4. Участь України у міжнародній торгівлі послугами.

Україна, ставши у 2008 р. членом СОТ, приєдналась до багатосторонніх міжнародних угод, які складають основу механізму міжнародного регулювання торгівлі послугами і правове підґрунтя глобалізаційних процесів у даній сфері. Україна приєдналася до Марракеської Угоди про заснування СОТ, невід'ємними частинами якої є угоди та правові документи, включені до її додатків, серед яких є і Генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС).

Законодавчі акти, які регламентують зовнішньоторговельну діяльність суб’єктів ЗЕД України на ринку послуг та забезпечують участь України у процесах транснаціоналізації міжнародного ринку послуг є:

1. Генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС),

2. Перелік вилучень з режиму найбільшого сприяння (РНС) відповідно до статті ІІ ГАТС.

3. Графік специфічних зобов’язань в секторі послуг. У Розкладі специфічних зобов'язань України щодо приєднання до ГАТС містяться зобов'язання майже за 134 секторами.

Зобов'язання України у рамках ГАТС стосуються «якісних» обмежень:

- під­твердження професійної кваліфікації в секторах медичних та освітніх послуг;

- вимоги акредитації у секторах професійних, фінансових, транспортних послуг;

- обмеження на здійснен­ня деяких видів послуг (сектор фінансових, юридичних, аудіовізуальних, транспортних, рекреаційних і культурних послуг).

Пряма уніфікація (уніфікація національного законодавства, яка базується на безпосередньому застосуванні конвенційних норм) в сфері торгівлі послугами використовується обмежено - у конкретних галузях:

1) Україною ратифіковано ряд конвенцій стосовно транспортних послуг.

2) угоди, які дозволяють відстежувати та зіставляти статистичні показники міжнародної торгівлі країн світу.

В статистичній системі України практикується використання одночасно різних класифікаційних схем для послуг: Класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД, ДК 009-96), Класифікатор послуг ЗЕД (ДК 012-97), який не повністю співпадає з РКППБ МВФ (п’яте видання). У національній статистиці послуг не використовується класифікаційна схема GNS/W/120 СОТ, що ускладнює порівняння даних статистики експорту - імпорту послуг України та статистичних даних СОТ.

Види послуг згідно класифікації, що використовується в Україні: транспортні, подорожі; зв'язку; будівельні; страхові; фінансові; комп'ютерні та інформаційні; роялті та ліцензійні; інші ділові; різні ділові, професійні та технічні; послуги приватним особам та послуги у галузі культури та відпочинку; державні послуги, послуги з ремонту.

Невідповідність класифікації послуг України до міжнародних норм створює певні перепони для порівняння даних вітчизняної статистики та статистичних даних СОТ, МВФ та ООН щодо торгівлі послугами.

Національна система стандартизації та сертифікації регулюється:

- Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандартом України),

- Державним комітетом по стандартизації, метрології.

Більшість стандартів гармонізована із міжнародними стандартами якості ISO 9001, а цей факт сприяє наданню конкурентоспроможних послуг вітчизняних виробників на міжнародному ринку послуг.

Ста­новлення ринку послуг України відбулось за останні десять років:

1. У міжнародній торгівлі послугами Україна відіграє незначну роль, не зважаючи на існуючий технологічний потенціал і вигідну транзитно-географічну позицію.

2. Зовнішня торгівля послугами України характеризується:

- позитивним сальдо торговельного балансу, найбільшу частку в загальному експорті країни займають транспортні послуги;

- структура українського експорту послуг відрізняється від світової і є недостатньо раціональною - частка високотехнологічних послуг значно низька;

- структурно імпорт послуг України немає значних відмінностей від експорту;

- останні десять років в Україні спостерігалася загальна позитивна динаміка експорту та імпорту послуг (окрім 1998 р., 1999 р.) з позитивним сальдо балансу послуг

- позиції України на світовому ринку послуг є недостатньо задовільними, а потенціал країни не визначає її міжнародну спеціалізацію.

5. Участь України у світових інвестиційних процесах;

«Податковий кодекс України»:

Прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при розміщенні їх такою особою.

Портфельні інвестиції – господарські операції, що передбачають купівлю цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку або на біржовому товарному ринку.

Чинне українське законодавство з питань іноземних інвестицій складається з двох масивів нормативних актів:

1. законодавчі акти України, пов’язані із здійсненням іноземних інвестицій;

2. законодавчі акти, пов’язані із системою міжнародних договорів, учасником яких є Україна і які складають частину національного законодавства.

Двосторонні договори встановлюють націо­нальний режим або режим найбільшого сприяння залежно від то­го, який із них є більш сприятливим для іноземних інвесторів.

Міжнародні договори містять гарантії України від експропріації або націоналізації інвестицій, Україна зо­бов'язується вжити ефективних заходів для подання та розгляду будь-яких претензій, пов'язаних із здійсненням іноземних інвес­тицій та інвестиційними спорами між інвестором та Україною.

Особливості участі України в міжнародному русі прямих і портфельних інвестицій (приплив і відплив інвестицій в Україні відстежуються, обліковуються і публікуються НБУ відповідно до вимог МВФ):

- прямі інвестиції значно переважають портфельні за обсягами.

- підвищення інвестиційної привабливості України для іноземних інвесторів.

- зростання накопичених обсягів іноземних інвестицій.

Особливість іноземного інвестування в Україні:

1) географічна структура ПІІ в Україні:

- значна географічна диверсифікація: в Україну надходять інвестиції з більше ніж 50 країн світу.

- значна географічна концентрація іноземних інвестицій, що надходять до України. На частку 13 країн світу припадає 90% усіх ПІІ в Україні.

- велика частка офшорних зон - майже 25% накопиченої суми іноземних інвестицій.

- скорочується частка розвинутих країн в сумі іноземних інвестицій в Україні.

2) галузева структура ПІІ в Україні: найбільш привабливі для іноземних інвесторів - харчова промисловість, торгівля, машинобудування і металообробка, фінансова діяльність, транспорт.