8. Розрахунок прибудинкової території

Перед виконання розрахунку прибудинкової території групи житлових будинків необхідно здійснити розстановку будівель в масштабі 1:500 з урахуванням функціонування, інсоляції, аерації і шумового режиму житлової забудови згідно вимог будівельних норм і правил.

Рекомендується вибирати будівлі однієї серії. Найбільш економічним будинком (залежно від кількості секцій) є 4–5-секційний житловий будинок, оскільки в цьому випадку (в порівнянні з будинками з меншою кількістю секцій) зменшуються протяжність підземних мереж, обслуговуючих ці будинки, будівельні витрати і витрати на опалювання. Крім того, застосування будівель з великою кількістю секцій менш економічно у зв'язку з необхідністю облаштуванню в них наскрізних проїздів і проходів за умовами пожежної безпеки.

У кожному конкретному випадку, враховуючи містобудівні і топографічні умови, необхідно формувати забудову тими прийомами, які забезпечують найбільші зручності для жителів і економічність рішень. Блокування рядових типових секцій за допомогою кутових і поворотних секцій або індивідуальних вставок дозволяє створювати різноманітні за формою і розмірам житлові простори.

Значно впливає на формування груп житлових будинків інсоляція і рельєф місцевості. Необхідна інсоляція досягається відповідною орієнтацією будівель по сторонах світу і відстанню між будівлями. Найбільш сприятливими з погляду орієнтації є східний, південно-східний і південний румби горизонту. Неприпустимою вважається орієнтація будинків з односторонніми квартирами на північну частину горизонту в межах від 310° до 50°. Для інсоляції квартир важливо, щоб будівлі не затінювали одна одну.

Відстані між житловими і будинками, між житловими і громадськими будівлями необхідно приймати на підставі розрахунків інсоляції і природного освітлення, але не менш протипожежних розривів і не менше 15 м для 2-3 поверхової забудови, 20 м для 4 і не менше 22,5 м для 5 і більш поверхів. Орієнтовно санітарні розриви між житловими будинками можуть бути прийняті за таблицею 8. Житлові будинки з квартирами на перших поверхах необхідно розміщувати з відступом від червоних ліній не менше 3 м на житлових вулицях і 6 м на магістральних. По червоній лінії допускається розміщувати тільки житлові будинки з вбудованими в перші поверхи приміщеннями громадського призначення.

Таблиця 8.

Санітарні відстані між житловими будівлями

Нормована відстань	Відстань при забудові будівлями з кількістю поверхів
	Від 2 до 4	5	9	12	14	16
Між довгими сторонами будівель	20	30	48	60	69	80
Між довгими сторонами і торцями будівель, а також між торцями з вікнами з житлових кімнат	12	15	24	31	36	45
Між торцями будівель без вікон, а також між одно поверховими будинками	За протипожежними нормами
Між будинками баштового типу, які розташовані на одній вісі	-	-	36	47	54	60

Протипожежні вимоги до планування і забудови передбачають можливість у разі виникнення пожежі обмежити розповсюдження вогню і швидко його ліквідувати. Протипожежні розриви між будівлями приймаються відповідно до ДБН 360-92**[1, дод. 3.1, табл. 1], відомості з якого приведені в таблиці 9.

Таблиця 9.

Протипожежні розриви між будівлями

Ступінь вогнетривкості будівель	Відстань, м, при ступені вогнетривкості будівель
	I, II	III	IІIa, IIIб, IV, IVa, V
I,II	6	8	10
III	8	8	10
IIIa, ІІІб, IV, IVa, V	10	10	15

Примітка. Відстані між стінами будівель без віконних отворів допускається зменшувати на 20 %, за винятком будівель ІІІа, ІІIб, IV, IVa, V ступені вогнестійкості.

Відповідно до діючої нормативної містобудівної документації розрахунок нормативних розмірів земельних ділянок прибудинкових територій виконується виходячи з питомих показників площі в м² на 1 чоловіка.

Демографічна ретроспектива за період функціонування житла говорить про постійне зниження чисельності населення при відносній незмінності обсягів житлового фонду (кількості квартир і їхньої загальної площі).

Мінімальна нормативна площа прибудинкової території, вільної від забудови, визначається по її питомій нормативній величині (Т_пит) на 1 житлову одиницю (квартиру), виходячи з коефіцієнта сімейності (середній розмір родини, що проживає в одній квартирі), питомих розмірів майданчиків і площі озелененої території кварталу в м² на 1 чоловік відповідно до ДБН 360- 92** "Містобудування. Планування й забудова міських і сільських поселень", "Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів" (№ 173 від 19.06.1996), ДБН В.2.3-15:2007 "Спорудження транспорту. Автостоянки й гаражі для легкових автомобілів".

Розрахунковий коефіцієнт сімейності визначається виходячи із середньої житлової забезпеченості, згідно ст.3 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (21 м² загальної площі квартири) і обсягу житлофонду.

Коефіцієнт сімейності визначається за формулою:

(8)

де:

К_с - коефіцієнт сімейності,

F_общ(n) – загальна площа квартир групи житлових будинків,

21 - середня житлова забезпеченість,

n_к – кількість житлових одиниць (квартир) групи житлових будинків, що проектуються.

Внутрішній простір житлової групи повинен бути організований так, щоб забезпечувати комфортні умови для мешкання і відпочинку населення. З цією метою тут повинні бути запроектовані майданчики для ігор дітей, відпочинку дорослих, господарчо-побутових потреб жителів.

Розміри майданчиків і відстань від них до житлових і громадських будівель слід приймати відповідно до ДБН 360-92**[1, р. 3, табл.3.2], відомості з якої приведені в таблиці 10.

Таблиця 10.

Майданчики	Питомі розміри майданчиків, кв. м/чіл.	Мінімальні відстані до вікон житлових і громадських будівель, м
Для ігор дітей дошкільного і молодшого шкільного віку	0,7	12
Для відпочинку дорослого населення	0,1	10
Для занять фізкультурою	2,0	10-40
Для господарських цілей	0,3	20
Для вигулу собак	0,3	40
Для стоянки автомашин (гостьові стоянки)	Таблиця 11.

Відстані від майданчиків для занять фізкультурою встановлюються залежно від їх шумових характеристик, від майданчиків для сушки білизни - не нормуються; відстань від майданчиків для сміттязбірників до фізкультурних майданчиків, майданчиків для ігор дітей і відпочинку дорослих слід приймати не менше 20 м, а від майданчиків для господарських цілей до найбільш видаленого входу в житлову будівлю - не більше 100 м.

Допускається зменшувати, але не більше ніж на 50 %, питомі розміри майданчиків: для занять фізкультурою при формуванні єдиного фізкультурно-оздоровчого комплексу мікрорайону для школярів і дорослого населення.

Розрахунок потреби в машино-місцях виконується відповідно до Зміни №4 до ДБН 360-92**[2, табл. 7.4а], відомості з якої приведені в таблиці 11.

Таблиця 11.

№ з/п	Тип житлового будинку і квартир за рівнем комфорту та соціальної спрямованості	Кількість машино-місць на двох- або більшекімнатну квартиру
		для постійного зберігання автомобілів	для тимчасового зберігання автомобілів (гостьові стоянки)
1	Житлові будинки, що розміщуються у зонах міста: центральній серединній периферійній	1,0 0,8 0,5	0,1 0,1 0,1
2	Доступне житло, що будується за державної підтримки	0,4	0,1
3	Житловий фонд соціального призначення (соціальне житло)	0,1	0,1

Примітка. Кількість машино-місць для однокімнатних квартир визначається з використанням коефіцієнта 0,5.

При проектуванні автостоянок необхідно виходити з таких нормативних параметрів:

• розміри одного машино-місця на автостоянках зберігання середніх автомобілів (з врахуванням мінімально припустимих зазорів безпеки 0,5 м) - 2,5 × 5,3 м. Для тимчасових автостоянок допускаються розміри стоянки 2,3 × 5,0 м. Зазори безпеки допускається збільшувати до 0,7 м;

• мінімальна ширина проїздів: із двобічним рухом - 6 м, з однобічним рухом - 3,5 м;

• радіуси заокруглення бортового каменю - не менше ніж 6м.

• схеми розміщення автомобілів на відкритих стоянках і в гаражах наведені в додатку Д, ДБН В.2.3-15:2007.

Приклад. Розрахунок прибудинкової території для будинку № 132.

Розрахунковий коефіцієнт сімейності визначено виходячи із середньої житлової забезпеченості і обсягу житлофонду:

^{=1501,6/21/32=2,23}

Де 1501,6 - загальна житлова площа будинку, 21 - середня житлова забезпеченість, 32 - кількість житлових одиниць (квартир). Поелементний розрахунок Т_пит наведено у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Розрахунок нормативної площі прибудинкових територій, вільних від забудови (по нормативній середній житловій забезпеченості)

№ пп	Найменування майданчиків	Питомі розміри майданчиків на 1 чол., м2	Питомі розміри майданчиків на квартиру, м2	Розрахункові розміри майданчиків, м2
1	2	3	4	5
1	Для ігор дітей дошкільного й молодшого шкільного віку	0,7 1)	1,561	49,95
2	Для відпочинку дорослого населення	0,11)	0,223	7,136
3	Для занять фізкультурою	2,0 2)	4,460	142,72
4	Для господарських цілей	0,31)	0,669	21,41
5	Для вигулу собак	0,31)	0,669	21,41
6	Для стоянки автомашин 3)	-	2,344	75,00
7	Озеленені території	6,004)	13,380	428,16
	Усього			745,786

¹⁾ Таблиця 3.2 ДБН 360-92**

²⁾ п.4.10 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів №173 від 19.06.1996.

³⁾ Розрахунок зроблений виходячи з норми 0,1 машина на 1 квартиру (п.1, табл. 7.4а, ЗМІНА №4 до ДБН 360-92**) і з врахуванням мінімальних питомих розмірів території автостоянки 25 м² на одну машину (п. 4.6. ДБН В.2.3-15:2007)

⁴⁾ п.3.15 ДБН 360-92**.

З наведених вище розрахунків мінімальна незабудована прибудинкова територія при нормативному розселенні населення становить 745,786 м².

Необхідна кількість машино-місць для постійного зберігання автотранспорту мешканців складає близько 24 одиниць (Розрахунок виконується виходячи з норми 1,0 машина на 1 квартиру (п.1, табл. 7.4а, ЗМІНА №4 до ДБН 360- 92**, для однокімнатних квартир розрахунок виконується з коефіцієнтом 0,5)).

Розмір необхідної території для організації стоянки для постійного зберігання автотранспорту мешканців складе: 24 авто х 25 м² = 600 м² (п. 4.6 Розділ 4. Загальні положення. ДБН В.2.3-15:2007).