
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка в. Лазаряна
- •Розробка генератора амплітудно-маніпульованого сигналу
- •Структура курсової роботи
- •Вимоги до оформлення курсової роботи
- •Завдання та вихідні дані до курсової роботи
- •Вихідні дані для розробки генератора
- •Методичні вказівки до виконання курсової роботи
- •Структура та принцип дії генератора амплітудно-маніпульованого сигналу
- •Підсилювач потужності
- •Ряди номінальних опорів резисторів та ємностей конденсаторів
- •Смуговий фільтр
- •Каскад узгодження
- •Маніпулятор
- •Генератори прямокутних імпульсів
- •Автоколивальний мультивібратор на транзисторах
- •Генератор прямокутних імпульсів на операційному підсилювачі
- •Генератор на базі інтегрального таймера
- •Призначення виводів інтегрального таймера кр1006ви1
- •Правила оформлення принципових електричних схем
- •Буквені коди електричних елементів
- •Перелік елементів
- •Зразок оформлення переліку елементів
- •Параметри напівпровідникових приладів
- •Параметри біполярних транзисторів
- •Параметри напівпровідникових діодів
- •Параметри операційних підсилювачів
- •Схеми включення операційних підсилювачів
- •Розробка генератора амплітудно-маніпульованого сигналу
Правила оформлення принципових електричних схем
Принципова електрична схема визначає повний склад елементів і зв’язки між ними та дає детальне уявлення про принцип дії пристрою. На принциповій схемі зображують всі електричні елементи, необхідні для виконання в пристрої заданих електричних процесів, всі електричні зв’язки між елементами, а також елементи, якими закінчуються вхідні та вихідні кола (з’єднувачі, роз’єми).
Рис. 14. Приклади зображення електричних елементів
Зображення кожного елемента на принциповій схемі містить (рис. 14):
1) умовне графічне позначення (УГП);
2) позиційне позначення;
3) номінальне значення або тип.
Умовні графічні позначення електричних елементів виконуються у відповідності до вимог державних стандартів ГОСТ 2.728-74, ГОСТ 2.730-73, ГОСТ 2.743-91, ГОСТ 2.759-82 [1]. УГП деяких елементів наведені на рис. 15.
а б в г
д ж з
Рис. 15. Умовні графічні позначення електричних елементів: а – резистор постійний; б – конденсатор постійної ємності; в – резистор змінний (реостат); г – резистор підстроєчний; д – напівпровідниковий діод; ж – біполярний транзистор p-n-p типу; з – біполярний транзистор n-p-n типу
Умовне графічне позначення інтегральної мікросхеми представляє собою прямокутний контур, який має від одного до трьох полів (рис. 16). В основному полі вказують функцію мікросхеми, наприклад: G – генератор, SW – ключовий елемент, > – підсилювач, T – тригер, RG – регістр, CT – лічильник. У додаткових полях розміщують інформацію про функціональне призначення виводів (мітки або імена виводів), наприклад: R – вхід «скидання», FC – виводи частотної корекції, +E – плюс живлення. Біля кожного виводу також вказується його номер в корпусі мікросхеми. Всі розміри УГП мікросхеми повинні бути кратними 2,5 мм.
Всім елементам, які зображені на схемі, присвоюються позиційні позначення, які містять інформацію про вид елемента та його порядковий номер в межах даного виду. Позиційне позначення складається із двох частин, які записують без розділових знаків і пропусків одним розміром шрифту. В першій частині вказують вид елемента однією або декількома буквами згідно з ГОСТ 2.710-81 (буквені коди деяких елементів наведені у табл. 5), наприклад: R – резистор, C – конденсатор, VD – напівпровідниковий діод. У другій частині записується порядковий номер елемента в межах даного виду, наприклад: R1, R2, …, R10, C1, C2, …, C8. Порядкові номера присвоюють, починаючи з одиниці, в межах групи з однаковими буквеними кодами у відповідності до послідовності розташування елементів на схемі, рахуючи, як правило, зверху вниз у напрямку зліва направо.
Позиційні позначення проставляють рядом з умовними графічними позначеннями елементів з правої сторони або над ними.
Рис. 16. Елементи умовного графічного позначення інтегральної мікросхеми
Таблиця 5
Буквені коди електричних елементів
Код |
Група елементів |
Код |
Група елементів |
R |
Резистори |
VD |
Діоди, стабілітрони |
C |
Конденсатори |
VT |
Транзистори |
L |
Котушки індуктивності, дроселі |
VS |
Тиристори |
T |
Трансформатори, автотрансформатори |
DA |
Мікросхема аналогова |
S |
Комутаційні пристрої |
DD |
Мікросхема цифрова |
F |
Розрядники, запобіжники |
HG |
Індикатор символьний |
Для багатосекційних елементів, які містять в одному корпусі декілька ідентичних секцій, застосовують складні позиційні позначення. Наприклад: мікросхема К157УД2 містить два ідентичних операційних підсилювача в одному корпусі. При використанні трьох операційних підсилювачів такого типу їм будуть присвоєні наступні позначення: DA1.1 – перший операційний підсилювач (перша секція) першої мікросхеми, DA1.2 – друга секція першої мікросхеми, DA2.1 – перша секція другої мікросхеми.
На принциповій електричній схемі допускається застосовувати спрощений спосіб позначення одиниць вимірювання.
Для резисторів опір:
від 0 до 999 Ом вказується без одиниць вимірювання;
від 103 до 999*103 Ом – в кілоомах з позначенням одиниці вимірювання малою буквою к;
від 106 до 999*106 Ом – в мегаомах з позначенням одиниці вимірювання великою буквою М.
Наприклад: опір 220 Ом позначається цифрами 220, опір 4,7 кОм позначається як 4,7 к, а опір 2,2 МОм – 2,2 М.
Для конденсаторів ємність:
від 0 до 9999*10-12 Ф вказується в пикофарадах без позначення одиниці вимірювання;
від 10-8 до 9999*10-6 Ф – в мікрофарадах з позначенням одиниці вимірювання малими буквами мк.
Наприклад: ємність 47 пФ позначається цифрами 47, ємність 3,3 нФ – цифрами 3300, а ємність 0,22 мкФ позначається як 0,22 мк.