
6.3. Оголовки колон
Для передачі навантаження на тіло колони.
Рис. 6.13. Оголовок наскрізної колони при опиранні зверху |
Рис. 6.14. Оголовок суцільної колони при опиранні зверху |
–висота
ребра;
;
,
знаходять товщину ребра
.
При фрезерованому торці зусилля передаються безпосередньо на ребра оголовка через опорну плиту. Шви призначаються конструктивно. | |
Рис. 6.15. Вузол опирання балок на колону збоку |
Зварні шви, що приварюють столик:
|
6.4. Бази колон
Бази суцільних колон
База з траверсами Шарнірне закріплення
Розрахункова схема траверси
Жорстке закріплення до фундаменту
|
База з фрезерованим торцем
Розрахунковасхема Найчастіше B=L |
Рис. 6.16. Типи баз суцільних колон |
Розраховуючи базу, в першу чергу визначають потрібну площу опорної плити
,
де
–
розрахунковий опір бетону фундаменту.
Ширина плити
,
де
–
товщина траверси у першому наближенні
дорівнює 8 – 16 мм.
Величину с = 20 – 120 мм встановлюють з міркування зварювання та зручності встановлення анкерних болтів.
Довжина плити
.
Розміри
та
краще
прийняти кратними 50 мм.
Напруження стиску в бетоні фундаменту під підошвою опорної плити вважають розподіленим рівномірно:
.
Під
дією цих напружень опорна плита працює
як пластина на згин. Пластина навантажена
напруженням стиску в бетоні
і
оперта на траверси, полички та стінки
колон.
Можна виділити три характерні ділянки:
|
Рис. 6.17. Розрахункова схема плити |
Згинальний
момент для смужки одиничної ширини на
ділянці
обчислюють як для консолі:
.
На
ділянках
та
моменти на смужці шириною 1 см обчислюють
за методом теорії пружності:
,
2,
b – вільна сторона
Коефіцієнти
визначені
академіком Б.Г.Гальоркіним залежно від
співвідношення сторін і вміщені у
таблиці.
Для
смужки плити товщиною
і шириною рівною одиниці:
.
За більшим із згинальних моментів обчислюємо потрібний момент опору
.
Тоді .
Товщину
плити приймають у межах 20 – 40 мм. Треба
пам’ятати, що
залежить
від товщини (зі збільшенням товщини
зменшується)
-
для опорних плит із сталі з
;
;
.
Коли
мм,
то в ділянки з найбільшими згинальними
моментами вводять додаткові ребра, які
зменшують розміри ділянок, а значить і
М.
Траверсу наближено розглядають як балку, оперту в місцях кріплення до поличок і завантажену рівномірно розподіленим навантаженням від тиску опорної плити:
.
Найбільші значення згинального моменту в траверсі:
На
консольних ділянках –
,
у прольоті
.
Перевірка міцності траверси:
Катети
швів, які кріплять траверси,
,
де 4 – кількість зварних швів.
База з фрезерованим торцем
Опорна плита приварюється до стержня колони під час монтажу. На монтажу вибирають лише положення опорної плити. Торець колони і плита фрезеруються. Щільний контакт між стержнем колони і плитою забезпечує безпосередньо передачу зусиль. Шви лише фіксують положення колони і розраховуються на умовне зусилля 15% від повного.
Плита
найчастіше – квадратна:
.
Умовно виділивши трапецієподібну консольну ділянку, визначають:
,
де
–
відстань від центра ваги трапеції до
місця защемлення.
Момент опору перерізу плити у місці защемлення:
.
,
.
Цей розрахунок дає наближені результати. Товщина плити для цього типу бази може досягати 60 – 160 мм.
База колон із труб
Рис. 6.18. База суцільної колони із труб |
При висоті колони: 4,5 – 6 м ‑ D = 500 7 – 8 м ‑ D = 600.
Труба може заповнюватись бетоном, створюючи так звану трубобетонну конструкцію. |