Нормалізований вигляд порівняльної матриці*
Нормалізовані
цільові показники
|
«Альфа» |
«Бета» |
«Гамма» |
«Дельта» |
Коефіцієнт покриття загальний |
0,884 |
0,938 |
0,759 |
1,000 |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
0,667 |
0,533 |
1,000 |
0,867 |
Коефіцієнт покриття запасів |
0,639 |
0,852 |
0,721 |
1,000 |
Рентабельність продаж |
0,877 |
1,000 |
0,592 |
0,422 |
Період окупності власного капіталу |
0,911 |
1,000 |
0,678 |
0,898 |
Рентабельність підприємства |
0,779 |
1,000 |
0,282 |
0,436 |
Оборот готової продукції |
0,784 |
0,933 |
0,910 |
1,000 |
Загальний обіг капіталу |
0,843 |
0,971 |
1,000 |
0,873 |
Оборот власного капіталу |
0,680 |
1,000 |
0,683 |
0,557 |
Коефіцієнт фінансової залежності |
0,782 |
1,000 |
0,663 |
0,619 |
Коефіцієнт маневреності власних коштів |
0,938 |
0,877 |
1,000 |
0,975 |
Коефіцієнт структури залученого капіталу |
0,810 |
0,762 |
0,937 |
1,000 |
Абсолютне значення цільової функції (Z) |
0,800 |
0,906 |
0,769 |
0,804 |
Аналізуючи порівняльну матрицю (табл. 11.8), можна зазначити, що підприємство — об’єкт аналізу демонструє середні значення цільових показників, при цьому жоден з них не має максимального значення. Рівень цільової функції (Z = 0,8) свідчить, що підприємств «Альфа» належить далеко не до лідерів галузі, але демонструє третє абсолютне значення цільової функції. Крім того, наявні мінімальні значення нормалізованих цільових показників серед вибірки підприємств — коефіцієнти покриття запасів, оборот продукції та загального обігу капіталу — свідчить про наявність певних проблем по відповідних напрямках фінансово-господарської діяльності.
Відповідно до визначених вище основних слабких місць у фінансово-господарській діяльності підприємства має бути сформований арсенал заходів щодо впливу на стан підприємства та забезпечення реалізації його потенціалу. Отже, перед підприємством «Альфа» постала необхідність поліпшення ситуації із фінансування запасів, прискорення реалізації готової продукції.
Крім того, специфіка КФА на основі порівняльної характеристики розрахункових показників із її еталонними величинами свідчить про доцільність використання такого алгоритму обробки вхідної інформаційної бази насамперед третіми особами, тобто потенційними кредиторами чи інвесторами, які приймають рішення про визначення напрямів власної фінансово-господарської діяльності, розглядаючи кілька альтернативних варіантів.
Розглянуті вище методики обробки вхідної інформаційної бази із окремими алгоритмами їх організації являють собою базову формалізовану форму комплексного фінансового аналізу. Зважаючи, що сукупність інтересів замовників дослідження фінансового стану підприємства на основі комплексного підходу може змінюватися у широкому діапазоні, аналітичне навантаження моделі комплексного фінансового аналізу може на відповідному рівні варіювати, не змінюючи при цьому моделі його організації. Підтвердженням можливості такої варіації є різноманітність окремих моделей організації та проведення КФА, окремі з яких планується розглянути нижче.
