• Коефіцієнт маневреності власного капіталу (власних коштів, ) — розраховується як відношення власних оборотних коштів до власного капіталу:

(3.10)

де — сума власних оборотних коштів.

Коефіцієнт характеризує ступінь мобілізації власного капіталу, показує, яка частина власного капіталу знаходиться в обігу, тобто у тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими засобами. Чим вище цей показник, тим більше забезпечується гнучкість у використанні власних коштів господарюючого суб’єкта. Оптимальне значення показника — 0,5, (на думку деяких авторів — більше 0,3);

• коефіцієнт забезпечення запасів власними оборотними коштами розраховується відношенням суми власних оборотних коштів до запасів:

(3.11)

де ЗЗ — запаси.

За формою балансу згідно з П(С)БО 2 в чисельнику буде різниця між розділом ІІ активу балансу та розділом IV пасиву балансу, в знаменнику — сума рядків 100—140 розділу ІІ активу балансу. К_мзпоказує, якою мірою матеріальні запаси покриті власними коштами і не потребують залучення позикових. Цей коефіцієнт необхідно розглядати у взаємозв’язку зі станом виробничих запасів. Якщо на підприємстві є значні надлишкові запаси, то власні оборотні кошти не покриють їх повністю, тому коефіцієнт буде набагато менше 1.

За умови нестачі запасів для проведення нормальної виробничо-торговельної діяльності підприємства коефіцієнт буде більше 1, але це не свідчить про стійкість фінансового стану. Нормальним явищем є рівень коефіцієнта 60—80 %. Деякі автори нижньою критичною величиною вважають 50 %;

• коефіцієнт маневреності робочого капіталу (власних оборотних коштів, ) розраховується як відношення запасів до власних оборотних активів:

(3.12)

Цей показник, зворотний коефіцієнту забезпечення запасів власними оборотними коштами, характеризує питому вагу запасів як матеріальних оборотних активів у власних оборотних коштах. Величина робочого капіталу залежить від ефективності управління запасами (планування, нормування їх величини, прогнозування на майбутнє, раціональне використання і тощо), стану дебіторської заборгованості (тенденція до її зменшення) та величини грошових коштів, їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій;

• Стабільність структури оборотних коштів — розраховується як відношення суми власних оборотних коштів до всієї сукупності оборотних коштів:

(3.13)

Коефіцієнт використовується для оцінювання власних оборотних коштів. Зростання цього показника є позитивною тенденцією;

• індекс постійного активу — розраховується як відношення основного капіталу до власного капіталу:

(3.14)

де ОСК — основний капітал.

Індекс використовується для характеристики стану основного капіталу, показує питому вагу необоротних активів у джерелах власних засобів;

• коефіцієнт реальної вартості основних засобів розраховується як відношення залишкової вартості основних фондів до сукупності усіх активів підприємства:

(3.15)

де ЗВОФ — залишкова вартість основних фондів;

 АП — сума активів підприємства.

Коефіцієнт відображує питому вагу основних засобів у загальному капіталі підприємства.

Систему показників, які характеризують фінансову стійкість підприємства, унаочнює рис. 3.1.

Рис. 3.1. Показники фінансової стійкості підприємства

Розглянемо відносні показники фінансової стійкості агрокомбінату (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

АНАЛІЗ ВІДНОСНИХ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ

№ з/п	Показник	На початок року		На кінець року		Відхилення (+, –)
		розрахунок	рівень показника	розрахунок	рівень показника
А	Б	1	2	3	4	5
1	Коефіцієнт фінансової незалежності		0,99		0,95	– 0,04
2	Коефіцієнт фінансової залежності		0,01		0,02	+ 0,01
3	Коефіцієнт фінансового ризику		0,01		0,02	+ 0,01
4	Коефіцієнт фінансової стійкості		115,8		40,1	– 75,79
5	Коефіцієнт співвідношення мобільних та імобілізованих активів		0,27		0,34	+ 0,07
6	Коефіцієнт довгострокового залучення довгострокових коштів	—	—	—	—	—
7	Коефіцієнт довгострокових зобов’язань	—	—	—	—	—
8	Коефіцієнт поточних зобов’язань		1,00		1,00	—
9	Коефіцієнт фінансового лівериджу	—	—	—	—	—
10	Коефіцієнт маневренос ті власного капіталу		0,21		0,24	+ 0,03
11	Коефіцієнт забезпечення матеріальних запасів власними коштами		1,95		2,10	+ 0,15
12	Коефіцієнт маневреності робочого капіталу		0,51		0,47	– 0,04
13	Стабільність структури оборотних коштів		0,96		0,89	– 0,07
14	Індекс постійного активу		0,80		0,78	– 0,02
15	Коефіцієнт реальної вартості основних засобів		0,76		0,72	– 0,04

Коефіцієнт самофінансування за:

2000 р. — 0,02 (1257 : 81 679);

2001 р. — 0,001 (156 : 89 443).

Коефіцієнт обслуговування боргу за:

2000 р. — 0,46 (2855 : 6197);

2001 р. — 0,31 (1537 : 5026).

Аналіз сукупності всіх показників з урахуванням специфіки діяльності агрокомбінату дає змогу зробити висновок, що підприємство має добру фінансову стійкість, хоча спостерігається зниження у динаміці коефіцієнтів самофінансування та обслуговування боргу.

3.3. Визначення типу фінансової стійкості

Важливе значення має аналіз ринкової стійкості підприємства. Вона характеризується трьома показниками:

• коефіцієнтом фінансової незалежності (автономії, власності, концентрації власного капіталу);

• коефіцієнтом фінансової залежності;

• коефіцієнтом фінансового ризику (плече фінансового важеля).

Методику розрахунку цих показників наведено у підрозд. 2.2.1.

Зростання коефіцієнта автономії означає зростання фінансової незалежності і підвищення ринкової стійкості підприємства.

Збільшення в динаміці коефіцієнта співвідношення позикових і власних коштів вестиме до підвищення фінансового ризику, до посилення залежності підприємства від залученого капіталу і зниження його фінансової незалежності. Спадатиме і його ринкова стійкість. Але зростання плеча фінансового важеля не слід розглядати лише як постійне втрачання фінансової незалежності, оскільки таке становище сприяє і зростанню прибутковості власного капіталу. Важливо намагатися досягти оптимального рівня співвідношення позикового капіталу.

Багато авторів відносять ці коефіцієнти до відносних показників фінансової стійкості.

На нашу думку, поєднання аналізу всіх наведених вище абсолютних і відносних показників фінансової стійкості дасть змогу об’єктивно відобразити реальну фінансову ситуацію, що склалася на підприємстві. Доповненням до цього буде визначення типу фінансової стійкості.

Характеризуючи фінансову ситуацію А. Д. Шеремет, Р. С. Сай фулін, В. В. Ковальов розглядають чотири типи фінансової стійкості (до них приєднується і Г. В. Савицька) [33, 35, 70, 71, 85].

Перший тип фінансової стійкості — абсолютна стійкість фінансового стану підприємства, коли запаси і витрати менше суми власного оборотного капіталу та кредитів банку під товарно-матеріальні цінності:

, (3.16)

де ЗЗ — запаси і витрати;

КР_тмц — кредити під товарно-матеріальні цінності.

Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат джерелами засобів (К_зз) більше одиниці:

(3.17)

Це співвідношення показує, що всі запаси повністю покриваються власними оборотними коштами і кредитами під товарно-матеріальні цінності.

Другий тип фінансової стійкості — нормальна стійкість фінансового стану, коли гарантується платоспроможність підприємства і виконується умова:

(3.18)

та відповідно дорівнюється одиниці коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат джерелами засобів:

(3.19)

Третій тип фінансової стійкості — нестійкий (передкризовий) фінансовий стан, коли відбувається порушення платоспроможності, але зберігається можливість відтворення рівноваги платіжних засобів і платіжних зобов’язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел засобів (Д_тв) в оборот підприємства:

(3.20)

і відповідно:

. (3.21)

Фінансова нестійкість уважається припустимою, якщо виконуються такі умови:

1. Виробничі запаси (ВЗ) і готова продукція (ГП) дорівнюють сумі короткострокових кредитів і позикових коштів (ККПК), що беруть участь у формуванні запасів, або перевищують її:

2. Незавершене виробництво (НВ) і витрати майбутніх періодів (ВМП) дорівнюють величині власного оборотного капіталу або менші від неї:

Четвертий тип фінансової стійкості — кризовий фінансовий стан, коли підприємство знаходиться на межі банкрутства, за якого запаси і витрати більші суми власних оборотних коштів, кредитів під товарно-матеріальні цінності та залучених тимчасово вільних джерел засобів:

(3.22)

і відповідно:

(3.23)

Керівництву підприємства необхідно негайно з’ясовувати причини такого стану, розробляти заходи щодо відтворення фінансової стійкості. Необхідно спрямовувати дії на обґрунтоване зменшення запасів і витрат, поповнення власних оборотних коштів і прискорення обертання капіталу в поточних активах.

Визначимо тип фінансової стійкості агрокомбінату:

• на початок року:

ЗЗ = 8766 тис. грн;

 ВОК = 17 809 тис. грн;

КР_тмц відсутні;

8766 < 17 809.

Отже, агрокомбінат мав абсолютну фінансову стійкість;

• На кінець року:

ЗЗ = 10 704 тис. грн;

 ВОК = 22 497 тис. грн;

КР_тмц відсутні;

10704 < 22 497.

Отже, і на кінець року для підприємства характерна абсолютна фінансова стійкість.

3.4. Оцінювання запасу фінансової стійкості (зони безпечності) підприємства

Під час проведення фінансового аналізу підприємства важливо визначити запас фінансової стійкості (зони безпечності), під яким розуміють той обсяг реалізації, який забезпечує підприємству певну стійкість його фінансового стану.

Для цього використовують такі показники:

1. виручка від реалізації (без ПДВ і АЗ) (ряд. 035 ф. № 2);

2. маржинальний дохід (ряд. 050 ф. № 2);

3. ;постійні витрати (ряд. 070, 080 ф. № 2);

4. поріг рентабельності;

5. запас фінансової стійкості.

У короткостроковому періоді всі витрати відносно обсягу виробництва поділяють на умовно-змінні та умовно-постійні.

Умовно-змінні витрати змінюються із зміною обсягу виробництва. Це насіння, корми, посадковий матеріал, паливо, заробітна плата робітників, які виконують основні технологічні роботи, тощо.

Умовно-постійні витрати не змінюються із зміною обсягу виробництва. Для агрокомбінату це, наприклад, амортизація основних засобів, орендна плата, витрати на управління та організацію виробництва, заробітна плата службовців, керівного складу і т. ін.

Постійні витрати і прибуток становлять маржинальний дохід підприємства.

Поріг рентабельності П_рен являє собою відношення суми постійних витрат ПЗ до питомої ваги маржинального доходу у виручці ПВМД:

, (5.24)

Економічний зміст цього показника полягає в тому, що визначається та сума виручки, яка необхідна для покриття всіх постійних витрат підприємства. Прибутку при цьому не буде, але не буде й збитку. Рентабельність тут дорівнює нулю. Показник використовується для розрахунку запасу фінансової стійкості (ЗФС):

або

(5.25)

Визначимо запас фінансової стійкості для агрокомбінату «Зірка» за 2000 р. і 2001 р. і проаналізуємо його в табл. 3.3.

Таблиця 3.3

АНАЛІЗ ЗАПАСУ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ

№ з/п	Показник	2000 р.	2001 р.
1	Виручка від реалізації за мінусом ПДВ і АЗ, тис. грн	22 462	28 887
2	Сума маржинального доходу, тис. грн	8260	11 217
3	Сума умовно-постійних витрат, тис. грн	2308	3949
4	Частка маржинального доходу у витручці (ряд. 2 : ряд. 1), %	36,8	38,8
5	Поріг рентабельності, тис. грн	6272	10 177
6	Запас фінансової стійкості
7	— тис. грн	16 190	18 710
8	— %	72,1	64,8

У 2000 р. агрокомбінату необхідно було реалізувати продукції на суму 6272 тис. грн, щоб покрити всі витрати. Фактично виручка становила 22 462 тис. грн, за якої запас становив 16 190 тис. грн, або 72,1 %.

У звітному 2001 р. необхідно було реалізувати продукції на суму 10 177 тис. грн, щоб покрити всі витрати. За такої виручки рентабельність дорівнює нулю. Фактично виручка становила 28 887 тис. грн, що вище порогу рентабельності на 18 710 тис. грн, або на 64,8 %. Це і є запас фінансової стійкості. Виручка може зменшитися ще на 64,8 % і тільки тоді рентабельність дорівнюватиме нулю.

Якщо виручка впаде ще більше, то підприємство стане збитковим, буде «проїдати» власний і позиковий капітал, стане банкрутом. Тому слід постійно слідкувати за порогом рентабельності та запасом фінансової стійкості.

У 2001 р. порівняно з 2000 р. запас фінансової стійкості в абсолютному вимірі збільшився на 2539 тис. грн, а у відносному вимірі зменшився на 2,3 %. У цілому агрокомбінат як в минулому, так і у звітному роках має добрий запас фінансової стійкості.

А

ле варто зауважити, що запас фінансової стійкості стосується лише основної операційної діяльності без урахування інших операційних доходів і витрат, а також доходів і витрат від інвестиційної та фінансової діяльності та надзвичайних подій. Тому слід додатково звертати увагу на фінансові результати від іншої операційної, фінансової, інвестиційної діяльності та надзвичайних подій.

203