4.2 Вибір припусків та допусків на обробку інших поверхонь

Таблиця 2.2 – Операційні припуски для обробки поверхонь осі

№ пов-нь	Перехід	Квалітет	Операційний розмір	Мінім. припуск (р/а)	Мінім. припуск (таб.)
1, 15	Торцева	h14	182-1,15	-	1,2
3	Зовнішня циліндрична	h14	Æ24-0,52	-	1,7
6	Зовнішня циліндрична	h14	Æ35-0,62	-	1,7
8, 10	Зовнішня циліндрична	h12 h10 h8 h6	Æ35,836-0,1 Æ35,279-0,039 Æ35,056-0,016 Æ	1,186 0,496 0,2 0,056	17, 0,3 0,15 0,06
9	Зовнішня циліндрична	h13	Æ35-0,39	-	1,7
13	Зовнішня циліндрична	h12	Æ36-0,25	-	1,7

5 Розробка можливих способів базування

При виборі технологічних баз реалізується принцип сталості бази, що дає можливість досягнення найбільше точного опрацювання, тобто опрацювання ведеться від однієї бази з однієї установки.

Правильний вибір технологічних баз є основою розробки раціонального варіанта технологічного процесу. В залежності від обраних баз можуть змінюватися методи опрацювання, конструкції пристосувань і точність опрацювання. Вибір баз впливає на собівартість продукції, на продуктивність праці. Базами можуть застосовуватися плоскі, циліндричні і криволінійні поверхні.

Опрацювання деталі починається з поверхні, що служить установочною базою для подальших операцій. Для опрацювання цієї поверхні, чорновою базою приймають неопрацьовану, котра повинна бути по можливості чистою. Далі, коли установочна поверхня оброблена, опрацьовуються інші поверхні, дотримуючи при цьому визначену послідовність. Базові поверхні повинні бути простими за формою і мати достатню довжину; повинні забезпечувати можливість опрацювання з однієї установки максимальної кількості поверхонь. Для точного опрацювання установочною базою вибираємо основну базу.

Розглянемо засоби базування для конкретних операцій.

Фрезерувально-центрувальна.

Базовими поверхнями є зовнішні циліндричні поверхні 9, 13.

Заготовка (рис. 2.1) встановлюється в пристрій на призми, затискається пневматичними притискачами. Призми забезпечують точки розміщення деталі відносно ріжучого інструмента, не даючи рухатись деталі при обробці. З точки зору теоретичної схеми базування призми лишають деталь чотирьох ступенів вільності – по дві кожна. Обпирання одного з торців деталі об торцеву опору лишає деталь ще однієї ступені вільності, а притискання деталі до призм – останньої шостої ступені вільності.

Рис. 2.1 – Схема базування при фрезерувально-центрувальній операції

Токарна.

Заготовка (рис. 2.2) встановлюється в токарний патрон та задній центр обертовий.

Базовими поверхнями служать поверхні центрових отворів та торці 1 та 15, зовнішні циліндричні поверхні 8 та 13.

З точки зору теоретичної схеми базування такий вид закріплення лишає заготовки 5 ступенів вільності.

Задній центр лишає 2 ступенів, а трьохкулачковий патрон – 3 ступенів.

Рис. 2.2 – Схема базування при токарній операції

Круглошліфувальна.

Заготовка (рис. 2.3) встановлюється в передній і задній центр обертовий. Обертання надається деталі за допомогою повідкового патрону.

Повідковий патрон при такій схемі базування передає обертальний момент навколо вісі. Ця схема являє собою найточніший спосіб базування при обробці поверхонь, які вимагають високої точності розмірів після обробки поверхонь. Базовою поверхнею служать торцева поверхня 1, поверхні центрових отворів.

Рис. 2.3 – Схема базування при круглошліфувальній операції