Структура викладення розділу “охорона праці” у дипломних проектах (роботах) бакалаврів

1.1 Характеристика негативних факторів проектованого об'єкта

Навести перелік всіх груп факторів, властивих даному виробничому підрозділу.

Навести перелік речовин та матеріалів, що застосовуються в проектованому виробництві (навести перелік та характеристику хімічних сполук, які входять до складу сировини, реактивів, напівпродуктів, та отриманих речовин, що застосовуються у виробництві). Вказати такі речовини, які здатні витікати, випаровуватися та забруднювати повітря робочої зони. Навести показники речовин: токсичність, характер дії на організм, гранично допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони, клас небезпеки [1, 2].

Навести розрахунок можливої концентрації найбільш токсичної речовини у повітрі робочої зони, яка утворюється при руйнуванні обладнання, щодо проектованого процесу або згідно варіанту індивідуального завдання (додаток А). Отриману величину порівняти з гранично-допустимою концентрацією та середньо-смертельною (див. табл. А.1) і зробити висновок щодо шкідливості та/або небезпечності умов праці проектованого об’єкта.

Наявність та характеристика біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів: макро- та мікроорганізмів, продуктів їх життєдіяльності, вплив їх на організм людини стосовно конкретних умов виробництва [3].

Наявність фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів: їх інтенсивність та можливі наслідки впливу на організм людини.

Навести перелік обладнання з рухомими та обертомими частинами, залізничного, авто- та електротранспорту, робочих місць на підвищенні та/або поблизу поглиблень (колодязів, траншей та ін.), які можуть викликати появу механічних травм.

Визначити необхідність застосування у виробничому процесі, тип та робочі параметри посудин, що працюють під надлишковим тиском, їх можливий вплив на обладнання та виробничий персонал у аварійних ситуаціях.

Вказати на застосування процесів нагріву (охолодження), апаратів, комунікацій, які будуть нагріті (охолоджені) до температур (…ºС), що може спричинити опіки (обмороження) або інші порушення стану здоров’я працюючих.

Навести перелік обладнання, яке є джерелом шуму та вібрації, використовує ультразвук, можливі наслідки їх впливу на організм людини, обладнання та будівельні конструкції.

Визначити види використовуваної електричної енергії (електрострум, електричні, магнітні поля) та параметри їх інтенсивності, види електрообладнання та умови приміщень (майданчиків), де воно розміщене; можливість та наслідки їх впливу на організм людини.

При наявності інших фізичних небезпечних та шкідливих факторів проектованого об’єкта (їх перелік наведено в додатку Б), вказати джерело фактора (тип обладнання, параметри процесу), його інтенсивність та характер можливих наслідків впливу на організм людини.

1.2 Оцінка пожежовибухонебезпеки проектованого об’єкта

Навести перелік застосовуваних у технологічному процесі речовин (матеріалів), зазначити агрегатний стан, основні показники пожежонебезпечності горючих речовин за формою, вказаною у таблиці В.1 (додаток В), які слід узяти із довідника [10] або виробничої технічної документації.

Розрахувати концентраційні межі вибухонебезпечності речовин та/або їх сумішей, що властиві технологічному процесу, або згідно варіанту індивідуального завдання (додаток Д).

Виокремити особливості технологічного процесу, що впливають на його пожежонебезпечність (наявність пальників, нагрівальних пристроїв, електрообладнання, накопичення зарядів статичної електрики).

Визначити можливі негативні наслідки вибухів, пожеж, аварій з руйнуванням обладнання та інших видів порушення безпечного ходу виробничого процесу для обслуговуючого персоналу (ураження вибуховою хвилею, уламками обладнання, електричним струмом, опіки, отруєння, захворювання та інше), обладнання, споруд підприємства (пожежі, руйнування, пошкодження різного ступеня), навколишніх об’єктів, поселень, регіону (руйнування, зараження місцевості, об’єктів водного, повітряного басейну).

1.3 Профілактичні заходи з охорони праці

Розглядаючи попередньо викладені особливості проектованого об’єкту, запропонувати перелік потрібних заходів щодо створення безпечних умов праці виробничого персоналу (використання засобів колективного та індивідуального захисту органів дихання, зору, слуху, шкіри та інших, шляхи евакуації) та безпеки проектованого об’єкту (необхідність заходів попередження займань, вибухів, розповсюдження полум’я).

ДОДАТОК А

Таблиця А.1 – Вихідні дані для розрахунку можливої концентрації речовини у повітрі робочої зони

№ п/п	Речовина					Розміри приміщення, м
	назва; густина, кг/м3	фор-мула	ГДК, мг/м3	СL50, мг/м3	об’єм, л	дов-жина	шири-на	висота
1	акрилонітрил 806	С3Н3N	0,5	200	240	12	6	3,6
2						24	24	4,2
3					630	60	30	7,2
4						72	24	10,8
5	акролеїн 839	С3Н4О	0,2	350	240	12	6	3,6
6						24	24	4,2
7					630	60	30	7,2
8						72	24	10,8
9	аміак 681	NH3	20	350	240	12	6	3,6
10						24	24	4,2
11					630	60	30	7,2
12						72	24	10,8
13	бензол 879	С6Н6	5	190	240	12	6	3,6
14						24	24	4,2
15					630	60	30	7,2
16						72	24	10,8
17	окис вуглецю 1,25	СО	20	1800	240	12	6	3,6
18						24	24	4,2
19					630	60	30	7,2
20						72	24	10,8
21	сірководень 1,538	H2S	10	1000	240	12	6	3,6
22						24	24	4,2
23					630	60	30	7,2
24						72	24	10,8
25	фосген 1432	COCl2	0,5	100	240	12	6	3,6
26						24	24	4,2
27					630	60	30	7,2
28						72	24	10,8
29	формальдегід 815	СН2О	0,5	600	240	12	6	3,6
30						24	24	4,2
31					630	60	30	7,2
32						72	24	10,8
33	хлор 1568	Cl2	1	600	240	12	6	3,6
34						24	24	4,2
35					630	60	30	7,2
36						72	24	10,8

ДОДАТОК Б

КЛАСИФІКАЦІЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ І ШКІДЛИВИХ ВИРОБНИЧИХ ЧИННИКІВ [3]

1.1 Небезпечні і шкідливі виробничі чинники підрозділяються за природою дії на наступні групи:

– фізичні;

– хімічні;

– біологічні;

– психофізіологічні.

1.1.1 Фізичні небезпечні і шкідливі виробничі чинники підрозділяються на наступні:

– рухомі машини і механізми; рухомі частини виробничого устаткування; вироби, що пересуваються, заготовки, матеріали; конструкції, що руйнуються; гірські породи, що обрушуються;

– підвищена або знижена температура поверхонь устаткування, матеріалів;

– підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

– підвищений рівень шуму на робочому місці;

– підвищений рівень вібрації;

– підвищений рівень інфразвукових коливань;

– підвищений рівень ультразвуку;

– підвищений або знижений барометричний тиск в робочій зоні і його різка зміна;

– підвищена або знижена вологість повітря;

– підвищена або знижена рухливість повітря;

– підвищена або знижена іонізація повітря;

– підвищений рівень іонізуючих випромінювань в робочій зоні;

– підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

– підвищений рівень статичної електрики;

– підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

– підвищена напруженість електричного поля;

– підвищена напруженість магнітного поля;

– відсутність або нестача природного світла;

– недостатня освітленість робочої зони;

– підвищена яскравість світла;

– знижена контрастність;

– пряма і відбита блискість;

– підвищена пульсація світлового потоку;

– підвищений рівень ультрафіолетової радіації;

– підвищений рівень інфрачервоної радіації;

– гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхнях заготовок, інструментів і устаткування;

– розташування робочого місця на значній висоті щодо поверхні землі (підлоги);

– невагомість.

1.1.2 Хімічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники підрозділяються:

за характером дії на організм людини на:

– токсичні;

– подразливі;

– сенсибілізуючі;

– канцерогенні;

– мутагенні;

– такі, що впливають на репродуктивну функцію;

за шляхом проникнення в організм людини через:

– органи дихання;

– шлунково-кишковий тракт;

– шкірні покриви і слизисті оболонки.

1.1.3 Біологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники включають наступні біологічні об'єкти:

– патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, прості) і продукти їх життєдіяльності.

– макроорганізми (рослини і тварини).

1.1.4 Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники за характером дії підрозділяються на наступні:

а) фізичні перевантаження;

б) нервово-психічні перевантаження.

1.1.4.1 Фізичні перевантаження підрозділяються на:

– статичні;

– динамічні.

1.1.4.2 Нервово-психічні перевантаження підрозділяються на:

– розумове перенапруження;

– перенапруження аналізаторів;

– монотонність праці;

– емоційні перевантаження.

ДОДАТОК В

Таблиця В.1 – Основні показники пожежонебезпечності горючих речовин

Речовина	Температура, С		Концентраційні межі вибуху, % об. (мг/м3)
	спалаху	самозаймання	нижня	верхня
(горючий газ)
(легкозаймиста рідина)
(горюча рідина)
(тверда горюча речовина)

ДОДАТОК Д

Таблиця Д.1 – Склад вибухонебезпечної суміші

№ п/п	Склад вибухонебезпечної суміші, % об.
	метан	етан	пропан	бутан	аміак	сірко- водень	сірко- вуглець	ацетон	етиловий спирт	бензол	діхлор-етан	оцтова кислота	водень	оксид вуглецю
1	85	10	2	2	1
2	60	30	5	3	2
3	35	35	12	10	8
4		85	10	2	2	1
5		60	30	5	3	2
6		35	35	12	10	8
7			85	10	2	2	1
8			60	30	5	3	2
9			35	35	12	10	8
10				85	10	2	2	1
11				60	30	5	3	2
12				35	35	12	10	8
13					85	10	2	2	1
14					60	30	5	3	2
15					35	35	12	10	8
16						85	10	2	2	1
17						60	30	5	3	2
18						35	35	12	10	8
19							85	10	2	2	1
20							60	30	5	3	2
21							35	35	12	10	8
22								85	10	2	2	1
23								60	30	5	3	2
24								35	35	12	10	8
25									85	10	2	2	1
26									60	30	5	3	2
27									35	35	12	10	8
28										85	10	2	2	1
29										60	30	5	3	2
30										35	35	12	10	8
31					1						85	10	2	2
32							2				60	30	5	3
33										8	35	35	12	10
34	1				2							85	10	2
35						2	3					60	30	5
36							8			10		35	35	12

Таблиця Д.2 – Концентраційні межі вибуху речовин при початковій температурі 298 К

Речовина	Формула	Концентраційна межа вибуху, % об.
		нижня	верхня
Метан	СН4	5,0	16,0
Етан	С2Н6	3,0	15,0
Пропан	С3Н8	2,3	9,5
Бутан	С4Н10	1,8	9,1
Аміак	NH3	15,0	28,0
Сірководень	H2S	4,3	46,0
Сірковуглець	CS2	1,0	50,0
Ацетон	С3Н6О	2,2	13,0
Етиловий спирт	С2Н6О	3,6	19,0
Бензол	С6Н6	1,4	7,1
Діхлоретан	С2Н4Cl2	6,2	16,0
Оцтова кислота	С2Н4О2	3,3	22,0
Водень	Н2	4,12	75
Окис вуглецю	СО	12,5	74

Метод розрахунку меж вибуховості для багатокомпонентних горючих сумішей.

Для більшості речовин, які не вступають між собою в хімічну реакцію, нижню (верхню) межу вибуховості їх суміші розраховують за правилом Ле Шательє, яке передбачає аддитивність горючих властивостей складної суміші, % об.:

(Д.1)

(Д.2)

де С₁, С₂, ...С_n – концентрація n–го горючого компонента у суміші, %;

НКМ₁, НКМ ₂, ... НКМ _n– нижня концентраційна межа вибуховості n –го горючого компонента, % об.

ВКМ₁, ВКМ ₂, ... ВКМ _n– верхня концентраційна межа вибуховості n –го горючого компонента, % об.