247. Страховий поліс:

1. є інструментом на страховому ринку;

2. не підтверджує факт укладання договору страхування, в деяких випадках замінює сам договір;

3. є регулятором на страховому ринку;

4. правильна відповідь відсутня.

248. У разі майновомго страхування страхова сума встановлюється:

1. в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору страхування;

2. за бажанням страхувальника та за згодою сторін;

3. на основі експертної оцінки;

4. усі відповіді правильні.

249. Страховий поліс може замінювати договір страхування, коли:

1. застосовуються загальні правила та умови страхування;

2. страхові тарифи, обмежені державою;

3. страхова компанія є нерезидентом на страховому ринку України;

4. застосовуються загальні правила і умови страхування та страхові тарифи, обмежені державою.

250. Середовище, у якому функціонують страхові компанії:

1. страхове поле;

2. державна територія;

3. страховий ринок;

4. всі відповіді правильні.

251. Часткове страхування поділяють на:

1. повне і неповне;

2. пропорційне і непропорційне;

3. умовне і безумовне;

4. граничне і безграничне.

252. У практиці майнового страхування найбільш поширеною є система страхування:

1. з франшизою;

2. пропорційною страховою відповідальністю;

3. першого ризику;

4. за дійсною вартістю майна.

253. Під час страхування за системою пропорційної відповідальності вартість майна становить 10000 грн, страхова сума становить 5000 грн, збиток страхувальника становить 8000 грн, страхове відшкодування дорівнює:

1. 4000 грн;

2. 8000 грн;

3. 3000 грн;

4. 5000 грн.

254. Система страхування за відновленою (відновною) вартістю майна передбачає, що:

1. страхування враховує знос майна на день укладання договору страхування;

2. страхове відшкодування дорівнює розміру збитків;

3. відшкодування збитків за знищений об’єкт буде здійснено в розмірі, що дорівнює вартості нового аналогічного майна відповідного виду;

4. всі відповіді правильні.

255. Пропорційне страхування відносять до методів:

1. повного страхування;

2. часткового страхування;

3. страхування без франшизи;

4. страхування граничних збитків.

256. У разі страхування за системою першого ризику:

1. збиток за настання страхового випадку відшкодовується повністю тільки в межах страхової суми, що зазначена в договорі страхування;

2. збиток за настання страхового випадку відшкодовується пропорційно до страхової суми, що зазначена в договорі страхування;

3. відшкодування можна визначити за допомогою відсоткових розрахунків: страхове відшкодування повинно становити стільки відсотків від суми страхового збитку, скільки страхова сума від майнового оцінювання застрахованого майна;

4. розподіл збитку між страховиком та страхувальником не залежить від його розміру.

257. Система страхової відповідальності встановлюється:

1. тільки за бажанням страхувальника;

2. тільки відповідно до страхового законодавства;

3. відповідно до встановлених правил страхування;

4. за бажанням страхувальника та відповідно до страхового законодавства.

258. Об'єктом страхування професійної відповідальності є:

1. нематеріальні втрати, яких зазнала третя особа;

2. матеріальні втрати, яких завдала третя особа страхувальнику;

3. матеріальні втрати, яких зазнала третя особа внаслідок навмисних дій страхувальника;

4. правильна відповідь відсутня.

259. Страхувальником за договором страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів може бути:

1. будь-яка особа;

2. власник транспортного засобу;

3. особа, яка має нотаріально оформлене доручення на користування транспортним засобом;

4. юридичні особи та дієздатні громадяни, які використовують транспортні засоби.

260. До непропорційного страхування належать такі системи:

1. за дійсною вартістю майна;

2. першого ризику;

3. страхування з франшизою;

4. першого ризику та страхування з франшизою.

261. Аварійний комісар:

1. оцінювач страхових збитків;

2. встановлює причини настання страхового випадку, характер та розмір збитків;

3. займається дорожньо-транспортними пригодами;

4. всі відповіді правильні.

262. Зміст категорії страхового захисту становить:

1. спосіб локалізації небезпечних об^'єктів;

2. економічні відносини щодо запобігання, усунення, локалізації та відшкодування збитків внаслідок несприятливих подій;

3. механізм забезпечення підприємств фінансовими ресурсами;

4. збільшення товарних запасів у зв'язку з впливом чинника сезонності.

263. Форми, у яких існує сукупний фонд страхового захисту:

1. резервів страхових організацій, централізованих резервів держави, фондів самострахування підприємств;

2. резервних фондів підприємств;

3. кредитів банку;

4. статутного фонду.

264. Характерні ознаки страхування – це:

1. обов'язковий характер настання страхових випадків;

2. замкнуте розкладення збитку, перерозподіл його в просторі і часі, відшкодування збитків, випадковий характер виникнення;

3. розподільчий характер відносин і формування фондів грошових коштів;

4. платоспроможність, поверненість та цільовий характер використання коштів.

265. Суть ризикової функції страхування, розкриває:

1. створення системи страхових резервів;

2. передача за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено договором страхування або чинним законодавством;

3. зменшення наслідків страхових подій;

4. перерозподіл коштів між страхувальниками.

266. Оберіть варіант відповіді, в якому найповніше розкривається зміст категорії страхового захисту:

1. нагромадження та розподіл грошових ресурсів для здійснення заходів щодо зменшення негативного впливу ризиків і відшкодування збитків;

2. здійснення запобіжних заходів щодо зменшення страхового ризику;

3. фінансова допомога юридичним і фізичним особам за настання страхової події;

4. грошова компенсація, яку може отримати юридична або фізична особа за настання страхової події.

267. До сукупного страхового фонду суспільства не належать:

1. централізовані резервні фонди держави;

2. мортизаційні фонди;

3. нецентралізовані резервні фонди підприємств;

4. фонди, створені методом страхування.

268. Форми в яких виникли перші страхові організації – це:

1. товариства взаємного страхування;

2. акціонерні страхові товариства;

3. приватні товариства;

4. державні страхові організації.

269. Категорію «страхового захисту» характеризують такі ознаки:

1. випадковий характер настання страхової події;

2. визначення страхової події за часом і в просторі;

3. вираження збитку в грошовій і натуральній формах та необхідність запобігання і відшкодування збитків;

4. всі відповіді вірні.

270. Варіант відповідей, яий не відноситься до функцій страхування:

1. страховий інтерес, суброгація;

2. превентивна, ощадна, ризикова;

3. створення страхових фондів та інвестування коштів;

4. всі відповіді правильні.

271. Страховик, який уклав договір перестрахування:

1. залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування;

2. залишається відповідальним перед страхувальником лише в певній частині;

3. не несе відповідальності перед страхувальником;

4. несе відповідальність лише за окремими видами страхування.

272. Суть правової превенції полягає:

1. у спрямуванні частини страхових премій на фінансування превентивних заходів;

2. у передбаченні застережень законодавством або договорами про страхування;

3. у передачі за певну плату матеріальної відповідальності за наслідки ризику;

4. у концентрації та використанні коштів, необхідних для розподілу між усіма страхувальниками збитків.

273. Суть солідарної розкладки збитку полягає у:

1. компенсації втрат одному або декільком постраждалим загальними зусиллями;

2. спрямуванні частини страхових премій на фінансування превентивних заходів;

3. передачі за певну плату матеріальної відповідальності за наслідки ризику;

4. правильна відповідь відсутня.

274. Види страхування, які належать до майнового страхування:

1. страхування наземного транспорту;

2. страхування додаткової пенсії;

3. страхування від нещасного випадку;

4. страхування відповідальності власників автотранспортних засобів.

275. Страховики в Україні отримують ліцензію на проведення:

1. конкретних видів страхування;

2. діяльності, пов'язаної з оцінюванням страхових ризиків;

3. діяльності, пов'язаної з оцінюванням збитків і розміру відшкодування;

4. діяльності, пов'язаної з формуванням страхових резервних фондів.

276. Розмір страхових тарифів у добровільних видах страхування визначає:

1. уповноважений орган;

2. страховик;

3. страхувальник;

4. Кабінет Міністрів України.

277. Класифікація страхування за економічними ознаками – це класифікація за:

1. об'єктами страхування;

2. статусом страхувальника;

3. формами проведення страхування;

4. часом виникнення окремих видів страхування.

278. Галуззю страхування є:

1. обов'язкове страхування;

2. майнове страхування;

3. страхування життя;

4. добровільне страхування.

279. Класифікація страхування для цілей ліцензування страхової діяльності в Україні включає такий вид:

1. страхування автомобілів;

2. страхування пенсій;

3. страхування кредитів;

4. страхування життя.

280. Страхування за галузями поділяється на:

1. добровільне і обов'язкове;

2. майнове, особисте і відповідальності;

3. страхування життя;

4. страхування фінансових ризиків.

281. Страхування життя відносять до:

1. медичного страхування;

2. страхування від нещасних випадків;

3. особистого страхування;

4. страхування здоров'я.

282. Для здійснення обов'язкового страхування порядок і правила проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів, встановлює:

1. Президент України;

2. Верховна Рада України;

3. Кабінет міністрів України;

4. Держфінпослуг України.

283. Страхування життя об'єднує:

1. короткострокові види особового страхування;

2. середньострокові види особового страхування;

3. довгострокові види особового страхування;

4. всі відповіді вірні.

284. За обов'язкового страхування у законодавчих актах передбачено:

1. перелік об'єктів, що підлягають страхуванню;

2. перелік страхових подій і максимальні страхові тарифи;

3. страхові суми та рівень страхового забезпечення;

4. всі відповіді вірні.

285. Страховий платіж сплачується:

1. страхувальником страховику;

2. застрахованим страховику;

3. страховиком страхувальнику;

4. набувачем страховику.

286. Факт укладання договору страхування посвідчується:

1. страховим свідоцтвом;

2. страховим полісом;

3. страховим сертифікатом;

4. всі відповіді правильні.

287.До елементів страхового ринку належить:

1. промислові і торгові підприємства;

2. страховики, страхувальники і страхові посередники;

3. банки і кредитні спілки;

4. державний бюджет і позабюджетні фонди.

288. Через страхові послуги відбувається:

1. купівля–продаж страхового захисту;

2. експертиза товарів;

3. об'єднання тимчасово вільних капіталів;

4. задоволення потреби у фінансових ресурсах держави.

289. Страховим посередником є:

1. фондові біржі;

2. банки і інші фінансово-кредитні установи;

3. страхові агенти і страхові брокери;

4. інвестиційні фонди і компанії.

290. Види діяльності, якими може займатися страхова компанія – це:

1. надавати кредити страхувальникам;

2. проводити ремонтні роботи застрахованих транспортних засобів, що постраждали внаслідок страхового випадку;

3. укладати договори страхування і визначати розмір збитку страхувальників у зв'язку із страховою подією;

4. займатись роздрібною торгівлею.

291. Мінімальний розмір статутного фонду страховика, який займається страхуванням життя, встановлюється в сумі:

1. еквівалентній 1 млн євро;

2. еквівалентній 1,5 млн євро;

3. еквівалентній 2 млн євро;

4. еквівалентній 100 тис євро.

292. Україна має статус «повного члена» Міжнародної системи автострахування «Зелена картка»:

1. так;

2. матиме лише після внесення змін до страхового законодавства;

3. не має;

4. правильна відповідь відсутня.

293. Страховики, яким дозволено займатися страхуванням відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам, зобов'язані набути членство:

1. моторно – транспортному страховому бюро;

2. страховому пулі;

3. асоціації страховиків із страхування відповідальності;

4. перестраховому пулі.

294. Діяльність страховика полягає в:

1. укладанні договорів страхування;

2. виконанні зобов'язань за укладеними договорами страхування;

3. управлінні грошовими та матеріальними активами;

4. всі відповіді вірні.