Mekhanika_-_824

ВСТУП

Прогрес науки і техніки багато в чому визначається розвитком фізики. Тому поліпшення фізико-математичної підготовки студентів вузів є першо­ рядним завданням.

Велику роль у вивченпі фізики відіграє фізичний практикум. У лаборато­ ріях студенти самостійно проводять експериментальні навчальні досліджен­ ня, одержують необхідні навики, вчаться користуватися сучасними прилада­ ми та обладнанням, осмислюють явища, за якими спостерігають, обробляють отримані результати і роблять висновки. Все це необхідно для засвоєння спе­ ціальних дисциплін у наступній виробничій діяльності.

Методичні вказівки до фізичного практикуму призначені для студентів молодших курсів усіх спеціальностей. Практикум (частина І) містить: вве­ дення в теорію помилок і опис лабораторних робіт з механіки.

У кожному лабораторному завданні наведені короткі теоретичні відомос­ ті, опис лабораторного пристрою і методу виміру, а також порядок виконан­ ня роботи.

Усі розрахунки рекомендується робити в SI, користуючись правилами наближених обчислень. Графік краще будувати на міліметровому папері.

1. ВИМІР ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН. ТОЧНІСТЬ ВИМІРІВ

Вивчення фізичних явищ супроводжується вимірами фізичних величин, що характеризують певні сторони і відносини предметів чи явищ. Вимір фі­ зичної величини являє собою процес, у результаті якого експериментально встановлюється, у скільки разів величина, яка вимірюється, відрізняється від відповідної величини, прийнятої за одиницю виміру.

Розрізняють два види вимірів: прямі і непрямі. Прямі виміри - це виміри, результат яких безпосередньо дає шукану величину. Наприклад: вимір дов­ жини лінійкою, штангенциркулем, мікрометром, інтерферометром, лазерни­ ми далекомірами; вимір проміжків часу за допомогою годинників, секундо­ мірів, частотомірів, осцилографів; вимір температури термометрами, термо­ парами і т.ін.

Непрямі виміри - це такі виміри, при яких шукана величина визначаєть­ ся з результатів прямих вимірів інших величин, що зв'язані із шуканою вели­ чиною визначеною залежністю.

Через недосконалість вимірювальної апаратури, неповноту наших знань виникають труднощі в обліку всіх побічних явищ, що отримані в результаті виміру значеїшя фізичної величини і відрізняється від її справжнього значен­ ня, тобто результат виміру завжди містить деяку пЬхибку»

Розрізняють точність вимірювального приладу і точність виміру. Точ­ ність вимірювального приладу (зазначена на приладі) залежить від його конструкції і характеризується ціною розподілу (ціною розподіяу-назищ|£ть-_^ ся значення найменшого розподілу шкали приладу). За допомд^ф^^Ди^р вального приладу можна робити вимір з похибкою, пшною .подампі'щни розподілу. При цьому варто керуватися правилами^ А У RU В0 - 1

Пиіппппр.тпаййкхлт м я н т Ш