1.2 Розподіл кредитів та навчального часу за видами занять Заочна форма

№ з/п	Кредитні модулі	Загальний обсяг, годин/кредитів	Аудиторні заняття, годин	Самостійна робота, годин
1	Модуль №1	72/2,0
1.1	Лекційні заняття	66	4	62
1.2	Лабораторні заняття	2	2
1.3	Практичні заняття	4	4
2	Модуль №2	72/2,0
2.1	Лекційні заняття	66	2	64
2.2	Лабораторні заняття	6	6
2.3	Практичні заняття	-	-
	Разом	144/4,0	18/0,5	126/3,5

1.3 Лекційні заняття, їх зміст та обсяг, обсяг самостійної роботи

№№ тем	Зміст	Обсяг лекційних занять (год.)	Обсяг самостійної роботи (год.)
1	Модуль №1 Загальні питання електробезпеки (назва модулю) Загальні питання електробезпеки промислових підприємств. Загальні питання електробезпеки. Основні терміни та визначення. Дія електричного струму на організм людини. Фактори, які впливають на наслідок ураження електричним струмом. Допустимі значення струмів і напруг. Класифікація приміщень за характером довкілля та небезпекою ураження струмом. Основні чинні нормативні акти з електробезпеки, їх зміст. Явище розтікання струму у ґрунті. Напруга кроку та дотику. Ураження електричним струмом при дотику до струмоведучих частин	4	62
2	Модуль №2 Захист від електронебезпек (назва модулю) Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при нормальних режимах роботи. Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при переході напруги на нормальнонеструмоведучі частини. Охорони електричних мереж. Недоступність струмовідних частин для випадкового дотику. Система електрозахисних засобів. Організація безпечної експлуатації електроустановок. Вимоги до працівників. Оформлення робіт в електроустановках. Типи виконання електроустаткування щодо вибухо- і пожежобезпеки. Використання устаткування, що задовольняє вимогам електростатичної іскробезпеки. Блискавкозахист. Надання першої допомоги при ураження електричним струмом	2	64

2. Методичні вказівки до вивчення розділів Модуль №1. Загальні питання електробезпеки

Дія електричного струму на живу тканину на відміну від дії інших матеріальних факторів (пари, хімічних речовин, випромінювання та ін.) носить своєрідний і різнобічний характер. Проходячи крізь організм людини, електричний струм здійснює термічну, електролітичну і механічну дію. Ці фізико-хімічні процеси притаманні як живій, так і неживій матерії. Одночасно електричний струм здійснює і біологічну дію, яка є специфічним процесом, властивим лише живій тканині:

• - термічна дія струму проявляється в опіках окремих ділянок тіла, нагріванні до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, які знаходяться на шляху струму, що викликає в них серйозні функціональні розлади;

• - електролітична дія струму проявляється в розкладанні органічних рідин, у тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико-хімічні складу;

• - механічна (динамічна) дія струму виявляється у розриві, розшаруванні та інших пошкодженнях різних тканин організму, в тому числі м'язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини та ін.;

• - біологічна дія струму проявляється в подразненні й порушенні живих тканин організму, а також у порушенні внутрішніх біоелектричних процесів, що протікають при нормальному функціонуванні організму.

Електричний струм, проходячи через організм, подразнює живі тканини, викликаючи в них відповідну реакцію – збудження, яке є одним з основних фізіологічних процесів і характеризується тим, що живі утворення переходять зі стану відносного фізіологічного спокою в стан специфічної для них діяльності.

Електробезпека – система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людини від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля і статичної електрики.

Електротравма – травма, спричинена дією на організм людини електричного струму або електричної дуги.

Виділяють три види електротравм: місцеві, загальні, змішані. До місцевих відносяться електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, електрофтальмія, механічні ушкодження. До загальних електротравм відносяться електричні удари.

Основні чинники електричного характеру: величина струму через людину, напруга, під яку вона попадає та опір її тіла, рід і частота струму. Основні чинники неелектричного характеру є шлях струму через людину, індивідуальні особливості і стан організму людини, час, раптовість і непередбачуваність дії струму.

Чинниками середовища, які впливають на небезпеку ураження людини електричним струмом є температура повітря в приміщенні, вологість повітря, запиленість повітря, наявність в повітрі хімічно активних домішок.

Ток через человека является главным поражающим фактором при электротравматизме. Различают следующиепороговые (наименьшие) токи:

— ощутимый, вызывающий ощутимые раздражения при прохождении через организм (0,6—1,5 мА при переменном токе частотой 50 Гц и 5—7 мА при постоянном токе);

— неотпускающий, вызывающий при прохождении через человека непреодолимые судорожные сокращения мышц руки, в которой зажат проводник (10—-15 мА при переменном токе частотой 50 Гц и 50—80 мА при постоянном токе);

— фибрилляционный, вызывающий при прохождении через организм фибрилляцию сердца (100 мА при переменном токе 50 Гц и 300 мА при постоянном токе).

Предельно допустимый токчерез человекапри нормальном (неаварийном) режимеэлектроустановок не должен превышать следующих значений:

— 0,3 мА при переменном токе частотой 50 Гц;

— 0,4 мА при переменном токе частотой 400 Гц

— 1 мА при постоянном токе (ГОСТ 12.1.038 — 82).

При высокой температуре (выше 25 °С) и большой влажности (относительная влажность воздуха более 75 %) допустимый ток следует уменьшить в три раза.

Напряжениена человеке влияет на исход поражения, предопределяя сопротивление тела и ток, протекающий через человека.

Наиболее опасными для человека являются токи с частотой 20—200 Гц. С понижением и повышением частоты тока опасность поражения уменьшается и полностью исчезает при частоте 450—500 кГц (рис 1а) хотя эти высокочастотные токи могут вызвать ожоги.

Постоянный ток, проходя через тело человека, по сравнению с переменным током, вызывает менее неприятные ощущения (табл. 1). Однако это справедливо только для напряжений до 300 В. При дальнейшем повышении напряжения опасность постоянного тока растет и в интервале напряжений 400—600 В опасность постоянного тока практически равна опасности переменного тока с частотой 50 Гц, а при напряжении более 600 В постоянный ток значительно опаснее переменного (рис. 1,б). Резкие болевые ощущения при попадании под постоянное напряжение возникают в момент замыкания и размыкания цепи. Они обусловлены токами переходного процесса.

Увеличение длительности протекания токачерез человека усугубляет тяжесть поражения по следующим причинам: с увеличением времени протекания тока сопротивление тела уменьшается (за счет увлажнения кожи от пота) и ток увеличивается; с течением времени истощаются защитные силы организма, противостоящие воздействию электрического тока; повышается вероятность совпадения момента прохождения тока через сердце с уязвимой фазойТ кардиоцикла (когда заканчивается сокращение желудочков и они переходят в расслабленное состояние) и возникновения фибрилляции сердца.

Путь токачерез человека существенно влияет на исход поражения. Опасность поражения особенно велика, если ток, проходя через жизненно важные органы (сердце, легкие, головной мозг), воздействует непосредственно на эти органы. Если ток не проходит через эти органы, то его воздействие на них является только рефлекторным и вероятность поражения уменьшается. Пути тока в теле человека называют петлями тока. Наиболее часто встречается петля правая рука — ноги. Среди случаев с тяжелыми и смертельными исходами наиболее часто встречаются следующие петли тока: рука — рука (40% случаев), правая рука — ноги (20 %), левая рука — ноги (17 %), нога — нога (8 %). Наиболее опасны петли тока голова — руки, голова — ноги и рука — рука, наименее опасен путь нога — нога.

Индивидуальные особенности человеказначительно влияют на исход поражения при электротравмах. Характер воздействия тока зависит от массы человека и его физического состояния. Установлено, что для женщин пороговые значения тока примерно в 1,5 раза ниже, чем у мужчин. Степень воздействия тока сильно зависит от состояния нервной системы и всего организма. Так, в состоянии возбуждения нервной системы, депрессии, болезни (особенно болезни кожи, сердечно-сосудистой системы, нервной системы и др.) и опьянения люди значительно более чувствительны к протекающему току. Значительную роль играет и «фактор внимания». Если человек подготовлен к электрическому удару, то опасность резко снижается, в то время, как неожиданный удар приводит к более тяжелым последствиям.

Влияние факторов окружающей среды на опасность поражения людей электрическим током отражается в нормативных материалах. Производственные помещения по степени опасности поражения людей электрическим током в соответствии с ПУЭ подразделяются на три категории: с повышенной опасностью, особо опасные и без повышенной опасности. В этой классификации учитывается температура и влажность воздуха, наличие токопроводящих пылей и полов, а также химически активной среды.

Кроме этих факторов на опасность поражения электрическим током влияют атмосферное давление, содержание кислорода и углекислого газа в воздухе, наличие микрофлоры и электрическое поле. Повышение атмосферного давления уменьшает, а понижение увеличивает опасность. Увеличение содержания кислорода, в воздухе уменьшает, а уменьшение его увеличивает опасность поражения. Содержание углекислого газа в воздухе носит противоположный характер. Наличие микрофлоры и химических примесей усугубляет опасность, а электрическое поле уменьшает чувствительность организма человека к электрическому току.