Finansovyy_analiz / Фінансовий аналіз для студентів / Лахтионова / Lahtionova / Rozd-11

Фінансовий аналіз дає можливість прогнозувати ймовірність банкрутства підприємства, викривати причини існуючого становища, розробляти та реалізовувати заходи з питань виходу підприємства з кризи.

Систематичне проведення фінансового аналізу — один із засобів передбачення і боротьби з банкрутством.

Розраховується коефіцієнт відтворення (втрати) платоспроможності (К_пл) за формулою

. (13.1)

де: К_пк, К_пп — коефіцієнти поточної ліквідності на початок і на кінець звітного періоду відповідно;

Y — період відтворення платоспроможності;

Т — тривалість звітного періоду, місяців;

2 — нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності.

При розрахунку коефіцієнта відтворення платоспроможності Y = 6 міс., коефіцієнта втрати — Y = 3 міс.

Якщо коефіцієнт відтворення < 1, то це означає, що у підприємства в найближчі шість місяців немає реальної можливості відтворити платоспроможність, якщо значення коефіцієнта відтворення > 1, то це означає, що підприємство має реальну можли вість відтворити свою платоспроможність.

Значення коефіцієнта втрати платоспроможності > 1 означає наявність у підприємства реальної можливості не втратити платоспроможність протягом найближчих трьох місяців.

Коефіцієнт втрати < 1 вказує на те, що підприємство в найближчі три місяці може втратити свою платоспроможність.

На майбутні фінансові труднощі підприємства та ймовірність його банкрутства, за дослідженнями Комітету з узагальнення практики аудирування (Великобританія), можуть вказувати негативні результати, аналіз у динаміки зазначених нижче явищ:

• суттєві втрати в основній виробничій діяльності, що постійно повторюються;

• перевищення деякого критичного рівня простроченої кредиторської заборгованості;

• надмірне використання короткострокових позикових коштів як джерела фінансування довгострокових вкладень;

• стійке низьке значення коефіцієнтів ліквідності;

• хронічна нестача оборотних коштів;

• стійке зростання до небезпечних меж частки позикових коштів у загальній сумі джерел засобів;

• неправильна реінвестиційна політика;

• перевищення розміру позикових коштів над встановленими лімітами;

• хронічне невиконання зобов’язань перед інвесторами, кредиторами та акціонерами (щодо своєчасності повернення позик, виплати процентів і дивідендів);

• висока питома вага простроченої дебіторської заборгованості;

• наявність наднормативних залежалих товарів і виробничих запасів;

• погіршання відносин з установами банківської системи;

• вимушене використання нових джерел фінансових ресурсів на відносно невигідних умовах;

• використання у виробничому процесі устаткування з термінами експлуатації, що минули;

• потенційні втрати довготермінових контрактів;

• негативні зміни в портфелі замовлень.

До показників і критеріїв, несприятливі значення яких не дають підстав розглядати поточний фінансовий стан як критичний, але водночас вказують на те, що за певних умов ситуація може різко погіршитися, належать:

• втрата професійних співробітників апарату управління;

• вимушені зупинки, а також порушення ритмічності виробничого процесу;

• недостатня диверсифікація діяльності підприємства, тобто надмірна залежність фінансових результатів діяльності підприємства від якогось одного конкретного проекту, типу устаткування, типу активів і т. ін.;

• надмірна ставка на можливу і прогнозовану успішність і прибутковість нового проекту;

• участь підприємства в судових процесах з непередбаченим кінцевим результатом;

• втрата ключових контрактів;

• недооцінка необхідності постійного технічного і технологічного оновлення підприємства;

• неефективні довгострокові погоджування;

• політичний ризик, пов’язаний з підприємством в цілому або з його ключовими підрозділами.

Причини виникнення банкрутства підприємства можна поділити на дві групи:

1. ті, які не залежать від підприємства;

2. ті, які залежать від підприємства.

До перших можна віднести:

• недосконалість фінансової, грошової, кредитної політики держави;

• недосконалість податкової системи;

• недосконалість нормативної і законодавчої бази реформування економіки країни;

• досить високий рівень інфляції;

до других:

• зниження обсягів продажу за умов недосконалого вивчення попиту, відсутності каналів збуту, реклами;

• зниження обсягів виробництва;

• зниження якості та ціни продукції;

• невиправдана високі витрати;

• низька рентабельність продукції;

• високі борги;

• неспроможність керівництва працювати та обирати ефективну фінансову, цінову, інвестиційну політику в умовах ринку та конкуренції.

У нинішніх економічних умовах змінюються підходи до управління діяльністю підприємств. Велику роль у підвищенні ефективності діяльності господарюючих суб’єктів відіграє фінансовий аналіз. Оволодіння методикою фінансового аналізу допоможе керівництву і спеціалістам підприємства у досягненні високих результатів його роботи, в забезпеченні високої платоспроможності та фінансової стійкості, конкурентоспроможності.

112