КЛ Спец констр МК

Розрахункова характеристика корозійної стійкості конструктивної форми (Аk) при проектуванні має наступний аналітичний опис:

Ak f mk fk An 103 , (1)

де Аn – нормативне значення корозійних втрат (приймається за табл. 1);

fk, mk – коефіцієти надійності за діями агресивного середовища і за корозійніою стійкістю матеріалу (табл. 2, 3);

f = К1∙К2 – конструктивний коефіцієнт, що ураховує тип перерізу (К1) і кут нахилу елементів (К2) на інтенсивність корозійного зносу (табл. 4, 5) [2].

де Г= Ф/N – відношення резерву надійності з умови оцінки граничного зусилля(Ф, кН) і найбільшого розрахункового зусилля в конструктивному елементі (N, кН);

zk – коефіцієнт надійності протикорозійного захисту, встановлюваний при обгрунтовуванні методів первинного захисту;

zn - коефіцієнт надійності засобів і методів вторинного захисту; c – коефіцієнт кінетики корозійного зносу;

tp – наведена товщина перерізу елемента, см;

m 104 – перевідний коефіцієнт корозійних втрат; p – густина металу (г/см3);

Тz (Тm) – нормативний термін служби захисних покриттів (металізаційних) за даними сертифікаційних випробувань;

Тz , (Тm ) – гарантований термін служби захисних (металізаційних) покриттів з надійною ймовірністю = 0.95;

141

Нормативне значення корозійних втрат

Таблиця 1

1 Примітка. 1 – неагресивне; 2 – слабоагресивне; 3 – низькоагресивне; 4 – середньоагресивне; 5 – високоагресивне; 6 – сильноагресивне.

142

145

4. Захист від корозії і відновлення захисних покриттів у процесі експлуатації

Стан захисних покриттів визначається за допомогою комплексного узагальненого показника захисних властивостей у відповідності з ГОСТ 9407-80:

Аз = 0,1ап +0,1ap +0,1aот + 0,3ак +0,3арп

(

7)

Чисельні коефіцієнти ai є характеристиками вагомості ознаки руйнування покриття. Степінь руйнування покриття визначається за ознаками ai:

при утворенні пузирів – (п);

при розтріскуванні – (р);

при відшаровуванні – (от);

за наявності продуктів корозії – (к);

за розмірами руйнування – (рп).

Якщо відсутні всі види руйнувань, при ai=1 Аз=0.9 стан покриття характеризується як відмінний. Якісна характеристика стану покриттів по показнику Аз встановлена за даними інтервальної оцінки:

0.55 Аз 0.9 – добре;

0.35 Аз 0.55 – задовільне; Аз < 0.35 – незадовільне.

СНіП II-03-11-85 регламентує використовування наступних засобів захисту від корозії:

лакофарбні покриття;

металізаційні (гаряче цинкування, газотермічне напилення, електрохімічне нанесення цинкових, алюмінованих покриттів);

комбінований захист (металізація і подальший захист лакофарбними

матеріалами);

обклеювальна гідроізоляція;

електрозахист (катодний, анодний, протекторний).

Вибір захисних покриттів здійснюється відповідно до вимог табл. 29 СНіП 2.03.11-85. Маркування захисних покриттів встановлюється залежно від степеня агресивності дії

середовища. Наприклад, для позначення III х – 4 (110) використано такі символи:

III – група лакофарбних матеріалів за додатком 15 СНіП 2.03.11-85; х – покриття хімічно стійке; 4 – кількість шарів покриття;

110 – товщина захисного покриття в [мкм].

Термін служби захисного покриття включає наступні складові:

Тз = tп + tз + tот;

(

8)

де tп – період проникнення агресивного середовища через шар захисного покриття до металевої основи;

tз – період затримки почала корозії на поверхні конструкції, пов'язаний з інгібіторними властивостями компонентів матеріалу покриття;

146

tот – період руйнування покриття і металевої поверхні до характеристики відмови захисних властивостей Аз 0.35.

Підготовка поверхні перед фарбуванням виконується за вимогами ГОСТ 9.402-80 наступними методами:

термічною (газополум'яною) обробкою;

механічним очищенням за допомогою ручних металевих щіток і абразивного інструменту, піско-дробеструйними установками;

хімічною обробкою шляхом фосфатування, нанесення модифікаторів іржі. Технічні вимоги до якості виконання захисних покриттів надані в СНіП 3.04.03-85

“Захист будівельних конструкцій і споруд від корозії”. За принципом дії модифікатори іржі діляться на:

перетворювачі іржі;

склади, що включають комплексотвірні домішки;

стабілізатори.

Основні параметри покриттів, що підлягають контролю після нанесення покриття:

зовнішній вигляд;

товщина;

адгезія.

Прогресивні технології нанесення лакофарбних матеріалів передбачають використання установок високого тиску типу 2600Н, 7000Н, «Фініш» і «Вагнер» для утворення захисних покриттів заданої товщини за 1 прохід.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Королев В.П. Теоретические основы инженерных расчетов стальных конструкций на коррозионную стойкость и долговечность. // Научные труды ДГАСА. Вып. 1-95.-Макеевка: 1995.

2.СНиП II-28-73* «Защита строительных конструкций от коррозии. Нормы проектирования» // Госстрой СССР. М.: Стройиздат, 1980. – 45 с.

3.Горохов Е.В., Королев В.П. Системный анализ коррозионных воздей-ствий при оценке долговечности стальных конструкций. // Промышленное строительство №5, 1986.

4.Королев В.П., Волкова И.А., Шелихова Е.В. Экспертное диагностирование коррозионного разрушения при определении остаточного ресурса строительных металлоконструкций в коррозионных средах. // Техническая диагностика и неразрушающий контроль – 2001. – №3 – С. 56-59.

147