2 Визначення перехідного опору покриття за допомогою комірок з порожнистих циліндрів

1 Сутність методу

Методика призначена для проведення типових випробувань і дозволяє визначити змінення захисної здатності покриття в електроліті.

Сутність методу полягає у вимірюванні перехідного опору системи "покриття – труба" після витримки зразків у 3%-ному розчині NaCl.

2 Вимоги до зразків

Випробування заводських покриттів проводять на зразках, вирізаних з ізольованих труб або безпосередньо на трубах з покриттям. Розміри зразків –150мм х 150мм (нормуються не жорстко). Для інших типів покриттів зразки підготовляються шляхом нанесення покриття (згідно з НД на дане покриття) на сталеву пластину розміром 150 мм х 150 мм.

Кількість паралельних зразків для заданих умов випробувань – не менше 5 шт.

Зразки з дефектами покриття до випробувань не допускаються.

Товщина і діелектрична суцільність зразків повинні відповідати вимогам НД на випробовуване покриття.

3 Засоби контролю і допоміжні пристрої

1. Тераомметр типу Е6-14, Е6-13А згідно з ГОСТ 22261 з діапазоном вимірювань від 1^.10⁴ Ом до 1^.10¹⁴ Ом

2. Циліндри 4 з інертного матеріалу розмірами:

• діаметр – від 50 мм до 90 мм;

• висота – від 70 мм до 100 мм.

3. Циліндри можуть бути вирізані з хімічних склянок об'ємом 250 см³ марки НН згідно з ГОСТ 23932 і ГОСТ 25336 або поліетиленових труб згідно з ГОСТ 18599.

4. Кришки зі склотекстоліту – згідно з ГОСТ 12652

5. Дріт платиновий діаметром від 0,5 мм до 0,8 мм – згідно з ГОСТ 10821 або стрижень графітовий

6. Циліндр мірний на 1000 см³ – згідно з ГОСТ 1770

7. Колба кругла плоскодонна об'ємом 1000 см³ – згідно з ГОСТ 1770

8. Проводи з'єднувальні – згідно з ГОСТ 6323 або аналогічні

9. Товщиномір будь-якого типу з похибкою вимірювання не більше 10%

10. Дефектоскоп іскровий регульованої високої напруги зі світловим чи звуковим сигналом

11. Натрій хлористий кваліфікації ХЧ – згідно з ГОСТ 4233

12. Спирт етиловий – згідно з ГОСТ 18300

13. Вода дистильована – згідно з ГОСТ 6709

14. Пластилін

4 Підготовка до випробувань

До зразків з покриттям за допомогою пластиліну (герметика) 8 прикріплюють скляні чи поліетиленові циліндри 3. У прикріплений до зразка циліндр заливають 3%-ний розчин NaCl до мітки на рівні не менше 50 мм від поверхні покриття. Циліндр накривають склотекстолітовою кришкою 5 (рисунок Н.3).

Поверхню покриття знежирюють ватою, змоченою етиловим спиртом.

5 Проведення випробувань

Випробування проводять за температури (205) °С.

Перехідний опір покриття зразка вимірюють за допомогою тераомметра 7 при зануренні платинового (графітового) електрода 4 в розчин.

Вихідний перехідний опір покриття вимірюють після витримки зразків у цих умовах протягом 3 діб. До подальших випробувань допускають тільки ті зразки, перехідний опір яких не менше значень, зазначених у таблиці 3 даного стандарту.

При тривалих випробуваннях (100 діб) через кожні 25 діб вимірюють перехідний опір покриття. Якщо хоча б в одному циліндрі опір менше значення, регламентованого вимогами даного стандарту, випробування припиняють.

Не рідше одного разу на 10 діб перевіряють рівень розчину в циліндрах і, доливаючи дистильовану воду, доводять його до первісного.