Тема. Садильні машини
Мета роботи: закріпити та поглибити знання з будови й регулювання машин для садіння картоплі та розсади. Навчитися підготовляти ці машини на задані умови роботи.
Технічне забезпечення: Натуральні зразки картоплесаджалок СН-4Б і КСМ-4. Натуральний зразок розсадосадильної машини СКН-6А. Садильні апарати картоплесаджалок. Навчальні плакати.
Картоплесадильна машина СН-4Б: Картоплесаджалка СН-4Б призначена для рядкового садіння не пророщених бульб з шириною міжрядь 70 см з одночасним внесенням у борозни гранульованих мінеральних добрив. Машина може бути використана для гребеневого та гладенького садіння.
Картоплесаджалка (рис. 2.1.) складається з рами, що спирається на два опорних колеса 17. На рамі розміщено два бункери з живильним ковшем 4, чотири вичерпувальних апарати, які розміщені попарно, два туковисівних апарати АТД-2-8, чотири сошники 13 з копіювальними колесами 16, загортальними дисками 11 та борінками 12, механізм приводу, два слідоутворювачі 15, що кріпляться до вилки опорних коліс по боках саджалки на несучій рамі закріплено підніжки з поручнями та огороджувальними щитками. Гідрофіковані маркери начеплені на раму трактора попереду радіатора. Саджалка має двобічну електричну сигналізацію.
Бункери з живильними ковшами виготовлені з листкової сталі. Дно бункера нахилено в бік живильного ковша і має два струшувачі 2, які під час обертання ворушилок набувають коливального руху. На задній стінці бункера є вікно, що перекривається регульованою заслінкою.
Живильний ківш є продовженням бункера, в середній частині дно ковша утворює кутовий подільник, що розділяє бульби на два потоки.
Ворушилка 3 і шнеки 5, змонтовані в ковші, пересувають бульби до ложечок 6 вичерпувальних апаратів. Кожний вичерпувальний апарат складається з диска та прикручених до нього по колу дванадцяти ложечок. Для утримання бульб ложечки мають підпружинені затискачі 7, які під час руху ложечок у шарі бульб відводяться за допомогою важелів, важелі упираються в шину й повертають затискачі. Під час виходу ложечок з живильного ковша важіль сходить з шини, затискач під дією пружини повертається і підтримує бульбу в ложечці. У такому положенні бульба переміщується до скидання у приймальну горловину бульбопроводу сошника 13. Тут важіль затискача вдруге заходить на шину й відводить затискач у бік, бульба падає у сошник.
Сошник з гострим кутом входження у ґрунт складається з корпуса із змінним носком та двох боковин з поличками. Всередині сошника в передній частині є тукопровідний канал.
Під
час роботи сошник утворює у ґрунті
борозну з плоским дном. Мінеральні
добрива по тукопроводу 10
надходять до каналу сошника й розсіваються
по ширині борозни. Полички 14,
виступаючи за боковини сошника, зрізують
ґрунт з боків борозни і відкидають
всередину сошника, загортаючи добрива
пухким ґрунтом. На цей шар ґрунту з
вичерпувальних апаратів падають бульби.
Так утворюється ґрунтовий прошарок між
мінеральними добривами і бульбами.
Рис.2.1.Функціональна схема картоплесаджалки СН-4Б:
1 – бункер; 2 – струшувач; 3 – ворушилка; 4 – живильний ківш; 5 – шнек; 6 – ложечка; 7 – затискачі бульб; 8 – туковисівний апарат; 9 – штанга з пружиною; 10 – тукопровід; 11 – загортальний диск; 12 – борінка; 13 – сошник; 14 – поличка; 15 – слідоутворювач; 16 – опорне колесо сошника; 17 – опорне колесо.
Саджалкою СН-4Б-2 з сошниками, що мають на носках копір-відбивачі, добрива вносяться у борозни безперервною стрічкою і не відокремлюються від бульб ґрунтовим прошарком.
Борозни з висадженими бульбами закриваються дисками 11 при гребеневому садінні або дисками з борінками 12 при гладенькому садінні.
Сошники 13 приєднують до основного бруса саджалки за допомогою паралелограмного механізму, що складається з переднього кронштейна, верхньої регульованої та нижньої тяг і корпуса сошника. Передній кронштейн кріпиться до бруса машини двома скобами. До корпуса сошника спереду кріпиться копіювальне опорне колесо 16. Кріплення колеса до корпуса має пристрій для змін рами по висоті. Для обмеження опускання кожного сошника під час піднімання саджалки в транспортне положення на кінці кожної тяги приварено кронштейн, який під час піднімання упирається у регулювальний болт-обмежувач.
До боковини сошника ззаду приварені планки для кріплення рамки загортальних робочих органів – двох сферичних дисків 11 та борінки 12.
Опорні колеса 17 саджалки призначені для опори машини під час роботи. Осі коліс надіті на вилки, що закріплені на брусі рами за допомогою скоб і в цьому положенні фіксуються замком. Опорні колеса мають гвинтовий пристрій для піднімання та опускання їх відносно рами і підпружинену рамку для встановлення слідоутворювача 15.
Робочі органи саджалки приводяться у рух від вала відбору потужності трактора за допомогою карданного вала через редуктор, що складається з пари конічних шестерень Z = 14 та Z = 40. Від веденого вала редуктора за допомогою змінних зірочок Z = 16, 18, 20 або Z = 22 рух передається на блок зірочок вала контприводу. Блок має дві зірочки: Z = 40 – для приведення у рух робочих органів саджалки під час роботи від незалежного вала відбору потужності трактора і зірочку Z = 22 – для приведення у рух під час роботи від синхронного вала відбору потужності трактора. Від веденої зірочки Z = 12 вала контприводу обертання передається на зірочку Z = 36 правого вала вичерпувальних апаратів. Лівий вал вичерпувальних апаратів обертається від правого вала за допомогою кулачкової муфти. Від валів вичерпувальних апаратів за допомогою ланцюгової передачі приводяться у рух туковисівні апарати, ворушилки і шнеки живильного ковша.
Ведуча карданна передача складається з телескопічної труби, вала, двох шарнірів і огородження.
Гідрофіковані маркери, що начеплені перед радіатором, складаються з рами, на якій монтуються телескопічні штанги з дисками, програмний пристрій, гідроциліндри та рукави високого тиску. Рама маркерів начіплюється на трактор за допомогою опорних кронштейнів, що кріпляться до лонжеронів болтами.
Програмний пристрій призначений для забезпечення одночасного піднімання по черзі у робоче положення телескопічних штанг при дії на одну й ту саму рукоятку розподільника гідросисткми трактора. Гідроциліндри піднімають штанги у транспортне положення. Вони переобладнані в циліндри однобічної дії за допомогою сапуна. Маслопроводи складаються з чотирьох рукавів високого тиску, з'єднаних один з одним та з бічним виводом гідросистеми трактора. Один з рукавів високого тиску за допомогою штуцерів, уповільнювачів і трійників приєднаний до гідроциліндрів.
Технологічна наладка картоплесаджалок: Перед пуском саджалок у роботу перевіряють взаємодію складальних одиниць та механізмів машини. Саджалку прокручують вхолосту від вала відбору потужності трактора протягом 30 хв., підтягують всі болтові з'єднання і в разі потреби регулюють механізми машини. Технологічні регулювання саджалки проводять під час першого робочого проходу агрегату.
Надходження бульб до живильного ковша регулюють заслінкою бункера таким чином, щоб у живильному ковші шар бульб, становив 15 – 20 см.
Регулюють положення важелів затискувачів. Кінці їх повинні без заїдань заходити на шину та відводити затискачі від ложечок; під час сходу з шин затискачі під дією пружин повинні чітко повертатись до ложечок, не зачіпаючи за стінки прорізів боковий живильного ковша та верхні козирки.
Ложечки вичерпувального апарата не повинні зачіплювати за днище живильного ковша; зазор між ними повинен становити 2 – 7 мм. Регулюють цей зазор за допомогою розтяжок.
Положення боковин живильного ковша встановлюють залежно від розмірів садильного матеріалу. Під час садіння великих бульб, щоб уникнути пропусків, боковини відсувають від ложечок, а під час садіння дрібних бульб – максимально наближують до ложечок. Положення боковин регулюють у місцях їх кріплення до стінок бункера і днища ковша.
Хрестовина з'єднувальної кулачкової муфти правого та лівого валів вичерпувальних апаратів повинні вільно переміщуватись відносно напівмуфт. Зазор 1 – 2 мм між хрестовиною і напівмуфтами регулюють зсувом рухомої напівмуфти на правій осі вичерпувальних апаратів.
Підніманням та опусканням опорних коліс саджалки регулюють положення сошників. Кут нахилу нижніх тяг підвісок сошників до горизонту повинен бути таким, щоб при горизонтальному положенні рами, зіткненні носків сошники з рівною поверхнею та встановленні опорних та копіювальних коліс на підкладки, товщина яких на 3 – 4 см менша за потрібну глибину садіння, різниця промірів по висоті між передніми та задніми шарнірами нижньої підвіски становила 100 – 110 мм.
Кут входження сошників у ґрунт регулюють зміною довжини верхньої тяги підвіски сошника. При встановленні рами саджалки у горизонтальне положення та зіткненні носка сошника з горизонтальною площиною задній край нижнього обрізу сошника повинен бути піднятий на 35 – 45 мм. При цьому опорні та копіювальні колеса встановлюють на підкладки, товщина яких на 3 – 4 см менша за потрібну глибину садіння бульб.
Відстань між сошником, піднятим у крайнє верхнє положення, та днищем живильного ковша повинна становити близько 20 мм. Цю відстань регулюють зміною положення гайок на діагональній тязі підвіски сошника.
Для регулювання болта-обмежувача опускання сошника саджалку піднімають у транспортне положення і заміряють відстань між рамою та переднім і заднім шарнірами нижньої тяги підвіски сошника. Різниця промірів по висоті повинна становити близько 200 мм. Межу опускання сошника регулюють вкручуванням або викручуванням болта-обмежувача опускання.
Глибину садіння бульб заміряють на відстані 10 – 15 м від початку гону під час першого робочого проходу. Для зміни глибини садіння бульб піднімають або опускають копіювальні колеса сошників і одночасно пересувають по висоті опорні колеса саджалки так, щоб у робочому положенні сошники були заглиблені, а різниця промірів по висоті між передніми та задніми шарнірами нижніх тяг підвісок становила 100 – 110 мм.
Форму та висоту гребеня під час гребеневого садіння змінюють поворотом косинок напівосей і тиском пружин натискної штанги.
Глибину ходу борінки при гладенькому садінні регулюють переставлянням болта кріплення у секторі. Щоб запобігти зміщенню бульб, глибина ходу зубів борінки має бути меншою за глибину садіння.
Встановлення саджалки на норму садіння бульб. Під час роботи картоплесаджалок СН-4Б з приводом від незалежного вала відбору потужності трактора садіння бульб залежить від поступальної швидкості агрегату та від частоти обертання вичерпувальних апаратів. Попередній підбір змінної зірочки на вихідному валу редуктора і вибір робочої швидкості роблять згідно з таблицею, що наведена в інструкції. Так, під час роботи з трактором МТЗ - 80/82 на ІІ передачі (6,74 км/год.) та встановленні зірочки Z = 16 висаджується 35 – 41 тис. бульб на 1 га, при Z = 18 – 42 – 47 тис. і при Z = 22 – 49 – 57 тис. бульб на 1 га.
Під час садіння з синхронним приводом густота садіння не залежить від поступальної швидкості, оскільки вал відбору потужності при цьому робить 3,5 оберта на 1 м шляху агрегату. Проте перевищення поступальної швидкості понад допустиму призводить до збільшення кількості пропущених та пошкоджених бульб.
Остаточно підбирають змінну зірочку під час перших робочих проходів агрегату. У польових умовах для цього проїжджають 9 – 10 м на встановленій робочій швидкості з піднятими загортачами всіх секцій. Для піднімання робочих органів переставляють шплінти натискних штанг. Потім підраховують кількість висаджених бульб у кожній борозні на довжині 7,14 м при ширині міжряддя 0,7 м, тобто на площі 5 м , та множать кількість бульб на 2000.
Добуток відповідає фактичній нормі садіння бульб при даному встановленні. Якщо отримана норма менша за задану, слід змінити змінну зірочку на валу редуктора або (під час роботи з незалежним приводом) змінити робочу швидкість агрегату і повторити перевірку.
Встановлення саджалки на норму висіву добрив: Під час підготовки машини до роботи для попереднього встановлення туковисівних апаратів на норму висіву засипають добрива в бачки на 1/3 їх місткості. До тукопроводів кожного апарата підв'язують мішечки або підставляють банки чи ящики. Важіль регулятора висіву добрив встановлюють у середнє положення або на поділку, що вказана в таблиці в заводській інструкції. Провертають осі вичерпувальних апаратів 8 – 10 разів для того, щоб добрива почали надходити до тукопроводів. Добрива, що висіяні при цьому, висипають назад у банки. Потім підраховують кількість обертів (n), що на них слід повернути осі вичерпувальних апаратів, щоб отримати норму висіву на площі 0,01 га. Ця кількість обертів залежить від кількості зубців змінної зірочки, поступальної швидкості руху агрегату та ширини захвату саджалки, а тому завод рекомендує при встановленні саджалки СН-4Б проводити розрахунки за формулами:
при незалежному приводі
n =18,7Z/BV
при синхронному приводі
n =3,7Z/V
де Z – кількість зубців змінних зірочок на редукторі; V – поступальна швидкість агрегату, км/год.; В – ширина захвату саджалки, м.
Для попередньої установки важеля регулятора туковисівного апарату слід користуватися таблицею 1.
Таблиця 11