої вартості. Характеристика природо-ресурсного потенціалу та його окремих складових.

Тема 2. Зміст, предмет, рівні й завдання еиономіко-географічного дослідження природно-ресурсного потенціалу

Розкриття змісту, предмету, рівнів і завдань економіко-географічного дослідження ПРП базується на розробленій цілісній, єдиній системі методологічних принципів діалектики, прийомів формальної логіки, філософських та економіко-географічних понять і категорій.

Найважливішим принципом наукового пізнання, який випливає з усього досвіду розвитку теоретичної думки, є, як відомо, тотожність логіки, діалектики і теорії пізнання. Логічні закономірності наукового мислення знаходять своє відображення у сходженні від абстрактного до конкретного, що є власне методом у вузькому розумінні цього слова. Виникнення, становлення і розвиток реального об'єкту як діалектичний процес розкривається онтологічними закономірностями. Нарешті, співвідношення мислення і буття, дослідження сутності як специфічного предмету науки (теорія пізнання) характеризуються гносеологічними закономірностями. У взаємозв'язку між ними – логікою, діалектикою і теорією пізнання навколишньої дійсності – проявляється надзвичайно тісна, гармонійна єдність усіх складових діалектичного шляху пізнання істини, розчленування яких позбавило б, з одного боку, властивих їм гносеологічної, світоглядної функції, а з іншого, – практичної значущості (рис. 1). Системне, цілісне бачення соціально-економічних явищ і процесів, єдність методу і його різноманітність випливають із закономірного взаємозв'язку між об'єктивною реальністю (загальним об'єктом дослідження) і формою її наукового пізнання (предметом вивчення).

Тема 3. Методологія і методика кількісного визначення природно-ресурсного потенціалу

У теперішній час чітко простежується тенденція до формування нових підходів в оцінці ПРП, які суттєво впливають на розвиток ресурсознавства у найближчій перспективі. По-перше, значно розширюється спектр видів оцінок природних ресурсів. Поряд з найновішими поглибленими дослідженнями у галузі суто економічних оцінок як ресурсів суходолу, так і океану, з'являються роботи, присвячені кількісному визначенню ПРП за економічними, соціальними критеріями і показниками. По-друге, обґрунтовується специфічність оцінки ПРП як оцінки абсолютної (а не відносної, порівняльної) продуктивності природних ресурсів, що водночас є характеристикою ступеню використання їх потенційної продуктивності за даний проміжок часу. Відносна (порівняльна) продуктивність природних ресурсів пов'язана з величиною диференційної ренти. З цього приводу відзначалося, що «ряд рент стоїть один до одного в такому самому відношенні, як ряд різниць у родючості, приймаючи за нульовий пункт регулюючу землю, що не дає ренти. Чи будуть різного роду землі давати 1, 2, 3, 4, 5 бушелів, чи 11, 12, 13, 14, 15 бушелів продукту на акр, — рента в обох випадках становитиме ряд: 0, 1, 2, 3, 4 бушелі або відповідні суми грошей».

По-третє, проходить регіоналізація оцінок ПРП (за термінологією Г. О. Приваловської) за економічними, соціальними і екологічними критеріями розвитку інтегральних територіальних структур, сутність якої в тому й полягає, щоби на основі визначених апріорі просторових відмінностей у поєднанні вказаних ознак визначити специфіку взаємодії цього потенціалу і ресурсно-виробничих комплексів з іншими компонентами інтегральних територіальних структур і оцінити ефективність цієї взаємодії за критеріями соціального та екологічного благополуччя—неблагополуччя. Оцінка ПРП за ефективністю його використання повинна виходити із заміни парадигми пріоритетності економічних інтересів парадигмою їх паритетності з соціальними та екологічними (переважно регіональними) інтересами.