Metod_innovats_formi

ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

ІНСТИТУТ «ЕКОНОМІКА, МЕНЕДЖМЕНТ ТА ПРАВО У БУДІВНИЦТВІ»

КАФЕДРА «ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНИХ ФОРМ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ

«РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА, У Т. Ч. ЕКОЛОГІЯ »

для студентів напряму підготовки 6.030504 «ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА»

денної та заочної форми навчання

Макіївка, 2013

УДК 332.1

Методичні вказівки до проведення практичних занять з курсу «Регіональна економіка у т. ч. екологія» для студентів напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємств» / Укладачі: к.е.н., доц. Медвідь В.Ю., ас. Сігуа В. Т. – Макіївка: ДонНАБА. – 2013. – 28 с.

Методичні вказівки містять рекомендації до впровадження інноваційних форм навчання, таких як кейс-технології та навчальні ділові ігри, які пропонується використовувати під час проведення практичних занять з курсу «Регіональна економіка у т. ч. екологія» для формування світогляду студентів економічних спеціальностей та їхнього професійного зростання щодо світових тенденцій регіонального розвитку.

2

2.НАВЧАЛЬНИЙ КЕЙС №2 «Порівняння регіонів України за рівнем 6 економічного розвитку»

3

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Методика викладання економічних дисциплін у вищій школі є складною науковопрактичною системою роботи. Вона ґрунтується на класичних та інноваційних підходах до навчально-пізнавальної діяльності студентів і постійно вдосконалюється під впливом економічних та соціальних процесів, що відбуваються в Україні.

Вивчення курсу «Регіональна економіка, в т. ч. екологія» є невід’ємною складовою формування світогляду та ґрунтовної професійної підготовки студентів економічних спеціальностей щодо дослідження умов господарювання підприємств, вирішення складних проблем економіки регіону як великого народногосподарського комплексу, а також урахування особливостей багатогранних просторових форм економічної діяльності та специфіки регіональних умов функціонування підприємств і розвитку цілих галузевих комплексів.

Метою вивчення курсу є оволодіння методикою ефективного реформування національної економіки, глибоке розуміння необхідності її структурної трансформації, формування у молодих спеціалістів розуміння складної системи взаємозв'язків між особливостями розвитку і розміщення продуктивних сил та рівнем соціально-економічного розвитку регіонів з одного боку, та національною економічною безпекою – з другого, озброєння нинішніх студентів-майбутніх спеціалістів новітніми знаннями щодо світових тенденцій регіонального розвитку, досягнень регіональної економічної політики країн світу з оцінкою можливостей їх використання у вітчизняній практиці господарювання, особливо у вирівнюванні соціально-економічного розвитку територій, які залишаються монопрофільними або перебувають під впливом деструктивних процесів.

Ефективними навчальними засобами вивчення курсу є використання таких інноваційних форм навчання як кейс-технології та навчальна ділова гра з курсу «Регіональна економіка у т. ч. екологія».

4

Навчальний кейс №1:

«ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ»

Завдання: проаналізувати природно-ресурсний потенціал регіонів України.

1) Земельні і водні ресурси України (табл. 1).

5

2) Складіть і проаналізуйте таблицю про стан мінерально-сировинної бази регіонів України: Осауленко О. Г. Статистичний збірник «Регіони України 2012» у 2-х частинах / О. Г. Осауленко. – К.: Державний комітет статистики України, 2012. – Ч. 1. – С. 24-55.

За результатами аналізу зробіть такі висновки:

1)Чи є регіони-лідери за потужністю природних ресурсів і регіонами, що максимально використовують свій природно-ресурсний потенціал?

2)Які особливості сучасного використання природного потенціалу?

3)Що є основними стримуючими факторами розвитку природно-ресурсного потенціалу?

4)Які регіони мають найвищий ступінь освоєння наявних природних ресурсів?

5)Чому існує невідповідність і незбіг регіонів-лідерів за природно-ресурсним потенціалом і регіонів-лідерів за потужністю використання природних ресурсів?

Навчальний кейс №2

«ПОРІВНЯННЯ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ ЗА РІВНЕМ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ»

Завдання: порівняти регіони України за рівнем їх економічного розвитку, використовуючи наведену методику, та скласти рейтинг регіонів. Результати ранжування й інтегральний показник представити у вигляді таблиці.

Методика порівняння регіонів України за рівнем економічного розвитку

Мета рейтингу регіонів полягає у порівнянні різних регіонів України за рівнем їх економічного розвитку.

Порівняння здійснюється за п’ятьма показниками:

1.Валовий регіональний продукт (ВРП) на душу населення. Цей показник дозволяє оцінити продуктивність економіки регіону, а також її обсяг у перерахуванні на одного мешканця.

2.Динаміка ВРП в 2007-2010 роках. Динаміка ВРП після кризи дає уявлення про стійкість економіки регіону до кризових явищ і про надійність місцевої економічної моделі.

3.Зайнятість на малих підприємствах на 100 людей населення. Малі підприємства – ключова ланка в сучасній економіці. Вони мають принципове значення для якості економічного росту і є важливим джерелом зайнятості в регіоні. Відповідно, їхня кількість щодо населення регіону дає уявлення про те, наскільки якісно цей регіон розвивається.

4.Рівень безробіття. Чим повніше економіка використовує наявні ресурси, у тому числі, людські, тим вона ефективніша. Високе безробіття означає, що велика кількість потенційних працівників залишаються не задіяними в продуктивній діяльності. Низька – що, навпаки, люди знаходять собі застосування і їх можливості не витрачаються даром.

5.Валове нагромадження основного капіталу на душу населення з 2005 по 2011

роки. Нагромадження основного капіталу – інвестиції – показує інвестиційну привабливість регіону.

За кожним з показників регіони ранжуються від 1-го до 27-го місця. Потім для кожного регіону обчислюється інтегральний показник по наступній формулі:

де R – інтегральний показник, що визначає місце регіону в рейтингу; Yc – місце регіону по ВРП на душу населення в 2010 році;

6

ΔY – місце регіону по зміні реального ВРП із 2007-го по 2010-й;

Es – місце регіону по зайнятості на малих підприємствах в 2010 році; U – місце регіону по рівню безробіття в 2011 році;

I – місце регіону по валовому нагромадженню капіталу в 2005-2011 роках на душу населення.

Отриманий у такий спосіб інтегральний показник і визначає положення регіону в рейтингу. Чим він менший, тим вище місце займає регіон.

Таблиця 1.

Вихідні дані для порівняння регіонів України за рівнем економічного розвитку та розрахунку інтегрального показника

7

Навчальна ділова гра

«МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ»

Завдання: провести моніторинг реалізації регіональної економічної політики у конкретному регіоні України.

Метою ділової гри є засвоєння знань щодо поняття і сутності механізму реалізації державної регіональної економічної політики, цільової організаційно-правової бази реалізації регіональної економічної політики, а також основних важелів та ключових елементів механізму реалізації регіональної економічної політики.

Під час проведення практичного заняття студентам пропонується дослідити загальне місце конкретного регіону за окремими напрямами оцінки:

Напрям 1. “Економічний розвиток” Напрям 2. “Інвестиційна та інноваційна діяльність” Напрям 3. “Державні фінанси” Напрям 4. “Споживчий ринок” Напрям 5. “Населення та ринок праці”

Напрям 6. “Житлово-комунальне господарство” Напрям 7. “Захист прав дитини” Напрям 8. “Рівень злочинності”

Роль викладача полягає у розподілі представлених напрямів серед згрупованих студентських колективів та забезпеченні необхідними статистичними матеріалами (Додаток А «Моніторинг розвитку регіонів за січень-вересень 2012 р.»).

Після відведеного часу роботи у групах (приблизно 30 хвилин) студенти повинні представити запропонований напрям, окреслити загальні тенденції розвитку окремої сфери, проблеми, закономірності та перспективи розвитку, надати власну оцінку подіям, що стали причинами проблем даної галузі, а також стимули подальшого розвитку. Обов’язковим є наприкінці виступу запропонування конкретних організаційно-економічних механізмів з описом їх функціонування та переліком умов впровадження в господарську діяльність тієї чи іншої сфери регіону, які б сприяли підвищенню ефективності її роботи.

8