1.2 Технологія розформування составів.

По закінченні обробки состава в ПП, гірковий локомотив заїжджає у його хвіст, насуває його до горба гірки і виконує розпуск. Після 3-х, 4-х розпусків на коліях СП здійснюється осаджування вагонів. Таким чином, сортування состава з гірки (гірковий цикл), може бути розчленовано на кілька окремих операцій :

- заїзд гіркового локомотива в ПП за составом;

- насув состава до горба гірки, а при паралельному розташуванні ПП і СП, крім того, здійснюється попереднє витягування состава на гіркову витяжку;

- розпуск состава з гірки;

- осаджування вагонів на коліях СП для ліквідації „вікон".

При осаджуванні вагонів з перервою розпуску частина цієї роботи, віднесена на один поїзд, що розпускається з гірки, входить у число сортувальних операцій.

Технологічний час на розформування-формування одного состава при роботі на гірці одного локомотива складає (у хв):

- при послідовному розташуванні ПП і СП:

tіг=tз+tн+tр+Tф.ос./Nи

- при паралельному розташуванні ПП і СП

t іг= tз+tв+tн+ tр +Tф.ос./Nи

де tз - витрати часу на заїзд гіркового локомотива в ПП під состав;

tн — витрати часу на насув состава до горба гірки;

tв - витрати часу на витягування состава колії ПП на МВ;

tр - час на розпуску составів через гірку;

Tф.ос - витрати часу в одному циклі на завершення формування і осаджування вагонів у СП;

Nи - число составів, розпущених за один цикл.

Час на виконання гіркових операцій визначають:

- час на заїзд tз=0,06(lз1+lз2)/ + tзн

де 0,06 - перекладний коефіцієнт км/год в м/хв;

lз1, lз2 - довжини напіврейсів, м;

tзн - час на зміну напрямку (0,15 хв.);

Vз - середня швидкість заїзду (17,5 км/год - для тепловозів, при наявності об'їзної колії навколо горба гірки, і 19,5 км/год - при її відсутності; для електровозів - 22км/год).

Перестановка состава на гіркову витяжну колію {витягування) нормується як напіврейс перестановки, довжина якого дорівнює сумі напіврейса витягування (lз1) і довжині поїзда (lс) за формулою:

tпер=∑а+∑втс

або за формулою: tпер= 0,06(lз+ lс)/ Vпер

Vпер швидкість перестановки (7-І-12 км/год).

Час на насув до вершини гірки:

Tнас=0,06 lнас/Vнас

де lнас - відстань від середньої точки положення граничних стовпчиків в ПП (від стрілки гіркової витяжної колії) до вершини гірки, м;

Vнас - середня швидкість насуву (10 - 12 км/год)

Насув состава може бути з зупинкою його на вершині гірки або без неї - розпуск вагонів здійснюється неспинно з горба з ходу. При цьому состав насувається з розгоном його до швидкості не вище 25 км/год із наступним зменшенням швидкості руху состава - до величини встановленої для розпуску з гірки.

Розпуск із гірки виконується із змінною швидкістю, що залежить, в основному, від кількості відчепів у составі. Тривалість розпуску:

t р=0,06тlв/Vрср(1-1/2g)

де т - кількість вагонів у составі;

lв- середня довжина вагона (-15 м);

g - кількість відчепів у составі;

Vрср - середня швидкість розпуску.

lв=a4 l4+a8 l8=a14+a20.2

і де a4 a8- частка відповідно 4- і 8-ми вісних вагонів;

l4 l8- довжина відповідно 4-і 8-ми вісних вагонів, м.

Витрати часу на осаджування і закінчення формування, при виконанні осаджування з перервою розпуску, включають у загальну норму часу на розформування состава:

tос=0,06 тс

Технологічний час на закінчення формування поїзда з гірки:

Тзф=1,73+0,18 тзф

де тзф - середньодобова кількість вагонів, що сортується з гірки (на один сформований з гірки состав).

Маневри по завершенню формування з гірки виконуються з окремими составами і складаються із таких операцій:

- усунення розбіжності поздовжніх осей автозчеплення;

- постановку вагонів прикриття;

- повторне сортування;

- включення вагонів з відсівних колій;

- з'єднання груп при формуванні згрупованих поїздів.

На гіркових станціях може виконуватися двостороннє закінчення формування составів: з боку гірки і на витяжних коліях.

Тоді Тзф визначають окремо для гірки і для витяжки.

Для кожної сортувальної гірки тривалість гіркових операцій нормуються окремо залежно від:

- плану;

- профілю гірки;

- колійного розвитку ПП;

- числа гіркових локомотивів та ін.

Середній час заняття сортувальної гірки розформуванням состава залежить не тільки від тривалості гіркових операцій, але й від можливості виконання їх паралельно з двома составами. Це залежить від кількості колій насуву на гірці та числа гіркових локомотивів. Розрізняють сортувальні гірки з однією колією насуву і з двома. На кожній з цих колій по насуву составів можуть працювати один або два гіркових локомотиви. Залежно від цього можуть бути три різних технологічних графіки роботи сортувальних гірок:

- при роботі одного гіркового локомотива незалежно від числа колій насуву;

- при роботі двох гіркових локомотивів на одній колії насуву;

- при роботі двох гіркових локомотивів на двох коліях насуву.

При роботі двох гіркових локомотивів на двох коліях насуву заїзд одного локомотива за составом і насув його на гірку виконується паралельно з розпуском іншого составу. Якщо перший гірковий локомотив виконує розпуск состава, другий у цей час заїжджає за наступним составом і насуває його до предгіркового світлофора з розрахунком, щоб інтервал між закінченням розпуску першого состава і початком розпуску чергового був мінімальним. Осаджування вагонів у СП, як правило, поєднують із формуванням поїздів. На станціях з паралельним розташуванням ПП і СП виконується додаткова маневрова операція по витягуванню составів із ПП на гіркову витяжку. Час заняття гірки операціями по розпуску групи составів від закінчення одного осаджування вагонів (з урахуванням підформування їх) до закінчення іншого називається технологічним циклом гірки Тцг. Інтервал між початком розпуску двох составів з урахуванням зайнятості гірки всіма операціями по заїзду, насуву, розпуску, формуванню і осаджуванню називається гірковим технологічним інтервалом tiг, який визначається діленням тривалості технологічного циклу гірки на число поїздів, що розпускаються за один цикл Nц:

tiг= Тцг/ Nц

Основні показники гіркового процесу

Оцінювання якості технологічного процесу роботи гірки проводиться за такими основними техніко-економічними показниками:

- темп роботи гірки;

- годинна перероблювальна спроможність гірки;

- добова перероблювальна спроможність гірки;

- коефіцієнт використання гіркових механізмів;

- коефіцієнт використання гіркових локомотивів;

- собівартість переробки одного вагона на гірці.

Темп роботи гірки Nг- максимальне число составів, що може бути розформовано-сформовано через гірку протягом години залежно від прийнятої технології її роботи:

Nг=60/ tiг

Годинна перероблювальна спроможність (вагонів):

nг=60/ tiг*т

Добова перероблювальна спроможність гірки із розформування

составів:

nд=((1440-∑Тпост)/ tiг)*т+((1440-∑Тпост)/Тц)*тцф+ппр

або nд=(1440-∑Тпост)*(т/ tiг тцф

∑Тпост - сума технологічних перерв у роботі гірки за добу, затрачуваних гіркою на інші постійні роботи, не пов'язані з розформуванням-формуванням поїздів - обробка колій ремонту, розпуск вагонів місцевих передач, кутових потоків та ін., а також перерв, пов'язаних з поточним утриманням механізмів (профілактичний огляд і ремонт механізмів), екіпіруванням механізмів, зміною складальних і локомотивних бригад, ворожості маршрутів приймання поїздів та пропуску гіркових і поїзних локомотивів тощо;

тцф - число сформованих вагонів через гірку в кожному технологічному циклі;

ппр - інше постійне число вагонів, перероблених на гірці в процесі повторного сортування, розпуску місцевих передач, кутового потоку, вагонів з колій ремонту та ін.

Коефіцієнт використання гіркових механізмів - відношення часу на виконання операцій чистого розпуску состав через гірку до часу гіркового технологічного інтервалу:

Кгм=tр / tіг

Коефіцієнт використання гіркових локомотивів - частка корисної роботи локомотива із розпуску составів:

Кгл=∑Мt/(1440-∑Тпост)М

де М - розрахункове число маневрових локомотивів на гірці;

∑Мt - сумарна витрата локомотиво-хвилин на виконання маневрових операцій на гірці:

∑Мt= tіг *Nрозф,

Де Nрозф – добова кількість розформованих на гірці составів.

Собівартість переробки одного вагона на гірці – сума витрат пов’язаних з роботою сортувальної гірки на добу, віднесена до числа вагонів перероблених за цей період, грн./ваг.

е=(Еман + Емех + Еш)/Nс,

де Еман – сума добових експлуатаційних витрат на утримання маневрових локомотивів і складальницьких бригад на гірці, грн.;

Емех – сума добових витрат, зв’язаних з експлуатацією й амортизацією гіркових механізмів, колійної сатини гірки, засобів СЦБ і зв’язку, грн..;

Еш – сума добових експлуатаційних витрат на утримання штату гірки, грн..;

Nс – середня кількість вагонів, що перероблюються на гірці за добу.

Способи підвищення перероблювальної спроможності гірки.

Перероблювальна спроможність гірки залежить від:

• Колійного розвитку гірки;

• Числа гіркових локомотивів;

• Засобів механізації і автоматизації сортувального процесу;

• Тривалості осаджування ізакінчення формування на гірці;

• Швидкості розпуску та ін.

Колійний розвиток гірки має свої особливості. Розрізняють гірки:

• З однією колією насуву і однією колією розпуску;

• З двома коліями насуву і однією колією розпуску;

• З двома коліями насуву і двома коліями розпуску.