- •1.1 Загальномайданчикові питання безпеки праці
- •При падінні предметів з висоти
- •(Канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана
- •Буровибуховим способом на відкритій місцевості
- •В залежності від ступеня інтенсивності руйнувань та умов вибуху
- •Ґрунтів накладними зарядами
- •Шкідливих речовин у повітрі робочої зони
- •1 ‑ Заповнення; 2 - стійка; 3 - бортова дошка; 4 - плита перекриття
- •1 ‑ Заповнення; 2 - стійка; 3 - бортова дошка;
- •Будівельної машини до площини проекції дроту
- •1.1.2 Забезпечення безпечного переміщення вантажів, конструкцій та людей у межах будівельного майданчика
- •Автомобільної дороги до будівель і споруд
- •Навантажувально-розвантажувальних фронтів, біля прохідних і в інших місцях в м
- •1.1.3 Забезпечення організації безпечного складування конструкцій, виробів та матеріалів на будівельному майданчику
- •1.1.4 Вирішення загальномайданчикових питань електробезпеки
- •Вибір дротів і кабелів
- •Жил дротів і кабелів в електропроводках [15]
- •Потужності (cos φ), а також тривалість включення (тв)
- •З гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з мідними жилами [15]
- •З гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з алюмінієвими жилами [15]
- •Переносних шлангових легких і середніх, кабелів переносних шлангових важких, шахтних гнучких шлангових, прожекторних і дротів переносних з мідними жилами [15]
- •Pозрахунок і вибір апаратів захисту
- •Напругою до 500 в змінного і постійного струму
- •Однофазного короткого замикання по відношенню до номінального струму спрацьовування апарату захисту к [15]
- •Розрахунок заземлювальних пристроїв
- •Визначення коефіцієнтів сезонності ψ [20]
- •Електричних опорів різних ґрунтів і води [20]
- •Електродів групового заземлювача (кругла сталь, кутики і т. І.) без врахування впливу смуги зв'язку [20]
- •Розрахунок занулення
- •Заземлюючого пристрою з опором 10 Ом
- •Порядок розрахунку:
- •Zт, Ом, масляних трансформаторів по гост 11920-85е
- •Сталевих провідників при змінному струмі (50 Гц). Ом/км [20]
- •Кабелями і дротами з гумовою і пластмасовою ізоляцією з алюмінієвими жилами або одножильними алюмінієвими дротами прокладеними пучком, Ом/км. [15]
- •1.1.5 Загальномайданчикові питання охорони праці при експлуатації будівельних машин і механізмів
- •Підбір і прив'язка вантажопідйомного крана
- •Установка вантажопідйомних машин
- •Межі небезпечних зон Обмеження небезпечних зон обслуговування кранами
- •Вимоги безпеки при установці два і більш за крани на одному шляху крана
- •Улаштування верхньої будови підкранового шляху
- •Улаштування заземлення підкранової колії
- •Обслуговування виносних вантажоприймальних площадок
- •1.2 Загально майданчикові питання виробничої санітарії та гігієни праці
- •1.2.1 Забезпечення працюючих санітарно-побутовими приміщеннями
- •1.2.1.1 Класифікація тимчасових мобільних будівель
- •Побутових городків різної місткості
- •1.2.1.2 Розміщення тимчасових будівель на будівельному майданчику
- •1.2.1.3 Вимоги до складу санітарно-побутових приміщень
- •1.2.1.4 Вимоги до санітарно-побутових приміщень
- •1.2.1.5 Розрахунок санітарно-побутових приміщень
- •По галузях і видах будівництва
- •У тимчасових будівлях (приміщеннях)
- •1.2.1.6 Опалювання, вентиляція і кондиціонування повітря
- •В приміщеннях тимчасових будівель в холодний період року
- •1.2.2 Забезпечення працюючих питною водою
- •В санітарно-побутових приміщеннях
- •1.2.3 Забезпечення необхідної величини освітленості
- •1.3 Загально майданчикові питання пожежної безпеки
- •1.3.1 Забезпечення протипожежних розривів між тимчасовими і постійними будівлями
- •1.3.2 Забезпечення будівельного майданчика необхідними засобами пожежегасіння
- •1.3.2.1 Класифікація пожеж і вогнегасних речовин
- •1.3.2.2 Класифікація стаціонарних установок пожежогасіння
- •Вибір пристосувань і основних варіантів для пожежогасінні
- •Загальна класифікація
- •Класифікація установки водяного і пінного пожежогасіння
- •Класифікація установок порошкового пожежогасіння
- •Класифікація установок газового пожежогасіння
- •Класифікація установок аерозольного пожежогасіння
- •Вимоги до установок пожежогасіння Установки водяного та пінного пожежогасіння
- •За ступенем небезпеки розвитку пожежі в залежності від їх функціонального призначення і пожежного навантаження горючих матеріалів [54]
- •Для приміщень висотою до 10 м
- •Для приміщень 5-7 груп висотою до 10 м
- •Для приміщень висотою від 10 до 20 м
- •1.3.2.3 Протипожежне водопостачання
- •Мережі зовнішнього водопроводу і споруди на них
- •Житлових і суспільних будівель
- •Внутрішній протипожежний водопровід
- •Внутрішній протипожежний водогін
- •1.3.2.4 Первинні засоби пожежогасіння
- •Вогнегасники
- •Позначення вогнегасників
- •Класифікація вогнегасників
- •Вогнегасна здатність вогнегасників
- •За гасінням модельних вогнищ пожежі класу а
- •Вогнегасників за гасінням модельних вогнищ пожежі класу в
- •За гасінням модельних вогнищ пожежі класів а і (або) в
- •Загальні відомості про будову та принципи роботи вогнегасників
- •Водяні вогнегасники
- •Повітряно-пінні вогнегасники
- •Порошкові вогнегасники
- •Вуглекислотні вогнегасники
- •Хладонові вогнегасники
- •Вогнегасники аерозольні
- •Самоспрацьовуючі вогнегасники
- •Визначення необхідної кількості первинних засобів пожежогасінні Оснащення пожежними щитами
- •Немеханізованим інструментом і інвентарем
- •Оснащення вогнегасниками
- •Переносними вогнегасниками
- •Пересувними вогнегасниками
- •Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників
- •Різних класів та діапазони температур їх експлуатації
- •Ефективності вогнегасників за їх вогнегасною здатністю щодо гасіння модельних вогнищ пожежі класів а та в
- •Повинні бути оснащені переносними вогнегасниками
- •Повинні які повинні бути оснащені пересувними вогнегасниками
- •Належності порошкових вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Належності вуглекислотних вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Належності вогнегасників для гаражів та автомайстерень
- •Вимоги до розміщення вогнегасників
- •Рекомендації по використанню вогнегасників
- •Вогнегасників залежно від класу пожежі
- •Техніка безпеки при експлуатації вогнегасників
- •Пожежні щити
- •Умовні графічні позначення вогнегасників, установок пожежогасінні і пожежної сигналізації
- •1.3.3 Забезпечення під’їзду пожежних автомобілів на будівельний майданчик
- •1.3.4 Забезпечення протипожежних заходів при складуванні та збереженні горючих та важко горючих речовин, матеріалів та конструкцій
- •1.3.4.1 Матеріальні склади і бази загального призначення
- •1.3.4.2 Вимоги до зберігання і транспортування матеріалів на будівельному майданчику
- •1.3.4.3 Склади лзр та гр
- •1.3.4.4 Склади балонів з газами
- •1.3.4.5 Склади хімічних речовин
- •1.3.4.6 Склади лісопиломатеріалів
- •1.3.5 Забезпечення пожежної безпеки при виконанні газонебезпечних та вогненебезпечних робіт
- •Вогневих робіт від горючих речовин
- •Вимоги при роботі з пожежовибухонебезпечними матеріалами
- •Покрівельні роботи
- •Улаштування утеплювача
- •Робота з тепловипромінюючими установками
- •Зварювальні та різальні роботи
- •Паяльні роботи.
- •Розігрівання (варіння) бітумів та смол
- •Фарбувальні роботи.
- •Робота з мастиками, клеями та іншими подібними горючими речовинами й матеріалами.
- •Інші будівельно-монтажні роботи
- •Сушка приміщень газовими пальниками інфрачервоного випромінювання і повітронагрівачами.
- •1.3.6 Забезпечення безпечної евакуації працюючих на випадок пожежі Основні положення
- •Евакуація з виробничих будівель.
- •1.3.7 Блискавкозахист будівель і споруд, що зводяться
- •1.3.7.1 Загальні положення
- •1.3.7.2 Зовнішня блискавкозахисна система
- •Блискавкоприймачі
- •Виконуючих функції природного блискавкоприймача
- •Струмовідводи
- •Залежно від рівня захищеності
- •Заземлювачі
- •Вибір блискавковідводів Загальні вимоги
- •Зони захисту одиничних стрижньових блискавковідводів
- •Зони захисту одиничних тросових блискавковідводів
- •Зони захисту подвійного стрижньового блискавковідводу
- •Подвійного стрижньового блискавковідводу
- •Зона захисту подвійного тросового блискавковідводу
- •Подвійного тросового блискавковідводу
- •1.3.7.3 Захист від вторинних дій блискавки
- •Зони захисту від дії блискавки
- •Екранування
- •З'єднання
- •Більша частина струму блискавки
- •Протікає незначна частина струму блискавки
- •Заземлення
Належності вогнегасників для гаражів та автомайстерень
№ з/п |
Кількість місць стоянки автомобілів у боксі гаража |
Мінімальна кількість вогнегасників одного з типів | ||
Порошковий |
водяний* |
водопінний | ||
1 |
до 10 |
один ВП-5 або один ВП-6 |
два ВВ-9 |
два ВВП-9 |
2 |
більше 10 |
на кожні наступні 15 місць стоянки - згідно з пунктом 1 таблиці 5.4 | ||
* Водяний вогнегасник із зарядом, придатним для гасіння пожеж класів А та В. Примітка. Додатково гаражі та автомайстерні можуть оснащуватися ВВПА з масою заряду 400 г і більше. |
Для захисту квартир житлових будинків і будинків індивідуальної забудови слід використовувати переносні вогнегасники з розрахунку один водяний (ВВ-5, ВВ-6) чи водо-пінний (ВВП-6) вогнегасник або один порошковий (ВП-2, ВП-3) вогнегасник на одну квартиру або на один будинок індивідуальної забудови. Кухні або кімнати для приготування їжі вищевказаних будинків додатково можуть оснащуватися одним аерозольним водо-пінним вогнегасником з масою заряду вогнегасної речовини 400 г і більше.
На об'єкті (у будинку, споруді, приміщенні) вогнегасники повинні розміщуватися згідно з вимогами ГОСТ 12.4.009-83 [45].
У приміщеннях, у яких немає постійного перебування обслуговувального персоналу, вогнегасники слід розміщувати ззовні приміщення або на вході в нього.
У приміщеннях, у яких обслуговувальний персонал перебуває постійно, вогнегасники потрібно розміщувати в середині приміщення, запобігаючи створенню перешкод для евакуації людей.
Черговий персонал об'єктів різного призначення під час чергування може додатково бути забезпечений аерозольним водо-пінним вогнегасником з масою заряду вогнегасної речовини 400 г і більше.
Вимоги до розміщення вогнегасників
Загальні вимоги до експлуатації вогнегасників загального призначення на об'єктах захисту вогнегасниками визначаються відповідно до Правил експлуатації вогнегасників [56].
Однією з умов успішного використання вогнегасників є виконання правил розміщення вогнегасників на об'єкті.
Дані правила висвітлені у ГОСТ 12.4.009-83 [45].
Введені до експлуатації вогнегасники повинні мати облікові (інвентаризаційні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації.
Пристрої ручного запуску мають бути опломбовані.
Вогнегасники мають розміщуватися з урахуванням зручності обслуговування, нагляду, користування, а також досягнення умов найкращої видимості з різних точок простору захисту.
Підходи до місця розміщення мають бути завжди вільними.
Ділянки поверхні, на якій проглядаються ручні вогнегасники, необхідно фарбувати у білий колір з червоною окантовкою шириною 20 - 50 мм.
Вогнегасники мають розміщуватися в легкодоступних та помітних місцях, де виключено попадання на них прямих сонячних променів та безпосереднього (без загороджуючих щитків) впливу опалювальних та нагрівальних приладів.
Вогнегасники слід розташовувати на об'єкті, що захищається, так, щоб вони були захищені від дії прямих сонячних променів, теплових потоків, механічних дій і інших несприятливих чинників (вібрація, агресивне середовище, підвищена вологість і так далі). Вони мають бути добре видні і легко доступні на випадок пожежі. Переважно розміщувати вогнегасники поблизу місць найбільш вірогідного виникнення пожежі, уздовж доріг проходу, а також - біля виходу з приміщення. Вогнегасники не повинні перешкоджати евакуації людей під час пожежі.
У приміщеннях, насичених виробничим або іншим устаткуванням, що затуляє вогнегасники, мають бути встановлені покажчики їх місця розташування. Покажчики повинні розташовуватися на видних місцях на висоті 2,0 - 2,5 м від рівня підлоги.
Розкидані або розділені між собою пожежонебезпечні ділянки приміщення повинні мати індивідуальні засоби пожежогасінні.
Відстань від можливого вогнища пожежі до найближчого вогнегасника визначається вимогами Правил [33], воно не повинне перевищувати 20 м для громадських будівель і споруд; 30 м - для приміщень категорій А, Б і В; 40 м - для приміщень категорій В і Г; 70 м - для приміщень категорії Д.
Рекомендується переносні вогнегасники встановлювати на підвісних кронштейнах або в спеціальних шафах. Вогнегасники повинні розташовуватися так, щоб основні написи і піктограми, що показують порядок приведення їх в дію, були добре видні і обернені назовні або убік найбільш вірогідного підходу до них.
Запірно-пусковий пристрій вогнегасників і дверець шафи (в разі їх розміщення в шафі) мають бути опломбовані, дверці шафи не повинні мати замків.
Вогнегасники, що мають повну масу менше 15 кг, мають бути встановлені так, щоб їх верх розташовувався на висоті не більше 1,5 м від підлоги; переносні вогнегасники, що мають повну масу 15 кг і більш, - на висоті не більше 1,0 м від рівня підлоги.
Відстань від дверей до вогнегасника має бути такою, аби не заважати їх повному відкриттю.
Вогнегасники не повинні встановлюватися в таких місцях, де значення температури виходять за температурний діапазон, вказаний на вогнегасниках.
Рідинні і пінні вогнегасники, встановлені поза приміщеннями або в неопалювальному приміщенні і не призначені для експлуатації при негативних температурах, мають бути зняті на холодну пору року. В цьому випадку на їх місці і на пожежному щиті має бути поміщена інформація про місце знаходження вогнегасників протягом вказаного періоду і про місце знаходження найближчого вогнегасника.
Установка вогнегасників має виконуватись так, щоб забезпечувалась можливість читання маркувальних написів на корпусі, а також зручність і оперативне користування ними.
Вогнегасники, розміщені поза приміщеннями або у неопалювальних приміщеннях та не призначені для експлуатації при від'ємних температурах, підлягають зніманню на холодний період. У таких випадках на пожежних щитах та стендах має бути розміщена інформація про місце розташування найближчого опалювального приміщення, де зберігають вогнегасники протягом указаного періоду.
Ручні і пересувні вогнегасники повинні:
мати, як правило, зовнішні ознаки, які сприяють їх пізнанню;
забезпечувати зручність доставки до вогнища пожежі і швидкість приведення в дію;
забезпечувати безпеку в режимі чекання і в режимі пожежогасіння;
забезпечувати можливість автоматизації (механізації) зарядки.
До введення в експлуатацію допускаються повністю заряджені і опломбовані вогнегасники, забезпечені биркою з вказівкою дати (місяць і рік) зарядки і дати чергової перезарядки, контролю і технічного огляду. Допускається наносити на корпус вогнегасника з протилежного боку насадка штемпельною фарбою технічні дані, що містяться на бирці.
На корпусі вогнегасника мають бути нанесені вказівки (написи або графічні зображення) про порядок приведення вогнегасника в дію, індекс класу пожежі по ГОСТ 27331-87 [41]., вид вогнегасної речовини, діапазон температур зберігання (транспортування), можливість використання для гасіння електроустановок і величину граничної напруги, а також застереження:
«Оберігати від дії прямих сонячних променів і нагрівальних приладів».
Маркування на корпусі вогнегасників повинно, як правило, бути виконано методами шовкографії, декалькоманії або наклейкою етикеток на синтетичній основі.
Зарядка і перезарядка вогнегасників всіх типів повинні виконуватися відповідно до інструкцій з експлуатації.
Газові і закачні вогнегасники, маса вогнегасного заряду і (або) тиск робочого середовища в яких менш розрахункових на 5 % і більш при температурі (20±2) °С, підлягають дозарядці (перезарядці).