I. Теоретична частина

1.1. Сутність і структура оборотних фондів підприємства

1. Економічна сутність оборотних фондів

Істотний внесок у дослідження економічної сутності та формування оборотних коштів зробили відомі вітчизняні та зарубіжні науковці: Ф. Кене, А. Маршал, А. Сміт, С. Фішер, Джеймс Ван Хорн, Й. Шумпетер, М. Білик, Є. Брігхем, А. Золотарьов, І. Зятковський, А. Поддєрьогін, Р. Радіонов, Л. Роштейн, Р. Слав’юк, Р. Сорока, Є.О. Терещенко, В. Ковальов, І. Бланк, В.В. Бочаров, А.М. Павліковський, В.В. Сопко, А.М. Кінг, С.Б. Барнгольц, Р.Н. Холт та інші.

Незважаючи на те, що питання сутності, формування та управління оборотними коштами розглядають багато наукових праць, проте відсутнє єдине визначення економічної сутності оборотних коштів підприємств на що і звернемо першочергово увагу.

Дослідивши різні економічні літературні джерела, можна виділити різні підходи щодо визначення економічної сутності оборотних коштів, які взаємопов’язані із такими поняттями, як оборотні активи, оборотний капітал та оборотні засоби.

Багато вчених-економістів ототожнюють поняття оборотний капітал з оборотними коштами чи оборотними активами.

Так, А. Поддєрьогін дає таке визначення оборотним коштам: “...оборотний капітал (оборотні кошти) – це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку”.

Таке визначення, на нашу думку, розкриває глибокий зміст цього поняття, враховуючи те, що кошти можуть авансуватись з метою отримання економічного блага. Проте одним із елементів фондів обігу є грошові кошти на поточному рахунку підприємств, тому недоцільним є авансування коштів у кошти. Також ототожнення оборотного капіталу з оборотними коштами є невиправданим, враховуючи, що гроші мають вартісну форму, а капітал за своєю природою має не тільки вартісну, але й натурально-речову форму.

Капітал є і джерелом, і результатом діяльності підприємства, незалежно від специфіки виробничої діяльності – у цьому і полягає двоїстість природи капіталу.

Подібної думки щодо визначення оборотних коштів дотримується проф. С. Покропивний, який вважає, що “...оборотні кошти – це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування й забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу”.

На думку Роштейна Л.О., “...оборотні кошти – це грошові кошти, що знаходяться у розпорядженні об'єднання для створення запасів сировини, матеріалів та інших матеріальних цінностей”.

Розглянуте визначення не є доцільним, враховуючи, що матеріальні цінності включають будь-які предмети, товари, майно, продукцію, а також обладнання, устаткування, транспортні засоби, які беруть участь у процесі виробництва тривалий час (більше одного року), зберігаючи при цьому натуральну форму. У нашому випадку оборотні кошти авансуються у виробництво протягом одного операційного циклу, проте не більше одного року.

Г.М. Азаренкова та інші вважають, що “...оборотні кошти – це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди та фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції, які беруть участь у виробничому процесі один раз і повністю переносять свою вартість на собівартість продукції”.

Проте таке тлумачення оборотних коштів не є точним, оскільки кошти підприємства авансуються, вкладаються у виробництво, а не переносять свою вартість на виготовлену продукцію (оскільки в процесі перенесення вони б мали зношуватись, а кошти не зношуються, а вкладаються у процес виробництва з метою отримання додаткового прибутку).

В.В. Ковальов вважає, що оборотний капітал “...належить до мобільних активів підприємства, які є грошовими коштами або можуть бути перетворені у них протягом року або одного виробничого циклу”.

Якщо вважати, що мобільні активи – це оборотні активи, то представлене визначення не є правильним, оскільки ототожнює мобільні активи підприємства з грошовими коштами, хоча вони є одними із елементів цих активів, а не є ними.

Вітчизняний економіст М.Д. Білик подає таке визначення: “...оборотні активи виробничого підприємства – група мобільних активів із періодом використання до одного року, що безпосередньо обслуговують операційну діяльність підприємства і внаслідок високого рівня їхньої ліквідності мають забезпечувати його платоспроможність за поточними фінансовими зобов'язаннями”.

М.Д. Білик, О.В. Павловська, Н.М. Притуляк, Н.Ю. Невмержицька визначають оборотний капітал як “...сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговує господарський процес і повністю використовується протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу”.

Подібно таке визначення трактує відомий сучасний економіст І.О. Бланк: “...оборотні (поточні) активи як сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують поточний господарський процес і повністю споживаються протягом одного операційного циклу”.

Останні два визначення мають майже однаковий зміст, проте визначають різні поняття: “оборотні активи – оборотний капітал”.

На думку Є. Брігхема: “...оборотний капітал – інвестиція фірми у короткострокові активи – готівку, ліквідні цінні папери, товарно-матеріальні запаси і рахунки дебіторських заборгованостей”.

Зві Боді та Роберт Мертон представили таке визначення: “...оборотні активи – суми грошових коштів компанії та усі інші статті балансу, які протягом року передбачається перетворити в гроші”. Формулювання оборотних активів, з погляду цих авторів, є невиправданим, оскільки статті балансу включають як оборотні, так і необоротні активи.

Якщо розглядати оборотні активи та оборотні кошти, необхідно виділити, що оборотні активи – це ширше поняття, оскільки включає як виробничі запаси, готову продукцію, тобто предмети праці, так і грошові кошти.

Слід звернути увагу на ототожнення економістами таких понять, як “оборотні активи” та “оборотні засоби”. Проте оборотні засоби – це некоректний переклад з російської мови “оборотные средства”, доцільніше перекласти, як оборотні кошти.

Отже, аналізуючи різні визначення оборотних коштів вченими-економістами, необхідно виділити основні три підходи (табл. 1.1.):

1) кошти, які авансуються у виробничі оборотні фонди та фонди обігу;

2) сукупність майнових цінностей;

3) активи, які перетворюються у грошові кошти (готівку) протягом одного року.

Таблиця 1.1.

Підходи учених до визначення економічної сутності оборотних коштів

№ з/п	Підхід	Автор
1	це кошти, які авансуються у виробничі оборотні фонди та фонди обігу	А. Поддєрьогін, С. Покропивний, Г.М. Азаренкова, Т.М. Журавель, Р.М. Михайленко, Є. Брігхема, С.Б. Барнгольц
2	це сукупність майнових цінностей	Роштейна Л.О., Білик М.Д., Бланк І.О.
3	це активи, які перетворюються у грошові кошти (готівку) протягом одного року	Ковальов В.В., Зві Боді та Роберт Мертон

Проаналізувавши основні поняття сутності оборотних коштів, оборотного капіталу та оборотних активів, необхідно розрізняти ці три визначення, враховуючи, що оборотні кошти – це кошти, які спрямовані на фінансування виробничого циклу з метою отримання додаткового прибутку, а оборотний капітал – об’єднує в собі як матеріальну-речову, так і вартісну форму капіталу, при тому, що оборотні кошти відображають тільки вартісну форму. Порівнюючи оборотні активи з оборотними коштами, необхідно виділити, що оборотні активи – це ширше поняття, оскільки грошові кошти є одними із елементів оборотних активів.

Результати дослідження продемонстрували різноманітні підходи щодо визначення економічної сутності оборотних коштів і дали змогу сформувати власне визначення цієї категорії.

Отже, оборотні кошти – це кошти, які спрямовані на фінансування виробничого циклу для виготовлення та реалізації новоствореного продукту з метою отримання додаткового доходу.