2. Морфологічний опис сходів дводольних бур’янів

Вид (укр., лат.)	Сім’ядолі					Перший листок
	Форма	Довжина	Ширина	Колір	Особливості	Форма	Довжина	Ширина	Колір	Особливості
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Біологічна група – ранні ярі Клас – дводольні

Вид (укр., лат.)	Гіпокотиль					Епікотиль
	Форма	Довжина	Товщина	Колір	Особливості	Форма	Довжина	Товщина	Колір	Особливості
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Біологічна група – ранні ярі Клас – дводольні

3. Морфологічний опис сходів однодольних бур’янів

Вид (укр., лат.)	Перший листок								Другий листок										Мезокотиль
	Форма	Довжина		Ширина		Колір	Особливості		Форма		Довжина		Ширина		Колір		Особливості
1	2	3		4		5	6		7		8		9		10		11		12
Біологічна група – ранні ярі Клас – однодольні

Лабораторно-практичне заняття №3 Тема: Морфобіологічна характеристика культурного компонента агрофітоценозу

Мета. 1. Скласти оптимальний з агрономічної точки зору порядок чергування культур.

2. Встановити біологічні особливості розвитку культур польової сівозміни та їх відношення до сегетальної рослинності впродовж вегетаційного періоду.

Метод виконання – описово-аналітичний.

Загальні положення та методика виконання.

1. Потенційна фітоценотична стійкість структури посівних площ проти бур'янів реалізується в схемі чергування культур, тому неправильно складена схема може призвести до зниження загальної стійкості сівозміни і сприяти нагромадженню на полях найшкідливіших і найнебезпечніших видів бур'янів. Методика складання і оцінки схеми сівозміни детально викладена в курсі "Землеробства".

2. З морфобіологічної характеристики культур сівозміни (згідно завдання) необхідно охарактеризувати показники, які визначають рівень протибур'янової конкурентоспроможності даних культур. Їх можна розділити на три групи:

1. Показники, які визначають інтенсивність використання космічних факторів життя рослин;

2. Показники, які визначають інтенсивність використання ґрунтових факторів життя рослин;

3. Показники, які визначають можливість застосування агротехнічних заходів регулювання рівня присутності бур'янового компонента у даному агрофітоценозі.

До першої групи можна віднести:

а) густоту стояння, яка в першу чергу визначає швидкість покриття поверхні ґрунту рослинами або "захоплення" горизонтального простору екологічної ніші. Чим швидше культура заволодіє і контролює простір у горизонтальному і вертикальному напрямі, тим більшою мірою обмежується використання космічних факторів бур'янами, а значить тим більшу конкурентну спроможність має ця культура в боротьбі з бур'янами. Крім загальної густоти стояння суттєве значення має і рівномірність розподілу рослин даної культури по площі. Як перший, так і другий показник визначаються землеробом, який вибирає спосіб сівби і норму висіву даної культури.

Навести способи сівби кожної культури з визначенням площі живлення та її конфігурації. Вказати можливість збільшення норми висіву та її межі;

б) інтенсивність росту і максимальна висота рослини. Ці показники визначають швидкість захоплення і рівень контролю культурою екологічної ніші у вертикальному напрямі. Найбільшою конкурентною спроможністю відрізняються культури, які здатні швидко рости в першій половині свого вегетаційного періоду. Цим вони значно обмежують використання космічних факторів (сонячної радіації, температури) бур'янами, пригнічуючи таким чином їх ріст і розвиток.

Указати періоди найбільш інтенсивного росту культур та їх тривалість. Дати аналіз висоти різних сортів даних культур;

в) площу листової поверхні, інтенсивність її наростання й тривалість функціонування протягом вегетаційного періоду культури. Якщо листовий апарат культури завершує своє функціонування до збирання, то в посівах даної культури створюються умови для формування поновлювального бур'янового угрупування за рахунок появи сходів бур'янів після освітлення травостою культури. Поява зумовлена збільшенням надходження космічних факторів до поверхні ґрунту.

Встановіть, на вашу думку, період найбільш гострих конкурентних відносин між культурами і бур'янами за космічні фактори життя рослин;

До другої групи можна віднести такі показники:

а) глибину та інтенсивність формування, розвитку і функціонування кореневої системи. Чим глибше здатна проникати коренева система культури, тим з більшого обсягу ґрунту вона споживає вологу і поживні речовини, а значить тим більша її конкурентна спроможність у боротьбі з бур'янами за ґрунтові фактори життя рослин;

б) указати пікові періоди споживання вологи і поживних речовин культурою. В ці періоди присутність в агрофітоценозі бур'янів може справити значний негативний вплив на ріст, розвиток і продуктивність культури.

Визначити, на вашу думку, період найбільш гострих конкурентних відносин між культурами і бур'янами за ґрунтові фактори життя рослин (поживні речовини, вологу);

До третьої групи відносяться показники, які пов'язані з місцем даної культури в сівозміні та біологією її розвитку:

а) тривалість вільного від вирощування культури періоду. Він починається від дати збирання попередника і закінчується датою сівби культури. У цей період проводиться основний і передпосівний обробіток ґрунту;

б) тривалість досходового періоду. Він починається з дати сівби і закінчується датою появи сходів культури. У цей час можливе проведення прийомів догляду за культурою в досходовий період;

в) тривалість післясходового періоду догляду за культурою. Він починається від дати сівби культури і закінчується датою можливого застосування прийомів механічного обробітку ґрунту. Кожна культура або група культур має свою фазу розвитку, коли застосування заходів захисту від бур'янів землеробом у нинішніх технологіях неможливо.

З агрометеорологічного довідника за вказаною в завданні областю або з додатку 1 вибрати середньобагаторічні строки настання основних фенофаз розвитку сільськогосподарських культур, які наявні у заданій структурі посівних площ і мають значення для встановлення строків застосування механічних заходів боротьби з бур'янами (сівба, сходи, змикання рядків і т. д.), або застосування гербіцидів (фаза кущення, "ялинки", 3-5 листків тощо). Вибір необхідних фенофаз проводиться відповідно до вимог існуючих методів та засобів регулювання чисельності бур'янового компоненту в посівах кожної культури. Вибрані дані занести до табл. 4.

Необхідно визначити час настання таких основних фенофаз розвитку, котрі пов'язані із застосуванням окремих прийомів регулювання чисельності бур'янів за культурами:

1. Озимі і ярі зернові – від початку кущення до початку виходу рослин у трубку. Це період можливого застосування післясходових гербіцидів або післясходового боронування.

2. Кукурудза – фаза 3-5 листочків – період можливого використання післясходових гербіцидів і післясходового боронування; досягнення рослинами висоти 50 см – максимально можливий термін застосування міжрядних розпушень.

3. Соняшник - висота 50 см, коли внаслідок ламання рослин рамою, неможливо використовувати культиватори для міжрядного обробітку.

4. Цукрові буряки - від вилочки до фази 2-х пар справжніх листочків - термін застосування післясходових гербіцидів, фаза змикання рядків – максимально можливий час застосування міжрядних розпушень.

5. Картопля - досягнення рослинами висоти 10-12 см - період внесення гербіцидів. Фаза змикання рядків - максимально можливий термін застосування міжрядних розпушень.

6. Люпин - може вирощуватися як суцільним, так і широкорядним способом. Останній застосовується в основному при вирощуванні люпину на зерно. Досходові та післясходові прийоми механічного суцільного знищення бур'янів не використовуються. При широкорядному посіві міжрядні розпушення проводять до змикання рядків.

7.Просо – може вирощуватися суцільним і широкорядним способом. Можливе застосування до- і післясходових боронувань для знищення проростків бур'янів. У фазу кущіння використовують післясходові гербіциди. В широкорядних посівах можливе проведення міжрядних обробітків до фази викидання волоті.

8. Гречка – може вирощуватись суцільним і широкорядним способом. Можливе застосування до- і післясходових боронувань для знищення проростків бур'янів. Післясходові гербіциди не застосовуються. У широкорядних посівах можливе проведення міжрядних обробітків до змикання рядків.

9. Багаторічні трави – підсівна культура, тому на покривних культурах, в які підсіяні багаторічні трави, до- і післясходове боронування не проводиться. На другий рік життя, навесні, після початку відростання можливе боронування. Гербіциди на багаторічних травах застосовуються в основному на насінниках.

10. Однорічні трави можливе проведення до- і післясходового боронування (фаза кущення) у могара, чумизи, суданської трави, пайзи, або в цій же фазі – злакового компоненту, коли висівають горохо- або вико-вівсяну сумішку.