Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта им. академика В. Лазаряна

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

Метода_опалення

.pdf

Скачиваний:

Добавлен:

21.02.2016

Размер:

1.49 Mб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 12 / 32 3 > Следующая >>>

де k	– кількість шкідливої речовини, що	виділяється від одного джерела;
kГДК	– гранично допустима концентрація шкідливої речовини;		kпр – кількість
шкідливої речовини в припливному повітрі;		n – кількість джерел шкідливих
виділень.
	Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин kГДК		визначаються

відповідними нормами, а кількість шкідливих речовин k і kпр – розрахунками або за наявними дослідними даними. В якості прикладу відповідні дані для

двоокису вуглецю СО2					наведені в табл. 6, а в табл. 7 – кількість вуглецю, що
виділяється однією людиною.
																Таблиця 6
		Норми допустимих концентрацій СО2 в повітрі, л/м3
В місцях постійного перебування людей (житлові приміщення)																1
В дитячих кімнатах та лікарнях																0,7
В місцях періодичного перебування людей																1,25
В місцях короткочасного перебування людей																2
В атмосферному повітрі
в населеній місцевості (села)																0,33
в малих містах																0,4
у великих містах																0,5
																Таблиця 7
	Виділення теплоти, вологи і двоокису вуглецю людиною
			,				Температура навколишнього середовища, °С
			2
			СО
Умови, в яких			СО		10				15			20				25
Умови, в яких			Виділення год/л		10				15			20				25
знаходиться			Виділення год/л
знаходиться
людина
				Qя		Q	G	Qя	Q	G	Qя	Q	G	Qя			Q	G

Важка	фізична		45	170		255	135	140	255	185	110	255	240		80		255	295
робота			45	170		255	135	140	255	185	110	255	240		80		255	295
робота
Середня			35	140		180	70	115	180	110	90	180	150		63		180	190
фізична робота			35	140		180	70	115	180	110	90	180	150		63		180	190
фізична робота
Легка	фізична		25	125		143	30	105	125	33	85	125	70		60		125	110
робота			25	125		143	30	105	125	33	85	125	70		60		125	110
робота
Розумова			23	120		138	30	100	120	33	80	120	70		50		120	105
робота			23	120		138	30	100	120	33	80	120	70		50		120	105
робота
Спокій			23	120		138	30	100	120	33	75	100	40		50		80	50
Діти	до 12		12	60		70	15	50	60	18	35	50	22		25		40	25
років			12	60		70	15	50	60	18	35	50	22		25		40	25
років
Примітка. Тут Qя – явна теплота, ккал/год; Q – повна теплота, ккал/год; G –
вологовиділення, г/год.

Необхідний повітрообмін при виділенні вологи визначають як

Ld	nG	,

	(dв ид dпр )
	(dв ид dпр )

де G – кількість вологи, що виділяється однією людиною (табл.7); dв ид, dпр –

вологовміст повітря, що видаляється з приміщення, і припливного повітря; – густина повітря.

Необхідний повітрообмін при виділенні теплоти визначають як

LQ	nQя			,
	c (tв ид
		tпр )
де Qя – кількість повної теплоти, що виділяється однією людиною;
с=1006 Дж/(кг·К) – теплоємність повітря;			tв ид, tпр – температура повітря, що

видаляється з приміщення (може бути прийнято рівній температурі повітря в приміщенні), та припливного повітря (приймається виходячи з умов потрапляння припливного повітря в приміщення 10 °С).

2.2. Обирається розрахунковий повітрообмін як найбільший з необхідних повітрообмінів по боротьбі з окремими шкідливими виділеннями

L max(Lk , LG , LQ )

та перевіряється на відповідність мінімальній кратності повітрообміну. Розрахунковий повітрообмін для житлових будинків має відповідати

вимогам ДБН В.2.2-15:2005, для будинків адміністративного та побутового призначення – вимогам ДБН В.2.2-28:2010, для культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів – вимогам ДБН В.2.2-16:2005. Зокрема, для залів театрів, кінотеатрів, будинків культури розрахунковий повітрообмін має складати не менше 20 м3/год в розрахунку на одну людину.

2.3.Складається аксонометрична схема системи вентиляції та виконується її аеродинамічний розрахунок.

На аксонометричній схемі системи вентиляції вказуються всі повітроводи, вентилятори, вентиляційні решітки та інші конструктивні елементи системи вентиляції. Обирається найбільш напружений контур системи вентиляції (найдовший, або з найбільшою витратою повітря) і розбивається на ділянки, які нумеруються. Межами ділянок доцільно обирати місця злиття або розділення потоків повітря. Для кожної ділянки

розраховується і наноситься на схему її довжина (li) та витрата повітря (Li). При цьому доцільно розташовувати витяжні канали рівномірно по довжині (ширині) приміщення. Приклад побудови аксонометричної схеми системи вентиляції показаний на рис.4.

2.4.Виконується аеродинамічний розрахунок системи вентиляції.

Метою аеродинамічного розрахунку є вибір поперечних перерізів повітроводів та визначення аеродинамічного опору системи.

Площа поперечного перерізу ділянки визначається як

Fi Li , 3600Wi

де Li і Wi – витрата (м3/год) і швидкість (м/с) повітря на і-й ділянці.

м		L1
м		l1
-1		1
0,5		1
0,5			L2
			L2
0,5	0,5		l2	L3
				L3
				l3	L4
m			3		l4	L5
m		2				l5
		2		4		l5
				4		5
	0,5					5
	0,5
						L6
		Z				l6
		Z				6

Рисунок 4 – Приклад побудови аксонометричної схеми системи вентиляції

Швидкість повітря на ділянках системи приймається виходячи з таких

умов:

–на вхідній решітці витяжного отвору – до 1,5 м/с;

–на більшості ділянок повітроводів системи вентиляції – 1,5...3 м/с;

–на магістральних ділянках повітроводу – до 5 м/с.

Розміри повітроводу (aі×bі) обираються за площею поперечної ділянки так, щоб aibi Fi . В подальших розрахунках враховується уточнене значення

площі поперечного перерізу Fi aibi . При цьому з конструктивних міркувань

доцільно для типових ділянок обирати однакові розміри повітроводу. Аеродинамічний опір системи вентиляції визначають як суму

аеродинамічних опорів її окремих ділянок

P Pi .

Аеродинамічний опір для кожної ділянки системи вентиляції визначають як суму втрат тиску на тертя і суми місцевих опорів

Pi Pтр i Pм о i

Втрати тиску на тертя на ділянці визначається як

тр i

i di

де d

4Fi

– еквівалентний діаметр повітроводу; П

– периметр поперечного

Пi

перерізу повітроводу.

Коефіцієнт опору i на ділянці для гладких повітроводів визначається за формулою Блаузіуса

i 0,3164Rei 0,25 ,

адля шорстких повітропроводів за формулою Альтшуля

K 68 0,25

0,11 ,

idi Rei

де K – шорсткість повітроводу (для технічно гладких повітроводів може бути

прийнята	рівною 0,1 мм); Rei	Wi di	–	число Рейнольдса на ділянці


повітроводу, – кінематична в’язкість повітря.
Сума місцевих опорів на ділянці визначається як
	Pм о i i		W	2
			i		,
де i –			2

	сума коефіцієнтів місцевих опорів на ділянці, що визначається за

допомогою довідникової літератури, наприклад [2].

Результати аеродинамічного розрахунку заносяться в табл. 8. Таблиця 8

Результати аеродинамічного розрахунку системи вентиляції

/год

,м

, м/с

, м

, Па

м,

тр

мо

ділянки№

Витратаповітря

Довжинаділянки l

Швидкість повітряW

каналуРозмір м×ab,

Еквівалентний діаметрd

перерізуПлоща F

Коефіцієнт опоруλ

Втратитертяна Р

Сума коефіцієнтів місцевихопорів Σς

Втратитискуна

місцевіопори Р

Загальнівтрати ділянцітискуна Р

...

Загальні втрати тиску в системі вентиляції

2.5. Обирається обладнання, що встановлюється у систему вентиляції. Для цього визначається потужність вентилятора

N L P ,

де – к.к.д. вентилятора, що приймається за його технічною характеристикою. Модель вентилятора обирається за каталогами підприємств-виробників.

Приклади характеристик вентиляторів наведені в [3].

Додаток А Таблиця А.1 – Температура зовнішнього повітря згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 для деяких міст України

																					Температура повітря, С						Період із середньою добовою
										температура повітря											Температура повітря, С							температурою повітря
				Середня місячна						температура повітря							,ºС											температурою повітря
										середня добова
																						холодного			теплого		 8	С	 10 С		≥ 21	С


										амплітуда температури												періоду			періоду
										амплітуда температури												періоду			періоду

Область, місто																				Середня за рік	найхолодніша доба забезпеченістю		найхолодніша п’ятиденка	забезпеченістю	найжаркіша доба забезпеченістю 0,95	найжаркіша п’ятиденка забезпеченістю 0,99	тривалість, діб	середня температура, С	тривалість, діб	середня температура, С	тривалість, діб	середня температура, С
		I		II		III		IV	V	VI	VII	VIII	IX		X		XI		XII

																					0,98	0,92	0,98	0,92
																					0,98	0,92	0,98	0,92

1	2		3		4		5		6	7	8	9	10	11		12		13		14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26
Вінниця		-5,1		-3,8		0,5		8,1	14,2	17,2	18,7	18,0	13,3		7,6		1,8		-2,9	7,3	-29	-26	-25	-21	27	23	182	-0,2	202	0,6	―	―
Вінниця	6,2		6,1		7,1		9,7		11,2	10,9	10,8	11,2	10,6	8,7		5,5		5,0		7,3	-29	-26	-25	-21	27	23	182	-0,2	202	0,6	―	―
	6,2		6,1		7,1		9,7		11,2	10,9	10,8	11,2	10,6	8,7		5,5		5,0
Дніпро-		-4,7		-3,8		1,1		9,6	16,0	19,6	21,6	20,7	15,4		8,6		2,2		-2,5	8,7	-29	-27	-26	-24	30	26	172	-0,2	188	0,6	57	21,6
петровськ	6,0		5,9		7,0		9,9		11,0	10,8	10,6	11,2	10,7	8,8		5,6		5,0		8,7	-29	-27	-26	-24	30	26	172	-0,2	188	0,6	57	21,6
петровськ	6,0		5,9		7,0		9,9		11,0	10,8	10,6	11,2	10,7	8,8		5,6		5,0
Донецьк		-5,2		-4,4		0,7		9,4	15,4	19,0	21,2	19,8	14,9		8,0		1,8		-2,9	8,1	-29	-27	-24	-22	30	26	176	-0,5	192	0,3	47	21,3
Донецьк	6,3		6,2		7,0		9,9		10,5	11,1	11,2	11,5	10,7	8,8		5,7		5,2		8,1	-29	-27	-24	-22	30	26	176	-0,5	192	0,3	47	21,3
	6,3		6,2		7,0		9,9		10,5	11,1	11,2	11,5	10,7	8,8		5,7		5,2
Кіровоград		-4,9		-3,9		0,8		9,1	15,2	18,6	20,4	19,7	14,7		8,2		2,1		-2,6	8,1	-30	-26	-25	-22	29	25	175	-0,3	192	0,5	32	20,8
Кіровоград	6,4		6,2		7,4		10,7		11,9	11,6	11,6	12,1	11,6	9,7		6,0		5,4		8,1	-30	-26	-25	-22	29	25	175	-0,3	192	0,5	32	20,8
	6,4		6,2		7,4		10,7		11,9	11,6	11,6	12,1	11,6	9,7		6,0		5,4
Київ		-4,7		-3,6		1,0		9,0	15,2	18,3	19,8	19,0	13,9		8,1		1,9		-2,5	8,0	-29	-26	-25	-22	28	23	176	-0,1	195	0,7	―	―
Київ	5,5		5,7		6,6		8,8		9,8	9,6	9,4	9,6	9,1	7,5		4,7		4,7		8,0	-29	-26	-25	-22	28	23	176	-0,1	195	0,7	―	―
	5,5		5,7		6,6		8,8		9,8	9,6	9,4	9,6	9,1	7,5		4,7		4,7
Луганськ		-5,0		-4,2		1,1	10,1		16,1	19,9	22,0	20,7	15,1		8,2		2,2		-2,5	8,6	-32	-29	-27	-25	30	26	172	-0,4	188	0,4	61	21,7
Луганськ	7,3		7,2		7,9		11,4		13,1	13,0	13,2	13,6	13,0	10,2		6,3		5,7		8,6	-32	-29	-27	-25	30	26	172	-0,4	188	0,4	61	21,7
	7,3		7,2		7,9		11,4		13,1	13,0	13,2	13,6	13,0	10,2		6,3		5,7
Луцьк		-4,2		-3,0		1,1		8,1	13,9	16,9	18,4	17,7	13,2		7,9		2,4		-2,4	7,5	-27	-24	-22	-20	27	23	180	0,3	201	1,1	―	―
Луцьк	5,8		6,0		7,2		9,5		10,7	10,6	10,6	10,9	9,9	8,3		5,2		4,9		7,5	-27	-24	-22	-20	27	23	180	0,3	201	1,1	―	―
	5,8		6,0		7,2		9,5		10,7	10,6	10,6	10,9	9,9	8,3		5,2		4,9
Львів		-4,0		-2,7		1,4		7,9	13,4	16,3	17,7	17,2	13,0		8,0		2,5		-2,2	7,4	-25	-24	-20	-19	27	23	179	0,4	201	1,2	―	―
Львів	6,3		6,4		7,6		9,5		10,2	10,0	10,2	10,4	9,6	8,6		5,8		5,4		7,4	-25	-24	-20	-19	27	23	179	0,4	201	1,2	―	―
	6,3		6,4		7,6		9,5		10,2	10,0	10,2	10,4	9,6	8,6		5,8		5,4
Миколаїв		-2,6		-1,6		2,8	10,2		16,4	20,3	22,7	22,0	16,8	10,4			4,2		-0,4	10,1	-26	-23	-22	-20	30	25	161	1,1	178	2,0	75	22,3
	6,0		6,0		7,4		9,7		10,8	10,9	11,1	11,5	10,7	9,1		6,1		5,3			-26	-23	-22	-20	30	25
	6,0		6,0		7,4		9,7		10,8	10,9	11,1	11,5	10,7	9,1		6,1		5,3

1	2	3		4		5		6	7	8	9	10	11		12		13		14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26
Одеса	-1,3		-0,6		2,9		9,2	15,3	19,6	22,0	21,6	17,0	11,3			5,8		1,1	10,3	-24	-21	-20	-18	29	25	158	2,0	178	3,0	65	21,9
	5,3	5,0		5,3		6,4		6,9	7,5	8,0	8,1	7,8	6,5		5,4		5,1

Сімферополь	-0,3		0,4		3,7	10,1		15,1	19,2	21,8	21,3	16,7	11,0			6,1		2,1	10,6	-22	-20	-18	-15	28	25	154	2,6	175	3,5	61	21,8
	7,1	7,3		9,0		10,8		11,3	11,4	11,3	11,9	11,3	9,9		7,8		6,5

Суми	-6,6		-5,8		-0,8		8,1	14,6	17,9	19,5	18,4	13,0		6,7		0,4		-4,3	6,8	-30	-29	-27	-25	28	24	187	-1,4	204	-0,6	―	―
	6,4	6,6		7,0		9,8		11,6	11,4	11,0	11,5	10,6	8,3		5,2		5,3

Харків	-5,9		-5,1		0,0		9,0	15,5	18,9	20,7	19,7	14,1		7,5		1,0		-3,7	7,6	-31	-28	-26	-23	29	25	179	-1,0	196	-0,2	37	20,9
	5,9	6,0		6,5		9,5		10,8	10,4	10,4	10,6	9,9	8,1		5,1		5,0

Ужгород	-2,4		-0,2		4,7	10,8		15,8	18,7	20,3	19,8	15,5	10,2			4,7		-0,5	9,8	-25	-23	-21	-18	30	27	154	1,4	175	2,5	28	20,7
	6,6	7,3		8,9		10,5		11,1	10,9	11,3	11,4	10,8	9,8		6,5		5,6

Черкаси	-5,0		-4,0		0,7		8,9	15,2	18,4	20,1	19,3	14,2		7,9		2,0		-2,7	7,9	-29	-26	-24	-21	28	24	178	-0,3	195	0,5	18	20,6
	6,4	6,3		7,2		10,0		11,4	11,4	11,3	11,6	11,3	9,3		5,7		5,4

Чернігів	-5,9		-4,9		-0,1		8,0	14,4	17,6	19,2	18,1	12,9		6,9		1,0		-3,5	7,0	-31	-28	-27	-23	27	23	187	-0,9	204	-0,2	―	―
	6,6	7,0		7,4		9,8		11,5	11,4	11,0	11,5	10,9	8,9		5,3		5,3

Додаток Б

Рисунок Б.1 – Карта-схема температурних зон України

Таблиця Б.1 – Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції житлових та громадських будинків

(ДБН В 2.6-31:2006), Rq min, м2·К/Вт

№		Значення Rq min, для температурної зони
поз.	Вид огороджувальної конструкції
поз.	Вид огороджувальної конструкції	І	ІІ	ІІІ	IV
		І	ІІ	ІІІ	IV
1	Зовнішні стіни	2,8	2,5	2,2	2,0
2а*	Покриття й перекриття неопалюваних	4,95	4,5	3,9	3,3
2б	горищ	3,3	3,0	2,6	2,2
3	Перекриття над проїздами та холодними	3,5	3,3	3,0	2,5
	підвалами, що межують із холодним
	повітрям
4	Перекриття над неопалюваними підвалами,	2,8	2,6	2,2	2,0
	що розташовані вище рівня землі
5а*	Перекриття над неопалюваними підвалами,	3,75	3,45	3,0	2,7
5б	що розташовані нижче рівня землі*	2,5	2,3	2,0	1,8
6а	Вікна, балконні двері, вітрини, вітражі,	0,6	0,56	0,5	0,45
6б	світлопрозорі фасади	0,5	0,5	0,5	0,45
7	Вхідні двері в багатоквартирні житлові	0,44	0,41	0,39	0,32
	будинки та в громадські будинки
8	Вхідні двері в малоповерхові будинки та в	0,6	0,56	0,54	0,45
	квартири, що розташовані на перших
	поверхах багатоповерхових будинків
9	Вхідні двері в квартири, що розташовані	0,25	0,25	0,25	0,25
	вище першого поверху

* Для будинків садибного типу і будинків до 4 поверхів включно

Додаток В Таблиця В.1. Значення розрахункових теплофізичних характеристик

(ДБН В 2.6-31:2006)

			Характеристика в сухому стані					Розрахунковий		Розрахункові характеристики в умовах експлуатації
			густина,		питома		теплопро-	вміст вологи за		теплопровідність,		коефіцієнт			коефіцієнт
			ρ0 ,		теплоєм-		відність	масою в умовах		λр, Вт/(м К)		теплозасвоєння,			паропро-
			ρ0 ,		ність,			експлуатації					2	К)	никності
	Назва матеріалу		кг/м3		ність,		λ0 ,	експлуатації				s, Вт/(м		К)	никності
	Назва матеріалу		кг/м3		с0 ,		λ0 ,	w, %							μ	,
					с0 ,		Вт/(м К)	w, %							μ	,
				кДж/(кг К)			Вт/(м К)								мг/(м год Па)
				кДж/(кг К)

								А	Б	А	Б	А		Б	А,Б
	1		2	4			5	6	7	8	9	10		11	12
		2. КОНСТРУКЦІЙНО - ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

						2.1. Бетони ніздрюваті

56	Бетони ніздрюваті		500		0,84		0,12	4	6	0,15	0,16	2,38		2,48	0,20
			600		0,84		0,13	4	6	0,16	0,18	2,65		2,9	0,17
			700		0,84		0,18	6	8	0,24	0,27	3,66		3,98	0,16
			800		0,84		0,21	6	8	0,27	0,30	4,16		4,51	0,14

			900		0,84		0,24	6	8	0,33	0,36	4,82		5,23	0,12
			1000		0,84		0,29	8	12	0,38	0,44	5,72		6,59	0,11
			1100		0,84		0,34	10	15	0,45	0,51	6,74		7,74	0,1
			1200		0,84		0,38	10	15	0,49	0,55	7,37		8,48	0,09

57	Газота пінозолобетон		1000		0,84		0,23	15	22	0,44	0,5	6,86		8,01	0,098
			1200		0,84		0,29	15	22	0,52	0,58	8,17		9,46	0,075

					2.2. Бетони легкі

58	Керамзитобетон на		500		0,84		0,14	5	10	0,17	0,23	2,55		3,25	0,3
	керамзитовому піску		600		0,84		0,16	5	10	0,20	0,26	3,03		3,78	0,26
			800		0,84		0,21	5	10	0,24	0,31	3,83		4,77	0,19
			1000		0,84		0,27	5	10	0,33	0,41	5,03		6,13	0,14
			1200		0,84		0,36	5	10	0,44	0,52	6,36		7,57	0,11

			1400		0,84		0,47	5	10	0,56	0,65	7,75		9,14	0,098
			1600		0,84		0,58	5	10	0,67	0,79	9,06	10,77		0,09
			1800		0,84		0,66	5	10	0,80	0,92	10,5	12,33		0,09

59	Керамзитобетон на кварцовому		800		0,84		0,23	4	8	0,29	0,35	4,13		4,9	0,075
	піску з поризацією
	піску з поризацією		1000		0,84		0,33	4	8	0,41	0,47	5,49		6,35	0,075
			1000		0,84		0,33	4	8	0,41	0,47	5,49		6,35	0,075
			1200		0,84		0,41	4	8	0,52	0,58	6,77		7,72	0,075

60	Керамзитобетон на перлітовому	800	0,84	0,22		9	13	0,29		0,35	4,54	5,32	0,17
	піску	1000	0,84	0,28		9	13	0,35		0,41	5,57	6,43	0,15

61	Керамзитошлакобетон	1000	0,84	0,25		4	8	0,33		0,41	5,06	5,91	0,15

62	Перлітобетон	600	0,84	0,12		10	15	0,19		0,23	3,24	3,84	0,3
		800	0,84	0,16		10	15	0,27		0,33	4,45	5,32	0,26
		1000	0,84	0,22		10	15	0,33		0,38	5,5	6,38	0,19
		1200	0,84	0,29		10	15	0,44		0,5	6,96	8,01	0,15

63	Шлакопемзобетон	1000	0,84	0,23		5	8	0,31		0,37	4,87	5,63	0,11
		1200	0,84	0,29		5	8	0,37		0,44	5,83	6,73	0,11
		1400	0,84	0,35		5	8	0,44		0,52	6,87	7,9	0,098
		1600	0,84	0,41		5	8	0,52		0,63	7,98	9,29	0,09

64	Бетон на доменних	1200	0,84	0,35		5	8	0,47		0,52	6,57	7,31	0,11
	гранульованих шлаках	1400	0,84	0,41		5	8	0,52		0,58	7,46	8,34	0,098
		1600	0,84	0,47		5	8	0,58		0,64	8,43	9,37	0,09

65	Бетон на зольному гравії	1000	0,84	0,24		5	8	0,30		0,35	4,79	5,48	0,12
		1200	0,84	0,35		5	8	0,41		0,47	6,14	6,95	0,11
		1400	0,84	0,47		5	8	0,52		0,58	7,46	8,34	0,09

					2.3. Вироби гіпсові

66	Плити з гіпсу	1000	0,84		0,23	4	6		0,29	0,35	4,62	5,28	0,11
		1200	0,84		0,35	4	6		0,41	0,47	6,01	6,7	0,1

67	Листи гіпсокартонні	800	0,84		0,15	4	6		0,19	0,21	3,34	3,66	0,075

					2.4. Вироби бетонні

68	Блоки кремнезитоцементні	700	0,84		0,2	4	8	0,21		0,23	3,28	3,63	0,19
		800	0,84		0,21	4	8	0,22		0,24	3,59	4,05	0,17
		1000	0,84		0,23	4	8	0,23		0,27	4,28	4,81	0,13
		1200	0,84		0,25	4	8	0,27		0,29	4,87	5,45	0,11

			2.5. Деревина та вироби з неї

69	Сосна та ялина поперек волокон	500	2,3		0,09	15	20	0,14		0,18	3,87	4,54	0,06

70	Сосна та ялина уздовж волокон	500	2,3		0,18	15	20	0,29		0,35	5,56	6,33	0,32

<<< < Предыдущая 12 / 32 3 > Следующая >>>

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

#
21.02.20161.87 Mб37Метода Звязок.doc
#
14.11.201964.51 Кб1Метода лр2 СПЗ.doc
#
21.02.20162.56 Mб12Метода ТКЛ.doc
#
21.02.2016416.26 Кб6метода черновик13.doc
#
21.02.20162.08 Mб27метода.doc
#
21.02.20161.49 Mб2Метода_опалення.pdf
#
03.11.20181.21 Mб5Метода_РИО TIFF_02_09 (1).doc
#
21.02.20161.77 Mб20Методические указания 23 02.doc
#
08.11.20194.52 Mб5Методические указания к л.р. (100%).doc
#
09.09.2019427.01 Кб2методичка диплом.doc
#
21.02.20164.19 Mб197МЕТОДИЧКА КП, ДП редактиров.doc

м		L1
м		l1
-1		1
0,5		1
0,5			L2
			L2
0,5	0,5		l2	L3
				L3
				l3	L4
m			3		l4	L5
m		2				l5
		2		4		l5
				4		5
	0,5					5
	0,5
						L6
		Z				l6
		Z				6

м		L1
м		l1
-1		1
0,5		1
0,5			L2
			L2
0,5	0,5		l2	L3
				L3
				l3	L4
m			3		l4	L5
m		2				l5
		2		4		l5
				4		5
	0,5					5
	0,5
						L6
		Z				l6
		Z				6

м		L1
м		l1
-1		1
0,5		1
0,5			L2
			L2
0,5	0,5		l2	L3
				L3
				l3	L4
m			3		l4	L5
m		2				l5
		2		4		l5
				4		5
	0,5					5
	0,5
						L6
		Z				l6
		Z				6