3.2 Поєднання авс і xyz-аналізів як інструмент підвищення

еефективності планування та контролю запасів

Раніше ми розглядали застосування на підприємстві “Наш дім” АВС-

аналізу і зазначали, що в теорії та практиці існує ще й так званий XYZ-аналіз.

Ми вважаємо, що поєднання даних про співвідношення кількості та вартості

АВС-аналізу з даними про співвідношення кількості та структури споживання

XYZ-аналізу дозволяють отримати цінні інструменти планування, контролю й

управління для системи постачання в цілому, і управління запасами зокрема.

Тому пропонуємо скласти матрицю спільного проведення аналізів АВС і XYZ, яка складатиметься з дев’яти різних класів (таблиця 3.1). Принцип

диференціації асортименту в процесі XYZ-аналізу полягає в розподілі всього

асортименту на три групи залежно від рівномірності попиту і точності

прогнозування.

Таблиця 3.1

Матриця розподілу товарної продукції підприємства “Наш дім” за

результатами спільного проведення аналізів АВС і XYZ

Ознака Товарний клас

А

Товарний клас

В

Товарний клас

С

Споживна

вартість

Висока Середня Низька

Товарна група Х

Ступінь

надійності

прогнозу

споживання

Високий Високий Високий

Споживна

вартість

Висока Середня Низька

Товарна група Y

Ступінь

надійності

прогнозу

споживання

Середній Середній Середній

Споживна

вартість

Висока Середня Низька

Товарна група Z

Ступінь

надійності

прогнозу

споживання

Низький Низький Низький

Для проведення даного аналізу будемо користуватися формулою 3.2:

де υ – коефіцієнт варіації попиту ;

x

i

- і-те значення попиту за оцінюваною позицією;

* 100

( )

2

x

x x

n

i −

ν = (3.2)х – середнє значення попиту за оцінюваною позицією за період n;

n – величина періоду, за який зроблено оцінку.

Величина коефіцієнту варіації попиту змінюється в межах від нуля до

нескінченності. Поділ на групи X, Y, Z може бути здійснений на основі

алгоритму:

1) група X – інтервал 0 %<= υ => 10 %;

2) група Y – інтервал 10 %<= υ => 25 %;

3) група Z – інтервал 25 %<= υ => ∞;

Раніше ми прокласифікували товари “Нашого дому” за моделлю АВС на

такі класи: А – побутова техніка, В – аудио- та відеотехніка, С –

електротехнічні прилади індивідуального використання (наприклад, епілятор,

бритва, фен і т.д.). Звичайно, кожен з цих класів включає в себе широкий

асортимент товарів, тому їх ще раз можна поділити за рівномірністю попиту і

точності прогнозування.

Після проведених нами розрахунків на базі наданих підприємством даних

про динаміку продажу товарів за місяцями в 2005 році, конкретизуємо кожну з

позицій матриці.

Товари АХ характеризуються високою споживчою вартістю, та високим

ступенем надійності прогнозу споживання. До них ми віднесли крупну

побутову техніку: водонагрівачі, морозильники, печі СВЧ, плити газові, плити

електричні, пилососи, пральні машини, машини для сушіння, грилі і т.д.

Товари АY характеризуються високою споживчою вартістю, та середнім

ступенем надійності прогнозу споживання. До них ми віднесли малу побутову

техніку: вафельниці, електром’ясорубки, сендвічниці, термоси, тостери, праски,

чайники електричні, прилади для нарізання, зволожувачі повітря,

соковижималки, блендери, вентилятори напільні, ваги кухонні, ваги на підлогу,

комбайни кухонні, кавоварки, міксери, пароварки і т.д.

Товари АZ характеризуються високою споживчою вартістю, та низьким

ступенем надійності прогнозу споживання. До них ми віднесли вбудовану

побутову техніку: витяжки кухонні, холодильники, духові шафи, кришки для поверхонь, морозильники, посудомийні машини, печі СВЧ, поверхні газові,

поверхні електричні, поверхні електрично-газові і т.д.

Товари ВХ характеризуються всередньою споживчою вартістю, та

високим ступенем надійності прогнозу споживання. До них віднесимо таку

аудио- та відеотехніку: музичні центри, СD-плеєри, телевізори, магнітоли та

автомагнітоли та ін.

Товари ВY характеризуються середньою споживчою вартістю, та середнім

ступенем надійності прогнозу споживання. До них віднесимо домашні

кінотеатри, акустичні системи, DVD-рекордери, МР3-плеєри, диктофони,

навушники, радіо, годинники та ін.

Товари ВZ характеризуються середньою споживчою вартістю, та низьким

ступенем надійності прогнозу споживання. До них віднесимо плазменні панелі,

мікрофони, карти пам’яті, колонки до автомагнітоли, Ні-Fi-компоненти,

різноманітні аксесуари до аудио- та відеотехніки.

Товари СХ характеризуються низькою споживчою вартістю, та високим

ступенем надійності прогнозу споживання. До них належать фени, лампи,

епілятори, машинки для стрижки волосся, бритви електричні, електричні зубні

щітки, манікюрні набори.

Товари СY характеризуються низькою споживчою вартістю, та середнім

ступенем надійності прогнозу споживання. До них віднесемо масажери для ніг,

масажери антицелюлітні, масажери для обличчя, контейнери для вакуумного

зберігання, ароматизатори, випрямлювачі для волосся.

Товари СZ характеризуються низькою споживчою вартістю, та низьким

ступенем надійності прогнозу споживання. До них ми віднесли катриджі для

бритви, добавки гігієнічні для освіжувача повітря, іррігатори, насадки для

зубної щітки, аксесуари для зубної щітки, сітки для бритви, ножі для бритви,

фільтри для кавоварок, фільтри для пилососів.

Дані проведеного нами аналізу дають нам можливість зробити висновки,

що запаси товарів, котрі користуються високим попитом і мають високу долю в

прибутку підприємства (товари АХ) необхідно розміщувати максимально близько до клієнта. Тому за цими товарами потрібно мати глибокий

внутрішньогруповий асортимент, створювати страхові запаси.

Товари, котрі користуються низьким попитом (товари групи Z),

розміщують вище в ланці товароруху, тобто в центральних складах. Тому, чим

нижче коефіцієнт варіації попиту за певним товаром, тим спокійніше його

можна передавати до центрального складу.

Поставка тієї частини товарів цієї групи, що притносить високий прибуток

(товари АZ), в першу чергу повинна організовуватися за принципом “якраз

вчасно”.

Роботу з товаром, котрий користується високим попитом, але приносить

невеликий прибуток (товари СХ) необхідно критично аналізувати і

реорганізовувати з ціллю скорочення витрат і відповідного збільшення

прибутку.

Товари, котрі користуються невеликим попитом та приносять низький

прибуток (товари СZ), слід, за такої можливості, видаляти з асортименту.

Ми вважаємо, що впровадження запропонованих нами заходів в

практичній діяльності торгівельного підприємства “Наш дім”, зокрема

використання побудованої схеми руху товарів, нової системи контролю в

поєднанні з налагодженням співпраці за методом швидкого реагування і

проведенням спільного АВС і XYZ-аналізу, сприятимуть оптимізації рівня

товарних запасів під час планування та контролю та ефективному їх

використанню. ВИСНОВКИ

Україна вже тривалий час знаходиться в стані глибокої економічної

кризи. Об’єктивно в таких умовах найбільш вигідні галузі, в яких період

обороту капіталу мінімальний. Торгівля відноситься саме до таких галузей і

є дуже привабливою в ситуації, що склалася завдяки високому рівню

рентабельності.

В даній роботі ми прагнули проаналізувати управління товарними

запасами на торговельному підприємстві, попередньо розібравшись в

теоретичному підгрунті планування та контролю рівня запасів, а потім

запропонувати шляхи вдосконалення.

ТОВ “Наш дім” було обране в якості об’єкту дослідження тому що, на

нашу думку, саме ця фірма є типовим прикладом великого оптово-

роздрібного підприємства, на якому товарні запаси потребують значної

уваги.

Опрацьований теоретичний матеріал дав змогу підсумувати розробки

вчених з питань поняття матеріальних запасів, їх складу, класифікації,

причин створення, основних принципів та завдань управління запасами.

Метою управління виробничими запасами визначено забезпечення

безперебійного нормального функціонування підприємства за дотримання

оптимального запасу матеріальних цінностей. Виходячи з мети управління

виробничими запасами наведено завдання, що ставляться перед фінансовим

менеджером.

Висвітлення процедури планування та контролю рівня запасів на

підприємстві передбачало розгляд різних ситстем контролю, в кожній з яких

вирішується питання коли і скільки замовляти. Відмічено, що на

аналізованому торговельному підприємстві “Наш дім” застосовується

система з фіксованою періодичністю поповнення запасів до максимального

рівня. За даними замовлень в 2005 році побудована графічна модель даної

системи і перелічені її слабкі місця. Ми також вирішили описати поширені моделі та методи з конкретизацією

того, де їх доцільно застосовувати. Особлива увага відводиться методу

економічного розміру замовлення. За допомогою формули визначено, що

оптимальним для підприємства є закупівля пакувальних матеріалів двічі на

рік по 2494 одиниці. На базі цих розрахунків побудовано графік

економічного розміру замовлення пакувальних пакетів і відмічено на ньому

точку цільового пошуку.

Але на підприємстві “Наш дім” застосування моделі економічного

розміру замовлення не підходить для товарних запасів, тому

використовується модель АВС котра передбачає поділ усіх товарних

цінностей на три класи. Проаналізувавши результати, отримані за цією

моделлю, бачимо, що найсуворішого контролю потребує категорія А –

побутова техніка.

Поряд з переліченими моделями управління запасами, підкреслюються

переваги технології “якраз вчасно”. Ціль даної технології – забезпечити

безперервність руху матеріалів та продуктів без простоїв та без зберігання.

Разом з тим вона має і недоліки. Серед них комерційна залежність від одного

чи невеликої групи постачальників, незручність графіку поставок для

контрагента.

В усіх розглянутих моделях можна виявити спільні риси, при чому кожна

з них має припущення, жодна не дає оптимального і точного рішення.

Пошук можливих шляхів вдосконалення процесу планування та

контролю рівня запасів дав змогу виявити резерви підвищення ефективності

управління запасами. Зокрема запропоновано змінити систему з фіксованою

періодичністю поповнення запасів до максимального рівня на систему з

пезперервною перевіркою фактичного рівня запасів. Наступною проблемою,

виявленою нами на підприємстві є відсутність чітко організованої системи

матеріальних потоків. Побудована нами схема руху товарів дає змогу

зорієнтуватися у реальній структурі товаропотоків для подальших

пропозицій та зауважень. Так, запропонована схема не виключає можливості впровадження методу швидкого реагування “якраз вчасно”. Виділено групу

клієнтів, з якими можливо налагодити співпрацю за даною технологією. Це

перш за все готелі, ресторани, офіси. Як захід зі скорочення витрат на товарні

запаси запропоновано їх концентрацію, тобто скорочення кількості

складських приміщень.

Ми вважаємо також, що доцільним було б поєднання даних АВС та XYZ-

аналізу. З цією метою побудовано матрицю розподілу товарної продукції

“Нашого дому” і визначено, що товари з групи крупна побутова техніка

необхідно розміщувати максимально наближено до покупців, а вбудовану

побутову техніку поставляти на умовах швидкого реагування. Від певної

частини електропобутових приладів індивідуального використання ми

радимо відмовитись, адже вони приносять найменший прибуток і

користуються незначним попитом.

Ми переконані, що наведені рекомендації щодо вдосконалення управління

товарними запасами, зокрема використання побудованої схеми руху товарів,

нової системи контролю в поєднанні з налагодженням співпраці за методом

швидкого реагування і проведенням спільного АВС і XYZ-аналізу стануть

корисними у практичній діяльності торгівельного підприємства. СПИСОК ВИКОСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Белуха Н., Лиско О. Логистика материальных потоков в строительстве, их

учет и контроль.//Бухгалтерский учет и аудит. – 2005.- №3. – С.29-34.

2. Беляев Ю.А. Дефицит, рынок и управление запасами. – М.: Ун-т дружбы

народов, 1991. – 228 с.

3. Гаджинський А.М. Логистика: Учебник для студентов высших учебных

заведений. – 10-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство – торговая

корпорация “Дашков и К

о

”, 2004 – 408 с.

4. Голдобина Н.Н. Управление запасами средств производства: учеб.

Пособие. – Л.: ЛФЭИ, 1991. – 71 с.

5. Голов С.Ф. Управлінський облік. – 2-е вид. – К.: Лібра, 2004. – 704 с.

6. Грызанов Ю.П., Файницкий А.И. Управление товарными запасами в

торговле. М.:Финансы, 1975. – 128 с.

7. Гузенко О.П. Фінансове планування на промислових

підприємствах.//Фінанси України. – 2003.- №11. – С.73-76.

8. Гуляєва Н.М., Сьомко О.В. Фінансові ресурси підприємств.//Фінанси

України. – 2003.- №12. – С.58-62.

9. Друри К. Введение в управленческий и производственный учет: Учебное

пособие: Пер. с англ. – 3-е изд., перераб. и доп. – 783 с.

10.Ильин А.И. Планирование на предприятии: Учебное пособие. – 2-е изд.,

перераб. – Минск: Новое знание, 2001. – 635 с.

11.Крамаренко Г.О., Чорна О. Є. Фінансовий менеджмент: Підручник. –

Київ: Центр навчальної літератури. 2006. –520 с.

12.Лагуткин В.М., Соколов Р.Г. Комплексное снабжение: проблемы,

перспективы. – М.: Экономика, 1989. – 160 с.

13.Лапуста М.Г., Скамей Л.Г. Финансы фирмы: Учебное пособие. – М.:

ИНФРА – М, 2002. – 264 с.

14.Лень В.С. Управлінський облік:Навчальний посібник – К.: Знання-Прес,

2003. – 287 с. 15.Лотоцкий В.А., Мандель А.С. Модели и методы управления запасами. –

М.:Наука, 1991. – 188 с.

16.Первозванский А.А. Математические методы в управлении

производством. – М.: Наука, 1975. – 615 с.

17.Пономарьова Ю.В. Логістика: Навчальний посібник. Київ: Центр

навчальної літератури, 2003. – 192 с.

18.Проблемы управления запасами // Докл. II симпозиума по управлению

запасами. – М.: ЦЭМИ, 1972. – 292 с.

19.Проценко О.Д. и др. Комплекс экономико-математических моделей

управления складскими поставками // Докл. От СССР на IX

международном симпозиуме. 1975. 14 с.

20.Радионова О.А.,Радионов Р.А. Методология нормирования, риски и

надежность обеспечения запасами и оборотными

средствами.//Финансовый бизнес. – 2004.- № 9-10. – С.15-34.

21.Рыжиков Ю.И. Теория очередей и управление запасами: Учебное пособие.

СПб.: Питер, 2001. – 384 с.

22.Рыжиков Ю.И. Управление запасами. – М.: Наука. 1969. – 344 с.

23.Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятия: прикладные вопросы

с анализом деловых ситуаций: Учебное пособие: Навчальне видання. – К.:

Максимум, 2001. – 600с.

24.Сакович В.А. Модели управления запасами. – Минск: Наука и техника.

1986. – 319 с.

25.Скригун Н, Цимбалюк Л. Оптимізація виробничих запасів як один з

напрямків управління витратами.//Економіка підприємств. – 2003.- №2. –

С.39-41.

26.Сорока Р.С. Фактори впливу на забезпеченість торговельних підприємств

оборотним капіталом.//Фінанси України. – 2003.- №10. – С.76-83.

27.Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. – К.:ЦНЛ, 2006.- 274 с.

28.Фінансовий менеджмент: Підручник / Кер. кол. авт. і наук. Ред проф А.М.

Поддєрьогін. – К.: КНЕУ, 2005. – 535 с. 29.Хлипальская В. учет поступления и хранения запасов оборотного

капитала предприятия в принятии управленческих

решений.//Бухгалтерский учет и аудит. – 2002.- №11. – С.37-43.

30.Хэнссменн Ф. Применение математических методов в управлении

производством и запасами / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1966. – 257 с.

31.Юсупов Р.М., Заболотский В.П. Научно-методологические основы

информатизации. – Спб: Наука, 2000. – 455 с.

32.Экономика фирмы: Учебник: Навчальне видання. – М.:ЮНИТИ- ДАНА,

2003. – 461 с.