9. Вибір конструкції та розрахунок системи природної вентиляції

У житлових будинках згідно з БН II.08.01-89 рекомендується влаштовувати природну канальну витяжну вентиляцію з витяжкою повітря від кожної квартири з кухонь, ванних кімнат, туалетів або суміщених санвузлів. В кожне приміщення здійснюється неорганізований притік повітря крізь кватирки, балконні двері, щілини у віконних рамах. Виняток складають житлові кімнати, не суміжні з санітарними вузлами та кухнями, у квартирах без протягу або кутового провітрювання, що мають чотири або більше кімнат. У таких випадках природну витяжку необхідно влаштовувати безпосередньо з цих кімнат [9].

У будинках до чотирьох поверхів витяжку повітря з приміщень рекомендується здійснювати відокремленими вертикальними каналами, які розташовуються у внутрішніх стінах. У великопанельних або великоблочних будинках використовуються спеціальні вентиляційні блоки. Суміщення вентиляційних систем різнойменних за призначенням приміщень (наприклад, кухонь та санвузлів) не припускається.

При розміщенні вентиляційних каналів у цегляних стінах розмір каналів повинен бути кратним 0,5 цегли та складати не менш 0,5х0,5 цегли (140х140 мм). Товщину стінок каналу потрібно приймати не менш 0,5 цеглини, простінки між однойменними каналами – 0,5 цегли, між різнойменними каналами – 1 цегла.

Канали в стінах, складених з силікатної цегли, шлакобетону та інших пористих або вологоємних матеріалів, необхідно влаштовувати шляхом закладки азбестоцементних труб з внутрішнім діаметром не менш 100мм або виконувати зі звичайної цегли.

Канали у внутрішніх цегляних стінах рекомендується влаштовувати біля отворів та стиків стін на відстані не менш 10,5 цегли. Співвідношення сторін каналу повинно бути не більш 13.

На повітряприймальних отворах вентиляційних каналів у приміщеннях на відстані 200-250 мм від стелі необхідно встановлювати вентиляційні решітки, які виготовляються з металу, пластмаси або гіпсу. Стандартна решітка має живий перетин 60% [9]. Розміри решіток визначаються, виходячи з швидкості руху повітря 0,51,0 м/с. На більшу швидкість розраховуються решітки нижніх, а на меншу – верхніх поверхів. Висоту витяжної шахти над покрівлею рекомендується визначати, керуючись такими умовами: якщо шахта розташована біля гребня, II повітрявипускний отвір повинен бути вище гребня не менш ніж на 0,5 м; якщо шахта розташована від гребня на відстані 0,5…3,0 м, II повітрявипускний отвір повинен встановлюватися на рівні гребня; якщо шахта розташована від гребня на відстані більше ніж 3 м, II повітрявипускний отвір влаштовується на прямій, що проведена від гребня під кутом 10 до горизонту. У всіх випадках відстань від покрівлі до повітровипускного отвору каналу повинна бути не менш 0,5 м і не більш 1,5 м [9].

Східцеві клітини без природного освітлення провітрюються крізь витяжні канали та шахти, а закриті східцеві клітини з природним освітленням – крізь вентиляційні шахти, вікна, фрамуги або кватирки.

Прийнята конструкція однієї з систем вентиляції зображується у вигляді аксонометричної схеми у масштабі 1:100, що містить всі основні елементи.

Кінцевою метою розрахунку системи природної вентиляції є визначення розмірів перетинів повітроводів, які забезпечують відведення з приміщень розрахун-кової кількості повітря при діючому гравітаційному тиску.

Розрахунок природної вентиляції рекомендується проводити в такій послідовності:

1. Визначається розрахунковий гравітаційний тиск Р_гр, Па, за формулою:

, (9.1)

де h – висота від осі решітки до плоскості випускного отвору шахти над покрівлею або до осі дефлектора на шахті, м;

_з – густина зовнішнього повітря при температурі 5⁰С, кг/м³;

_в – густина повітря при розрахунковій температурі для витяжних систем, кг/м³, котра приймається за дод.8 [7].

2. Визначається витрата повітря L, м³/год, що відводиться крізь вентиляційні канали кухні або ванної кімнати та санвузла. Для цього порівнюється значення сумарної нормативної витрати повітря з житлових кімнат L_ж, м³/год

(9.2)

з сумарною нормативною витратою витяжного повітря, що відводиться з службових приміщень L_сл, м³/год

, (9.3)

де к – нормативний повітрообмін для житлових приміщень, м³/год, на 1 м² житлової площі, що визначається за табл. VII.7 [9] або за дод. 4 [10];

- сумарна житлова площина квартири, м²;

- нормативні значення витрати витяжного повітря відповідно для кухні, ванної кімнати та санвузла, котрі приймаються за табл. VII.7 [9] або за дод. 4 [10].

Якщо L_слL_ж, витрата повітря, що відводиться крізь канали кухні, ванної кімнати та санвузла, приймається рівним нормативним значенням для цих приміщень.

Якщо L_слL_ж, то різницю L_ж- L_сл необхідно розподілити між каналами кухні, ванної кімнати та санвузла, пропорційно значенням нормативної витрати витяжного повітря для цих приміщень.

3. На базі відомої витрати повітря L, м³/год, та рекомендованої швидкості руху повітря v_рек, м/с, підбирається орієнтована площина перетину каналу F_ор, м², за формулою:

, (9.4)

де L – витрата витяжного повітря крізь розрахунковий канал або ділянку гілки, м³/год;

v_рек – рекомендована швидкість руху повітря, що приймається 0,5 ÷ 0,6 м/с для каналів верхніх поверхів; 0,6 ÷ 1,0 м/с для каналів нижніх поверхів; 1 ÷1,5 м/с для витяжної шахти.

4. Орієнтуючись на розраховане значення необхідної площини перетину каналу F_ор приймаються його стандартні розміри та визначається фактична площина перетину F_ф, м², та еквівалентний діаметр d_екв, мм.

5. Уточнюється швидкість руху повітря v, м/с, в каналі або на кожній ділянці вітки за формулою:

, (9.5)

де F_ф – фактична площина перетину каналу, м².

6. За значеннями швидкості v та еквівалентного діаметру повітроводу d_екв для розрахункового каналу або кожної ділянки розрахункової гілки визначається питома витрата тиску на подолання опору тертя R, Па/м, та динамічний тиск P_д, Па, користуючись табл. VII.II [9] або номограмою, що зображена на мал. 14.9 [7].

7. Для розрахункового каналу або кожної ділянки вітки з використанням аксонометричної схеми та дод.9 [7] або табл. VII.I3 [9] визначається сума коефіцієнтів місцевих опорів .

8. Для розрахункового каналу або для кожної ділянки вітки визначається повна втрата тиску , Па, за формулою:

, (9.6)

де - коефіцієнт шорсткості, що приймається за табл. 14.3 [7];

l - довжина каналу або ділянки вітки, м;

z – витрата тиску в місцевих опорах, Па, що визначається за формулою:

. (9.7)

9. Значення повної втрати тиску в каналі або розрахунковій вітці порівнюється з гравітаційним тиском та визначається величина запасу тиску А_з, %:

. (9.8)

Запас тиску повинен складати 10-15%. Якщо запас тиску менше 10% або більше 15%, необхідно відповідно збільшити або зменшити перетин каналу для деяких ділянок гілки.

При невеликих відхиленнях від значень нормованого запасу тиску доцільно використовувати зміну живого перетину вентиляційних решіток.

Результати розрахунку зводяться в табл.9.1.

Таблиця 9.1 - Результати розрахунку каналів системи природної вентиляції

№ каналу або ділянки	l, м	L, м3/год	Ргр, Па	vрек, м/с	Fор, м2	ахв, мм	dек, мм	v, м/с	R, Па/м		Рд, Па	z, Па	, Па
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14

10. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляція и кондиционирование воздуха. - Киев. : КиевЗНИИЭП, 1996 - с. 89.

2. ДБН В.2.6-31:2006 Теплова ізоляція будівель. – Київ. 2006 – с.70.

3. СНиП 2.01.01 -82 Строительная кліматологія и геофізика. – М.: Стройиздат, 1983.

4. Справочник по теплогазоснабжению и вентиляции/ Под ред. Р.В.Щекина. Ч1, П. – Киев: Будівельник, 1976.

5. Отопление и вентиляция жилых и гражданских зданий: Проектирование. справочник/ Г.В. Русланов, М.Я. Розкин, Э.Л.Ямпольский. – Киев: Будівельник, 1983. – 272 с.

6. Богословский В.М., Щеглов В.П., Разумов М.Н. Отопление и вентиляция: Учеб. для вузов. – М.:Стройиздат, 1980.-285 с.

7. Тихомиров К.В., Сергеенко Э.С. Теплотехника, теплогазоснабжение и вентиляция: Учеб. для вузов. – 4-е изд., прераб. и доп. – М.:Стройиздат, 1991 – 480 с.

8. Ткачук А.Я. Проектирование систем водяного отопления: Учеб. пособие. – К.: Выща шк. Головное изд-во,1989.-192 с.

9. Справочник по теплогазоснабжению и вентиляции/ Под ред. Р.В.Щекина. Ч2, П. – Киев: Будівельник, 1976.

10. СниП 2.08.01-89^* Жилые здания. – М.: Стройиздат, 1989.

Додаток А

Вихідні данні для проектування

Остан-ня цифра шифру	Будівельні матеріали та конструкції				Тип перекриття		Наявність підвалу		Номер варіанту плану бу-динку	Розташовуваний напір, Па
	Зовнішня стіна		Утеплювач перекриття		Передостання цифра шифру		Передостання цифра шифру
	Найменування	Густина, кг/м3	Найменування	Густина, кг/м3	парна	непарна	парна	непарна
0	Кладка з глиняної звичайної цегли на цементно-пісчаному розчині	1800	Вермікулі- тобетон	400	горищне	безгорищне	без під-валу	з підвалом	10	10000
1	Кладка з глиняної звичайної цегли на цементно-шлаковому розчині	1700	Бетон ніздрюватий	300	горищне	безгорищне	без під-валу	з підвалом	1	9000
2	Кладка з глиняної звичайної цегли на цементно-перлітовому розчині	1600	Щебінь перлітовий	300	горищне	безгорищне	без під-валу	з підвалом	2	12000
3	Кладка з сілікатної цегли на цементно-пісчаному розчині	1800	Гравій шлаковий	300	горищне	безгорищне	без під-валу	з підвалом	3	9500
4	Кладка з трепельної цегли на цементно-пісчаному розчині	1200	Щебінь шлаковий	350	горищне	безгорищне	без під-валу	з підвалом	4	11000

Продовження додатка А

5	Кладка з шлакової цегли на цементно-пісчаному розчині	1500	Плити з мінеральної вати на синтетичному звя-зуючому негофрованої структури	200	безгорищне	горищне	з підвалом	без під-валу	5	11500
6	Керамзитобетон на керамзитовому піску	1400	Мати прошивні із мінеральної вати теплоізоляційні	125	безгорищне	горищне	з підвалом	без під-валу	6	9000
7	Керамзитошлакобетон	1000	Блоки перлітобентонітові теплоізоляційні	250	безгорищне	горищне	з підвалом	без під-валу	7	10500
8	Перлітобетон	1200	Блоки кремнезитоцементні	300	безгорищне	горищне	з підвалом	без під-валу	8	11000
9	Шлакопемзобетон	1400	Піноскло	160	безгорищне	горищне	з підвалом	без під-валу	9	10000

Продовження додатка А

Продовження додатка А

Продовження додатка А

Продовження додатка А

Продовження додатка А

Додаток Б

Розрахункова температура зовнішнього повітря

Номер варіанту	Найменування пункту будівництва	Температура зовнішнього повітря, 0С		Баромет-ричний тиск, гПа
		середня найбільш холодної п’ятиденки	кількість градусо-діб опалювального періоду
1	Бердянськ	-19	3024	1010
2	Винниця	-21	3610	970
3	Джанкой	-17	2640	1010
4	Дніпропетровськ	-23	3325	1010
5	Донецьк	-23	3623	1010
6	Євпаторія	-16	2324	1010
7	Житомир	-22	3610	990
8	Запоріжжя	-22	3202	1010
9	Івано-Франківськ	-20	3330	970
10	Ізмаїл	-14	2812	1010
11	Керч	-15	2174	1010
12	Київ	-22	3572	990
13	Кіровоград	-22	3515	1010
14	Конотоп	-24	3919	990
15	Луганськ	-25	3528	1010
16	Луцьк	-20	3403	970
17	Львів	-19	3476	970
18	Любашевка	-20	3311	990
19	Маріуполь	-23	3253	1010
20	Миколаїв	-20	2904	1010
21	Одеса	-18	2805	1010
22	Полтава	-23	3721	990
23	Рівне	-21	3555	970
24	Севастополь	-11	2015	1010
25	Сімферополь	-15	2544	970
26	Слов’янськ	-23	3585	990
27	Суми	-24	3997	990
28	Тернопіль	-21	3515	970
29	Ужгород	-18	2657	990
30	Умань	-22	3572	990
31	Феодосія	-15	2174	1010
32	Харків	-23	3799	990
33	Херсон	-19	2906	1010
34	Хмельницький	-21	3553	970
35	Черкаси	-22	3591	990
36	Чернігів	-23	3763	990
37	Чернівці	-20	3228	970
38	Ялта	-6	1613	1010

Додаток В

Теплотехнічні показники будівельних матеріалів і конструкцій

Найменування матеріалу	Густина,, кг/м3	Розрахункові коефіцієнти( при розрахункових умовах експлуатації)
		теплопровідності, , Вт/ (м0С)		теплозасвоєння, S, Вт/ (м20С)
		А	Б	А	Б
Бетони та розчини
1.Залізобетон	2500	1,92	2,04	17,98	18,95
2.Керамзитобетон на керамзитовому піску	1400	0,56	0,65	7,75	9,14
3. Керамзитошлакобетон	1000	0,33	0,41	5,06	5,91
4. Перлітобетон	1200	0,44	0,5	6,96	8,01
5. Шлакопемзобетон	1400	0,44	0,52	6,87	7,9
6.Вермікулі- тобетон	400	0,11	0,13	1,94	2,29
7.Бетон ніздрюватий	300	0,09	0,10	1,41	1,48
8. Цементно-пісчаний розчин	1600	0,70	0,81	8,69	9,76
9. Розчин складний (пісок, вапно, цемент)	1700	0,70	0,87	8,95	10,42
10. Розчин вапняно-пісчаний	1800	0,76	0,93	9,6	11,09
Цегляна кладка з повнотілої цегли
11. Глиняної звичайної на цементно-пісчаному розчині	1800	0,70	0,81	9,2	10,12
12. Глиняної звичайної цегли на цементно-шлаковому розчині	1700	0,64	0,76	8,64	9,7
13. Глиняної звичайної цегли на цементно-перлітовому розчині	1600	0,58	0,70	8,08	9,23
14. Сілікатної цеглини на цементно-пісчаному розчині	1800	0,76	0,87	9,77	10,9
15. Трепельної цегли на цементно-пісчаному розчині	1200	0,47	0,52	6,26	6,49
16. Шлакової цегли на цементно-пісчаному розчині	1500	0,64	0,70	8,12	8,76
Теплоізоляційні матеріали
17.Щебінь перлітовий	300	0,115	0,12	1,42	1,51
18.Гравій шлаковий	300	0,12	0,13	1,56	1,65
19.Щебінь шлаковий	350	0,17	0,19	2,00	2,16
20.Плити з мінеральної вати на синтетичному звязуючому негофрованої структури	200	0,064	0,081	0,93	1,11
21.Мати прошивні із мінеральної вати теплоізоляційні	125	0,064	0,070	0,73	0,82
22.Блоки перлітобетонітові теплоізоляційні	250	0,083	0,091	1,38	1,55
23.Блоки кремнезитоцементні	300	0,08	0,086	1,30	1,43
24.Піноскло	160	0,060	0,061	0,80	0,81
Матеріали покрівельні, гідроізоляційні та покриття полімерні для підлог

Продовження додатка В

25. Листи азбестоцементні	1600	0,35	0,41	6,14	6,8
26. Матеріали бітумні, бітумно-полімерні покрівельні та гідроізоляційні	1200	0,22	0,22	5,69	5,69
27. Асфальтобетон	2100	1,05	1,05	16,43	16,43
28. Руберойд, пергамент	600	0,17	0,17	3,53	3,53
29. Лінолеум полівінілхлоридний на теплоізоляційній підоснові	1600	0,33	0,33	7,52	7,52
30. Лінолеум полівінілхлоридний на тканинній підоснові	1400	0,23	0,23	5,87	5,87
31. Лінолеум полівінілхлоридний багатошаровий та одношаровий без підоснови	800	0,17	0,17	3,32	3,32

Додаток Г

Тепловологісний режим приміщень, будинків і споруд в

опалювальний період

Таблиця Г1 – Градація вологісного режиму приміщень

Вологісний режим	Вологість внутрішнього повітря, %, при температурі
	tв 120С	12tв240С	tв240С
Сухий	в60	в50	в40
Нормальний	60в75	50в60	40в50
Вологий	75в	60в75	50в60
Мокрий	-	75в	60в

Таблиця Г2 – Розрахункові значення температури й вологості повітря приміщень

Призначення будинку	Розрахункова температура внутрішнього повітря, tв,0С	Розрахункове значення відносної вологості, в, %
Житлові будинки	20	55
Громадські і адміністративні будинки	20	50-60
Лікувальні й дитячі навчальні установи	21	50
Дошкільні установи	22	50

Таблиця Г3 – Вологісні умови експлуатації матеріалу в огороджувальних конструкціях

Вологісний режим приміщень	Умови експлуатації
Сухий	А
Нормальний	Б
Вологий	Б
Мокрий	Б
Примітка: Матеріали внутрішніх конструкцій будинків із нормальним режимом експлуатації розраховуються для умов експлуатації А

Додаток Д

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції житлових та громадських будинків

№ поз.	Вид огороджувальної конструкції	Значення опору теплопередачі для температурної зони
		I	II	III	IV
1	Зовнішні стіни	2,8	2,5	2,2	2,0
2а*	Перекриття й перекриття неопалювальних горищ	4,95	4,5	3,9	3,3
2б		3,3	3,0	2,6	2,2
3	Перекриття над проїздами та холодними підвалами, що межують із холодним повітрям	3,5	3,3	3,0	2,5
4	Перекриття над неопалювальними підвалами, що розташовані вище рівня землі	2,8	2,6	2,2	2,0
5а*	Перекриття над неопалювальними підвалами, що розташовані нижче рівня землі	3,75	3,45	3,0	2,7
5б		2,5	2,3	2,0	1,8
6а*	Вікна, балконні двері, вітрини, вітражі, світлопрозорі фасади	0,6	0,56	0,5	0,45
6б		0,5	0,5	0,5	0,45
7	Вхідні двері в багатоквартирні житлові будинки та в громадські будинки	0,44	0,41	0,39	0,32
8	Вхідні двері в малоповерхові будинки та в квартири, що розташовані на перших поверхах багатоповерхових будинків	0,6	0,56	0,54	0,45
9	Вхідні двері в квартири, що розташовані вище першого поверху	0,25	0,25	0,25	0,25
*Для будинків садибного типу і будинків до 4 поверхів включно

Додаток Є

Розрахункові значення коефіцієнтів тепловіддачі внутрішньої та зовнішньої поверхонь огороджувальних конструкцій

Тип конструкції	Коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м2К)
	в	з
Зовнішні стіни, дахи, покриття, перекриття над проїздами плоскі та з ребрами при відношенні висоти ребра h до відстані між гранями b сусідніх ребер h/b0,3 h/b0,3 Перекриттягорищ тахолоднихпідвалів Перекриття над холодними підвалами та технічними поверхами, що розташовані нижче рівня землі	8,7 7,6 8,7 8,7	23 23 12 6
Вікна, балконні двері, вітражі та світлопрозорі фасадні системи	8,0	23
Зенітні ліхтарі	9,9	23

Додаток Ж

Розрахунок сталевих трубопроводів водяного опалення

Витрати від тертя на 1 м	Кількість теплоносія, що проходить по трубі, кг/год, (перша строчка) та швидкість руху води по трубі (друга строчка) при діаметрі умовного проходу труб, мм
	15	20	25	32	40	50	76х3	89х3,5
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1,0	16,5	36	69	148	210	409	889	1343
	0,023	0,028	0,034	0,041	0,045	0,052	0,064	0,071
5,0	40	95	157	336	507	971	2139	3285
	0,057	0,073	0,074	0,093	0,107	0,13	0,154	0,173
10	59	126	225	490	726	1445	3078	4703
	0,087	0,097	0,109	0,136	0,151	0,182	0,222	0,247
15	68	157	230	600	906	1790	3829	5825
	0,101	0,121	0,136	0,166	0,191	0,227	0,296	0,306
20	77	184	332	706	1058	2090	4433	6781
	0,114	0,142	0,161	0,195	0,222	0,265	0,32	0,357
22	81	194	346	747	1118	2204	4674	6224
	0,119	0,15	0,168	0,207	0,235	0,28	0,337	0,374
24	84	204	360	778	1166	2291	4877	7447
	0,124	0,157	0,175	0,215	0,245	0,291	0,352	0,392
25	88	212	376	809	1214	2378	5080	7780
	0,13	0,164	0,182	0,224	0,255	0,302	0,367	0,409
27	91	221	398	840	1261	2465	5283	8064
	0,135	0,171	0,19	0,233	0,265	0,312	0,381	0,424
29	95	229	404	871	1309	2552	5486	8347
	0,14	0,177	0,196	0,241	0,276	0,323	0,396	0,439
32	98	237	416	902	1357	2640	5688	8630
	0,145	0,183	0,202	0,25	0,284	0,334	0,411	0,454
33	102	245	428	933	1405	2727	5846	8914
	0,15	0,189	0,208	0,258	0,296	0,345	0,423	0,469
35	106	256	441	964	1444	2814	6002	9165
	0,156	0,195	0,214	0,267	0,304	0,356	0,433	0,482
37	109	260	454	995	1484	2900	6160	9474
	0,16	0,201	0,22	0,276	0,312	0,367	0,445	0,495
39	112	267	467	1026	1524	2973	6317	9669
	0,164	0,206	0,226	0,284	0,321	0,376	0,456	0,509

Продовження додатку Ж

44	119	284	498	1090	1623	3155	6710	10268
	0,175	0,219	0,242	0,301	0,342	0,399	0,484	0,54
49	126	297	530	1149	1710	3336	7103	10832
	0,186	0,23	0,257	0,318	0,36	0,422	0,513	0,57
54	133	311	561	1210	1788	3517	7497	11336
	0,196	0,24	0,272	0,335	0,376	0,445	0,541	0,596
59	139	324	593	1270	1866	3699	7829	11767
	0,205	0,25	0,288	0,352	0,393	0,468	0,565	0,619
64	146	337	614	1320	1944	3844	8161	12198
	0,215	0,261	0,298	0,365	0,409	0,486	0,589	0,642
69	151	351	635	1369	2022	3988	8463	12630
	0,223	0,271	0,308	0,379	0,426	0,504	0,613	0,664
74	157	361	656	1418	2100	4131	8781	13082
	0,231	0,281	0,318	0,393	0,442	0,522	0,634	0,687
78	162	377	677	1467	2178	4276	9069	13494
	0,239	0,291	0,328	0,406	0,458	0,54	0,655	0,71
83	168	390	698	1517	2249	4420	9357	13925
	0,248	0,302	0,338	0,42	0,473	0,559	0,675	0,733
88	173	404	719	1554	2309	4543	9606	14357
	0,255	0,312	0,348	0,43	0,486	0,574	0,693	0,755
93	178	417	739	1593	2370	4665	9826	14807
	0,262	0,322	0,359	0,441	0,499	0,589	0,709	0,778
98	183	430	759	1632	2431	4788	10047	15220
	0,269	0,332	0,369	0,452	0,512	0,605	0,725	0,801
108	192	450	801	1709	2553	5033	10488	16084
	0,283	0,347	0,389	0,473	0,537	0,637	0,757	0,846
118	201	469	835	1786	2674	5250	10929	16951
	0,295	0,362	0,405	0,494	0,563	0,664	0,789	0,892
127	209	488	870	1863	2796	5468	11371	17643
	0,308	0,377	0,422	0,516	0,588	0,692	0,821	0,928
137	216	507	904	1939	2895	5686	11812	18308
	0,318	0,392	0,438	0,537	0,609	0,719	0,853	0,963
147	223	527	938	2017	2995	5903	12253	18951
	0,328	0,407	0,455	0,558	0,63	0,746	0,884	0,997
167	236	565	1000	2140	3149	6283	13136	20175
	0,348	0,436	0,485	0,592	0,672	0,794	0,948	1,061
186	249	599	1056	2263	3427	6654	14018	21329
	0,367	0,463	0,512	0,626	0,721	0,841	1,012	1,122
216	270	643	1141	2348	3684	7159	15121	22950
	0,397	0,497	0,553	0,678	0,775	0,904	1,091	1,207
255	296	702	1240	2671	3965	7782	16437	24951
	0,436	0,542	0,602	0,739	0,834	0,983	1,186	1,312

Додаток И

Коефіцієнти місцевих опорів  для деяких елементів

систем водяного опалення

Елементи систем опалення	Діаметр умовного проходу, мм	Коефіцієнт місцевого опору 
1	2	3
Проточні повітрозбірники та розширювальні бачки	-	1,5
Радіатори двоколонні при діаметрі підводки 15 мм	-	1,6
20 мм	-	1,2
Крани пробкові	15	3,5
	20	1,5
Вентилі з вертикальним шпинделем	15
	20
	25,32
	40
	50
Засувка параллельна	-	0,5
Крани подвійного регулювання з циліндричною пробкою	15	4
Крани триходові на прямий прохід	15	2
Крани триходові на прохід з поворотом	15,20	3
Раптове розширення (відносити до більшої швидкості)	-	1
Раптове звуження (відносити до більшої швидкості)	-	0,6
Відступи	-	0,5
Трійники на прямий прохід	-	1
Трійники на прохід з поворотом	-	3
Хрестовина на прямий прохід	-	2
Хрестовина на прохід з поворотом	-	3
Відводи гнуті під кутом 90о	15	1,5
	20	1
	25	0,5
	32	0,3
Качки гнуті	15	0,8
Скоби гнуті	20	1,5
Грязьовик	-	10

Додаток К

Витрата тиску z, Па, на подолання місцевих опорів при розрахунку трубопроводів систем опалення

Швидкість руху води, м/с	Сума одиниць коефіцієнтів місцевих опорів
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
0,1	5	10	15	20	25	30	35	40	45	50
0,13	8,5	16,9	25	33	42	50	59	67	76	84
0,15	11,3	22,6	33	45	56	67	78	90	101	112
0,18	16,2	32,5	48	64	81	97	114	130	146	162
0,2	20	40,1	60	80	100	120	140	160	180	200

Продовження додатка К

0,21	22	44	66	88	111	133	155	177	199	221
0,22	24	49	73	97	121	146	170	194	218	243
0,23	27	53	80	106	133	159	186	212	239	265
0,24	29	58	87	115	144	173	202	231	260	289
0,25	31	63	94	125	157	188	219	251	282	313
0,26	34	68	102	136	169	203	237	271	305	339
0,27	37	73	110	146	183	219	256	292	329	365
0,28	39	79	118	157	196	236	257	314	354	393
0,29	42	84	126	169	211	253	295	337	379	421
0,30	45	90	135	180	226	271	316	361	406	451
0,31	48	96	144	193	241	289	337	385	433	482
0,32	51	103	154	205	257	308	359	411	462	513
0,33	55	109	164	218	273	327	382	437	491	546
0,34	58	116	174	232	290	348	406	463	521	579
0,35	61	123	184	246	307	368	430	491	553	614
0,36	65	130	195	260	325	390	455	520	583	650
0,37	69	137	206	274	343	412	480	549	617	686
0,38	72	145	217	289	362	434	507	579	651	724
0,39	76	152	229	305	381	457	534	610	686	762
0,40	80	160	241	321	401	481	561	641	722	802
0,41	84	168	253	337	421	505	600	674	758	842
0,42	88	177	265	354	442	530	619	707	796	884
0,43	93	185	278	371	463	556	649	741	834	927
0,44	97	194	291	388	485	582	679	779	873	970
0,45	101	203	304	406	507	609	710	812	923	1015
0,46	106	212	322	424	530	636	742	848	954	1060
0,47	111	221	332	443	554	664	775	886	996	1107
0,48	115	231	346	462	577	693	808	924	1039	1155
0,49	120	241	361	481	602	722	842	962	1083	1203
0,50	125	251	376	501	626	752	877	1022	1128	1253
0,51	130	261	391	521	652	782	912	1043	1173	1304
0,52	136	271	407	542	678	813	949	1084	1220	1355
0,53	141	282	422	563	704	845	985	1126	1267	1408
0,54	146	292	438	585	731	877	1023	1169	1315	1461
0,55	152	303	455	606	758	910	1061	1213	1364	1516
0,56	157	314	471	629	786	943	1110	1257	1414	1572
0,57	163	326	488	651	814	977	1140	1303	1465	1628
0,58	169	337	506	674	843	1012	1180	1349	1517	1686
0,59	174	349	523	698	872	1047	1221	1396	1570	1744
0,60	180	361	541	722	902	1082	1263	1443	1623	1804
0,61	187	373	560	746	933	1119	1306	1492	1679	1865
0,62	193	385	578	771	963	1156	1348	1541	1734	1926

Продовження додатка К

0,63		199		398		597		796		995		1193		1392		1591		1766		1989
0,64		205		411		616		821		1026		1232		1437		1642		1847		2053
0,65	212		422		635		847		1059		1270		1482		1694		1906		2117
0,66	218		437		655		873		1092		1310		1528		1746		1965		2183
0,67	225		450		675		900		1125		1350		1575		1800		2025		2250
0,68	232		463		695		927		1159		1390		1622		1854		2086		2317
0,69	239		477		716		954		1193		1432		1670		1909		2147		2386
0,70	246		491		737		982		1228		1473		1719		1964		2210		2456
0,71	253		505		758		1011		1263		1516		1768		2021		2274		2526
0,72	260		520		779		1039		1299		1559		1819		2078		2338		2598
0,73	267		535		811		1068		1335		1602		1869		2136		2404		2671
0,74	274		549		823		1098		1372		1647		1921		2195		2470		2474
0,75	282		564		846		1128		1410		1691		1973		2225		2537		2819
0,76	289		579		858		1158		1447		1729		2023		2316		2605		2895
0,77	297		594		891		1189		1486		1737		2080		2377		2674		2971
0,78	305		610		905		1220		1525		1783		2134		2439		2744		3049
0,79	315		626		938		1251		1564		1877		2189		2502		2815		3123
0,80	321		641		962		1283		1604		1924		2245		2566		2887		3207
0,85	362		724		1086		1448		1810		2172		2535		2807		3259		3621
0,90	406		812		1218		1624		2036		2436		2841		3247		3653		4059
0,95	452		905		1357		1809		2361		2714		3166		3618		4071		4523
1,00	500		1000		1500		2000		2510		3010		3510		4010		4510		5010
1,1	610		1210		1820		2340		3030		3640		4240		4850		5460		6060
1,2	720		1440		2160		2890		3610		4330		5050		5770		6490		7220
1,3	850		1690		2540		3390		4230		5080		5930		6780		7620		8470
1,4	980		1960		2950		3930		4910		5890		6880		7860		8840		9820
1,5	1130		2260		3380		4510		5640		6770		7890		9020		10150		11280
1,6	1280		2570		3850		5130		6410		7700		8980		10260		11550		12830

Додаток Л

Питома тепловіддача ізольованих труб

ti- tв	qтр, Вт/м при dу, мм
	сталеві водогазопровідні					електросварні
	15	20	25	32	40	50	70	80	100
Горизонтальні труби
30	29	35	41	52	58	66	87	102	116
40	40	52	58	71	81	93	120	133	157
50	46	64	79	93	105	122	155	176	207
60	65	81	110	129	146	170	218	222	250
70	79	99	122	142	163	189	267	272	319
80	94	117	146	172	194	228	292	331	386
90	112	137	171	201	227	266	343	386	455

Продовження додатка Л

100	128	157	197	233	252	308	420	449	525
110	145	178	221	265	300	354	448	509	598
120	163	198	248	302	341	402	507	573	674
130	192	221	274	338	382	460	573	639	757
Вертикальні труби
30	17	21	33	40	49	57	77	88	108
40	23	33	44	56	64	78	107	122	148
50	35	47	61	78	88	104	142	162	195
60	49	62	79	99	110	134	180	209	250
70	58	77	100	121	139	169	221	255	306
80	76	93	106	145	168	203	261	308	373
90	87	110	141	274	197	252	311	364	441
100	100	126	155	203	229	281	360	424	513
110	116	148	191	232	266	322	413	487	585
120	134	168	212	267	302	354	471	555	667
130	151	189	232	296	333	409	529	619	744

22