Розділ 1 вища освіта в україні у контексті болонського процесу

Система вищої освіти України, її мета, завдання і функції

Зараз в Україні діє система вищої освіти, відповідно до якої існує три освітньо-кваліфікаційних рівня вищої освіти, кожен з яких передбачає оволодіння відповідною освітньо-професійною програмою:

- молодший спеціаліст (неповна вища освіта) - це освітньо-кваліфікаційний рівень, який передбачає набуття компетенції для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад;

- бакалавр (базова вища освіта) - це освітньо-кваліфікаційний рівень, який передбачає набуття компетенції для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад;

-магістр та спеціаліст (повна вища освіта) - це освітньо-кваліфікаційний рівень, який передбачає набуття компетенції для виконання завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад працівників підприємств, або первинних посад наукових та науково-педагогічних працівників.

Мета освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.

Вища освіта спрямована на забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної, практичної підготовки фахівців, які мають визначати темпи і рівень науково-технічного, економічного та соціально-культурного прогресу, формування інтелектуального потенціалу нації на всебічний розвиток особистості як найвищої цінності суспільства. Вона має стати могутнім фактором розвитку духовної культури українського народу, відтворення продуктивних сил України.

В Україні вища освіта має дві основні функції:

- соціальна, яка відповідає за розвиток особистості загалом;

- економічна, принципом якої є створення висококваліфікованих спеціалістів.

Болонський процес в Україні

Болонський процес - це процес європейських реформ, що спрямований на створення спільної Зони європейської вищої освіти до 2010 року. Болонський процес офіційно розпочався у 1999 році з підписання Болонської декларації. Передумовою її створення стало підписання Великої Хартії європейських університетів.19 травня 2005 року у норвезькому місті Берген на Конференції міністрів країн Європи Україна приєдналася до Болонського процесу, зобов'язавшись внести відповідні зміни у національну систему освіти та приєднатися до роботи над визначенням пріоритетів у процесі створення єдиного європейського простору вищої освіти до 2010 року.

Сутність Болонського процесу полягає у тому, щоб на основі розробки єдиних критеріїв та стандартів в сфері освіти та науки створити тісне співробітництво між ВНЗ Європи, сприяти мобільності студентів та вчительського складу.

Мета болонського процесу – створення європейського освітнього і наукового простору для підвищення можливості випускників ВНЗ до працевлаштування, покращення мобільності граждан на європейському ринку праці, підвищення конкурентоспроможності європейської вищої школи.

Болонською декларацією визначено шість основних цілей створення єдиного європейського простору вищої освіти:

1. Впровадження зрозумілої і стандартизованої системи освітніх ступенів. Це необхідно для підвищення конкурентоспроможності європейської вищої освіти і полегшення працевлаштування випускників європейських університетів.

2. Поділ вищої освіти на два етапи - доступеневу (udergraduate) та післяступеневу (graduate). За основу була прийнята система освіти, що давно використовується у Великобританії і США: бакалавр - магістр. Перший етап повинен мати тривалість не менше трьох років і завершуватися отриманням диплому бакалавра, при цьому випускник повинен мати закінчену вищу освіту і можливість претендувати на роботу на відповідних посадах. Другий етап вищої освіти передбачає отримання студентом більш продвинутого рівня знань у якій-небудь вузькій спеціалізації. Тривати він повинен один - два роки і закінчуватися здобуттям ступеня магістра (або доктора).

3. Запровадження єдиної системи обліку трудомісткості навчальних програм з використанням залікових одиниць - кредитів. За основу була прийнята Європейська система переведення і накопичення кредитів (EuropeanCreditTransferandAccumulationSystem, ECTS). Кредитна система необхідна, в першу чергу, для оцінки рівня підготовки студента при переводі з ВНЗ до ВНЗ.

4. Забезпечення мобільності студентів і викладачів, тобто створення для них можливостей продовжувати освіту (або роботу) в іншому європейському ВУЗі.

5. Забезпечення високих стандартів вищої освіти в Європі, незалежних від національних урядів. Розробка стандартизованих критеріїв і методик оцінки рівня освіти.

6. Підвищення привабливості європейської вищої освіти, в тому числі за рахунок міжуніверситетської співпраці, забезпечення мобільності студентів і сумісних програм навчання, проведення наукових досліджень і практичної підготовки.

19 травня 2005 року на конференції у норвезькому місті Берген Україна офіційно приєдналася до «Болонського процесу», що має на меті створення єдиного європейського простору вищої освіти до 2010 року. Приєднання нашої країни до Болонського процесу надає можливість здійснити структурні перетворення вищої освіти за узгодженою системою критеріїв, стандартів і характеристик, що дозволить Україні стати визнаною частиною європейського освітнього і наукового простору.

З огляду на стан української системи вищого освіти, головним напрямом Болонського процесу для нас стане лібералізація вищої школи, навчання студентів принципів свободи й одночасно відповідальності за свій вибір. Адже тільки внутрішньо вільна людина, котра опанувала мистецтво прийняття рішень і відповідальності за них, може бути по-справжньому свідомим громадянином, а також конкурентоспроможним, мобільним професіоналом. Західна практика показує: студент, який вибрав курс на основі особистого інтересу, і навчається зовсім інакше. На сьогодні 45 європейських країн, включно з Україною, є його учасниками. Крім того, значна кількість міжнародних організації підтримують ідеї процесу та сприяють його реалізації.

Європейська система трансферу оцінок (англ. ECTS, EuropeanCommunityCourseCreditTransferSystem) — це кредитна система, яка пропонує спосіб вимірювання та порівняння навчальних досягнень і переведення їх з одного інституту до іншого. Ця система, створена для забезпечення єдиної процедури оцінки навчання за кордоном, системи виміру і порівняння результатів навчання, їхнього академічного визнання і передачі від одного інституту іншому. Система може використовуватися усередині інституту, між інститутами однієї країни, а так само між інститутами-партнерами з різних країн. Система ECTS базується на принципах взаємної довіри учасників і передбачає виконання правил щодо всіх її частин: ECTS-кредитів, ECTS-оцінок, Угоди про навчання і зарахування кредитів. 1 кредит прирівнюється загально до 8 годин викладацької діяльності.

Основні етапи Болонського процесу

1. Сорбонська декларація, 25 травня 1998 року, м. Париж, Сорбонна

Спільна декларація про гармонізацію архітектури європейської системи вищої освіти. Обґрунтовано створення Зони європейської вищої освіти як основного шляху розвитку мобільності громадян із можливістю їх працевлаштування для загального розвитку континенту за участю чотирьох міністрів, які представляють Великобританію, Німеччину, Францію й Італію.

2.Болонська конвенція, спільна заява європейських міністрів, 18-19 червня 1999року, м. Болонья

Девіз: зона європейської вищої освіти.

До 2010 року досягти таких цілей, які розглядаються як першочергові для створення Зони європейської вищої освіти й просування європейської системи вищої освіти цілим світом:

- прийняття системи зрозумілих ступенів і ступенів, які можна легко зіставити, у тому числі, через впровадження Додатка до диплома;

- прийняття системи, яка ґрунтується, за своєю суттю, на двох основних циклах -

доступеневому й після ступеневому;

- запровадження системи кредитів за типом ECTS;

- сприяння мобільності шляхом подолання перешкод ефективному здійсненню вільного пересування;

- сприяння європейському співробітництву в забезпеченні якості освіти з метою

розробки критеріїв і методологій, які легко можна зіставити;

- сприяння необхідним європейським баченням у вищій освіті.

(29 міністрів Європейських держав підписують декларацію Болонської конвенції).

3. Конференція європейських вищих навчальних закладіві освітніх організацій , 29-30 березня 2001 року , м. Саламанка

Девіз: формування майбутнього

Більше 300 європейських вищих навчальних закладів і їх основних представницьких

організацій зібралися уСаламанці. Їхнею метою було підготувати Празьку зустріч міністрів, які відповідають за вищу освіту в країнах, залучених до Болонського процесу. Було погоджено пропоновані мету, принципи і пріоритети.

Вищі навчальні заклади звертаються до урядів і підтверджують свою здатність і готовність ініціювати і підтримувати прогрес спільними зусиллями:

• здійснити переоцінку вищої освіти і наукових досліджень для всієї Європи;

• реорганізувати вищу освіту загалом і поновити програми зокрема;

• розвивати й базувати вищу освіту на основі наукових досліджень;

• виробити взаємоприйнятні механізми для оцінки, гарантії і підтвердження якості;

• послуговуватися загальними термінами європейського виміру і забезпечувати сумісність різних інститутів, програм, ступенів;

• сприяти мобільності студентів, персоналу й можливості працевлаштування випускників у Європі;

• підтримувати зусилля з модернізації університетів у країнах, де існують значні проблеми щодо входження в Зону європейської вищої освіти;

• провадити зміни, будучи відкритими, привабливими, конкурентоспроможними вдома, в Європі й у світі;

• дотримуватись позиції, що вища освіта має бути відповідальною перед суспільством.

4. Комюніке зустрічі європейських міністрів, які відповідають за вищу

освіту, 18-19 травня 2001 року, м.Прага.

Девіз: до зони європейської вищої освіти

Подальші дії після досягнення шести цілей Болонського процесу

• прийняття системи легко зрозумілих і сумірних ступенів;

• прийняття системи, заснованої, на двох основних циклах;

• заснування системи кредитів;

• сприяння мобільності;

• сприяння європейському співробітництву в забезпеченні якості;

• сприяння європейському підходу до вищої освіти.

Крім того, міністри акцентували увагу на таких позиціях:

Зокрема:

• навчання протягом усього життя (система безперервної освіти);

• вищі навчальні заклади й студенти;

• сприяння забезпечення привабливості Зони європейської вищої освіти;

• енергійне продовження Болонського процесу.

Вони підтвердили потребу в структурі для доведення справи до кінця, що складається з групи сприяння – з представників усіх країн, що підписали відповідні документи, нових учасників і Європейської комісії і групи підготовки – з представників країн, які є приймаючими на попередніх і наступних зустрічах на рівні міністрів, двох держав - членів ЄС і двох країн, що не входять у ЄС. Європейській асоціації університетів, Європейській асоціації вищих навчальних закладів, Асоціації національних спілок студентів у Європі і Раді Європи необхідно консультуватися щодо стану розвитку процесу. Задля дієвості процесу, міністри просили групу сприяння впорядкувати семінари для проведення досліджень у таких галузях: співробітництво, що стосується акредитації і забезпечення якості; визнання результатів навчання і використання кредитів у Болонському процесі; розвиток спільних ступенів; соціальні питання, із акцентованою увагою щодо перешкод мобільності, а також розширення Болонського процесу, навчання протягом усього життя і залучення до обговорення студентів.

5.Комюніке конференції міністрів, відповідальних за вищу освіту, 19-20

вересня 2003 року, м. Берлін.

Девіз: створення загальноєвропейського простору вищої освіти

Міністри приймають до уваги

1) звіт про стан робіт, доручений Комісії з розвитку Болонського Процесу між Прагою і Берліном.

2) звіт Trends-III, підготовлений Європейською Асоціацією Університетів (EUA),

3) результати семінарів, організованих як частина робочої програми між Прагою і Берліном

4) зауваження Європейської Комісії і Ради Європи і визнають їхню підтримку в процесі реалізації Процесу.

Міністри поділяють думку про те, що будуть спрямовані зусилля на забезпечення більш тісних зв'язків між вищою освітою і дослідницькими системами в кожній із країн-учасниць. Загальноєвропейський простір вищої освіти на цьому початковому етапі матиме велику користь від спільної діяльності з європейським дослідницьким простором, зміцнюючи в такий спосіб фундамент для Європи Знань. Метою, безперечно, є збереження європейського культурного багатства і мовної різноманітності. Міністри визнають фундаментальну роль вузів і студентських організацій у розвитку загальноєвропейського простору вищої освіти.

Також береться до уваги

1) повідомлення від Європейської Асоціації Університетів (EAU), що є результатом Грацької Конвенції вищих навчальних закладів,

2) виступи Європейської Асоціації вищих навчальних закладів (EURASHE)

3) і повідомлення ESIB - Національних спілок студентів Європи.

Міністри вітають зацікавленість інших регіонів світу в розвитку загальноєвропейського простору вищої освіти, а також вітають зокрема присутність представників європейських країн, які ще вступили в Болонський Процес, а також представників робочої групи Загального простору вищої освіти Європейського Союзу, Латинської Америки і Карибського регіону (EULAC) як гостей конференції.

Прогрес:

Забезпечення якості.

Отже, міністри дійшли згоди, що до 2005 p. національні системи із забезпечення якості повинні в собі містити:

1. Визначення обов'язків органів і установ, які беруть участь.

2. Оцінювання програм і вузів, яке охоплює внутрішню і зовнішню оцінку, з

3. врахуванням участі студентів і публікації результатів.

4. Система акредитації, атестації і сумірних процедур

5. Міжнародне партнерство, співробітництво і створення мережі.

На європейському рівні міністри закликають ENQA за допомогою впливу на членів цієї організації, у співробітництві з EUA, EURASHE і ESIB, створити набір погоджених стандартів, процедур і керівних принципів забезпечення якості.

Структура ступенів: прийняття системи, яка складається з двох основних ступенів

Міністри наголошують на своєму зобов'язанні зробити вищу освіту доступною для всіх, використовуючи всі можливості і відповідні засоби:

- Просування мобільності.

- Запровадження системи кредитів.

- Визнання ступенів: прийняття системи чітких і сумірних ступенів.

- Вищі навчальні заклади й студенти.

- Підтримка європейської складової у сфері вищої освіти.

- Підтримка привабливості загальноєвропейського простору вищої освіти.

- Навчання протягом усього життя.

РОЗДІЛ 2 СТРУКТУРА УНВЕРСИТЕТУ. БІБЛІОТЕКА УНІВЕРСИТЕТУ ТА ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ ЇЇ ФОНДАМИ

Структура університету

Унаслідок зусиль багатьох поколінь учених у ДонНУЕТ сформувався потужний  науковий потенціал у галузі економіки, торгівлі, обладнання та харчових технологій. Міжнародного визнання набули дослідження наукових шкіл з теорії ринку, економіки та фінансів торгівлі, бухгалтерського обліку, аналізу й аудиту; маркетингу і комерційної діяльності, маркетингового менеджменту, обладнання харчових виробництв, технологій харчування, товарознавства та експертизи, еколого-технологічних проблем виробництва.Останні чотири роки університет визнається Міністерством освіти і науки України кращим серед економічних університетів з наукової діяльності. Значна увага в університеті приділяється науковій творчості студентів. Щорічно студенти ДонНУЕТ беруть участь в олімпіадах і фестивалях різних рівнів, конкурсах дипломних проектів і наукових робіт, одержуючи дипломи, грамоти, цінні подарунки. Особливо обдаровані й активні студенти отримують стипендії Президента України, обласної і міської держадміністрації та різних фондів. П’ять років поспіль ДонНУЕТ нагороджується кубком і  дипломом Всеукраїнського конгресу профспілок як кращий навчальний заклад з організації наукової роботи серед студентів.

Студенти користуються спортивним комплексом університету. За останні 3 роки в навчальних корпусах відкрито 4 нових спортивних зали. В чотирьох гуртожитках університету працюють спортивні зали для занять гімнастикою, аеробікою, боксом, важкою атлетикою.        В університеті активно діють органи студентського самоврядування, які приймають участь в вирішенні всіх питань щодо організації навчального процесу і наукової роботи серед студентів, дозвілля і культурно-масової роботи, розвитку міжнародних зв'язків і працевлаштування випускників. До органів студентського самоврядування інститутів (факультетів) і університету може бути обраний будь-який студент, рішенням Донецької міської ради структура студентського самоврядування університету визнана кращою і рекомендована до впровадження в інших вищих навчальних закладах.        В університеті функціонують актові зали, підприємства ресторанного господарства, гуртожитки. Усі студенти ДонНУЕТ (неміські), у т.ч. технікумів, забезпечені місцями у гуртожитках.        За підсумками міського конкурсу, гуртожитки університету визнані кращими в м. Донецьку.        На кафедрах університету функціонують наукові гуртки та гуртки за інтересами, де студенти мають можливість продемонструвати свої глибокі системні знання та творчі здібності. Активно працюють і користуються популярністю: імідж студія "Дизайн", "Ярмарок ідей і рекламних плакатів", "Клуб ділових зустрічей", філософський семінар "Проблеми демократії в суспільстві", правничий клуб та інші.        Традиційно за ініціативою органів студентського самоврядування і профспілкового комітету студентів в кращих залах Донецька відбуваються такі студентські свята, як "День кар'єри", "Дебют першокурсника", "День студента", Новорічні вечори, "День святого Валентина", "Міс ДонНУЕТ", "Гуморина", "Урочиста церемонія вручення дипломів кращим випускникам", "Присвячення в студенти" та інші. Колективи художньої самодіяльності університету неодноразово були лауреатами регіональних і всеукраїнських конкурсів. Студенти університету проводять не тільки внутрішні, але і міжвузівські заходи, серед них такі, як регіональний кулінарний конкурс серед студентів "Студентська кухня", конкурс бізнес-проектів "Моя спеціальність - моє покликання", регіональна конференція "Молодь і підприємство", Всеукраїнський студентський семінар "Маркетинг - крок у ІІІ тисячоліття" і багато інших.        Влітку чудовий відпочинок студентам забезпечують бази відпочинку університету, які знаходяться на узбережжі Азовського моря і в заповіднику "Святі гори". Бази відпочинку мають все необхідне обладнання, матеріали, спортивні і танцювальні майданчики для проведення культурної і спортивної роботи, студенти отримують путівки безкоштовно, або за пільговою ціною.

Бібліотека ДонНУЄТу

Наукова бібліотека Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського прагне стати однією з провідних бібліотек регіону, формуючи універсальний ресурсний потенціал, відповідаючий завданням високого рівня підготовки спеціалістів та науково-дослідним процесам університету, впроваджуючи новітні інформаційні технології, активізуючи формування електронних інформаційних ресурсів. Місія наукової бібліотеки ДонНУЕТ полягає у формуванні універсального ресурсного потенціалу, відповідно завданням навчально-виховного і науково–дослідного процесів університету та забезпеченні широкого доступу всіх категорій користувачів до власних і світових інформаційних ресурсів. Політика НБ ДонНУЕТ формується на засадах Політики якості університету і спрямована на сприяння в досягненні високої якості підготовки фахівців шляхом постійного вивчення складу користувачів, їх вимог, потреб, очікувань; підвищення якості бібліотечно-інформаційних послуг; забезпечення широкого та оперативного доступу всіх категорій користувачів до інформаційних ресурсів; напрацювання нових та удосконалення традиційних технік бібліотечно - інформаційної роботи; впровадження новітніх інформаційних технологій та безперервного поліпшення якості на засадах ефективного зворотнього зв’язку з користувачами. Загальний фонд наукової бібліотеки нараховує 709 тис. прим., із них державною мовою 195 тис. прим. Наукові видання складають 40%, навчальні 34% від загального фонду. Щорічно до бібліотеки надходить понад 35 тис. документів, більш 3,5 тис. назв, 70% надходжень – державною мовою. Бібліотека одержує 350 назв періодичних видань, загальний обсяг яких 75 тис. прим. Поряд з навчальною, науковою, довідковою літературою у фонді бібліотеки містяться звіти про науково-дослідні роботи кафедр університету з 1959 року, навчально-методичні і методичні видання, монографії, наукові збірники викладачів університету. З 1997 року до бібліотеки надходять всі дисертації, захищені в університеті. Особлива гордість бібліотеки - фонд рідкісної книги (понад 2 тисячі одиниць зберігання). В його складі різні тематико-хронологічні зібрання, в тому числі видання 1858-1930 років. Безперечний інтерес складають видання, які ввійшли до Всеукраїнського Реєстру рідкісних і цінних видань – 133 найменування. Щорічно бібліотека обслуговує 57 тисяч користувачів, книговидача складає більше 900 тис. документів. Наукова бібліотека університету постійно удосконалює своє інформаційно-комунікативне середовище, вагомою складовою якого є електронні інформаційні ресурси. На основі АБІС UNILIB в бібліотеці комп’ютеризовані всі технологічні процеси, пов’язані з комплектуванням, науковою обробкою документів. Обслуговування користувачів бібліотеки здійснюється в автоматизованому режимі. Локальна комп’ютерна мережа бібліотеки складається з 112 комп’ютерів, з них – 68 надано до послуг користувачів, з яких 18 - мають доступ до мережі Інтернет. Доступ до ЕК бібліотеки мають всі кафедри та ком’ютерні класи університету. Створення Електронної бібліотеки стало пріоритетним напрямком у розвитку наукової бібліотеки. Електронна бібліотека - це єдиний комплекс, який складається з електронного каталогу, фонду повнотекстових електронних документів та електронних видань на CD-ROM. Фонд електронних документів бібліотеки налічує понад 9,7 тисяч документів: інтегровані підручники, навчальні посібники, монографії, методичні розробки викладачів університету, конспекти лекцій, дисертації та автореферати дисертацій, стандарти, періодичні видання. Електронний каталог наукової бібліотеки містить понад 280 тисяч бібліографічних записів і з’єднує інформацію про документи та користувачів, що дозволяє оперативно керувати процесами формування і розподілення фонду, книгозабезпеченістю навчального процесу. Важливим напрямком в діяльності бібліотеки є довідково-бібліографічне та інформаційне обслуговування користувачів. Особлива увага фахівців бібліотеки приділяється інформаційному обслуговуванню науковців університету: на кафедри щомісячно надсилаються електронні анотовані бюлетені нових надходжень, виконуються тематичні довідки по запитам кафедр, здійснюється індексування за таблицями УДК статей викладачів і студентів університету для наукових журналів і збірників, віртуальні перегляди і бібліографічні огляди літератури відповідно напрямкам наукових досліджень, надається допомога у створенні бібліографічного апарату до звітів з наукових досліджень. Важливого значення набувають організація та проведення днів інформації для викладачів кафедр, бібліографічних консультацій для всіх категорій користувачів, екскурсій по бібліотеці для студентів, абітурієнтів, спеціалістів торгівлі, гостей університету. З метою збереження і розповсюдження наукової спадщини університету з 2003 року започатковано серію біобібліографічних покажчиків «Провідні вчені ДонНУЕТ». На сьогодні серія налічує 18 випусків. У 2003 році наукова робота бібліотеки вперше увійшла до плану наукової роботи університету. На потязі 2003-2009 років виконано три держбюджетних теми. Результати наукових досліджень впроваджуються в роботу бібліотеки, що дало змогу підвищити ефективність та результативність діяльності бібліотеки в цілому, визначити шляхи подальшого удосконалення та стратегію розвитку. З 2008 року в бібліотеці розпочато проект по впровадженню основних принципів менеджменту якості в діяльність наукової бібліотеки ДонНУЕТ. Дослідження існуючих та можливих потреб користувачів бібліотеки, рівня їх задоволення якістю бібліотечних послуг дасть змогу розробити ряд рекомендацій по удосконаленню бібліотечної діяльності на основі впровадження системи якості в бібліотечні процеси. За результатами науково-дослідної роботи бібліотекою на протязі 2005-2011 рр. проведено 7 науково-практичних конференцій.

Права та обов'язки користувачів бібліотечними фондами

Право користування бібліотекою мають студенти, аспіранти, магістранти, професорсько-викладацький склад, працівники структурних підрозділів університету, слухачі інституту післядипломної освіти. 2. Користувачі мають право отримувати безкоштовну інформацію про склад бібліотечного фонду, консультаційну допомогу в пошуках джерел інформації, одержувати в тимчасове користування книги., інші документи з фонду бібліотеки, брати участь у масових та інших заходах що проводить бібліотека, та входити до читацьких рад. 3. На весь контингент університету створюється єдина електронна БД. Для запису в бібліотеку необхідно подати студентський, аспірантський квиток, документ слухачів ІПО або паспорт. Користувачі інших вищих навчальних закладів подають паспорт і після реєстрації в електронній БД обслуговуються в читальних залах. 4. Користувачі заповнюють реєстраційну картку – договір, де своїм підписом підтверджують згоду з умовами автоматизованої системи обслуговування та свою відповідальність за дотримання авторських прав під час роботи з повнотекстовими електронними документами. 5. Користувач бібліотеки отримує пластиковий читацький квиток з власним кодом, який відповідає штрихкоду його електронного формуляру. 5.1. Читацький квиток є єдиним документом, на підставі якого здійснюється обслуговування користувачів бібліотеки. 5.2 .Передавати читацький квиток іншим особам заборонено. 5.3. У разі втрати читацького квитка користувач зобов’язаний у 3-х денний строк повідомити працівників відділу навчальної літератури і подати заяву про видачу дубліката читацького квитка. 5.4. Дублікат читацького квитка видається тільки один раз. 5.5. Втрата читацького квитка не знімає відповідальності за всі документи, що під нього взято. 6. Користувачі мають право отримувати в тимчасове користування навчальну літературу строком на один семестр, або навчальний рік згідно навчальним планам і програмам, в залежності від книгозабезпеченості. 7. Наукова література видається професорсько-викладацькому складу та науковим працівникам у кількості до 15 примірників строком на один місяць з правом продовження до 2-х строків; студентам – до 10 примірників: денної форми навчання на 15 днів; заочної форми навчання – на 1 місяць, іншим категоріям користувачів – до 5 примірників на 15 днів з правом продовження на 1 строк. 8. Художня література видається у кількості до 5 примірників строком на 15 днів з правом продовження на один строк. 9. Бібліотекар має право подовжити термін користування документами на прохання читача, якщо на неї них попиту з боку інших читачів. 10. Рідкісні та цінні видання, енциклопедії, довідкові видання, альбоми, атласи, одиничні примірники, видання на електронних носіях та матеріали, що надійшли по МБА, видаються тільки у читальних залах.. 11. Неопубліковані матеріали, література обмеженого користування видаються в установленому порядку. 12. Кількість документів, що видаються в читальних залах, не обмежується. 13. У разі відсутності у бібліотеці потрібних документів користувач має право отримати їх (або копії) з інших бібліотек через МБ.