1.4. Технічне нормування в будівництві

Питання нормування праці є не тільки соціально-економічними, але і політичними, тому що вони акумулюють в собі інтереси суспільства (держа­ви), колективу і окремого робітника.

Під нормуванням праці розуміють встановлення мір затрат праці на виготовлення одиниці продукції або виготовлення продукції в одиницю часу, виконання заданого об'єму робіт або обслуговування знарядь праці у відповідних організаційно-технічних умовах.

Важливе значення має нормування праці як інструмента, що встановлює суспільно необхідну міру витрат праці при виконанні того чи іншого техно­логічного процесу з межею визначення терміну виконання робіт, складу бригад для виконання робіт та справедливої оплати труда.

Виробничі норми в будівництві, як правило, розробляються на одиницю кінцевої продукції по робочому процесу. Норми, встановлені на одиницю кінцевої продукції по комплексному процесу, прийнято називати укрупне­ни­­ми комплексними або просто укрупненими.

Виробничий норматив — науково обгрунтована міра затрат праці на виконання одиниці первісної продукції або підготовчо-заключної роботи; регламентовані перерви, установлені робітникам для відпочинку та особис­тих потреб на протязі робочої зміни; кількість робітників необхідного фаху та кваліфікації, яка встановлена на виконання будівельно-монтажного про­­це­су, обслуговування устаткування, виробничих майданчиків або інших виробничих одиниць при правильній організації праці, сучасному рівні будівельного виробництва і нормальних санітарно-гігієнічних, психологіч­них, фізіологічних і соціальних умовах праці.

Елементний норматив затрат праці — науково обгрунтована міра­ затрат праці, яка установлена на виконання окремого елемента буді­вельного, монтажного або ремонтно-будівельного процесу робітниками необ­­хідного фаху і кваліфікації при правильній організації праці, раціо­наль­ному технологічному процесі, при ефективному використанні засобів вироб­ництва та робочого часу, в нормальних санітарно-гігієнічних, психоло­гічних, фізіологічних та соціаль­них умовах праці.

Елементний норматив затрат праці включає в себе письмову і числову характеристику. Письмова характеристика (нормаль виконання елемента тру­дового процесу) встановлює раціональні організаційні, технічні, техно­ло­­гічні, психофізіологічні і соціальні фактори умов праці і вироб­ництва для виконання елемента трудового процесу, при яких дійсна числова характе­ристика цього нормативу.

Нормаль нормованого процесу — сукупність характеристик орга­нізацій­них, технологічних, санітарно-гігієнічних, фізіологічних та соціаль­них­ факторів умов праці та виробництва, встановлених з урахуван­ням су­час­ного рівня техніки і технології, наукової організації праці, додер­жан­­ням правил охорони праці, ефективного використання будівельної техніки і квалі­фіка­ції робітників.

Як числові характеристики виробничих нормативів використовуються:

­— норма затрат праці;

— норма часу;

— норма виробітку;

— норма машинного часу;

— трудомісткість;

— машиномісткість.

Норма затрат праці — міра затрат праці, встановлена на виконання робітни­ками необхідного фаху і кваліфікації одиниці продукції при пра­вильній організації праці, сучасному рівні будівельного виробництва в нормальних санітарно-гігієнічних, фізіологічних і соціальних умовах праці.

Числова характеристика норми затрат праці на вибрану одиницю закінче­ної продукції Н_зп, люд-год., розраховується за формулою:

, (1.1)

де t_оп — витрати праці на елементи оперативної роботи, розраховані на одиницю закінченої продукції нормованого процесу, люд-хв;

Н_пз — норматив на підготовчо-заключну роботу, % від затрат праці, що нормується;

Н_во — норматив на відпочинок і особисті потреби, % від витрат праці, що нормується;

П_пт — проектний розмір технологічних перерв, % від витрат праці, що нормується.

Витрати праці на оперативну роботу t_оп визначаються за формулою:

t_оп = еt_iK_i = t₁K₁+t₂K₂+...+t_nK_{n ,} (1.2)

де t₁, t₂, ..., t_n — середні значення витрат праці по окремих елементах нормованого процесу на відповідні одиниці первинної продукції;

K₁, K₂, ..., K_n — коефіцієнти переходу від одиниці первинної до одиниці закінченої продукції нормованого процесу.

Норма часу — міра тривалості робочого часу, встановлена на виконан­ня виконавцями необхідного фаху, кваліфікації та необхідної кількості, одиниці продукції при правильній організації праці, сучасному рівні буді­вель­ного виробництва, в нормальних санітарно-гігієнічних, фізіоло­гічних і соці­аль­них умовах праці.

Норма часу являється похідною від норми затрат праці й може бути визначена за формулою:

, (1.3)

де N_л — кількість робітників в ланці, які виконують нормований процес.

Норма виробітку — це кількість доброякісної будівельної продукції, яку виробляє виконавець (ланка) за одиницю часу (годину, зміну, день і т. ін.) при правильній організації праці, сучаснім рівні будівельного вироб­ництва і нормальних санітарно-гігієнічних, фізіологічних і соціальних умо­­­вах праці. Вимірюється фізичними одиницями виміру будівельної продукції та гривнями.

Чисельно може бути визначена за формулою:

, (1.4)

де V₁ — одиниця кількості продукції, яка враховується при визначенні норми затрат праці, м², м³, шт.;

Т — тривалість зміни, в годинах.

Норма машинного часу — це затрати машинного часу на виготовлення оди­ни­ці продукції машиною в нормальному технічному стані, при правиль­ній­ організації виробництва і праці робітників, що керують машиною, пра­­­цюють при допомозі машини в нормальних санітарно-гігієнічних, фізі­оло­­­гічних і соціальних умовах праці.

Для машин циклічної дії:

. (1.5)

Для машин безперервної дії:

, (1.6)

де П_р — розрахункова продуктивність машини за 1 годину роботи;

П_рп — проектний час регламентованих перерв в роботі машини, % від норматив- них затрат часу використання машини;

П_рн — проектний час нециклічної роботи машини, % від нормованих затрат часу використання машини;

П_рхд — проектний час обгрунтованої допоміжної і холостої роботи машини, % від нормованих затрат часу використання машини.

Трудомісткість — це загальні затрати праці робітників на виконання будівельного процесу; (люд-год, люд-зміни):

, (1.7)

де V — обсяг виконуваних робіт, м², м³ тощо.