Поэтический Альманах 2

Історія, до речі, Муза не зрадлива. Її піснями заслухались і в біді, І в радощах, в сумних осінніх зливах, Й тримаючи розп’яття на груді.

Її заворожливий, тихий голос Здіймає час в уявленнях людських -

Ізнову до життя за образом йде образ Героїв, деспотів, тиранів і святих.

Ічутними стають колись булого звуки,

Ізапахи епох то віють, то смердять,

Інад буттям бурливим піднімають руки,

Іочі хід його таємний лицезрять.

Тому, коли хтось з нас вистрибує за межі Своїх часів, народу, рідної землі, Історія від них вкривається в пожежі,

Ізернятком ховається в ріллі.

Ідесь, колись незнаний світу археолог,

Уміфах Трої славної шукач,

Наткнеться випадково на сумний некролог Доби козацької – бунчук, пірнач

101

Літературно-художнє видання

АКАДЕМІЧНА ЛІРА – 2012. Поетичний альманах

(Літературно-художній додаток до «Академічних читань»)

103