Питання 2 Основні документи, що регламентують роботу станцій.

Станція в своїй діяльності керується Конституцією і законами України "Про транспорт", "Про залізничний транспорт", "Про державний кордон України", Положенням про пункти пропуску через державний кордон, Статутом залізниць України, Правилами технічної експлуатації залізниць України, Правилами перевезень вантажів, Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, постановами Верховної Ради України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Міжнародними угодами, нормативними актами Міністерства транспорту і зв'язку України і Укрзалізниці, залізниці та дирекції залізничних перевезень, іншими чинними законодавчими та нормативно-правовими актами. Основні напрямки господарської, економічної і соціальної діяльності станцій визначені у "Загальному положенні про залізничну станцію" (наказ від 05.12.2000 №555-Ц «Про затвердження та введення в дію загального Положення про залізничну станцію»).

Положенням про залізничну станцію визначається:

- розподіл і призначення станцій за характером роботи, організація їх роботи;

- структура управління станцією;

- відповідальність права і обов'язки начальника станції.

Робота станції організовується на основі затвердженого технологічного процесу роботи станції або технології роботи збірних поїздів на проміжних станціях, єдиного технологічного процесу роботи залізничних під'їзних колій і станції примикання або інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії, графіка руху поїздів, плану формування поїздів і місячних технічних норм навантаження і вивантаження, правил користування вагонами.

Технологічні процеси роботи станцій розробляються відповідно до вимог Типових технологічних процесів роботи станцій. Технологічний процес роботи станцій або технологія роботи збірних поїздів на проміжних станціях повинні передбачати впровадження передових технологій і прийомів праці, обчислювальної техніки, автоматизацію і механізацію виробничих процесів і бути направленими на освоєння обсягів перевезень з мінімальними витратами часу на виконання технологічних операцій при забезпеченні безпеки руху, охорони праці, збереження вантажів і рухомого складу.

Для кожного працівника станції на основі Довідника кваліфікаційних характеристик, типових посадових інструкцій, Технологічного процесу роботи станції або технології роботи збірних поїздів на проміжних станціях складаються:

для посадових осіб - посадові інструкції;

для робітників - виробничі інструкції.

Посадовими та виробничими інструкціями встановлюються конкретні обов'язки, права і відповідальність при виконанні працівником технологічних операцій. Для всіх професій, які є на станції розробляються інструкції з охорони праці.

Порядок використання технічних засобів станції встановлюється технічно-розпорядчим актом станції (ТРА), який регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення і пропуск поїздів через станцію, а також безпечне виконання маневрової роботи. ТРА станції складається у відповідності з вимогами Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції зі складання технічно-розпорядчих актів станцій.

Питання 3. Поїздопотоки та вагонопотоки станцій.

Характер роботи станцій залежить від категорії поїздів та вагонів, з якими на ній виконуються ті, чи інші операції. В залежності від цих операцій розрізняють наступні категорії поїздів:

транзитні без переробки - поїзди з якими після прибуття виконують технічні та комерційні операції і відправляють зі станції тим же складом, тобто з такими поїздами не виконуються маневри по зміні їх составів. В деяких випадках по технічним чи комерційним несправностям від транзитних поїздів можуть відчіплятись окремі вагони;

транзитні з частковою переробкою - поїзди, з якими після прибуття виконують технічні та комерційні операції, в тому числі маневри по відчепленню і причепленню груп вагонів і відправляють зі станції з частково зміненим составом;

поїзди, що прибувають у розформування - поїзди, з якими після прибуття виконують технічні та комерційні операції, в тому числі операції по повному розформуванню їх составів;

свого формування - поїзди, що сформовані на даній станції, з якими перед відправленням виконують технічні та комерційні операції.

Відповідно розрізняють вагонопотоки станцій:

транзитні без переробки - прибувають у складі транзитних поїздів без переробки та у складі ядра (тобто основної групи) транзитних поїздів з частковою переробкою.

транзитні з переробкою - прибувають у складі поїздів, що прибувають у розформування та у відчіпляємих груп від транзитних поїздів з частковою переробкою. Після виконання технічних та комерційних операції транзитні вагони з переробкою відправляються зі станції у складі поїздів свого формування та прчіпляємих групах до транзитних поїздів з частковою переробкою.

місцеві - вагони з якими окрім технічних та комерційних операції на станції виконуються вантажні операції.

Питання 4. Структура управління станцією.

Керівництво станцією здійснює начальник станції права та обов'язки якого визначені у Загальному положенні по залізничну станцію. Повноваження трудового колективу станції реалізується загальними зборами (конференцією). Взаємовідносини трудового колективу станції з адміністрацією регламентуються чинним законодавством, Загальним положенням про залізничну станцію та колективним договором.

Начальник станції виконує наступні обов'язки:

- самостійно вирішує питання діяльності станції, за винятком тих, що віднесені чинним законодавством до компетенції залізниці та дирекції залізничних перевезень;

- діє на підставі доручення від імені залізниці, представляє її та станцію в цсіх установах та організаціях, в митних, санітарно-карантинних та інших органах державного контролю з правом підписання документів;

- укладає на підставі доручення від імені залізниці договори, видає доручення і підписує грошові документи;

- контролює роботу та виконання посадових обов'язків, аналізує виробничі показники та забезпечує вимоги охорони праці працівників станції;

- розслідує випадки порушень нормальної роботи станції, Правил технічної експлуатації залізниць, інструкцій і наказів, розробляє заходи по їх запобіганню;

- забезпечує поліпшення умов праці, виконання трудового законодавства, правил і норм охорони праці та виробничої санітарії, підвищення культури виробництва;

- розподіляє обов'язки між посадовими особами;

- призначає на посаду та звільняє з посади працівників згідно з затвердженою номенклатурою посад та штатним розписом на станціях позакласних, I та II класу; подає подання начальнику дирекції на прийняття, переміщення та звільнення працівників на станціях III, IV та V класу;

- у межах своєї компетенції видає накази та розпорядження, які є обов'язковими для виконання всіма працівниками станції, вживає заходи до заохочення працівників станції;

- накладає дисциплінарні стягнення на працівників станції за порушення трудової і виробничої дисципліни, вживає заходи до усунення порушень норм чинного законодавства, нормативних актів, наказів і розпоряджень Міністерства транспорту та зв'язку, Укрзалізниці, залізниці, дирекції залізничних перевезень;

- погоджує питання, які стосуються забезпечення роботи станції, перспективних і річних планів розвитку, впровадження нової техніки, удосконалення технології роботи, будівництва та реконструкції підприємств інших служб в межах станції.

В оперативному підпорядкуванні начальника станції знаходяться працівники всіх служб, які обслуговують рухомий склад та пристрої, що розміщені на території станції.

Керівництво станцією забезпечується начальником станції через апарат, організаційна структура якого затверджується начальником залізниці або начальником дирекції залізничних перевезень. Розподіл обов'язків між керівниками станції і порядок їх підпорядкування встановлюється начальником станції.

На сортувальних станціях позакласних і I класу для керівництва виробничо-господарською діяльністю призначаються також заступники начальника станції по оперативній і технічній частині, а також головний інженер станції. На станціях I класу штатна посада головного інженера передбачається у випадку, коли середньодобова переробка вагонів перевищує 1250 вагонів. На головних інженерів покладені обов'язки по розробці технологічних процесів, контролю за їх виконанням, тематичному і оперативному аналізу роботи, розробці і впровадженню заходів по покращенню використання і підсиленню технічних засобів, забезпеченню техніки безпеки і безпеки руху.

Керівництво пасажирськими, вантажними і дільничними станціями позакласними і I класу виконується начальником станції і його заступниками. На позакласних пасажирських і вантажних станціях призначається також головний інженер.

При значному обсязі вантажної роботи (понад 900 тис. т на рік) на станціях призначається заступник начальника станції по вантажній і комерційній роботі.

На проміжних станціях II та III класу призначають начальника станції і його заступника, а на станціях IV та V класу лише начальника станції.

На сортувальних, пасажирських та великих вантажних та дільничних станціях здійснюється оперативно-диспетчерське управління роботою. Оперативною управління роботою станції здійснює маневровий диспетчер (ДСЦ), а на невеликих станціях, де посада маневрового диспетчера відсутня, його функції виконує черговий по станції (ДСП). На двосторонніх сортувальних станціях в кожній системі працює свій ДСЦ, а узгоджує роботу сортувальних систем, розподіляє роботу між ними, узгоджує роботу станції з прилеглими дільницями та локомотивним депо станційний диспетчер (ДСЦС).

На маневрового диспетчера покладені наступні обов'язки:

- забезпечення раціонального розподілу роботи між маневровими районами;

- координація діяльності усіх підрозділів станції;

- формування поїздів у повній відповідності до плану формування поїздів;

- складання оперативних планів роботи разом з черговим по дирекції (ДНЦО), черговим по локомотивному депо, змінним майстром у пунктах технічного обслуговування;

- забезпечення виконання змінних планів по формуванню і розформуванню поїздів, подаванню і прибиранню вагонів.

На станціях з великим обсягом вантажної роботи для якісного забезпечення подавання вагонів до вантажних пунктів і збирання вагонів з них може бути введена посада маневрового диспетчера з місцевої роботи (ДСЦМ). В оперативному порядку він підпорядковується станційному (маневровому) диспетчеру.

Операції по прийманню, відправленню і пропуску поїздів, по пропуску поїзних локомотивів з депо під поїзди і від поїздів у депо, по виконанню маневрових пересувань у межах

свого району здійснюються одноособово черговим по станції (ДСП), на окремих станціях - черговим по парку.

Розпорядження чергового по станції, які спрямовані на забезпечення своєчасного і безпечного приймання, відправлення і пропуску поїздів, на виконання маневрових пересувань є обов'язковими для працівників всіх служб, що пов'язані з підготовкою, прийомом і відправленням поїздів і виконанням маневрових пересувань.

Для оперативного керівництва роботою станції, обліку, контролю і аналізу виконання змінного завдання і технологічного процесу станційним (маневровим) диспетчером у процесі чергування ведеться графік виконаної роботи. На двосторонніх сортувальних станціях графік виконаної роботи ведеться по кожній системі окремо.

Структура оперативного керівництва роботою станції залежить від обсягу і характеру роботи, колійного розвитку та технічного оснащення станції.

На сортувальних станціях організуються центральні пункти управління з розміщенням в них робочих місць станційного та маневрового диспетчерів, чергових по станції та гірці, станційного технологічного центру обробки поїзної інформації та перевізних документів (СТЦ), чергового по локомотивному депо і старшого змінного вагонного майстра. Розміщувати такий пункт управління рекомендується в районі найбільш інтенсивної поїзної та маневрової роботи.

Маневрову роботу безпосередньо виконують маневрові бригади під керівництвом складача поїздів. В маневрову бригаду входять складач поїздів, його помічник, а також оператори постів централізації, сигналісти, чергові стрілочних постів, регулювальники швидкості руху вагонів.

На окремих станціях в залежності від місцевих умов за розпорядженням начальника дирекції залізничних перевезень маневрову роботу може виконувати один складач поїздів.

Для забезпечення злагодженості в роботі по прийманню, відправленню поїздів, розформуванню і формуванню составів на станціях створюються єдині зміни. Склад єдиних змін затверджується начальником станції за погодженням з керівниками відповідних виробничих підрозділів. Керівником єдиної зміни є станційний (маневровий) диспетчер.

У склад єдиної зміни включаються працівники станції, локомотивного господарства, пунктів технічного та комерційного обслуговування вагонів, працівники механізованої дистанції вантажно-розвантажувальних робіт, пунктів перевантаження, енергодільниці, працівники дистанцій колій, сигналізації та зв'язку.

Лекція 4, 5

Питання 1 Маневрова робота і вимоги які пред’являють до маневрової роботи.

Маневрами називаються усякі пересування рухомого складу на станційних коліях, в тому числі з виїздом за межу станції, а також на під'їзних коліях, за винятком руху поїздів, що прибувають із перегону і відправляються на перегін. Маневри є важливою складовою частиною виробничої діяльності станцій.

Раціональна організація маневрів в багатьох випадках визначає успішну роботу станцій, рівень її перероблюючи спроможності та виконання основного якісного показника - простою вагонів.

До маневрів належать розформування та формування поїздів, причеплення та відчеплення груп вагонів від поїздів, перестановка составів і вагонів з однієї колії роздільного пункту на іншу, подача їх до місць виконання різних операцій і прибирання від цих місць. Пересування по станційним коліям поїзних та маневрових локомотивів є також маневровими пересуваннями. До маневрових пристроїв відносяться витяжні колії та сортувальні гірки. При виконані маневрів на сортувальних гірках і на спеціальних витяжних коліях зі спеціальним профілем переміщення вагонів в сторону сортувального парку частково або повністю проводиться під дією сили тяжіння. В якості маневрових локомотивів використовуються маневрові тепловози ЧМЕ3,ЧМЕ3т, ТГМ23в, на окремих станціях – електровозами.

Маневри виконуються відповідно до плану, яких повинен забезпечити своєчасне формування та відправлення поїздів, своєчасну подачу та забирання вагонів до вантажних фронтів для виконання вантажних операцій, зменшення часу на виконання маневрових операцій, найефективніше використання маневрових засобів і пристроїв, безперебійний прийом поїздів на станцію. Одною із основних вимог є вимога по забезпеченню безпеки руху і безпеки працівників, пов’язаних з маневрами та збереження рухомого складу.

Для виконання цих вимог ПТЕ і Інструкцією з руху поїзді та маневрової роботи передбачається:

- на станціях з великим колійним розвитком і значним обсягом маневрової роботи колії поділ на маневрові райони. Поділ станційних колій на окремі маневрові райони здійснюється в залежності від характеру її колійного розвитку та конкретних умов роботи. В кожному маневровому районі як правило працює один маневровий локомотив і маневрова бригада, закріплені за цим районом. В окремих випадках допускається робота в одному районі двох і більше локомотивів, порядок роботи яких визначається ТРА станції.

- порядок переводу стрілок;

- граничні швидкості при виконані маневрів;

- порядок виконання маневрів на станційних коліях, розташованих на ухилах;

- порядок поставлення вагонів на станцій них коліях і закріплення від уходу.

- особливі умови при виконані маневрів з вагонами, зайнятими людьми, з розрядними і негабаритними вантажами.

- порядок виконання маневрів на головних і приймально-відправних коліях і інших районах станції.

Питання 2 Управління маневровою роботою.

Маневри на станційних коліях мають здійснюватись за розпорядженням тільки одного з працівників (розпорядника маневрів) - чергового по станції (ДСП), маневрового диспетчера (ДСЦ), чергового сортувальної гірки (ДСПГ) або парку (ДСПП), а на ділянках, що обладнані диспетчерською централізацією, - поїзного диспетчера (ДНЦ).

Розподіл обов'язків по управлінню маневрами визначається в технологічному процесі роботи станції та технічно-розпорядчому акті (ТРА) станції. У будь яких випадках заняття приймально-відправних колій під час маневрів дозволяється тільки за дозволом чергового по станції. Основним засобом передачі вказівок у маневровій роботі має бути радіозв'язок, а в необхідних випадках - пристрої двостороннього паркового зв'язку. Подання сигналів у маневровій роботі дозволяється ручними сигнальними приладами. Безпосереднім керівником маневрів є, як правило, складач поїздів. До складу маневрової бригади включаються складач поїздів та його помічник, машиніст маневрового локомотиву та його помічник.

Можуть створюватися комплексні маневрові бригади під керівництвом маневрового диспетчера (ДСЦ). В цьому випадку до їх складу включаються працівники станції, ПТО, машиністи локомотивів та їх помічники та інші працівники які безпосередньо зв’язані з виконанням маневрів, операціями по прийому, обробці та відправленню поїздів.

Питання 3 Організація та нормування маневрової роботи.

Вибір найбільш раціональних способів виконання маневрової роботи та правильне її нормування ґрунтуються на розчленуванні маневрових операцій на окремі частини і елементи та їх аналізі. Елементами маневрової роботи є маневровий рейс та піврейс.

Маневровим рейсом називається пересування рухомого складу або локомотива з однієї колії на іншу зі зміною напрямку руху (див. рис. а). Маневровим піврейсом називається частина рейсу, що включає пересування рухомого складу або локомотива в одному напрямку (див. рис. б).

Рисунок Елементи маневрової роботи: а) маневровий рейс; б) маневровий піврейс

При пересуванні локомотива з вагонами піврейси та рейси називають робочими, без вагонів - холостими. Вагони з якими виконують маневрові пересування називають маневровим составом. Один, або декілька зчеплених вагонів, що в процесі сортування маневрового состава направляються на одну колію називають відчепом.

Швидкість руху при маневрах регламентується ПТЕ і становить не більше як:

60 км/год - за умови прямування вільними коліями окремих локомотивів і локомотивів з вагонами, що причеплені позаду, з включеними та випробуваними автогальмами;

40 км/год - за умови прямування локомотивів з вагонами, що причеплені позаду, а також при слідуванні одиночного спеціального самохідного рухомого складу або з причепленими до нього позаду вагонами по вільним коліям;

25 км/год - за умови руху вагонами вперед по вільних коліях, а також відбудовних і пожежних поїздів;

15 км/год - за умови руху з вагонами, що зайняті людьми, а також з негабаритними вантажами бокової та нижньої негабаритності 4-го, 5-го та 6-го ступенів;

5 км/год - за умови маневрів поштовхами, у разу прямування одного відчепу вагонів до іншого в підгірковому парку;

3 км/год - за умови підходу локомотива або спеціального рухомого складу (з вагонами або без них) до вагонів, а також у разі підходу до інших відчепів з вантажами окремих категорій.

В залежності від зміни швидкості розрізняють наступні типи піврейсів:

I тип - розгін-гальмування, при якому маневровий состав встигає досягти задану швидкість і зразу ж гальмується;

II тип - розгін-рух з постійною швидкістю-гальмування, при якому маневровий состав досягає деяку (у більшості випадків максимальну допустиму) швидкість, деякий час рухається з такою швидкістю, а потім гальмується.

Рисунок Типи маневрових піврейсів: а) розгін-гальмування; б) розгін-рух з постійною швидкістю-гальмування

Піврейси II типу мають в основному застосування при маневрах осаджуванням при русі на значні відстані, а пів рейси I типу – при маневрах поштовхами.

За методом виконання маневри на витяжних коліях поділяються на:

- осаджування, коли вагони переставляються із однієї колії на іншу до місця зупинки;

- ізольовані поштовхи, коли під дією поштовху, що виникає у результаті розгону та наступного різкого гальмування, відчеплена від маневрового состава група вагонів рухається по необхідному маршруту, після чого состав повертається у вихідне положення для нового поштовху;

- серійні поштовхи, що виникають під час зменшень і збільшень швидкості локомотива без змін напрямку руху. Маневри серійними поштовхами найбільш ефективні на витяжних коліях які мають ухил в сторону сортувального парку. Наявність ухилу дозволяє знизити швидкість розгону і збільшити їх кількість поштовхів в кожній серії. Найбільш ефективний ухил при маневрах одногрупники серійними поштовхами 3-4 ‰, при цьому досягається до п’яти поштовхів в серії, при ухилі 1,5-3‰ – до трьох поштовхів серії.

Тривалість маневрового піврейсу з достатньою для практичних розрахунків точністю може бути визначена за лінійною залежністю

де a, b - нормативні коефіцієнти;

m_с - кількість вагонів у маневровому составі.

Нормативні коефіцієнти залежать від виду і довжини піврейсу, спроможності маневрового локомотиву, профілю і плану колій в маневровому районі. Коефіцієнти визначаються практично на підставі хронометричних спостережень за виконанням пів рейсів різних видів. При цьому для кожного пів рейсу фіксується час і число вагонів в маневровому составі. Дані цих спостережень наносяться на графік, по осі абсцис якого відкладають величину маневрового составу, а по осі ординат – час виконання пів рейсу. За допомогою цього графіку визначають функціональну залежність часу на виконання пів рейсу від величини маневрового составу.

Більш точно тривалість виконання маневрових пересувань може бути визначена на підставі тягових розрахунків. Цей спосіб використовується в основному при виконанні наукових досліджень. Однак широке використання тягових розрахунків для нормування тривалості маневрових пересувань ускладнюється відсутністю паспортних даних, про зусилля що реалізовують маневрові тепловози та даних про опір рухомого складу при малих швидкостях руху.

Також є спосіб графічного вирішення цієї задачі.

Час на виконання складних маневрів, які складаються з різних видів пів рейсів, визначається як сума тривалості кожного пів рейсу. Таким чином для нормування складних маневрів необхідно встановити види елементарних пересувань (види піврейсів), з яких ці маневри складаються, кількість і час на виконання кожного піврейсу:

Т_ман=∑t_{прi *}r_i .

Питання 4 Розформування-формування составів поїздів на витяжних коліях.

В процесі розформування составів поїздів, що прибувають на станцію, вагони направляються на колії сортувального парку у відповідності з планом формування поїздів цієї станції та спеціалізації її сортувальних колій. В результаті на сортувальних коліях накопичуються состави нових поїздів або групи вагонів визначених призначень. У зв'язку з цим говорять не про розформування составів, а про єдиний процес розформування-формування.

Розформування-формування составів на витяжній колії являє собою складні маневри, що складаються з піврейсів наступних чотирьох видів:

- рейси заїзду - заїзди маневрового локомотива (холості рейси) з витяжної колії на колію приймально-відправного парку за составом чи його частиною. Кількість заїздів дорівнює кількості частин на які ділиться состав (m- вагонів) при розформуванні (x- кількість частин). Час заїзду визначається по формулі і дорівнює нормативному коефіцієнту а при холостому заїзді:

∑tз = а x *x;

- піврейси витягування состава чи його окремих частин на витяжну колію. Число піврейсів – x.Час на один піврейс:

tв=aв+ bв*m/x;

Загальний час витягування:

∑ tв=(aв+ bв*m/x)*x;

- сортувальні піврейси - сортування состава на витяжній колії, в процесі якого групи вагонів (відчепи) направляються на відповідні колії сортувального парка згідно з призначенням і планом формування поїздів.

Загальна кількість піврейсів дорівнює кількості відчепів в составі поїзду при його розформуванні – g.

Час на один піврейс визначається по формулі:

При цьому середня величина маневрового составу визначається виходячи з того, що кількість вагонів в маневровому составі при першому пів рейсі сортування рівна m/x, тобто кількості вагонів, які взяті з колії приймання при витягуванні на витяжну колію частини состава. Останній напіврейс сортування виконується з одним відчепом, тобто з m/g вагонами. Тоді середнє число вагонів в маневровому составі при його сортовані:

m_cср=(m/x+m/g)/2=m(x+g)/2xg,

звідси час на виконання всіх сортувальних пів рейсів при нормативних коефіцієнтах пів рейсів сортування а і в, хв.:

∑t_c={a_c+b_c(m(g+x)/2gx}.

Коефіцієнти a_c,b_c приймаються в цій формулі в залежності від способу виконання сортувальних піврейсів – осаджуванням, ізольованими або серійними поштовхами. При розформуванні состава на витяжній колії основним способом сортування є пів рейси поштовхами.

- пів рейси зворотного відтягування виконуються при повернені маневрового состава на витяжну колію після кожного піврейса сортування (при маневрах осаджування і ізольованими поштовхами) або після серії поштовхів (при маневрах серійними поштовхами).

Тривалість маневрових операцій при розформуванні-формуванні составів може бути визначена поелементно, але у практичних розрахунках користуються спрощеною формулою

де Т_с - загальний час виконання всіх піврейсів при сортуванні состава;

Т_ос - час на осаджування вагонів, що припадає на один розформований состав.

де А, Б - нормативні коефіцієнти;

m, g - відповідно кількість вагонів і кількість відчепів у поїзді, що розформовується.

Питання 5. Формування та закінчення формування составів поїздів.

Формуванням состава називається розстановка в ньому вагонів за призначеннями, що передбачені планом формування поїздів для даної станції та відповідно до вимог ПТЕ.

ПТЕ висуває ряд вимог до формування вантажних поїздів. Формування вантажних поїздів здійснюється без добирання вагонів за кількістю осей і масою. Формування поїздів, що будуть перетинати гірські перевали, визначається начальником залізниці. У збірних поїздах вагони добираються групами за станціями призначення, а збірно-роздавальні вагони ставляться однією групою. При розміщенні вагонів з небезпечними вантажами та з людьми може бути необхідним їх прикриття вагонами з безпечними вантажами або порожніми. Окрім того, згідно з вимогами ПТЕ, вагони у поїзді повинні бути розташовані таким чином, щоб різниця між поздовжніми осями автозчепів була не більшою 100 мм; між поздовжніми осями автозчепів локомотива і першого навантаженого вагона допускається різниця до 110 мм.

Тривалість закінчення формування одногрупних поїздів визначається за формулою

де T_ПТЕ - тривалість розстановки вагонів відповідно до вимог ПТЕ,

де B, E - нормативні коефіцієнти;

m_ф - кількість вагонів у составі, що формується;

T_підт - час на підтягування вагонів зі сторони витяжної колії для ліквідації вікон,

При формуванні групових поїздів окремі групи можуть накопичуватись як на окремих коліях, так і на одній.

У випадку, якщо кожна із k_ф груп призначень накопичується на окремій колії, закінчення формування такого поїзда полягає у розстановці вагонів згідно з вимогами ПТЕ у кожній з груп і перестановці підібраних груп на колію формування.

де Т_{ПТЕ осн} - час на формування основної поїзної групи, що знаходиться на колії формування і не переставляється, Т_{ПТЕ осн} визначається за формулою (T_пте=В+Е m_{ф осн,} де m_{ф осн- кількість вагонів в основній групі});

Т_{ПТЕ пер,i} - час на формування і перестановку інших k_ф-1 поїзних груп,

И, Ж - нормативні коефіцієнти.

При накопиченні состава групового (збірного) поїзда на одній сортувальній колії формування його полягає в сортуванні состава і підбірці вагонів різних призначень в поїзні групи, а потім - у збірці підібраних груп вагонів.

Тривалість формування такого состава визначається за формулою

де T_c - тривалість сортування состава;

Т_зб - тривалість збирання підібраних груп вагонів.

Традиційний метод формування состава багатогрупного поїзда, що накопичений на одній сортувальній колії, виконується за один етап і включає одне сортування вагонів і наступне їх збирання. При цьому кількість вільних кінців сортувальних колій повинно бути рівним кількості призначень у составі поїзда k_ф=g_ф. Відповідно кількість рейсів збирання вагонів буде на одиницю меншим за кількість груп.

Тривалість сортування накопиченого состава може бути визначена за формулою

де m_ф - кількість вагонів в составі поїзда, що розформовується;

g_ф - кількість відчепів (груп формування) при сортуванні накопиченого на одній сортувальній колії состава групового поїзда;

А, Б - нормативні коефіцієнти.

Маневри по збиранню вагонів полягають у перестановці їх на колію збирання після сортування. Тривалість збирання залежить від кількості сортувальних колій, розподілу по ним вагонів і порядку виконання маневрів. При нормуванні тривалості маневрових операцій тривалість збирання вагонів визначається за формулою

де П_зб - кількість колій, з яких виконується збирання вагонів,

m_зб - кількість вагонів, які переставляються на колію збирання,

Такий метод використовується при невеликій кількості груп вагонів у составі поїзда. При збільшенні кількості призначень у составі, а відповідно і кількості колій, що використовується для сортування, різко збільшується довжина піврейсів і тривалість виконання маневрів.

У таких випадках, а також у випадках коли кількість призначень перевищує кількість сортувальних колій використовуються багатоетапні методи формування составів.

В основі розподільчого методу формування составів лежить запис чисел у позиційних системах числення (див. табл. ). При цьому використовується наступний алгоритм формування.

Таблиця - Коди призначень для розподільчого методу формування составів багатогрупних поїздів