Завдання лекційних занять

Мета проведення лекційних занять полягає у тому, щоб ознайомити студентів із головними методологічними питаннями політології, світовим досвідом та сучасним станом політичної діяльності в Україні.

Мета проведення лекцій полягає у:

- викладенні студентам у відповідності з програмою та робочим планом основних питань методології функціонування і розвитку політичних систем і політичних процесів;

- сформувати у студентів цілісну систему теоретичних знань з курсу «Політологія».

Обґрунтування необхідності написання контрольних робіт з курсу «Політологія» для студентів заочної форми навчання

Контрольні роботи з курсу «Політологія» мають на меті виявити та оцінити рівень навчальних досягнень студентів із предмета, а також ступінь підготовленості студентів до складання іспиту з політології. Отже, завдання контрольних робіт з курсу «Політологія» полягає в тому, щоб сформувати міцні, систематичні знання з предмета, дати можливість засвоїти великий обсяг теоретичного матеріалу, більш глибоко вивчити певні питання, які не розглядаються на лекційних та практичних заняттях. Згідно з навчальними планами і робочими програмами з курсу «Політологія», студенти мусять самостійно засвоїти левову частку учбового матеріалу (на самостійну роботу відводиться 80 годин з 90 загальних). Таким чином, контрольні роботи з курсу «Політологія» є одним з видів самостійної підготовки студентів. Вони сприяють виробленню у студентів навичок самостійної роботи, розвитку інформаційної культури. Саме контрольна робота дає змогу детально розібратися в складних питаннях і оцінити такі уміння студентів:

- самостійно проводити підбір і обробку літератури;

- працювати з різними джерелами інформації і з великим обсягом спеціальної літератури;

- вміння аналізувати джерела інформації та класифікувати їх;

- чітко оперувати і володіти понятійно-категоріальним апаратом політичної науки;

- встановлювати причинно-наслідкові зв’язки різних політичних процесів;

- вміння логічно і послідовно розкривати суть поставленого завдання;

- орієнтуватися в основних світових політичних школах, концепціях і напрямах, вміти давати їм оцінку і характеристику;

- вміти визначати теоретичні, духовні, прикладні та інструментальні компоненти політичного знання, їх роль і функції в підготовці політичних рішень;

- володіти навичками політичної культури, вміти застосовувати політичні знання в своїй професійній та громадській діяльності.

Рекомендовані варіанти контрольних робіт з політології для студентів заочної форми навчання

Варіант 1

1. Об’єкт і предмет вивчення політології. Її функції та методологія.

2. Поняття, основні ознаки та функції держави. Теорії походження держави.

3. Типи політичної культури.

4. Сучасні тенденції в розвитку політичного лідерства. Політичні лідери України.

Розкриваючи перше питання, потрібно чітко сформулювати, що е об’єктом політології і визначити предмет її вивчення. Потім розкрити основні функції політології: теоретико-пізнавальну, методологічну, аналітичну, регулятивну та прогностичну тощо. Завершити питання необхідно характеристикою методів, які використовує політологія для дослідження політичних явищ і процесів (історичного, інституційного, системного, порівняльного та ін.). Висновки.

Відповідь на друге питання слід розпочати з визначення поняття «держава». Потім розкрити її основні ознаки: наявність публічної влади, суверенітет, громадянство, територія, монополія влади на видання законів, встановлення обов’язкових податків. Загальноприйнятим у політології є поділ функцій держави на внутрішні та зовнішні. Назвіть їх та охарактеризуйте. Проаналізуйте існуючи теорії походження держави. Висновки.

Стосовно третього питання, то слід вказати на те, що критеріїв типологізації політичної культури безліч. Бажано дати їх загальну характеристику. На одному з критеріїв необхідно зупинитися докладніше. Так, американські політологи Г. Алмонд і С. Верба визначили патріархальну, підданську і активістську політичні культури як чисті типи. Проаналізуйте їх. Висновки.

У четвертому питання розкрийте сучасні тенденції у розвитку політичного лідерства: стрімке зростання відповідальності політичних лідерів за долю людей, за сучасне й майбутнє народів і держав, якими вони управляють; концентрація активності лідерів на економічних і соціальних проблемах; звуження меж влади політичних лідерів, професіоналізація лідерів та ін. назвіть політичних лідерів сучасної України. Висновки.

Після написання контрольної роботи дайте відповіді на тестові завдання та питання для самоконтролю:

1. Що є предметом політології?

А) закономірності розвитку природи, суспільства й людського мислення;

Б) закономірності розвитку суспільства як соціальної системи й складових його структурних елементів: особистостей, соціальних спільностей, інститутів;

В) закономірності становлення, функціонування й зміни політичної влади, розвитку політичного процесу;

Г) закономірності зміни політичних інститутів і норм у процесі еволюції суспільства.

2. Яка з нижче перерахованих груп понять представляє основні категорії політології?

А) власність, гроші, кредит, прибуток, рентабельність;

Б) влада, демократія, електорат, парламент, держава;

В) суспільство, культура, класи, нації, особистість;

Г) право, закон, норма, стаття.

3. Виберіть із даних визначень держави найбільш точне:

А) держава – це асоційоване об`єднання громадян;

Б) держава – це сукупність організацій і установ, що реалізують функції управління на певній території за допомогою встановлення юридичних норм і правил;

В) держава – це універсальна система юридичних норм, встановлених органами політичної влади;

Г) держава – це система органів інститутів, що здійснюють владні повноваження на основі верховенства права, розподілу влади, визнання рівності та свобод за всіма учасниками суспільних відносин.

4. Яке з наведених визначень характеризує державний суверенітет?

А) політико-правовий зв'язок людини з певною державою;

Б) політико-правова властивість державної влади, що визначає її верховенство та незаперечність;

В) основний політико-правовий акт, що визначає основи суспільного ладу та державного устрою;

Г) внутрішнє самоврядування політико-національного утворення в рамках єдиної держави.

5. Чому політичну культуру часто характеризують як код чи матрицю політичних процесів?

А) у політичній культурі зосереджений досвід життєдіяльності попередніх поколінь;

Б) елементи такої культури володіють життєво важливою соціальною інформацією;

В) у зразках політичної культури закладена програма формування і функціонування політичної системи суспільства;

Г) політична культура відповідає життєвим інтересам громадян.

6. Яку соціальну роль виконує політична культура?

А) формує громадянську думку;

Б) задовольняє політичні інтереси громадян;

В) забезпечує відтворення політичного життя на основі наступності;

Г) забезпечує законність і порядок.

7. Політичне лідерство – це:

А) професійне управління;

Б) необмежена влада однієї особи або групи;

В) особистісний вплив лідера на свідомість, волю, енергію, політичну активність громадян;

Г) форма представництва інтересів громадянського суспільства.

8. Який тип лідерства виділяють в залежності від методів управління?

А) харизматичний;

Б) авторитарний;

В) консервативний;

Г) реформаторський.

1. Які функції політології, на Ваш погляд, є найважливішими для сучасного українського суспільства і чому?

2. Які функції покликана виконувати держава? Від яких факторів залежить можливість їхнього здійснення?

3. Які фактори і як впливають на процес формування й розвитку політичної культури?

4. Розкрийте зміст функцій політичного лідерства.

Література:

1. Алмонд Г. Политическая наука: история дисциплины // Политические исследования. – 1997. – № 6.

2. Бакуменко О. О., Березовський В. В., Кашаба О. Ю. Політологія. Навчально-методичний посібник. – Харків, УІПА. – 2010.

3. Бурдяк В., Ротар Н. Політична культура, ідеологія, психологія. – Чернівці, 2000.

4. Гелетей С., Рутар С. Політологія: Навч. посіб. – 7-е вид., переоб. і доп. – К.: Знання, 2008.

5. Гончарук Т., Гурик М., Дмитрів І., Рудакевич О., Томахів В., Шеремета Д. Політологія: лекційний курс і практикум: Навч. посіб. – Тернопіль: Астон, 2009.

6. Ильин М. В., Мельвиль А. Ю., Федоров Ю. Е. Основные категории политической науки // Политические исследования. – 1996. – № 4.

7. Ильин И. А., Коваль В. И. Две стороны одной медали: гражданское общество и государство // Политические исследования. – 1992. – № 1,2.

8. Климанська Л., Космина Я., Колодій А., Марченко В. Політологія. Кн. перша. Політика і суспільство. Кн. друга. Держава і політика. – 2-е вид., переб. та доп. – К., Ельга, Ніка-Центр, 2003.

9. Кривогуз И. О. О предмете политологии // Общественные науки и современность. – 1994. – № 3.

10. Культура. Ідеологія. Особистість: Методолого-світоглядний аналіз / В. Андрущенко, Л. Губерський, М. Михальченко. – К., 2000.

11. Кустов Б. Н. Политическая теория лидерства // Социально-гуманитарные знания. – 2000. – № 2.

12. Кустов Б. Н. Современные западные концепции лидерства // Соціально-гуманитарные знания. – 2000. – 4.

13. Погорілий Д. Політологія: кредитно-модульний курс. Навчальний посіб. – К., 2008.

14. Політологічний енциклопедичний словник. – К., 2004.

15. Політологія: Кінець ХІХ – перша половина ХХ ст. Хрестоматія / За ред. проф. О. Семківа. – Львів, 1996.

16. Тарасов Е. Н. Государство как институт политической системы // Социально-политический журнал. – 1994. – № 1 – 2.

17. Українська державність у ХХ ст.: історико-політичний аналіз. – К., 1996.

Варіант 2

1. Основні етапи розвитку політичної думки.

2. Форми державного правління.

3. Поняття політичної еліти.

4. Політичний режим у сучасній Україні.

Перше питання обіймає дуже великий історичний період. Необхідно виділити такі основі етапи розвитку політичної думки: Стародавні часи, Середньовіччя, епоха Відродження, епоха Нового часу, сучасність. Для кожного етапу слід назвати найбільш відомих вчених і їх внесок у розвиток політичної думки. Для зручності пропонуємо скласти таблицю.

«Основні етапи розвитку світової політичної думки»

№	Етап	Особливості розвитку політичної думки	Представники
1.	Політичні вчення Стародавнього Сходу (Індія, Китай, Єгипет, Вавилон, Ассирія) (ІІ – І тис. до н.е.)
2.	Політичні вчення Античності (Стародавня Греція, стародавній Рим) (V – ІV ст. до н.е. – ІІІ ст..)
3.	Політичні вчення середньовіччя (V – ХV ст.)
4.	Політичні вчення епохи Відродження (ХV – ХVІ ст.)
5.	Політичні вчення Нового часу (ХVІІ – ХVІІІ ст.)
6.	Політичні вчення кінця ХVІІІ – ХІХ ст.

«Наукові школи сучасності»

№	Школа	Основні напрямки дослідження	Представники
1.	Англо-американська
2.	Французька
3.	Німецька
4.	Італійська
5.	Іспанська
6.	Польська

Розкриваючи друге питання, потрібно визначити суть поняття «форма правління» і проаналізувати основні форми правління – монархію і республіку та їх різновиди (абсолютну та парламентську монархію, президентську, парламентську та змішану республіки). Висновки.

Відповідь на третє питання слід розпочинати з визначення термінів «еліта» та «політична еліта». Соціальне призначення еліти віддзеркалюється у функціях, які вона виконує: стратегічній, комунікативній, інтеграційній, організаційній. Розкрийте сутність кожної. За обсягом владних функцій, які виконує політична еліта, в її середовищі виділяють вищу, середню і адміністративну. Дайте характеристику цим видам еліти. Висновки.

Для того щоб дати характеристику політичного режиму в Україні, необхідно визначити сутність самого поняття «політичний режим», його ознаки. А потім проаналізуйте політичний режим сучасної України. Висновки.

Після написання контрольної роботи дайте відповіді на тестові завдання та питання для самоконтролю:

1. Хто першим відокремив політичну науку від теології, філософії, моралі?

А) Ф. Аквінський;

Б) Н. Макіавеллі;

В) І. Кант;

Г) К. Маркс.

2. Творцями якої політичної теорії є італійські вчені В. Парето й Г. Моска?

А) теорії олігархізації політичної партії;

Б) теорії зацікавлених груп;

В) теорії бюрократії;

Г) теорії еліт.

3. Виберіть одну правильну відповідь: форма правління – це:

А) міра дозволеного й забороненого;

Б) правовий статус особистості;

В) принципи організації вищих органів влади і їхніх повноважень;

Г) умови функціонування політичних партій.

4. Яка форма правління передбачає формування уряду на партійній основі:

А) абсолютна монархія;

Б) президентська республіка;

В) парламентська республіка;

Г) дуалістична монархія.

5. Політична еліта – це:

А) влада невеликої групи багатих людей;

Б) група, що представляє інтереси громадянського суспільства й прагне до захоплення політичної влади;

В) верства управлінців-професіоналів;

Г) привілейована група, що здійснює владу й управління в суспільстві.

6. Політична еліта необхідна для будь-якого суспільства, в тому числі і демократичного?

А) так;

Б) ні.

7. Яке з понять політології характеризує взаємодію держави, політичної системи з суспільством і особою?

А) партійна система;

Б) громадянське суспільство;

В) політична еліта;

Г) політичний режим.

8. Риси якого політичного режиму є домінуючими в Україні?

А) тоталітарного;

Б) авторитарного;

В) демократичного;

Г) анархічного.

1. Що об’єднує і чим відрізняються погляди Т. Гоббса і Дж. Локка на державу?

2. Назвіть ознаки парламентської, президентської та змішаної форм державного правління.

3. Назвіть фактори, що обумовлюють існування політичної еліти.

4. Які фактори відіграють вирішальну роль в становленні того чи іншого політичного режиму?

Література:

1. Андреев С. С. Политические системы и политическая организация общества // Социально-политические науки. – 1992. – № 1.

2. Бакуменко О. О., Березовський В. В., Кашаба О. Ю. Політологія. Навчально-методичний посібник. – Харків, УІПА. – 2010.

3. Гаман-Голутвинова О. В. Политическая елита – определение основних понятий // Политические исследования. – 2000. – № 3.

4. Гелетей С., Рутар С. Політологія: Навч. посіб. – 7-е вид., переоб. і доп. – К.: Знання, 2008.

5. Гончарук Т., Гурик М., Дмитрів І., Рудакевич О., Томахів В., Шеремета Д. Політологія: лекційний курс і практикум: Навч. посіб. – Тернопіль: Астон, 2009.

6. Ильин А. Н. О монархии и республике // Вопросы философии. – 1991. – № 4 – 5.

7. Заколодный В. П. Государство как основной институт политической системы. – М., 1999.

8. История политических учений. Вып. 2 / Под ред. Мартышина О. В. – М., 1996.

9. Історія розвитку політичної думки: Курс лекцій. – К., 1996.

10. Климанська Л., Космина Я., Колодій А., Марченко В. Політологія. Кн. перша. Політика і суспільство. Кн. друга. Держава і політика. – 2-е вид., переб. та доп. – К., Ельга, Ніка-Центр, 2003.

11. Кухта Б. Нариси з історії європейської політичної думки. – Львів, 2008.

12. Погорілий Д. Політологія: кредитно-модульний курс. Навчальний посіб. – К., 2008.

13. Політологічний енциклопедичний словник. – К., 2004.

14. Політологія: Кінець ХІХ – перша половина ХХ ст. Хрестоматія / За ред. проф. О. Семківа. – Львів, 1996.

15. Тарасов Е. Н. Государство как институт политической системы // Социально-политический журнал. – 1994. – № 1 – 2.

16. Українська державність у ХХ ст.: історико-політичний аналіз. – К., 1996.

Варіант 3

1. Платон і Арістотель біля витоків розвитку політичної думки.

2. Форми державного устрою.

3. Структура та функції політичної культури.

4. Виборча система України.

Відповідаючи на перше питання, слід розповісти про внесок у розвиток політичної думки давньогрецьких мислителів Платона і Аристотеля. Назвати їх основні твори на політичну тематику. Особливо звернути увагу на тлумачення Платоном і Арістотелем держави і форм правління в державі. Висновки.

Розкриваючи друге питання, необхідно визначити суть поняття «форма державного устрою», назвати відомі форми. Потім детально проаналізувати основні форми державного устрою: унітарну і федеративну.

Для відповіді на третє питання сформулюйте визначення поняття «політична культура». До базових структурних елементів політичної культури відносять політичний досвід, політичну свідомість і політичну поведінку. Дайте їх характеристику. Назвіть основні функції політичної культури в суспільстві. Висновки.

Перш ніж описати виборчу систему України, визначте сутність поняття «виборча система». Назвіть її різновиди. Потім дайте характеристику виборчої системи України. Для цього використайте такі законодавчі акти: Закон України «Про вибори Президента України» та Закон України «Про вибори народних депутатів України». Висновки.

Після написання контрольної роботи дайте відповіді на тестові завдання та питання для самоконтролю:

1. К. Поппер вважав Платона основоположником ідеології тоталітаризму тому, що він визнавав:

А) аристократію як кращу форму правління;

Б) необхідність державного виховання для правлячої еліти;

В) важливість дотримання законів державою;

Г) необхідність поваги до релігійних традицій.

2. На думку Арістотеля, політія – це:

А) розвинута демократія;

Б) поєднання монархії та демократії;

В) поєднання монархії, демократії та аристократії;

Г) поєднання олігархії та демократії.

3. Форма державного устрою, при якій вхідні до її складу адміністративно-територіальні утворення мають обмежену юридичну й політичну самостійність, називається:

А) федерацією;

Б) республікою;

В) автономією;

Г) конфедерацією.

4. Україна є:

А) президентською республікою;

Б) парламентською республікою;

В) президентсько-парламентською республікою;

Г) парламентсько-президентською.

5. Яку соціальну роль виконує політична культура?

А) формує громадянську думку;

Б) задовольняє політичні інтереси;

В) забезпечує відтворення політичного життя на основі наступності;

Г) забезпечує законність і порядок.

6. Що істотно впливає на специфіку національної політичної культури?

А) форма власності на засоби виробництва;

Б) національний характер і менталітет;

В) рівень політичних прав і свобод громадян;

Г) форма державного устрою.

7. Яким виборчим правом користується громадянин, що прийшов у день голосування на виборчу дільницю?

А) активним виборчим правом;

Б) пасивним виборчим правом;

В) і тим і іншим;

Г) жодним.

8. За якою виборчою системою здійснюються вибори Президента України?

А) за змішаною;

Б) за мажоритарною;

В) за пропорційною.

1. Чим відрізняються погляди Платона і Арістотеля на функції держави і що їх об’єднує?

2. Приведіть приклади федеративних. Унітарних держав, конфедерацій.

3. Яку роль у функціонуванні політичної культури виконують політичні цінності, ідеали, традиції, міфи, стереотипи, символи?

4. Назвіть плюси і мінуси пропорційної та мажоритарної системи.

Література:

1. Бакуменко О. О., Березовський В. В., Кашаба О. Ю. Політологія. Навчально-методичний посібник. – Харків, УІПА. – 2010.

2. Бурдяк В., Ротар Н. Політична культура, ідеологія, психологія. – Чернівці, 2000.

3. Гелетей С., Рутар С. Політологія: Навч. посіб. – 7-е вид., переоб. і доп. – К.: Знання, 2008.

4. Гончарук Т., Гурик М., Дмитрів І., Рудакевич О., Томахів В., Шеремета Д. Політологія: лекційний курс і практикум: Навч. посіб. – Тернопіль: Астон, 2009.

5. Заколодный В. П. Государство как основной институт политической системы. – М., 1999.

6. История политических учений. Вып. 2 / Под ред. Мартышина О. В. – М., 1996.

7. Історія розвитку політичної думки: Курс лекцій. – К., 1996.

8. Кирилюк Ф. Історія політології. Т.І. – К., 2002.

9. Климанська Л., Космина Я., Колодій А., Марченко В. Політологія. Кн. перша. Політика і суспільство. Кн. друга. Держава і політика. – 2-е вид., переб. та доп. – К., Ельга, Ніка-Центр, 2003.

10. Кухта Б. Нариси з історії європейської політичної думки. – Львів, 2008.

11. Лісовий В. С. Поняття політичної культури. Політична культура українців // Феномен української культури: методологічні засади осмислення. – К., 1996.

12. Мерло П. Избирательные кампании и проблемы их подготовки: «равное игровое поле» и демократические выборы // Политические исследования. – 1995. – № 4.

13. Нагорна І. Політична культура українського народу. Історична ретроспектива і сучасність. – К., 1998.

14. Погорілий Д. Політологія: кредитно-модульний курс. Навчальний посіб. – К., 2008.

15. Пойченко А. Політичний процес в сучасній Україні. – К., 2001.

16. Політологічний енциклопедичний словник. – К., 2004.

17. Політологія: Кінець ХІХ – перша половина ХХ ст. Хрестоматія / За ред. проф. О. Семківа. – Львів, 1996.

18. Таагпера Р., Шугарт М. С. Описание избирательных систем // Политические исследования. – 1997. – № 3.

19. Тавадов Т. Г. Современные федерации и их субъекты // Социально-политический журнал. – 1994. – № 1 – 2.

20. Тарасов Е. Н. Государство как институт политической системы // Социально-политический журнал. – 1994. – № 1 – 2.

21. Українська державність у ХХ ст.: історико-політичний аналіз. – К., 1996.

Варіант 4

1. Внесок Н. Макіавеллі в становлення політичної науки.

2. Правова держава.

3. Поняття політичної еліти. Основні теорії еліт.

4. Соціальні функції і види виборів в органи політичної влади.

Видатним і оригінальним мислителем епохи Відродження був Н. Макіавеллі. Проаналізуйте суть політичних поглядів Н. Макіавеллі, виділіть основі ідеї пов’язані з питаннями розвитку гуманістичних засад в політичній теорії, звільнення її від теології; аналізом проблем права і свобод людини, закону і держави; створенням вчення про державу та демократичний устрій суспільного життя. Зазначте в цілому внесок Н. Макіавеллі у розвиток політичної науки. Висновки.

Висвітлення другого питання потребує чіткого визначення поняття «правова держава», характеристики її основних принципів: верховенства права й закону, реальність прав і свобод громадян, взаємна відповідальність держави і особистості, поділ влади на законодавчу, виконавчу й судову, наявність ефективних форм контролю й нагляду за здійсненням законів. Висновки.

Відповідь на третє питання слід розпочати з визначення термінів «еліта» та «політична еліта». Зверніть увагу на те, що ідеї елітизму виникли ще в глибокій давнині. Проаналізуйте перші концепції еліт, авторами яких були В. Парето, Г. Моска та Р. Міхельс. Також назвіть основі положення сучасних теорій еліти: ціннісних, плюралізму еліт, демократичного елітизму, ліволіберальних концепцій та ін. Висновки.

Четверте питання пов’язане з характеристикою соціальних функцій виборів, які полягають у тому, що вибори є: головною формою вияву суверенітету народу, його політичної ролі як джерела влади; одним із найважливіших інститутів легітимації існуючої політичної системи і політичного режиму, важливим каналом вираження в органах влади інтересів різних соціальних груп; засобом зміни політичних еліт. Завершуючи розгляд цього питання, назвіть і охарактеризуйте різновиди виборів: президентські парламентські і муніципальні; прямі і непрямі; чергові і позачергові. Висновки.

Після написання контрольної роботи дайте відповіді на тестові завдання та питання для самоконтролю:

1. Хто першим відокремив політичну науку від теології, філософії, моралі?

А) Ф. Аквінський;

Б) Н. Макіавеллі;

В) І. Кант;

Г) К. Маркс.

2. Тезу Н. Макіавеллі «мета виправдовує засоби» слід трактувати як таку, що:

А) виправдовує аморальність політики;

Б) припускає аморальність політики в певних історичних умовах;

В) визнає моральність політики;

Г) визнає аморальними принципи, які є універсальними і для сучасної політики.

3. Правова держава на відміну від поліцейської передбачає:

А) верховенство влади;

Б) концентрацію влади в руках силових структур;

В) конституційний порядок;

Г) всі відповіді правильні.

4. Правова держава на відміну від соціальної передбачає:

А) верховенство права;

Б) плюралістичну демократію;

В) забезпечення високих соціальних стандартів за рахунок бюджету;

Г) всі відповіді правильні.

5. Яка еліта є найбільш неефективною для суспільства:

А) еліта близька до народу за ментальністю, але різко відмінна за доходами;

Б) еліта, яка здійснює модернізацію, використовуючи і насильницькі засоби;

В) еліта, яка використовує шокову терапію для народу у кризових ситуаціях;

Г) еліта різко відмінна від народу за ментальністю, але близька за доходами.

6. Еліта на відміну від квазіеліти вирізняється тим, що:

А) має високий владний статус;

Б) виконує управлінські функції;

В) має багатство і почесні нагороди;

Г) має високі професійні і моральні риси.

7. Яке із наведених суджень відповідає поняттю «прямі вибори»:

А) депутати районної ради обирають депутатів обласної ради;

Б) рада обирає голову;

В) міська громада обирає мера;

Г) законодавчі збори штату обирають суддів.

8. Сучасний виборчий процес включає такі виборчі цензи:

А) віковий;

Б) майновий;

В) ґендерний;

Г) всі відповіді правильні.

1. Які заслуги перед політичною наукою роблять Н. Макіавеллі видатним ученим?

2. Визначте ознаки та риси правової держави.

3. Які фактори обумовлюють виникнення політичних еліт?

4. Якій виборчій системі Ви віддаєте перевагу й чому? Поясніть.

Література:

1. Атаманюк З. М. Еліта як соціальний феномен // Перспективи. – 2003. – № 4.

2. Бакуменко О. О., Березовський В. В., Кашаба О. Ю. Політологія. Навчально-методичний посібник. – Харків, УІПА. – 2010.

3. Гаман-Голутвина О. В. Политическая элита – определение основных понятий // Полис. – 2000. – № 3.

4. Гелетей С., Рутар С. Політологія: Навч. посіб. – 7-е вид., переоб. і доп. – К.: Знання, 2008.

5. Гончарук Т., Гурик М., Дмитрів І., Рудакевич О., Томахів В., Шеремета Д. Політологія: лекційний курс і практикум: Навч. посіб. – Тернопіль: Астон, 2009.

6. Зоткин А. Роль региональных элит и столичного истеблишмента в формировании властной элиты Украины // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2004. – № 3.

7. История политических учений. Вып. 2 / Под ред. Мартышина О. В. – М., 1996.

8. Історія розвитку політичної думки: Курс лекцій. – К., 1996.

9. Кирилюк Ф. Історія політології. Т.І. – К., 2002.

10. Климанська Л., Космина Я., Колодій А., Марченко В. Політологія. Кн. перша. Політика і суспільство. Кн. друга. Держава і політика. – 2-е вид., переб. та доп. – К., Ельга, Ніка-Центр, 2003.

11. Кухта Б. Нариси з історії європейської політичної думки. – Львів, 2008.

12. Мерло П. Избирательные кампании и проблемы их подготовки: «равное игровое поле» и демократические выборы // Политические исследования. – 1995. – № 4.

13. Основи демократії: навч. посібник / за заг. ред. А. Ф. Колодій. – К., 2004.

14. Погорілий Д. Політологія: кредитно-модульний курс. Навчальний посіб. – К., 2008.

15. Пойченко А. Політичний процес в сучасній Україні. – К., 2001.

16. Політологічний енциклопедичний словник. – К., 2004.

17. Політологія: Кінець ХІХ – перша половина ХХ ст. Хрестоматія / За ред. проф. О. Семківа. – Львів, 1996.

18. Райковський Б. Політологічний аналіз виборчого процесу // Політичний менеджмент. – 2007. – № 2.

19. Сучасний виборчий PR: навчальний посібник / В. Лісничий, В. Грищенко, В. Іванов та ін. – Сєвєродонецьк, 2001.

20. Таагпера Р., Шугарт М. С. Описание избирательных систем // Политические исследования. – 1997. – № 3.

21. Тарасов Е. Н. Государство как институт политической системы // Социально-политический журнал. – 1994. – № 1 – 2.

22. Українська державність у ХХ ст.: історико-політичний аналіз. – К., 1996.

Варіант 5

1. Поняття, природа та ознаки політичної влади.

2. Походження і сутність політичних партій.

3. Функції політичних лідерів.

4. Зародження і розвиток політичної думки в Україні.

Відповідаючи на перше питання, перш за все, необхідно дати визначення понять «влада» і «політична влада». Потім обґрунтувати необхідність влади для суспільного виробництва, для підтримання життєздатності та збереження цілісності суспільства. Серед основних ознак політичної влади варто проаналізувати такі, як: верховенство, загальність, легальність у використанні сили, різноманіття ресурсів влади. Висновки.

Висвітлюючи друге питання, зверніть увагу на умови виникнення політичних партій у сучасному їх розумінні – це: удосконалення соціальної структури суспільства, започаткування загальних виборів, розвиток представницьких органів влади. Сутність політичних партій розкривається через їх ознаки: високий рівень організованості, структурованість, намагання здобути, утримати й використовувати державну владу та пошук підтримки в населення. Висновки.

Третє питання потребує визначення та характеристики функцій, що їх виконують у суспільстві політичні лідери. Це, насамперед, новаторська, комунікативна, організаторська, координаційна, інтеграційна. Висновки.

Особливості зародження і розвитку політичної думки на українських землях пов’язані з відсутністю протягом багатьох століть своєї державності, національно-територіальною роздробленістю, національним і релігійним гнітом і постійним національно-визвольним рухом. Значний внесок у розвиток політичних ідей зробили П. Могила та випускники Києво-Могилянської академії. Вершиною розвитку політичної думки першої половини ХІХ ст. стала політична доктрина Кирило-Мефодіївського товариства. Що це була за організація і які цілі вона ставила? Визначне місце в історії політичної думки України другої половини ХІХ ст. посідає творчість М. Драгоманова, а наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. – М. Грушевського. Для зручності пропонуємо скласти таблицю:

«Етапи розвитку політичної думки в Україні»

№	Етапи	Особливості розвитку політичної думки	Представники
1.	Політичні ідеї часів Київської держави (ІХ – ХІІІ ст.)
2.	Політична думка Галицько-Волинського та польсько-литовського періодів (ХІV – ХVІІ ст.)
3.	Політична думка в Києво-Могилянській академії (ХVІІ ст.)
4.	Політичні ідеї козацько-гетьманського періоду (ХVІІ – ХVІІІ ст.)
5.	Українська політична думка Нової доби (ХVІІІ – ХІХ ст.)
6.	Політичні ідеї Кирило-Мефодіївського товариства (ХІХ ст.)
7.	Політична думка в Україні кінця ХІХ – середини ХХ ст.
8.	Політична думка в Україні радянського періоду (1917 – 1991 р.)
9.	Українська політична думка новітнього періоду (кін. ХХ – ХХІ ст.)

Після написання контрольної роботи дайте відповіді на тестові завдання та питання для самоконтролю:

1. Наука про владу називається:

А) партіологією;

Б) біхевіоризмом;

В) кратологією;

Г) ідеократією.

2. Для чого використовується принцип поділу влади?

А) для запобігання кризи влади;

Б) з метою запобігання тиранії;

В) як інструмент руйнування держави;

Г) для досягнення консенсусу;

Д) для підвищення ефективності функціонування політичної системи.

3. За своєю сутністю політична партія:

А) це група однодумців;

Б) це спільність, що прагне до завоювання влади;

В) це закрита структура для обраних.

4. Назвіть основну ознаку політичної партії:

А) наявність офіційно прийнятої програми;

Б) фіксоване членство;

В) сплата членських внесків;

Г) прагнення до завоювання влади або участь у владі;

Д) наявність формальної організаційної структури.

5. Хто є творцем концепції трьох форм лідерства – традиційного, харизматичного, раціонально-легального?

А) Н. Макіавеллі;

Б) Ж.-Ж. Руссо;

В) Ш. Монтеск`є;

Г) М. Вебер.

6. Яка теорія розглядає лідерство як сукупність певних психологічних властивостей особистості?

А) теорія рис;

Б) ситуаційна теорія;

В) теорія консистуентів.

7. На яких ідеях сформувався національно-державницький напрям в українській політичній науці?

А) на ідеях домінування інтересів нації, розвитку демократії, розбудови національної держави;

Б) на ідеях аристократії, класократії, територіальної концепції нації;

В) на ідеях народоправства, домінанти соціального над національним;

Г) на ідеях політичного та соціального ієрархізму, ініціативної меншості, творчого насильства.

8. хто вважається фундатором українського консерватизму?

А) М. Грушевський;

Б) В. Липинський;

В) С. Томашівський;

Г) Д. Донців.

1. Назвіть основні джерела та ресурси влади.

2. Переважно які функції, на Вашу думку, виконують сучасні політичні партії?

3. Назвіть і розкрийте зміст основних концепцій політичного лідерства.

4. Назвіть етапи розвитку політичної думки в Україні.

Література:

1. Атаманюк З. М. Еліта як соціальний феномен // Перспективи. – 2003. – № 4.

2. Бакуменко О. О., Березовський В. В., Кашаба О. Ю. Політологія. Навчально-методичний посібник. – Харків, УІПА. – 2010.

3. Гаман-Голутвина О. В. Политическая элита – определение основных понятий // Полис. – 2000. – № 3.

4. Гелетей С., Рутар С. Політологія: Навч. посіб. – 7-е вид., переоб. і доп. – К.: Знання, 2008.

5. Гончарук Т., Гурик М., Дмитрів І., Рудакевич О., Томахів В., Шеремета Д. Політологія: лекційний курс і практикум: Навч. посіб. – Тернопіль: Астон, 2009.

6. Завершинский К. Ф. Легитимность: генезис, становление и развитие концепта // Политические исследования. – 2001. – № 2.

7. Зоткин А. Роль региональных элит и столичного истеблишмента в формировании властной элиты Украины // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2004. – № 3.

8. Зуев В. И. «Власть» в системе политологических категорий // Государство и право. – 1994. – № 2.

9. Ильин М. В., Мельвиль А. Ю. Власть // Политические исследования. – 1997. – № 6.

10. История политических учений. Вып. 2 / Под ред. Мартышина О. В. – М., 1996.

11. Історія розвитку політичної думки: Курс лекцій. – К., 1996.

12. Кирилюк Ф. Історія політології. Т.І. – К., 2002.

13. Климанська Л., Космина Я., Колодій А., Марченко В. Політологія. Кн. перша. Політика і суспільство. Кн. друга. Держава і політика. – 2-е вид., переб. та доп. – К., Ельга, Ніка-Центр, 2003.

14. Кормич Л. І. Громадські обєднання та політичні партії сучасної України / Л. І. Кормич, Д. С. Шелест. – К., 2004.

15. Кривоцюк П. Створення партій демократичного типу: Світові та українські реалії // Людина і політика. – 2002. – № 5.

16. Кухта Б. Нариси з історії європейської політичної думки. – Львів, 2008.

17. Основи демократії: навч. посібник / за заг. ред. А. Ф. Колодій. – К., 2004.

18. Погорілий Д. Політологія: кредитно-модульний курс. Навчальний посіб. – К., 2008.

19. Пойченко А. Політичний процес в сучасній Україні. – К., 2001.

20. Політологічний енциклопедичний словник. – К., 2004.

21. Політологія: Кінець ХІХ – перша половина ХХ ст. Хрестоматія / За ред. проф. О. Семківа. – Львів, 1996.

22. Українська державність у ХХ ст.: історико-політичний аналіз. – К., 1996.

Варіант 6

1. Сутність і структура політичної системи суспільства.

2. Мета і функції політичних партій.

3. Класифікація політичного лідерства.

4. Проблеми легітимності політичної влади.

Перше питання потребує, насамперед, визначення, що слід розуміти під політичною системою суспільства. Потім назвати основні елементи структури політичної системи (організаційна, нормативна, культурно-ідеологічна, інформаційно-комунікативна підсистеми) і дати їх характеристику. Висновки.

Відповідаючи на друге питання вкажіть головну мету політичної партії. Також назвіть основні функції, котрі політичні партії виконують у суспільстві (узгодження інтересів і потреб різних груп та індивідів, соціального представництва, соціальної інтеграції, політичної соціалізації, боротьба за владу, політичне рекрутування, розробка і здійснення політичного курсу) і розкрийте механізм їх реалізації. Висновки.

Розпочинаючи відповідь на третє питання, зверніть увагу на те, що у політичній літературі існують різнопланові класифікації політичного лідерства. Виберіть основні (наприклад, традиційне, раціонально-легальне, харизматичне; авторитарне та демократичне; реформатори, революціонери, консерватори та ін.) і дайте їм характеристику. Висновки.

Однією із найважливіших особливостей політичної влади є її легітимність. Четверте питання потребує визначення цього поняття. Слід також зупинитися на типах легітимності, показати, що собою представляє криза легітимності влади і які шляхи її подолання. Висновки.

Після написання контрольної роботи дайте відповіді на тестові завдання та питання для самоконтролю:

1. У чому сенс поняття «політична система суспільства»?

А) характеризує системність політичної сфери суспільного життя;

Б) вказує на місце політичної системи у соціальному організмі країни;

В) відображає єдність політичного та економічного життя;

Г) відображає роль політики у суспільстві.

2. З яких підсистем складається політична система?

А) інституційної, світоглядної, нормативної, культурної, комунікативної;

Б) економічної, соціальної, культурної;

В) владно-політичної, правової;

Г) «входів» та «виходів» з політичної системи.

3. Назвіть основну передумову виникнення сучасних партій:

А) дія закону суспільного поділу праці;

Б) введення загального виборчого права;

В) скасування заборони на формування партій;

Г) посилення ролі окремих особистостей в історії.

4. Назвіть основну ознаку політичних партій:

А) наявність офіційно прийнятої програми;

Б) фіксоване членство;

В) сплата членських внесків;

Г) прагнення до завоювання влади або участі у владі;

Д) наявність формальної організаційної структури.

5. Лідерів, які прагнуть до радикального перетворення суспільного устрою, але без принципових змін суспільної системи називають:

А) демократами;

Б) реформаторами;

В) революціонерами;

Г) консерваторами.

6. Лідерів, які ставлять за мету перехід до принципово іншої суспільної системи, називають:

А) демократами;

Б) реформаторами;

В) революціонерами;

Г) консерваторами.

7. Що таке легітимність влади?

А) характеристика стабільної влади;

Б) достатній рівень політичної культури панівного класу;

В) миролюбна зовнішня політика держави;

Г) відповідність дій політичної еліти законам даної держави;

Д0 характеристика відносин маси громадян або підданих до влади.

8. Юридичне обґрунтування законності політичної влади називається:

А) традиційне панування;

Б) легальність;

В) легітимність;

Г) медіакратія.

1. Які функції політичної системи суспільства?

2. Порівняйте кадрові 1 масові партії за наступними ознаками:

А) будова партії;

Б) принципи діяльності;

В) характер членства.

3. Які типи лідерів представлені на політичному олімпі України?

4. У чому полягає різниця понять легітимність і легальність влади?

Література:

1. Андреев С. С. Политические системі и политическая организация общества // Социально-политические науки. – 1992. – № 1.

2. Бакуменко О. О., Березовський В. В., Кашаба О. Ю. Політологія. Навчально-методичний посібник. – Харків, УІПА. – 2010.

3. Белов Г. А. Функции политической системы // Кентавр. – 1995. – № 2.

4. Гаман-Голутвина О. В. Политическая элита – определение основных понятий // Полис. – 2000. – № 3.

5. Гелетей С., Рутар С. Політологія: Навч. посіб. – 7-е вид., переоб. і доп. – К.: Знання, 2008.

6. Гончарук Т., Гурик М., Дмитрів І., Рудакевич О., Томахів В., Шеремета Д. Політологія: лекційний курс і практикум: Навч. посіб. – Тернопіль: Астон, 2009.

7. Завершинский К. Ф. Легитимность: генезис, становление и развитие концепта // Политические исследования. – 2001. – № 2.

8. Зоткин А. Роль региональных элит и столичного истеблишмента в формировании властной элиты Украины // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2004. – № 3.

9. Зуев В. И. «Власть» в системе политологических категорий // Государство и право. – 1994. – № 2.

10. Ильин М. В., Мельвиль А. Ю. Власть // Политические исследования. – 1997. – № 6.

11. Климанська Л., Космина Я., Колодій А., Марченко В. Політологія. Кн. перша. Політика і суспільство. Кн. друга. Держава і політика. – 2-е вид., переб. та доп. – К., Ельга, Ніка-Центр, 2003.

12. Кормич Л. І. Громадські обєднання та політичні партії сучасної України / Л. І. Кормич, Д. С. Шелест. – К., 2004.

13. Кривоцюк П. Створення партій демократичного типу: Світові та українські реалії // Людина і політика. – 2002. – № 5.

14. Основи демократії: навч. посібник / за заг. ред. А. Ф. Колодій. – К., 2004.

15. Погорілий Д. Політологія: кредитно-модульний курс. Навчальний посіб. – К., 2008.

16. Пойченко А. Політичний процес в сучасній Україні. – К., 2001.

17. Політологічний енциклопедичний словник. – К., 2004.

18. Політологія: Кінець ХІХ – перша половина ХХ ст. Хрестоматія / За ред. проф. О. Семківа. – Львів, 1996.

19. Санистебан Л. С. Политические системы и легитимность // Діалог. – 1993. – № 4.

20. Українська державність у ХХ ст.: історико-політичний аналіз. – К., 1996.

Варіант 7

1. Ресурси політичної влади.

2. Типи політичних партій.

3. Зовнішня політика держави: функції, цілі, засоби.

4. Політична участь та її форми.

Під ресурсами влади розуміють її засоби, використання яких забезпечує вплив на об’єкт влади відповідно до цілей суб’єкта. Розкрийте особливості використання економічних, соціальних, культурно-інформаційних і силових ресурсів влади. Висновки.

Відповідаючи на друге питання дайте визначення поняття «політична партія» і зверніть увагу на те, що політичні партії відрізняються одна від одної походженням, місцем і роллю в політичній системі, соціальною базою, ідеологією і т.д. Типологія партій може поділятися за різними критеріями. Так, за організаційною структурою виділяють кадрові і масові партії, за методами і засобами діяльності – парламентські і авангардні, за місцем у системі влади – правлячі й опозиційні. Дайте характеристику цим типам. Можна використовувати також інші критерії типологізації партій. Висновки. Для зручності пропонуємо заповнити таблицю «Основні способи класифікації політичних партій»:

№	Критерії для класифікації	Типи партій

Зовнішня політика – це діяльність держави та інших політичних інститутів суспільства щодо здійснення своїх інтересів і потреб на міжнародній арені. Бажано вказати на об’єктивні та суб’єктивні фактори, які впливають на формування і реалізацію зовнішньої політики держави, розкрити її функції: оборонна, представницько-інформаційна, переговорно-організаторська. Назвати цілі та показати як використовуються засоби зовнішньої політики: політичні, економічні, воєнні, інформаційно-пропагандистські. Висновки.

Для відповіді на четверте питання потрібно сформулювати суть поняття «політична участь», визначити її форми (активна, пасивна; пряма, опосередкована; мирна, насильницька; добровільна, примусова та ін.) і показати механізм їх реалізації. Висновки.

Після написання контрольної роботи дайте відповіді на тестові завдання та питання для самоконтролю:

1. Що таке ресурси політичної влади?

А) сукупність засобів, за допомогою яких суб’єкт влади впливає на діяльність об’єкта;

Б) мотивація діяльності;

В) організаційно-правові механізми державного впливу;

Г) інститути державної влади.

2. Виділіть основні мотиви для підпорядкування:

А) страх перед санкціями;

Б) звичка до підкорення;

В) зацікавленість у виконанні розпоряджень;

Г) авторитет керівника;

Д) можливість приймати політичні рішення;

Ж) воля й здатність до самоствердження.

3. Виділіть основні ознаки політичної партії:

А) наявність програми діяльності;

Б) наявність соціальної бази;

В) принцип демократичного централізму;

Г) наявність організаційної структури;

Д) боротьба за політичну владу;

Ж) наявність фіксованого членства.

4. Класифікація політичних партій. Виходячи з їх поділу на масові та кадрові, була розроблена:

А) К. Марксом;

Б) М. Дюверже;

В) М. Вебером;

Г) Дж. Сарторі.

5. Який з названих факторів, що впливають на зовнішню політику держави, відноситься до групи факторів внутрішнього соціального середовища?

А) особливості території;

Б) природні ресурси;

В) структура державного апарату;

Г) блокова приналежність.

6. Який з названих факторів, що впливають на зовнішню політику держави, відноситься до групи геополітичних факторів?

А) політична структура суспільства;

Б) загальний стан і тенденції розвитку системи міжнародних відносин;

В) географічне положення країни;

Г) структура державного апарату.

7. Політична участь – це:

А) форма будь-якої політичної поведінки;

Б) форма функціонування політичних структур;

В) дії рядових громадян у сфері політики.

8. Абсентеїзм – це:

А) ідея безвладдя, бездержавного устрою суспільства;

Б) виняткові політичні якості лідера;

В) форма правління, при якій верховна державна влада передається в спадщину;

Г) форма ухилення виборців від участі в голосуванні.

1. Назвіть основі джерела та ресурси політичної влади.

2. Яке місце займають партії в політичній структурі суспільства? Чим вони відрізняються від інших політичних інститутів?

3. Охарактеризуйте об’єктивні й суб’єктивні фактори, що впливають на зовнішню політику держави.

4. У чому проявляються особливості політичної участі при різних типах політичних режимів?

Література:

1. Бакуменко О. О., Березовський В. В., Кашаба О. Ю. Політологія. Навчально-методичний посібник. – Харків, УІПА. – 2010.

2. Воронов І. О. Феномен влади: горизонти людського і політичного виміру. – К., 2005.

3. Гелетей С., Рутар С. Політологія: Навч. посіб. – 7-е вид., переоб. і доп. – К.: Знання, 2008.

4. Гончарук Т., Гурик М., Дмитрів І., Рудакевич О., Томахів В., Шеремета Д. Політологія: лекційний курс і практикум: Навч. посіб. – Тернопіль: Астон, 2009.

5. Дергачов О. Міжнародне становище України // Політична думка. – 2000. – № 2.

6. Завершинский К. Ф. Легитимность: генезис, становление и развитие концепта // Политические исследования. – 2001. – № 2.

7. Зуев В. И. «Власть» в системе политологических категорий // Государство и право. – 1994. – № 2.

8. Ильин М. В., Мельвиль А. Ю. Власть // Политические исследования. – 1997. – № 6.

9. Климанська Л., Космина Я., Колодій А., Марченко В. Політологія. Кн. перша. Політика і суспільство. Кн. друга. Держава і політика. – 2-е вид., переб. та доп. – К., Ельга, Ніка-Центр, 2003.

10. Кормич Л. І. Громадські обєднання та політичні партії сучасної України / Л. І. Кормич, Д. С. Шелест. – К., 2004.

11. Кривоцюк П. Створення партій демократичного типу: Світові та українські реалії // Людина і політика. – 2002. – № 5.

12. Основи демократії: навч. посібник / за заг. ред. А. Ф. Колодій. – К., 2004.

13. Погорілий Д. Політологія: кредитно-модульний курс. Навчальний посіб. – К., 2008.

14. Пойченко А. Політичний процес в сучасній Україні. – К., 2001.

15. Політологічний енциклопедичний словник. – К., 2004.

16. Політологія: Кінець ХІХ – перша половина ХХ ст. Хрестоматія / За ред. проф. О. Семківа. – Львів, 1996.

17. Ротар Н. Ю. Форми участі населення у політичних процесах: навч. посібник. – Чернівці, 2004.

18. Україна в процесах міжнародної інтеграції / за ред. В. І. Сідернка. – Х., 2003.

Варіант 8

1. Сутність політичного режиму та його типи.

2. Поняття та особливості громадянського суспільства.

3. Системи формування і зміни політичних еліт.

4. Політичні партії та партійна система України.

Відповідь на перше питання слід розпочинати із визначення поняття «політичний режим». Потім назвати чинники, які визначають зміст політичного режиму. Далі охарактеризувати основні типи політичного режиму: тоталітарний. авторитарний, демократичний. Висновки.

Громадянське суспільство – це система самостійних і незалежних від держави інститутів і міжособистісних відносин, які створюють умови для самореалізації окремих індивідів та колективів. Зверніть увагу на умови виникнення і розвитку громадянського суспільства: володіння кожним із його членів власністю, наявність у суспільстві розгорнутої соціальної структури, розвиненість і розгалуженість демократії. Розкрийте діалектику взаємин громадянського суспільства і держави. Висновки.

При висвітленні третього питання роботи підкресліть, що у світовій політичній практиці є дві основні системи формування політичної еліти: антрепренерська та система гільдій. Охарактеризуйте кожну з них, їх позитивні та негативні риси. Висновки.

При розгляді останнього питання проаналізуйте процес утворення політичних партій в Україні. Типологізуйте їх та назвіть найбільш впливові. Вкажіть на проблеми становлення і розвитку партійної системи України. Висновки.

Після написання контрольної роботи дайте відповіді на тестові завдання та питання для самоконтролю:

1. Яке з понять політології характеризує взаємодію держави, політичної системи з суспільством і особою?

А) партійна система;

Б) громадянське суспільство;

В) політична еліта;

Г) політичний режим.

2. Риси якого політичного режиму є домінуючими в Україні?

А) тоталітарного;

Б) авторитарного;

В) демократичного;

Г) анархічного.

3. Громадянське суспільство – це:

А) система пошуків і узгодження соціальних цілей і ідеалів;

Б) система взаємин людей із суспільством і владою;

В) сфера реалізації потреб і інтересів індивіда.

4. Які з перерахованих факторів негативно впливають на формування громадянського суспільства в Україні?

А) адміністративне регулювання економікою;

Б) соціальна поляризація суспільства;

В) соціальна активність громадян;

Г) багатопартійність.

5. Яка з названих характеристик рекрутування еліти є основною для системи гільдій?

А) мінімум формальних вимог для кандидатів;

Б) закритий відбір вузьким колом осіб;

В) слабка передбачуваність наступної політичної поведінки кандидата;

6. За рівнем компетентності виділяють такі види еліт:

А) відкрита, закрита;

Б) правляча, опозиційна;

В) національна, регіональна, місцева;

Г) вища, середня, адміністративна.

7. Партійна система – це:

А) зведення правил, прийнятих у тій або іншій партії;

Б) союз дружніх партій;

В) сукупність всіх партій, що діють у рамках політичної системи й відносин між ними;

Г) сукупність легально діючих у країні політичних партій.

8. До якого типу варто віднести партію, у якій немає фіксованого членства й обов’язкових членських внесків:

А) кадрова;

Б) масова;

В) легальна;

Г) нелегальна.

1. Чим характеризується політичний режим сучасної України?

2. Які функції виконує громадянське суспільство?

3. Які фактори обумовлюють виникнення політичних еліт?

4. Визначте взаємозв’язок партійних і виборчих систем.

Література:

1. Бакуменко О. О., Березовський В. В., Кашаба О. Ю. Політологія. Навчально-методичний посібник. – Харків, УІПА. – 2010.

2. Воронов І. Громадянське суспільство і влада // Людина і політика. – 2003. – № 1.

3. Вятр Е. Трансформация тоталитарных и аторитарных политических режимов в современные демократии // Лекции по политологии. – Таллинн, 1991.

4. Гаджиев К. С. Тоталітаризм как феномен ХХ века // Вопросы философии. – 1992. – № 2.

5. Гелетей С., Рутар С. Політологія: Навч. посіб. – 7-е вид., переоб. і доп. – К.: Знання, 2008.

6. Гончарук Т., Гурик М., Дмитрів І., Рудакевич О., Томахів В., Шеремета Д. Політологія: лекційний курс і практикум: Навч. посіб. – Тернопіль: Астон, 2009.

7. Громадянське суспільство в сучасній Україні: специфіка становлення, тенденції розвитку / інститут політичних і етнополітичних досліджень НАН України. – К., 2006.

8. Климанська Л., Космина Я., Колодій А., Марченко В. Політологія. Кн. перша. Політика і суспільство. Кн. друга. Держава і політика. – 2-е вид., переб. та доп. – К., Ельга, Ніка-Центр, 2003.

9. Кормич Л. І. Громадські обєднання та політичні партії сучасної України / Л. І. Кормич, Д. С. Шелест. – К., 2004.

10. Кривоцюк П. Створення партій демократичного типу: Світові та українські реалії // Людина і політика. – 2002. – № 5.

11. Основи демократії: навч. посібник / за заг. ред. А. Ф. Колодій. – К., 2004.

12. Партій та громадсько-політичні рухи: світовий досвід і Україна: зб. ст. – К., 2004.

13. Пахарев А. Багатопартійність і партійні системи – поняття не тотожні // Віче. – 2002. – № 2.

14. Погорілий Д. Політологія: кредитно-модульний курс. Навчальний посіб. – К., 2008.

15. Пойченко А. Політичний процес в сучасній Україні. – К., 2001.

16. Політологічний енциклопедичний словник. – К., 2004.

17. Політологія: Кінець ХІХ – перша половина ХХ ст. Хрестоматія / За ред. проф. О. Семківа. – Львів, 1996.

18. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку: навч. посібник / за ред. Ф. М. Рудича. – К., 2002.

19. Чабанка М. Авторитаризм і тоталітаризм. Уявна подібність та сутнісна різниця // Політичний менеджмент. – 2003. – № 2.

Варіант 9

1. Характерні ознаки демократичного, авторитарного та тоталітарного режимів.

2. Типи партійних систем.

3. Структура та функції політичної культури.

4. Принципи виборів в органи політичної влади.

Відповідь на перше питання слід розпочати з визначення поняття «політичний режим». Потім розкрити характерні ознаки демократичного, авторитарного, тоталітарного політичних режимів. Проаналізувати їх типи. Висновки.

Друге питання також потребує визначення терміна «партійна система». Для типології партійних систем використайте кількісний критерій, тобто за кількістю партій, що виборюють владу та змагаються за вплив на неї (однопартійна, двопартійна, багатопартійна). Вкажіть найбільш характерні риси цих систем. Висновки.

Для відповіді на третє питання сформулюйте визначення поняття «політична культура». До базових структурних елементів політичної культури відносять політичний досвід, політичну свідомість і політичну поведінку. Дайте їх характеристику. Назвіть основні функції політичної культури в суспільстві. Висновки.

Висвітлюючи питання про демократичні принципи виборів в органи політичної влади, доцільно їх розділити на принципи виборчого права: загальність, рівність, таємниця виборів, пряме (безпосереднє) голосування та принципи організації виборів: свобода вибору, наявність альтернативних кандидатів, рівність можливостей політичних партій і кандидатів, періодичність і регулярність виборів. Розкрити суть цих принципів. Висновки.

Після написання контрольної роботи дайте відповіді на тестові завдання та питання для самоконтролю:

1. Яка з рис політичного життя властива тоталітаризму?

А) монополізація влади єдиною партією, її зрощення з державним апаратом;

Б) відсутність офіційної політичної ідеології;

В) контроль громадянського суспільства за діяльністю державних органів;

Г) пріоритет прав людини над правами держави.

2. Яка риса властива авторитаризму?

А) існування єдиної загальнообов’язкової ідеології;

Б) однопартійна система;

В) відсутність реальної опозиції;

Г) багатопартійність.

3. Головною ознакою двопартійної системи є:

А) наявність у країні тільки двох партій;

Б) розкол суспільства на два непримиренних табори, кожний з яких очолює своя політична партія;

В) наявність багатьох партій, серед яких тільки дві, як правило, змагаються на виборах і самостійно формують уряд;

Г) система, при якій уряд формується коаліціями із двох партій.

4. Партійна система з домінуванням однієї партії, за Дж. Сарторі, є елементом політичного режиму:

А) тоталітарного;

Б) авторитарного;

В) як опікунської демократії, так і ліберально-демократичного;

Г) всі відповіді правильні.

5. Яка із названих функцій не властива політичній культурі?

А) розподільча;

Б) ідентифікаційна;

В) комунікативна;

Г) інтегративна.

6. Що таке політична субкультура?

А) заборонені державою політичні традиції та символи;

Б) культура різних історичних епох;

В) культура певної суспільної групи, яка істотно відрізняється від домінуючої політичної культури;

Г) політична культура, яка має цінності та орієнтації, протилежні до офіційно санкціонованих державою.

7. Пропорційна виборча система сприяє:

А) збереженню числа політичних партій;

Б) зростанню числа політичних партій;

В) зменшенню числа політичних партій;

Г) зовсім не впливає на ці процеси.

8. Система, в основі якої лежить принцип більшості голосів виборців, називається:

А) мажоритарною;

Б) пропорційною;

В) змішаною.

1. Які фактори відіграють вирішальну роль в становленні того чи іншого політичного режиму?

2. Сформулюйте переваги і недоліки однопартійної, двопартійної і багатопартійної системи.

3. Які фактори впливають на процес формування й розвитку політичної культури?

4. Назвіть і охарактеризуйте основні принципи виборчого права.

Література:

1. Бакуменко О. О., Березовський В. В., Кашаба О. Ю. Політологія. Навчально-методичний посібник. – Харків, УІПА. – 2010.

2. Вятр Е. Трансформация тоталитарных и аторитарных политических режимов в современные демократии // Лекции по политологии. – Таллинн, 1991.

3. Гаджиев К. С. Тоталітаризм как феномен ХХ века // Вопросы философии. – 1992. – № 2.

4. Гелетей С., Рутар С. Політологія: Навч. посіб. – 7-е вид., переоб. і доп. – К.: Знання, 2008.

5. Климанська Л., Космина Я., Колодій А., Марченко В. Політологія. Кн. перша. Політика і суспільство. Кн. друга. Держава і політика. – 2-е вид., переб. та доп. – К., Ельга, Ніка-Центр, 2003.

6. Кормич Л. І. Громадські обєднання та політичні партії сучасної України / Л. І. Кормич, Д. С. Шелест. – К., 2004.

7. Кривоцюк П. Створення партій демократичного типу: Світові та українські реалії // Людина і політика. – 2002. – № 5.

8. Основи демократії: навч. посібник / за заг. ред. А. Ф. Колодій. – К., 2004.

9. Партій та громадсько-політичні рухи: світовий досвід і Україна: зб. ст. – К., 2004.

10. Пахарев А. Багатопартійність і партійні системи – поняття не тотожні // Віче. – 2002. – № 2.

11. Погорілий Д. Політологія: кредитно-модульний курс. Навчальний посіб. – К., 2008.

12. Політологічний енциклопедичний словник. – К., 2004.

13. Політологія: Кінець ХІХ – перша половина ХХ ст. Хрестоматія / За ред. проф. О. Семківа. – Львів, 1996.

14. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку: навч. посібник / за ред. Ф. М. Рудича. – К., 2002.

15. Рогозин Н. П. Украина: партии и партийные системы. – Донецк, 2006.

16. Романюк О. Праві та ліві тоталітарні режими: спільне і специфічне // Нова політика. – 2002. – № 1.

17. Хилько М. Політична культура населення України: аналіз розвитку громадянських якостей // Політичний менеджмент. – 2007. – № 1.

18. Чабанка М. Авторитаризм і тоталітаризм. Уявна подібність та сутнісна різниця // Політичний менеджмент. – 2003. – № 2.

Варіант 10

1. Типологія політичних систем.

2. Політична соціалізація особистості.

3. Міжнародні відносини.

4. Основні ідейно-політичні течії сучасності.

Перше питання слід розпочати з визначення поняття «політична система». У сучасному світі існують різноманітні політичні системи. Однак теоретичний і практичний інтерес представляє те, що їх зближує. За характером взаємин із зовнішнім середовищем політичні системи бувають відкриті і закриті, за ступенем політичних змін – традиційні і модернізовані, за діючим політичним режимом – тоталітарні, авторитарні і демократичні, за типом політичної культури й поділу політичних ролей – англо-американські, європейсько-континентальні, до індустріальні частково, індустріальні та тоталітарні. Охарактеризуйте названі типи політичних систем. Висновки.

У другому питанні необхідно розглянути поняття «політичної соціалізації» як процесу засвоєння індивідом упродовж життя політичних знань, норм і цінностей суспільства, до якого він належить. Варто назвати фактори, які обумовлюють темпи і рівень політичної соціалізації. Проаналізувати як відбувається процес соціалізації на первинному і вторинному етапі, назвати агентів та інститути первинної та вторинної соціалізації. Висновки.

Відповідь на третє питання потребує визначення поняття «міжнародні відносини», суб’єктів їх реалізації. Охарактеризуйте основні форми міжнародних відносин: співробітництво, суперництво, конфлікт, а також принципи на яких ґрунтуються міжнародні відносини: принципи сили і принципи права. Висновки.

Перш ніж аналізувати основні ідейно-політичні течії сучасності доцільно дати визначення поняттю «політична ідеологія» і назвати її основні структурні елементи. Детально розглянути функції політичної ідеології. При аналізі основних ідейно-політичних (консерватизм, лібералізм, неоконсерватизм, неолібералізм, соціалізм, соціал-демократія, марксизм, анархізм, фашизм і неофашизм) необхідно звернути увагу на ознаки кожної течії, провести порівняльний аналіз. Висновки.

Після написання контрольної роботи дайте відповіді на тестові завдання та питання для самоконтролю:

1. З яких підсистем складається політична система?

А) інституційної, світоглядної, нормативної, культурної, комунікативної;

Б) економічної, соціальної, культурної;

В) владно-політичної, правової;

Г) «входів» та «виходів» з політичної системи.

2. Сукупність політичних інститутів, взаємодій, норм, що виконують функції інтеграції суспільства й адаптації до навколишнього середовища – це:

А) політичний плюралізм;

Б) політичний режим;

В) політична система;

Г) поділ влади.

3. Які основні фази політичної соціалізації?

А) індивідуалізація, колективізація;

Б) адаптація, інтеріоризація;

В) лібералізація, демократизація;

Г) ідеологізація, плюралізація.

4. Який із суб’єктів суспільного поняття не має істотного впливу на поличну соціалізацію?

А) ЗМІ;

Б) профспілкові організації;

В) сім`я;

Г) політичні партії.

5. Що з переліченого є головною особливістю міжнародних відносин?

А) діяльність міжнародних організацій;

Б) відсутність єдиного центру влади й управління;

В) вплив окремих держав на хід подій у світі;

6.Пріоритетним методом вирішення спірних міжнародних проблем на сьогодні є:

А) переговори, діалог між сторонами, що конфліктують;

Б) тиск сильнішої держави з погрозою застосування сили;

В) втручання третіх країн і світового співтовариства;

Г) ніякий із перерахованих.

7. Яка з перелічених ідеологій особливо апелює до саморегулювання економіки за законами конкуренції і вільного ринку?

А) соціалізм;

Б) консерватизм;

В) лібералізм;

Г) фашизм.

8. Яка з перелічених ідеологій базується на переконанні про вроджену нерівність людей і недоторканність, святість приватної власності?

А) консерватизм;

Б) фашизм;

В) неолібералізм;

Г) соціалізм.

1. На основі яких критеріїв можлива типологія політичних систем?

2. Розкрийте сутність політичної соціалізації, її фази.

3. Яка форма міжнародних відносин, на Ваш погляд, є переважною с сучасному світі? Аргументуйте свою відповідь.

4. Які основні причини виникнення політичних ідеологій та яка їх відмінність від науки?

Література:

1. Бакуменко О. О., Березовський В. В., Кашаба О. Ю. Політологія. Навчально-методичний посібник. – Харків, УІПА. – 2010.

2. Білоус А. Політико-правові системи: світ і Україна. – К., 2000.

3. Гелетей С., Рутар С. Політологія: Навч. посіб. – 7-е вид., переоб. і доп. – К.: Знання, 2008.

4. Дмитренко М. Особливості сучасної української політичної культури: проблема визначення // Аолітичний менеджмент. – 2005. – № 5.

5. Заболоцький В. П. Лібералізм: ідея, ідеал, ідеологія. – Донецьк, 2001.

6. Климанська Л., Космина Я., Колодій А., Марченко В. Політологія. Кн. перша. Політика і суспільство. Кн. друга. Держава і політика. – 2-е вид., переб. та доп. – К., Ельга, Ніка-Центр, 2003.

7. Михальченко М. І. Україна як нова історична реальність: запасний гравець Європи. – Дрогобич, 2004.

8. Нагорна Л. П. Політична культура українського народу: Історична ретроспектива і сучасні реалії. – К., 1998.

9. Основи демократії: навч. посібник / за заг. ред. А. Ф. Колодій. – К., 2004.

10. Погорілий Д. Політологія: кредитно-модульний курс. Навчальний посіб. – К., 2008.

11. Політологічний енциклопедичний словник. – К., 2004.

12. Політологія: Кінець ХІХ – перша половина ХХ ст. Хрестоматія / За ред. проф. О. Семківа. – Львів, 1996.

13. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку: навч. посібник / за ред. Ф. М. Рудича. – К., 2002.

14. Соловьев М. Геополитический анализ международных проблем современности:Pro et Contra // Полис: политические исследования. – 2001. – № 6.

15. Хилько М. Політична культура населення України: аналіз розвитку громадянських якостей // Політичний менеджмент. – 2007. – № 1.

16. Честнейшин Н. В. Консерватизм и либерализм: тождество и различие // Полис: политические исследования. – 2006. – № 4.

17. Шварцмантель Д. Ідеологія и политика. – Х, 2009.

38