13. Екологічний паспорт. Етапи його складання.

Екологічна паспортизація підприємств та інших господарських об'єктів є одним із ефективних перспективних заходів охорони навколишнього природного середовища. Екологічний паспорт підприємства належить до його основної проектно-технологічної документації. Поряд з технологічним регламентом він має бути на кожному підприємстві. У цьому документі наведено дані, що характеризують взаємовідносини підприємства з довкіллям.

У першій частині паспорта подаються загальні відомості про виробництво: назва підприємства та види продукції, що виготовляється, район розташування, потужність підприємства, займана площа, кількість працівників та основні витрати величини споживаної сировини, води, енергії, палива, пари, повітря тощо, а також відомості про фактично споживану сировину, джерела водо-і теплопостачання, короткий опис технологічних систем виробництва основної продукції, технології очищення газодимових викидів в атмосферне повітря і стічних вод, оборотність, зберігання, транспортування й вилучення твердих відходів (назва, кількість, хімічний склад і деякі основні властивості, технологія перероблення або складування), утримання приміщень і споруд, плани дій за аварійних умов, небезпечні матеріали (в тому числі й радіоактивні), відомості про найкращі альтернативні технології, які застосовуються на інших підприємствах країни (чи здобутки світової практики) й завдають меншої шкоди довкіллю. Характеризується також санітарно-захисна зона підприємства (величина зони, прилеглі об'єкти, її оформлення).

У другій частині паспорта відображено заплановані природоохоронні заходи із зазначенням конкретних термінів, виконавців, обсягів і витрат, питомих і загальних газодимових викидів в атмосферне повітря і скидів стічних вод та відходів виробництва до й після впровадження кожного заходу.

Екологічні паспорти дають змогу зробити аналіз екологічного стану на підприємстві та навколишнього природного середовища в регіоні, порівняти техніко- й еколого-економічні дані з даними інших підприємств, що характеризуються кращими природоохоронними заходами. Водночас можна оцінити й ефективність застосованої технології, повноту використання сировини й палива, ефективність технології очищення стічних вод і газодимових викидів та перероблення відходів виробництва. Можна також зробити еколого-економічну оцінку збитків взагалі і завданих природі зокрема, ефективності використання палива та енергії, вилучення площі земельних ресурсів та площі земель, які можуть бути рекультивовані.

Розробка екологічного паспорта на підприємстві складається з таких етапів:

• призначення робочої групи й видання наказу про складання екологічного паспорта;

• розробка плану роботи групи та розподіл функцій між виконавцями й лінійними підрозділами з його складання;

• збирання нормативно-технічної та звітної документації;

• розробка балансової схеми виробництва, кількісний та якісний аналіз матеріальних потоків, визначення джерел забруднення природного середовища;

• проведення інвентаризації викидів, встановлення ГДВ або ТПВ (гранично допустимі або тимчасово погоджені норми викидів в атмосферу шкідливих речовин);

• інвентаризація водокористування й водовідведення, а також визначення ГДС або ТПС (гранично допустимі або тимчасово погоджені норми стоків у водоймища);

• інвентаризація природокористування й визначення кількісних показників сировини, матеріалів, енергії за видами продукції та питомих показників на одиницю випущеної продукції;

• інвентаризація відходів і визначення кількісних показників відходів за видами продукції і питомих показників на одиницю випущеної продукції;

• інвентаризація використовуваних земельних ресурсів та обсягів рекультивації земель;

• заповнення форм екологічного паспорта.

Екологічний паспорт затверджується після погодження з органами охорони природи. За результатами екологічної паспортизації видається наказ з додатком, в якому вміщується комплекс природоохоронних заходів на підприємстві.