4 Вовк и лиса

Йшла одного разу лисиця , зустріла вовка , а вовк і питає її :

- Де ти була ?

- Я всюди ходила , я , - каже , - м'яса наїдалася , адже завтра п'ятницю .

Вовк відповідає:

- Я б теж поїв , хоч і п'ятниця .

- Ну , - каже, - підемо , я знаю одне місце , вже там ми наїмося .

- Ходімо , - каже.

Приходять , а там був сильце . Тільки вовк сунув туди голову , а дубок і потягнув його вгору. Прибігла лисиця , схопила м'ясо , села , та й їсть. Тоді він їй і гово- рить :

- Ти казала, що п'ятниця , а сама ось сидиш так їси?

- Е-е , тепер тобі п'ятницю , адже ти п'ятами до землі не дістанеш.

Знялася лисиця і пішла лісом. Зайшла в монастир , де живуть ченці . Прийшла , озирнулася , можна туди пролізти . Влізла , задушила двох гусей , а гуси підняли гучний крик. Вискочив чернець з посохом сучковатость , та й почав лисицю постригати . Та так постригав , що курці ніде і носом клюнути .

Вирвалася вона звідти і в ліс втекла. Зустрічає вовка , а вовк запитує:

- Де ти , сестричко , була ?

у ченців , я там постригати , тепер я - свята .

А вовк і каже:

- А де ж це ? Піду , може і я пострижуся .

Іди , - каже , - мені чернець давав двох гусей поїсти , потім дав меду ( а він її бив , так це ось мед) , а потім палицею постриг.

Приходить туди вовк. Туди-то він вліз , а назад вибратися не може. Зарізав одного або двох гусей , - підняли гуси крик. Виходить чернець , як закричить ! .. А вовк злякався , вмить в дірку заліз і зачепився вухами за цвях , ось він вуха собі і витягнув , і з тієї пори всі вовки вухаті .

5 Сірко

Жив собі у одного селянина пес Сірко , та боляче постарів . Бачить хазяїн , що користі від нього не буде, та й погнав з двору. Бродить Сірко по полю.

Підходить до нього вовк , запитує:

- Ти чого тут ходиш ?

Відповідає Сірко :

- Що ж , братику , прогнав мене хазяїн , ось я тут . і блукаю .

- Хочеш , - каже йому вовк , - я зроблю так , що господар тебе знову назад візьме? Сірко каже:

- Зроби , голубчику , вже я як-небудь тобі віддячу .

Каже вовк:

- Ну , дивися: як вийде твій господар з дружиною жати , покладе господиня дитя під копицею , а ти біля поля походжає , щоб мені знати , де воно : схоплю я дитя , а ти його у мене забирають , а я ніби злякаюсь , та й кину його .

Вовк вхопив дитя і несе його по полю вийшов в жнива господар з дружиною в поле жати. Поклала дружина своє дитятко під копицею , а сама жне поряд з чоловіком. Зирк - вовк по житу біжить , вхопив дитя і несе його по полю.

Сірко за вовком.

Наздогнав абияк , відняв дитя , приніс господареві , віддав йому . Дістав тоді господар з торби хліб та шматок сала і каже:

- На , Сірко , їж , за те , що не дав вовкові дитя з'їсти!

Ось їдуть ввечері з поля , беруть і Сірка. Повернулися додому , а господар і каже:

- Наварила, дружина , гречаних галушок побільше та гарненько їх салом приправ !

Тільки вони зварилися , садовить він Сірко за стіл , сів сам з ним поруч і каже:

- Ну , накладай , жінко , галушок , вечеряти будемо.

Дружина наклала . Кладе він і Сіркові в миску , так уже йому годить , щоб чого доброго гаряче не обпікся !

А Сірко і думає: " Треба буде вовка віддячити за таку послугу" .

А господар дочекався м'ясоїда і видає свою дочку заміж. Вийшов Сірко в поле , знайшов там вовка і каже йому:

- Приходь в неділю ввечері до нас на город , я впущу тебе в хату і віддячу за те , що ти мені зробив послугу .

Вовк дочекався неділі , прийшов на те місце , куди йому вказав Сірко . А в цей самий день у господаря справляли весілля . Сірко вийшов до вовка , повів у хату і посадив під столом. Ось взяв Сірко зі столу пляшку горілки , великий шматок м'яса і відніс під стіл ; хотіли люди за це собаку побити . А господар каже :

- Не бийте Сірко , він мені зробив послугу , і я йому буду весь вік добром відплачувати .

Бере Сірко , що лежить на столі найкраще, подає вовкові , нагодував , напоїв його так , що вовк не втерпів і каже:

- Я спою!

А Сірко каже:

- Не співай , а то біда тобі буде ! Вже краще я тобі ще пляшку горілки подам , та тільки мовчи . Випив вовк пляшку горілки і каже:

І як завиє під столом - Ну , тепер вже спою! І як завиє під столом!

Хто кинувся з хати , хто кинувся вовка бити . А Сірко на вовка навалився , ніби задушити хоче , Господар каже:

- Не бийте вовка , а то ви мені і Сірко вб'єте ! Він і сам з ним впорається.

Вивів тоді Сірко вовка в поле і каже:

- Ти мені прислужився , і я тобі добром відплатив . На тому й попрощалися .

4. Музеї України