- •Розділ 1. Спецчастина
- •1.1Технологічна частина
- •1.1.5 Виробнича програма, розрахунок потреб металу
- •1.1.6 Характеристика виробництва, режим праці і фонди праці
- •1.1.8 Вибір і техніко-економічне обґрунтування способів зварювання
- •1.1.9 Вибір і обґрунтування зварювальних матеріалів(дроту, електродів, газів та ін.), розрахунок їх споживання
- •1.1.10 Обґрунтування і розрахунок режимів зварювання
- •1.1.11 Способи запобігання деформацій і зменшення залишкових напружень
- •1.1.12 Вибір зварювального і механічного устаткування, джерел живлення
- •1.1.13 Вибір, розрахунок і опис технологічного оснащення
- •1.1.14 Розробка технологічного процесу і маршруту збирання, зварювання та обробки
- •1.1.15 Розрахунок норм часу складально-зварювальних операцій
- •1.1.16 Виробничий зв’язок цеху (дільниці), який проектують з іншими цехами
- •1.1.17Вибір і обґрунтування методів контролю якості зварної конструкції
- •1.1.18 Економія матеріальних і людських ресурсів
- •1.2.1 Розрахунок кількості робочих місць, устаткування, пристосувань
- •1.2.2 Вибір і розрахунок транспортних засобів вантажопотоків
- •1.2.3 Розрахунок цеху (відділення, дільниці)
- •1.2.4 Планування цеху (дільниці)
- •Енергетична частина
- •1.3.1 Розрахунок витрат електроенергії
- •1.3.2 Розрахунок потреби води, повітря, газів
1.1.18 Економія матеріальних і людських ресурсів
В проекті запропонована заміна дорогої і дефіцитної сталі 12Х18Н10Т на сталь 08Х22Н6Т, економно леговану нікелем, для виготовлення підвіски. ???? заміна дозволяє зменшити на основний конструкційний метал. Заміна неплавкого електрода на плавкий при напівавтоматичному зварюванні в аргоні, дозволило підвищити продуктивність процесу і забезпечити зниження трудомісткості, яка розрахована за формулою:
∆Т = Тб-Тпр (1.37)
де Тб – трудомісткість базового підприємства;
Тпр – проектована трудомісткість.
∆Т = 7,76-6,10 = 1,66 год
І таким чином кількість робочих зменшується
n = ∆Т*N/a (1.38)
де N – кількість випускаючих одиниць виробу;
n = 1,66*100000/1820 = 10 чол
розрахунок дільниці
1.2.1 Розрахунок кількості робочих місць, устаткування, пристосувань
Необхідну кількість технологічного обладнання nр, шт., розрахуємо для операції, виконаної на одному виді обладнання по формулі:
nр = Тшт*N/Фдо (1,39)
де Фдо – ефективний річний фонд часу роботи обладнання.
Коефіцієнт завантаження обладнання кз розраховується по формулі:
кз = nр/nпр (1.40)
де nр – розрахункова кількість обладнання;
nпр – прийнята кількість обладнання.
Узагальнив норми часу по видах використовуючого обладнання, виконаємо розрахунок кількості обладнання, результати якого зводимо в таблицю 1.23.
Таблиця 1.23 – Відомість обладнання
|
Найменування та тип обладнання |
Кількість обладнання,шт |
Коефіцієнт завантаження |
Установлена потужність, кВт |
Вартість обладнання, грн. | |
|
Розрахункова |
Прийнята | ||||
|
|
0,97 |
1 |
0,97 |
6,8 |
12,5 |
|
1К62 |
1,93 |
2 |
0,96 |
10 |
14,2 |
|
К2130 |
0,76 |
1 |
0,76 |
14,5 |
10,3 |
|
Фрезерний станок ТФС-3 |
1,90 |
2 |
0,95 |
14,5 |
28,4 |
|
2Н135 |
1,68 |
2 |
0,84 |
8,0 |
11 |
|
|
1,71 |
2 |
0,86 |
- |
9 |
|
|
4,30 |
5 |
0,86 |
4 |
40 |
|
Вид складання |
0,71 |
1 |
0,71 |
- |
10 |
|
Вид ??? |
0,61 |
1 |
0,61 |
0,2 |
8 |
|
Вид випробувальни |
0,94 |
1 |
0,94 |
0,3 |
10 |
|
Всього |
24,11 |
18 |
10,18 |
58,3 |
126,7 |
1.2.2 Вибір і розрахунок транспортних засобів вантажопотоків
Номенклатуру та кількість транспортних засобів вибирається виходячи із прийнятої схеми організації виробничого процесу і конструктивних особливостей виробу.
Доставка деталей під зварювання, під складання та випуску готової продукції з дільниці виконується електродами в спец тарі. Вантажопідйомність електротранспорту складає 2тс. Для розвантажування електротранспорту на дільниці передбачає кран-балка вантажопідйомністю 5тс.
1.2.3 Розрахунок цеху (відділення, дільниці)
Розроблення планування дільниці передує укрупнений розрахунок площі дільниці по питомим показникам площі робочого місця в залежності від прийнятого виду обробки і типу встановленого обладнання, по галузевим профілям [7]:
для розташування одного поста ручного аргонодугового зварювання необхідно 24м2, а отже для шести постів необхідно 144м2;
для встановлення двох фрезерних станків необхідно 50м2 виробничої площі, а для двох токарних станків необхідно 40м2;
для встановлення одного свердлильного станка необхідно 13-15м2 виробничої площі;
площа одного робочого місця складання, зачищення, зважування, статичного випробування, маркування та упакування приймається 5-6м2, а отже на розташування восьми робочих місць необхідно 48м2;
площа робочого місця для правлення приймається 8м2.
Таким чином необхідна виробнича площа складає:
Sпр = 144+48+15+18*3 = 432м2
З урахуванням площі проходів,проїзду, місць складування, які займають 30-50% виробничої площі. Загальна площа дільниці складає:
S = 1,5*Sпр (1.41)
S = 1,5*432 = 648м2
Площа дільниці уточнюється при розроблені технологічного плану розташування обладнання.
