3. Таблиця 2.1. Інтерпретація команд перетворення з різною кількістю адрес в адресній частині

Кількість адрес	Символічне представлення	Інтерпретація
3	ОР А,В,С	А В ОР С
2	ОР А,В	А А ОР В
1	ОР А	А АС ОР А
0	ОР	Т Т ОР (Т-1)

Умовні позначки:

АС — акумулятор; Т — верхня комірка стека; А, У, З — комірка оперативної пам'яті або регістри процесора.

Визначення формату адресної частини команди — це одне з головних питань при проектуванні системи команд нового процесора. Чим менше кількість адресних полів у коді команди, тим простіше набір команд і тим простіше процесор, яки повинен реалізувати виконання цих команд. Крім того, коди команд будуть коротшими. Але, з іншого боку, для програмування алгоритму прийдеться використовувати більше коротких команд, що в остаточному підсумку приведе до збільшення часу обчислень і довжини програми. Крім того, існує визначена якісна відмінність між одноадресними і багатоадресними (тобто двох- чи трьохадресними) командами. У першому випадку програмісту доступний єдиний регістр процесора — акумулятор. При роботі з багатоадресними командами у програміста з'являється можливість звертатися в програмі до декількох регістрів. Оскільки операції з операндами, що зберігаються в регістрах процесора, виконуються швидше, ніж з операндами, що витягаються з комірок пам'яті, продуктивність системи при цьому зростає. Тому більшість сучасних комп'ютерів проектується з орієнтацією на набір багатоадресных команд — як правило, використовується суміш із трьох- і двохадресних команд.

Проектування набору машинних команд

Проектування набору машинних команд — один з найбільш важливих (і найбільш цікавих) етапів проектування архітектури обчислювальної системи. Набір машинних команд впливає на багато характеристик обчислювального комплексу. Обраний набір команд в основному визначає склад функцій процесора, а отже — і його структурну і схемну реалізацію. Від обраного набору команд у значній мірі залежить і можливість контролювати з боку програми весь обчислювальний процес. Тому вимоги, сформульовані програмістами, повинні враховуватися в першу чергу.

Найбільш важливими, фундаментальними питаннями проектування набору команд є наступні:

•набір операцій, реалізованих на апаратному рівні процесором відповідно до машинних команд, — кількість операцій, ступінь їхньої складності;

•типи даних, над якими виконуються операції на рівні машинних команд;

•формат команд — довжина коду команди, кількість адресних полів, розміри окремих полів і т.д.;

•регістри — кількість адресованих регістрів процесора й операції, які можна виконувати з їх умістом;

•режими адресації — способи (чи спосіб) інтерпретації вмісту полів адресної частини команд набору.

Ці питання взаємозалежні, і вирішувати їх необхідно в сукупності.

Контрольні питання:

1. Базові функції комп’ютера.

2. Основні типи операцій, які виконує комп’ютер.

3. Основні компоненти комп’ютера, характеристика їх функцій.

4. Структура центрального процесора, його компоненти.

5. Структура машинної команди.

6. Категорії машинних команд.

7. Одно-, дво-, трьох адресні команди, їх символічне представлення.

8. Поняття стека.

9. Питання, які вирішуються при проектуванні набору команд.