7. Особисте страхування

1. Об’єктом особистого страхування є майнові інтереси, пов’язані з:

а) життям;

б) здоров’ям;

в) працездатністю;

г) додатковою пенсією.

2. Предметом особистого страхування є наступні ризики:

а) смерть;

б) хвороба;

в) каліцтво;

г) травма;

д) тривалість життя.

3. Класифікація особистого страхування здійснюється за такими ознаками:

а) за обсягом ризику;

б) за тривалістю страхового забезпечення;

в) за кількістю осіб, що вказані в договорі страхування;

г) за формою оплати страхових премій.

4. Особисте страхування за формою виплати страхового забезпечення поділяється на:

а) одноразові виплати страхової суми;

б) виплати страхової суми у вигляді ренти;

в) постійні виплати.

5. Додаткове пенсійне страхування здійснюється на випадок:

а) виходу на пенсію;

б) повної або часткової інвалідності;

в) смерті.

6. За тривалістю страхового забезпечення особисте страхування поділяється на:

а) короткострокове;

б) безстрокове;

в) довгострокове.

7. За формою оплати страхових премій особисте страхування поділяється на:

а) щоквартальну;

б) одноразову;

в) щорічну;

г) щомісячну.

8. Страхові виплати з угод особистого страхування здійснюються:

а) незалежно від суми, яку отримує страхувальник з державного соціального страхування;

б) тільки в розмірі страхових виплат з угод особистого страхування;

в) виплати тільки з державного соціального страхування.

9. До підгалузей особистого страхування належать:

а) страхування життя (пенсій);

б) медичне страхування;

в) страхування від нещасних випадків.

10. У практиці страхової діяльності найпоширенішими є такі види особистого страхування:

а) страхування на випадок смерті;

б) страхування на випадок дожиття до закінчення терміну страхування або певного віку;

в) змішане страхування.

11. Суб’єктами страхування життя є:

а) страховик;

б) страхувальник;

в) застрахована особа;

г) вигодонабувач.

12. Страховими випадками зі страхування життя є:

а) дожиття до досягнення встановленого договором віку;

б) смерть застрахованої особи;

в) дожиття застрахованої особи до закінчення терміну страхування.

13. Договори добровільного медичного страхування не укладають з:

а) інвалідами 1 групи;

б) особами, яким понад 75 років;

в) психічно хворими.

14. Страховик має право відмовити в виплаті страхової суми в добровільному медичному страхуванні в випадках якщо:

а) страхувальник чи застрахований свідомо повідомив неправдиві відомості про стан здоров’я;

б) страхувальником або застрахованим вчинено умисний злочин, що призвів до страхового випадку;

в) застрахований не виконував вимог лікування, рекомендацій лікаря, порушував лікарняний режим.

15. Особисте страхування включає:

а) страхування професійної відповідальності;

б) страхування від нещасних випадків на транспорті;

в) довічне страхування.

16. Страховиком при страхуванні життя може бути виключно:

а) Державний страховий фонд;

б) страхова компанія;

в) банківська установа.

17. Страхування життя, за якого в одному договорі об’єднується страхування від декількох ризиків: смерті, дожиття, нещасного випадку, хвороби, втрати працездатності м- це:

а) змішане страхування життя;

б) страхування на дожиття;

в) медичне страхування.

18. До обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків відноситься:

а) весільне страхування;

б) страхування спортсменів вищих категорій;

в) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

19. Обов’язкове страхування від нещасних випадків включає:

а) особисте страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин;

б) страхування життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини;

в) особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними службових обов’язків.

20. При обов’язковому особистому страхування від нещасних випадків на транспорті пасажири є:

а) одночасно страхувальниками і застрахованими;

б) вигодонабувачами;

в) страхувальниками.

21. Застрахованими при обов’язковому особистому страхування від нещасних випадків на транспорті пасажири є:

а) працівники бригад медичної допомоги;

б) водії;

в) механіки поїздів;

г) працівники вагонів-ресторанів.

22. Добровільне страхування від нещасних випадків включає:

а) страхування дітей та школярів;

б) страхування від’їжджаючих за кордон від нещасних випадків;

в) колективне страхування робітників та службовців за рахунок підприємства;

г) довічне страхування.

23. Страхування від нещасних випадків здійснюється:

а) страховими компаніями;

б) Фондом загальнообов’язково державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

в) страховими компаніями зі страхування життя.