конспект лекций УМПС все спец

Схарактеризуйте виявлені недоліки та прорахунки в рецензованій роботі за обов'язкової умови – аргументувати свої зауваження.

Подайте об'єктивно, лаконічно, ясно й чітко загальну оцінку роботи. Сформулюйте висновки з урахуванням виду та жанру рецензованого наукового

джерела, його мети й поставлених автором завдань.

Ознайомтеся з лексико-граматичними засобами для вираження впевненості, припущення, критики (непогодження). З'ясуйте, які з них є доречними в тексті рецензії.

Лексико-граматичні засоби, використовувані у тексті рецензії

що?)...

Сумнів викликають наведені

статистичні дані:...

Низка сумнівів та зауважень

виникає при ...

Відгук – документ, який містить думку, критичний аналіз і висновки щодо певної розглянутої праці, обсягу робіт, експозицій музею або виставки, змісту творів і таке інше.

Реквізити відгуку на фільм:

1.Назва.

2.Заголовок, який містить назву фільму.

3.Текст, який містить:

–загальну характеристику змісту фільму, актуальність і новизну його теми;

–коло проблем, підтем, питань, їх підпорядкованість загальній навчальній темі;

–стислий огляд окремих деталей та частин фільму, характеристику найбільш виразних з них;

–висновки, критичні зауваження, оцінку з аналітичним обґрунтуванням кожного спірного або сумнівного моменту.

4.Дата укладання.

5.Посада, підпис, розшифрування підпису особи, яка укладала відгук (студент

групи, факультету).

Зразок оформлення відгуку на фільм

Відгук на фільм «…………..»

Фільм присвячений _______________________________________________________

Кінострічка складається з __________ частин, які можна назвати так:

__________________________________________________________________

Унікальністю фільму є ______________________________________________

Серед недоліків фільму можна визначити таке: ________________________

_____________________________________________________________________________

_______________________________________________________

Фільм «…………» дає уявлення про __________________________________

_____________________________________________________________________________

_______________________________________________________

Тому його можна рекомендувати для перегляду у групах студентів ________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Реквізити відгуку на виставку (експозицію):

1.Назва.

2.Заголовок, який містить:

–назву роботи, виставки тощо;

–повну назву установи, де виставка (експозиція) знаходиться.

3.Текст, який містить:

–загальну характеристику виставки, експозиції, її актуальність;

–коло проблем, підтем, питань, їх підпорядкованість загальній навчальній темі;

–стислий огляд окремих експонатів, характеристику найбільш виразних з них;

182

– висновки, критичні зауваження, оцінку з аналітичним обґрунтуванням кожного спірного або сумнівного моменту.

4.Дата укладання.

5.Посада, підпис, розшифрування підпису особи, яка укладала відгук (студент групи, факультету).

Зразок оформлення відгуку на експозицію НМЦ «Світлиця»

Відгук на експозицію НМЦ «Світлиця» секції української мови та народознавства

кафедри «Прикладна лінгвістика та етнологія» ДонНАБА

12. Науковий етикет.

Мовний етикет наукових конференцій, симпозіумів, круглих столів, дискусій, лекцій тощо регулює мовну поведінку чітко окресленого кола учасників таких наукових заходів. Сучасні формули звертань, запитань, відповідей, подяк, якими послуговуються вчені, відзначаються уніфікованістю і стереотипністю вживання.

Починаючи виступ, звертаються до присутніх: Шановний голово (ректоре,

директоре), шановні члени координаційної ради... Шановні учасники науково-практичної конференції... Шановні пані й панове... Шановне товариство... Після цього називають тему чи мету свого виступу (доповіді) й переходять до викладу його змісту

Посилаючись на інші виступи, вживають фрази: як (слушно, справедливо) зазначив,

запропонував, сказав, стверджує (називається прізвище промовця)...

Перш ніж відповідати на запитання чи зауваження, потрібно сказати: Дякую за запитання! Дякую за зауваження! Під час обговорення чи дискусії доречними будуть вислови: Слушною є думка... Без сумніву, Ви маєте рацію, але... Ваші міркування є слушними, проте... Навряд чи можна погодитись із твердженням, що... Я не зовсім можу погодитись із тим... На наш погляд... На мою думку... Ми переконані, що... Я вважаю, що... Я виходжу з того, що...

Закінчуючи виступ, кажуть: Дякую за увагу! Дякую за прихильне ставлення до мене! Дякую за слушні зауваження і запитання! Автор складає щиру подяку (називаються прізвища осіб) за цінні зауваження й поради!

Стрижень писемного спілкування становлять такі елементи комунікативних ситуацій: згода/схвалення, заперечення, побажання, подяка.

Писемна традиція наукового тексту передбачає дотримання певних правил: 1) нейтральна позиція автора (проста констатація поглядів інших учених (напр.: учений зазначив, дослідник запропонував, наголошував, займався тощо); 2) схвалення позиції інших авторів (слушний/слушно, справедливий/справедливо, без сумніву', безперечно і т. ін.); 3) несприйняття автором позиції інших авторів (сумнівною видається думка, питання є дискусійним, запропонований підхід є не цілком переконливим тощо).

Факультативний характер у науковому мовленні мають етикетні вирази подяки, бо вживаються лише в обмежених ситуаціях усного спілкування (напр., після закінчення наукової доповіді чи лекції «Дякую за увагу!», «Дякую за запитання!», або під час захисту дисертації – «Дякую за слушні зауваження!» тощо. У кінці передмови здебільшого висловлюється вдячність людям, які були причетні до створення праці – рецензентам, редакторові, працівникам архівів, бібліотек, тим, хто допомагав авторові в збиранні фактичного матеріалу (за С. Богдан).

183

ТЕМА 3.

ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ І РЕДАГУВАННЯ НАУКОВИХ ТЕКСТІВ

Структура теми

1.Суть і види перекладу.

2.Буквальний, адекватний, реферативний, анотаційний переклад.

3.Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською.

4.Вибір синоніма під час перекладу.

5.Переклад термінів.

6.Особливості редагування наукового тексту. Помилки у змісті й будові висловлювання.

Ключові слова і поняття:

переклад, усний і письмовий переклад, послідовний переклад, синхронний переклад, буквальний переклад, адекватний переклад, технічний переклад, повний технічний переклад, реферативний переклад, анотаційний переклад, автоматизований (комп’ютерний) переклад, загальнонаукова лексика, лексичні трансформації, повні термінологічні паралелі, неповні термінологічні паралелі, хибні термінологічні паралелі, синонім.

1. Суть і види перекладу.

Розвиток науки і техніки в наш час неможливий без обміну спеціальною інформацією, що з’являється в різних країнах у наукових періодичних виданнях, спеціальних бюлетенях, патентній літературі тощо.

Переклад – 1) процес відтворення письмового тексту чи усного вислову засобами іншої мови; 2) результат цього процесу.

Процес перекладання – це цілеспрямований процес, який охоплює такі етапи:

1) зорове чи слухове сприймання інформації чужою мовою, усвідомлення її

змісту;

2)аналіз інформації мовою оригіналу і синтез рідною мовою;

3)відтворення змісту рідною мовою.

Оскільки переклад – це передавання змісту того, що було висловлено, то перекладаються не слова, граматичні конструкції чи інші засоби мови оригіналу, а думки, зміст оригіналу. Згідно з теорією перекладу, неперекладних матеріалів не існує – є складні для перекладу тексти. Труднощі під час перекладання пов’язані, по-перше, з недостатнім знанням мови оригіналу, по-друге, з недостатнім знанням суті предмета, по-третє, з недостатнім знанням мови, якою перекладають, або з відсутністю в цій мові готових відповідників для висловлення того, що вже було висловлено засобами мови оригіналу.

Види перекладу:

1.За формою переклад поділяють на усний і письмовий.

Усний переклад використовують для обміну інформацією під час особистого контакту фахівців у процесі укладання контрактів, на виставках, міжнародних науковотехнічних конференціях, симпозіумах, на лекціях, під час доповідей тощо. На відміну від письмового перекладу усний роблять негайно, не маючи можливості користуватися довідковою літературою.

Усний переклад може бути послідовним або синхронним.

Послідовний переклад відомий з давніх часів, це усний переклад повідомлення з однієї мови іншою після його прослуховування. Важливо, щоб переклад відбувався в паузах після логічно закінчених частин, щоб був зрозумілий контекст, у якому вживається те чи інше слово.

Синхронний переклад робить перекладач-професіонал практично одночасно з отриманням усного повідомлення.

184

2.За способом перекладу розрізняють буквальний і адекватний переклад.

2.Буквальний, адекватний, реферативний, анотаційний переклад.

Буквальний переклад називають також дослівним, у такому перекладі можуть зберігатися порядок слів та граматичні конструкції, невластиві мові, якою перекладають, напр.:

Ваш проект самый интересный. – Ваш проект самий цікавий (треба – найцікавіший). Я считаю, что Вы правы. – Я рахую, що Ви праві (треба – Я вважаю, що Ви маєте

рацію).

Адекватний переклад точно передає зміст оригіналу, його стиль, при цьому відповідає всім нормам літературної мови, напр.:

Клиент проживает по адресу... - Клієнт мешкає за адресою ...

Предоставленные бумаги к делу не относятся. – Подані папери не стосуються справи.

3. За змістом виділяють такі основні різновиди перекладу:

а) суспільно-політичний, який передбачає усне чи письмове відтворення засобами іншої мови суспільно-політичних матеріалів: виступів та заяв політичних діячів, інтерв’ю, матеріалів брифінгів, прес-конференцій, дипломатичних документів, наукових праць з політології, соціології тощо;

б) художній, тобто переклад творів художньої літератури (поезія, проза, драма). Художній переклад дає змогу кожному народові долучитися до скарбів світової літератури, а також сприяє популяризації національної культури. Твори світової класики українською перекладали Леся Українка, Іван Франко, Микола Зеров, Борис Тен, Максим Рильський, Микола Лукаш, Григорій Кочур та багато інших. В Україні існує премія за кращий переклад імені Максима Рильського;

в) науково-технічний (технічний).

Особливості технічного перекладу

Технічний переклад – це переклад, який використовується для обміну науковотехнічною інформацією між людьми, які спілкуються різними мовами. Загалом науковотехнічну інформацію можна розподілити на такі основні потоки:

1)патентна література, що є основною формою обміну, адже все нове в галузі науки й техніки оформляють у вигляді патенту і його виробничих форм;

2)науково-технічна періодика (галузеві бюлетені, що містять реферати, анотації, назви; галузеві науково-технічні журнали, що містять дискусійні, проблемні, звітні статті спеціального характеру; бібліографічні покажчики з назвами винаходів і предметів промислової продукції, що також містять анотації і тематичні огляди робіт з певної галузі);

3)неперіодичні видання (книги, інструкції, рекламні матеріали тощо).

Порівняно з іншими видами перекладу технічний переклад має певні особливості:

‒тексти насичені термінами, отже, для якісного перекладу потрібна термінологічна підготовка перекладача);

‒тексти містять спеціальну інформацію (часто – якісно нову і майже нікому невідому), тому перекладач повинен мати спеціальну базову підготовку або бути обізнаним у певній галузі виробництва (вивчати фахову літературу, стежити за новою інформацією, консультуватися з досвідченими фахівцями);

‒науково-технічна інформація, як правило, оформляється в письмовому вигляді.

Види технічного перекладу: 1) усний (послідовний та синхронний); 2) письмовий (повний, реферативний, анотаційний).

Повний технічний переклад – основний вид технічного перекладу, який складається з таких етапів:

а) читання всього тексту з метою усвідомлення змісту;

185

б) поділ тексту на закінчені за змістом частини, переклад їх; в) стилістичне редагування повного тексту (слід обробити текст відповідно до норм

літературної мови, усунути повтори, усі терміни і назви мають бути однозначними, якщо думку можна висловити кількома способами, перевагу слід віддати стислому, якщо іншомовне слово можна без шкоди для змісту замінити українським, то варто це зробити); г) переклад заголовка, який має передавати суть змісту оригіналу і враховувати всі його особливості (саме за заголовком фахівці найчастіше відбирають потрібні матеріали).

Реферативний переклад – 1) письмовий переклад заздалегідь відібраних частин оригіналу, що складають зв’язний текст; 2) виклад основних положень змісту оригіналу, що супроводжується висновками й оцінкою. Реферативний переклад у 5-10 і більше разів коротший за оригінал.

Робота над першим різновидом реферативного перекладу відбувається за такою схемою:

а)попереднє ознайомлення з оригіналом, перегляд спеціальної літератури з метою вивчення термінології, уважне прочитання всього тексту;

б) розмітка тексту за допомогою квадратних дужок для виключення другорядних частин і повторів (частини тексту, які підлягають скороченню, беруться у дужки);

в) читання залишених місць і усунення можливих диспропорцій та незв'язності; г) повний письмовий переклад частини оригіналу, що залишився поза дужками, яка

повинна мати вигляд зв'язного тексту, побудованого за тим же логічним планом, що й оригінал.

Робота над другим різновидом реферативного перекладу відбувається за такою схемою:

а) докладне вивчення оригіналу; б) стислий виклад змісту оригіналу за власним планом;

в) формулювання висновків, можливе висловлення оцінки.

Анотаційний переклад – це стисла характеристика оригіналу, що являє собою перелік основних питань, іноді містить критичну оцінку. Такий переклад дає фахівцеві уявлення про характер оригіналу (наукова стаття, технічний опис, науково-популярна книга), про його структуру (які питання розглянуто, у якій послідовності, висновки автора), про призначення, актуальність оригіналу, обґрунтованість висновків тощо. Обсяг анотації не може перевищувати 500 друкованих знаків.

Автоматизований (комп’ютерний) переклад

Переклад – вид інформаційноїдіяльності, потреба в якому щорічно збільшується на 15%, тому актуальним сьогодні є пошук раціональних шляхів вирішення проблеми швидкого та значного за обсягом перекладу. Цю проблему може розв’язати автоматизований (інші назви - комп’ютерний, або машинний) переклад.

Ідея автоматизованого перекладу виникла ще в 1924 р., а 1933 року радянському інженерові П.Смирнову-Троянському було видано патент на машину для перекладання, яка працювала за принципом зіставлення механічним способом відповідників з різних мов. Машинний переклад у сучасному розумінні цього терміна вперше було зроблено 1954 року в Джорджтаунському університеті. Сьогодні створено багато експериментальних і практичних систем автоматичного перекладу, напр., системи

SYSTRAN, LOGOS, ALPS, METAL, GETA, EUROTRA тощо, до яких входить понад 15

версій для різних пар мов.

У процесі перекладання комп’ютер працює на різних мовних рівнях: розпізнає графічні образи, робить морфологічний аналіз і переклад слів і словосполучень, аналізує синтаксис тексту (словосполучення і речення), проводить семантичні (смислові) перетворення, що забезпечує змістову відповідність уведеного й отриманого речення або тексту. Без розуміння «поведінки» слова в тексті, без аналізу контексту (оточення) певного слова та аналізу речення не може бути ніякого перекладу. Перекладання тексту з однієї мови іншою є важким завданням для комп’ютера, оскільки вимагає не заміни слів

186

однієї мови словами іншої, а відтворення думок у повному обсязі, з усіма відтінками. Тому проблема створення систем досконалого машинного перекладу є частиною проблеми створення штучного інтелекту.

Сучасні програми комп’ютерного перекладу можна з успіхом використовувати, проте перекладений текст слід перевірити, звернувши особливу увагу на переклад власних назв, термінів, мовних реалій (гордіїв вузол), слів у непрямому значенні та багатозначних, паронімів (пор. рос. і укр. луна), омонімів (английский смог може бути перекладено, напр.,

як англійський зміг), граматичних форм (человек мог – людина міг).

Великою популярністю сьогодні користуються системи автоматичного (машинного, комп'ютерного) перекладу текстів.

Автоматичний переклад ґрунтується виключно на формальному представленні тексту, тобто не пов’язаний з його смисловим наповненням. Шляхом аналізу буквеного складу слів за складними алгоритмами встановлюється морфемний склад словоформи, за відмінковим закінченням з'ясовуються його формальні рід, число, відмінок тощо – весь можливий набір формально виражених граматичних значень. На основі цього програма намагається визначити напрямки синтаксичної залежності між словами (узгодження, керування) для їх адекватного перекладу.

Головними перешкодами для більш-менш правильного автоматичного перекладу є:

помилки у вихідному тексті;

омонімія і полісемія (неправильний вибір перекладу слова);

складні синтаксичні конструкції (переклад дієприкметникових та дієприслівникових зворотів).

Найдоступнішими і найпопулярнішими на сучасному українському інформаційному ринку є такі системи автоматичного перекладу: Ргаgma (версії 1.0, 2.0, 3.0, 4.0, 5.0, 6.0) та РгоLing Оffice (версії 4.01, 4.02, 5.0). За авторськими спостереженнями і відгуками інших користувачів обидві ці системи добре зарекомендували себе.

Пакет програм РгоLing Office розроблений у лабораторії комп'ютерних технологій Інституту української мови НАН України у м. Києві. До його складу входять:

РУТА™ – програма перевірки правопису в українсько- і російськомовних текстах (дублює відповідний модуль пакету Місrosoft Оffice);

ПЛАЙ™ – програма автоматичного перекладу з російської мови на українську і навпаки, яка вбудовується у панель інструментів Місrosoft Office і працює на його основі; УЛІС™ – російсько-українсько-російський словник, який містить біля 300 тисяч слів

у 2 загальних і 12 спеціалізованих словниках.

Пакет програм Ргаgma має можливість перекладу текстів кількома мовами: українською, російською, англійською та іншими і складається з двох додатків: МОНІТОР і НОВІГАТОР. Пакет програм містить понад 800 тисяч слів у 100 спеціалізованих словниках.

Таким чином, програмні продукти для автоматичного перекладу текстів можна використовувати для перекладу текстів офіційно-ділового стилю, особливо шаблонних, стандартних документів, текстів професійного спрямування, але текст після перекладу необхідно редагувати.

3. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською.

Науково-технічний переклад

Переклад – це результат перекладання (тобто певний текст, що містить певну науково-технічну інформацію) або документ-носій науково-технічної інформації (наприклад, патент).

Науково-технічний переклад як результат процесу перекладання є засобом вивчення та використання закордонних досягнень, а також засобом інформування про вітчизняні науково-технічні досягнення.

187

До науково-технічного перекладу висуваються такі вимоги.

1.Переклад має бути точним, але не буквальним або дослівним, бо останні, як правило, найбільш неточні. Перекладаються не окремі слова оригіналу, а його зміст. Адже слова набувають певного значення лише у контексті, і лише завдяки контексту можна точно з'ясувати зміст оригіналу. Адекватне передання змісту оригіналу є визначальною вимогою до науково-технічного перекладу.

2.Ясність і чіткість – це безумовна вимога до науково-технічного перекладу. Подвійний зміст у науково-технічному перекладі неприпустимий, його стиль має повністю відповідати формально-логічному стилю мови науково-технічної літератури. Реалізувати цю вимогу, тобто зробити ясний і чіткий переклад, можна лише тоді, коли буде повністю з'ясовано зміст оригіналу.

3.Науково-технічний переклад має бути стислим. Зайві слова перешкоджають опануванню змісту перекладу, а лаконічність робить його прозорим і зрозумілим.

4.Літературна грамотність перекладу – це відповідність нормам мови перекладу. Розкриваючи цю вимогу, слід зауважити, що літературно грамотним вважається той переклад, в якому відсутні форми і звороти, природні для мови оригіналу, але небажані для мови перекладу. Наявність таких помилок у тексті перекладу ускладнює його розуміння.

Ці вимоги є головними вимогами до науково-технічного перекладу. Лише той переклад, який відповідає ним, може вважатися повноцінним і адекватним.

Лексичні труднощі перекладання

Як показує досвід науково-технічного перекладання, найбільші труднощі виникають під час передання лексичних одиниць (термінів, загальнонаукових і загальновживаних слів) тексту оригіналу. Велика кількість перекладацьких помилок припадає на сферу лексики (словникового складу мови), бо саме вона є найдинамічнішою складовою мови науки і техніки (постійний розвиток яких викликає появу нових термінів,

атакож нових значень наявних термінів або загальновживаних слів). До цих помилок відносять випадки неправильного перекладання як термінів, так і загальнонаукових слів, а також загальновживаних.

Перекладання вузькогалузевих термінів

Пошук терміна-еквівалента (тобто відповідного за значенням терміна) у власній мові (мові перекладу) має починатися з аналізу нового поняття, яке виражає іншомовний термін. Цей аналіз може підказати, яке слово треба вжити на позначення певного поняття. Наприклад, у російській термінології одна з деталей ізолятора називається «юбка» – очевидно, назву підбирали за подібністю. Українська термінологія для цього поняття має термін «острішок» (від слова «стріха»). Тобто асоціації у творців обох термінів були різні. Тому перекладати російський електромеханічний термін «юбка» українським словом «спідниця» не можна – це нетермінологічний підхід. Правильним вважається такий шлях перекладання термінів: «іншомовний термін → поняття → український термін», а не «іншомовний термін → український термін».

Так само помилково буде перекладати російський будівельний термін «грохот» як «гуркіт» чи «грюкіт», оскільки йдеться про назву пристрою для пересіювання піску або цементу, і в українській терміносистемі для цього існує слово «решето». Економікоправовий термін «юридическое лицо» українською мовою звучить «юридична особа», а не

«юридичне обличчя».

Якщо назва поняття ґрунтується на його найголовнішій властивості чи вдалому порівнянні, то й в інших мовах ці ознаки беруться за визначальні, наприклад, у комп'ютерній термінології: user – користувач, тоиsе – мишка. Перекладання таких термінів зазвичай не викликає проблем.

188

Перекладання загальнонаукових слів.

Загальнонаукова лексика – це лексика, характерна переважно для стилю мови науки і техніки в цілому, тобто для всіх галузей. Слова, що відносяться до цього лексичного шару, є основою для викладання наукової інформації.

Загальнонаукові слова мають велике значення для змістової та структурної організації науково-технічного тексту, вони є засобом позначення інтергалузевих понять, а також ланкою, яка пов'язує та організує словниковий склад науково-технічних текстів. Цей шар лексики науково-технічних текстів викликає певні труднощі під час перекладання.

При перекладанні загальнонаукових слів можливі такі ситуації:

1)наявність постійного перекладного еквівалента;

2)наявність контекстуального перекладного еквівалента.

Перша ситуація характеризується тим, що пошук певного слова у мові перекладу не викликає труднощів, тобто еквівалент слова мови оригіналу можна знайти у словнику. Якщо навіть слово багатозначне, обрати потрібний варіант перекладу допоможе контекст, в якому воно знаходиться. Такі перекладні еквіваленти називають постійними. (Під перекладним еквівалентом прийнято розуміти одиницю тексту (слово, словосполучення, речення) перекладу, еквівалентну певній одиниці тексту оригіналу).

Розгляньмо це на прикладі перекладу з російської мови на українську: Любой интеллект, как естественний, так и искусственньїй, винужден взаимодействовать с реальньїм миром. – Будь-який інтелект, як природний, так і штучний, змушений взаємодіяти з реальним світом.

Це речення містить загальнонаукові одиниці, перекладання яких не викликало проблем, бо вони є постійними перекладними еквівалентами відповідних одиниць мови оригіналу.

Друга ситуація складніша, бо викликає певні труднощі під час перекладання у тих випадках, коли використовувати постійний перекладний еквівалент неможливо. Тоді доводиться вдаватися до різних лексичних трансформацій, щоб правильно передати значення певного слова мови оригіналу і при цьому не порушити граматичні та стилістичні норми мови перекладу.

Лексичними трансформаціями називають засоби, за допомогою яких у контексті передають значення слова мови оригіналу, знаходячи йому відповідне у мові перекладу, що не збігається зі словниковим еквівалентом. Іншими словами, лексичні

трансформації – це заміни певних слів або словосполучень мови оригіналу з метою точного передання змісту та врахування норм мови перекладу. Такі еквіваленти називають контекстуальними перекладними еквівалентами.

Виділяють такі види трансформацій:

1. Додавання.

Смислові додавання у перекладі неприпустимі, але бувають випадки, коли слід додавати слова в тексті перекладу, щоб не порушити зміст оригіналу та норми мови перекладу.

Наприклад:

Несмотря на то, что современные технологии производства компьютеров не отличаются особым разнообразием, ми видим вокруг себя множество различных моделей компьютеров. – Незважаючи на те, що сучасні технології виробництва комп'ютерів не відрізняються особливим різноманіттям, ми бачимо навколо себе велику кількість різних моделей комп'ютерів.

2.Вилучення.

Удеяких випадках під час перекладання можна робити вилучення слів з метою уникнути порушення норм мови перекладу.

189

Наприклад:

А. В качестве примера машинной операции можно взять обычную арифметическую операцию. – За приклад машинної операції можна взяти звичайну арифметичну операцію.

Б. Асіте X представляет собой программный компонент, способный выводить изображение в определенную область окна или страницы и реагировать на различного рода команды, передаваемые через мышь, клавиатуру и другие устройства. – Асіте X – це програмний компонент, здатний виводити зображення у певну частину вікна або сторінки та реагувати на різні команди, що передаються через мишу, клавіатуру та інші пристрої.

3. Заміни.

Під час перекладання можна замінювати окремі слова або словосполучення мови оригіналу на такі слова (словосполучення) мови перекладу, що не є постійними (словниковими) відповідниками, але адекватно передають зміст оригіналу.

Наприклад:

А. Реформа призвана осуществить перестройку политической, экономической и социальной жизни. – Реформа має здійснити перебудову політичного, економічного і соціального життя.

Б. В конце 60-х годов XX века наступил следующий этап в развитии ЭВМ – появились машины третьего поколения. – Наприкінці 60-х років XX століття почався наступний етап у розвитку ЕОМ – з'явилися машини третього покоління.

4. Контекстуальна заміна.

Особливості контексту іноді змушують підбирати таке слово у мові перекладу, яке можна використати лише в цьому контексті. Існує кілька видів контекстуальних замін:

‒конкретизація, коли слово мови оригіналу з більш широким значенням замінюється на слово мови перекладу з більш вузьким значенням.

Наприклад:

А. Главний корпус университета в годи войни был уничтожен до фундамента. – Головний корпус університету в роки війни було зруйновано до фундаменту.

Б. Произошел переход от создания программ на языке машины к созданию их на алгоритмических языках высокого уровня. – Відбувся перехід від написання програм мовою машини до написання їх алгоритмічними мовами високого рівня;

‒генералізація, коли слово мови оригіналу з більш вузьким значенням замінюється на слово мови перекладу з більш широким значенням.

Наприклад:

Рождение компьютеров третьего поколения связано с ростом возможностей технологии полупроводников. – Поява комп'ютерів третього покоління пов'язана із зростанням можливостей технології напівпровідників;

– антонімічний переклад, коли стверджувальна конструкція замінюється на заперечну або навпаки.

Наприклад:

А. Студенти слушали лекцию профессора не без интереса. – Студенти слухали лекцію професора із зацікавленістю.

Б. Нельзя не отметить огромную роль перевода в развитии современной науки и техники. – Необхідно відзначити величезну роль перекладання у розвитку сучасної науки і техніки.

Отже, використання лексичних трансформацій спрямоване на те, щоб найточніше передати зміст оригінального тексту і уникнути помилок у тексті перекладу.

Термінологічні паралелі

Певні труднощі під час перекладання можуть викликати слова обох мов, схожі за вимовою та написанням, але схожі/ несхожі за значенням, які називаються лексичними паралелями. Лексичні паралелі можна знайти як на рівні загальновживаних слів, так і на

190