8. Участь України у міжнародному виробничому кооперуванні.

Україна уклала ряд міжнародних угод (як міжурядового, так і міжвідомчого характеру), положення яких стосуються виробничого кооперування.

Україна приймає участь у таких формах міжнародного виробничого кооперування, що відокремлює ЄЕК ООН:

1) надання ліцензій з оплатою поставками продукції, отриманої з їх використанням;

2) поставки комплектних підприємств та обладнання з оплатою продукцією, що має бути виготовлена на цих заводах та лініях;

3) спільне виробництво, включаючи науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) на основі спеціалізації;

4) спільне спорудження господарських об'єктів;

5) спільні проекти;

6) підряд, субпідряд; спільні операції.

Окремі українські підприємства також використовують нестандартну для основної кількості вітчизняних суб'єктів господарювання організаційно-правову форму кооперування – консорціуми. ЗАТ “Новокраматорський машинобудівний завод” (“НКМЗ”) є учасником 4 міжнародних консорціумів (консорціум зі створення міні-заводів, консорціум “Сучасні трубні стани”, консорціум з виробництва наукомісткої продукції, консорційна угода з “Тяжпромэкспорт”), організованих з його ініціативи для прискорення розробки, передачі та комерціалізації технологій з метою створення і просування на ринок принципово нової наукомісткої та складної продукції. Міжнародний консорціум зі створення міні-заводів (“НКМЗ”, Молдавський металургійний завод, “Укргипромез”) дозволяє машинобудівним підприємствам, металургійним заводам, що входять до складу міні-заводу, впроваджувати прогресивні технології.

Уряди держав-учасниць СНД, прагнучи забезпечити сприятливі умови для державної підтримки і взаємовигідного розвитку виробничого кооперування і прямих зв’язків між підприємствами та галузями в межах СНД, уклали 23 грудня 1993 р. «Угоду про загальні умови і механізм підтримки розвитку виробничої кооперації підприємств і галузей держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав» (Ашхабадська угода). На основі Ашхабадської угоди Україна уклала з урядами держав СНД багатосторонні та двосторонні угоди про виробничу кооперацію та угоди про виробничу кооперацію в окремих галузях.

Основні положення Ашхабадської угоди щорічно деталізуються Протоколом про механізм реалізації Угоди про загальні умови і механізм підтримки розвитку виробничої кооперації підприємств і галузей держав-учасниць СНД (далі – Протокол), де передбачається здійснення постачання певних товарів у рамках виробничої кооперації на рік.

Особливо активного і неоднозначного розвитку набуло виробниче кооперування України з Російською Федерацією.

У 2004 р. у взаємопоставках продукції взяли участь більше 300 господарюючих суб'єктів з Російської Федерації й України. Номенклатура продукції нараховувала близько 60 найменувань. Значна частка поставок товарів у рамках кооперації йшла підприємствам ВПК, машинобудування і літакобудування.

27.05.2006 р. Російська Федерація Постановою №315 скасувала в однобічному порядку податкові пільги з виробничої кооперації з Україною. Російська Федерація відмовилася від участі в створенні Ан-70 та в інших кооперативних проектах.

В березні 2010 р. необхідність розвитку та реорганізації виробничого кооперуванняУкраїни з Російською Федерацією знайшла відбиття в Протоколі 6-го засідання комітету з питань економічного співробітництва Українсько-Російської міждержавної комісії, а також відзначалася під час зустрічі президентів України й Росії в травні 2010 р.

У 2010 р. обсяги й номенклатуру взаємопостачаємих коопераційних виробів, які визначено Мінпромполітики України й Мінпромторгом Росії, охоплюють 160 українських і 350 російських підприємств.

ТПП України створило спеціальний підрозділ - Комітет з розвитку виробничої коопераціїз Росією й іншими країнами СНД та департамент зовнішньоекономічних зв'язків.