2. Система управління бюджетом: органи управління, етапи та методи управлінської діяльності

Систему управління бюджетом можна представити як комбінацію двох елементів: сукупності органів управління та етапів і методів управлінської діяльності в бюджетному процесі.

Склад органів управління бюджетом, зважаючи на його роль, досить розгалужений. Виділяються три групи органів управління бюджетом.

Першу утворюють органи законодавчої та виконавчої влади. Оскільки бюджет як основний фінансовий план держави затверджується у вигляді закону, то Верховна Рада є провідним органом в управлінні бюджетом. Органи виконавчої влади забезпечують підготовку проекту бюджету і його виконання.

Другу групу складають органи оперативного управління бюджетом і бюджетного контролю. До них належать Міністерство фінансів та спеціалізовані органи – Державна контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство, Державна податкова адміністрація і Рахункова палата.

Міністерство фінансів має більш загальні функції – воно розробляє проект бюджету і забезпечує його виконання. На інші органи покладаються більш вузькі і деталізовані функції.

Державна податкова адміністрація контролює дотримання платниками податків та обов'язкових платежів податкового законодавства, повноту, правильність та своєчасність розрахунків з бюджетом. При цьому хід виконання дохідної частини бюджету контролює Міністерство фінансів і місцеві фінансові органи.

Державна контрольно-ревізійна служба здійснює контроль за цільовим, раціональним і правильним використанням бюджетних асигнувань. Її функції дещо виходять за межі бюджету, оскільки вона також контролює фінансову діяльність підприємств державного сектору.

Державне казначейство здійснює касове виконання Державного і місцевих бюджетів, тобто забезпечує прийняття доходів та фінансування видатків. Якщо податкова адміністрація і контрольно-ревізійна служба в Україні сформувалися на базі відповідних підрозділів Міністерства фінансів, то казначейство – це нова структура касового виконання бюджету.

Рахункова палата являє собою орган позавідомчого контролю за бюджетним процесом.

Третя група – це органи, які, виконуючи покладені на них функції, безпосередньо пов'язані з бюджетом. Одні з них беруть участь у формуванні доходів з наданням їм права нараховувати і стягувати певні платежі та штрафні санкції. До них належать: Державна митна служба та її підрозділи, що стягують мито і перераховують його в бюджет, накладають штрафи за порушення митних правил; органи Міністерства внутрішніх справ, що стягують державне мито і різні штрафи; органи Міністерства юстиції і нотаріальні контори, що стягують чи нараховують державне мито; різного роду державні природоохоронні органи та інспекції, що стягують штрафи за порушення екологічного законодавства, правил полювання та рибальства, користування водними, лісовими та іншими природними ресурсами; органи державної інспекції з контролю за цінами в частині нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері ціноутворення та ін. До третьої групи органів управління бюджетним процесом у частині фінансування видатків належать різні управлінські структури, насамперед галузеві міністерства і відомства, які виконують функції головних розпорядників коштів, тобто здійснюють безпосереднє фінансування видатків і фінансування за рахунок бюджету підвідомчих підприємств, організацій, установ та інших структур.

Ці органи пов’язані з бюджетом по лінії формування доходів, оскільки їм надано право нараховувати і стягувати певні платежі (мито, державне мито) і штрафні санкції (штрафи за порушення митних правил, за порушення екологічного законодавства, пра­вил полювання та риболовства, користування водними, лісовими та іншими природними ресурсами, законодавства в сфері ціноутворення).

Органи третьої групи виконують щодо бюджету другорядні функції, їхня діяльність у сфері бюджетного процесу ґрунтується на делегуванні їм певних повноважень органами оперативного управління і буде охарактеризована при розгляді конкретних питань.

До другої підгрупи органів третьої групи управління бюджетним процесом відносимо різні управлінські структури, насамперед, галузеві міністерства та відомства, а також підприємства, організації, установи, керівники яких наділені функціями розпорядників коштів, тобто отримують грошові кошти із бюджету і здійснюють фінансування підвідомчих підприємств, організацій, установ та інших структур (несуть відповідальність за їх цільове використання). Ці органи пов’язані з бюджетом по лінії фінансу­вання видатків.

Наука про управління виділяє такі основні функції менеджменту: стратегічне планування, планування реалізації стратегії, організація виконання розроблених планів, облік, контроль. Виходячи із функцій бюджетного менеджменту та структури бюджетного процесу, стає можливим виділити етапи та методи бюджетного менеджменту.

Етапами бюджетного менеджменту вважають:

1. Бюджетне планування.

2. Організація виконання бюджету.

3. Облік виконання бюджету

4. Контроль за виконанням бюджету.

Необхідно зазначити, що саме етапу планування відводиться основна і визначальна роль у менеджменті.

Існують три методи планування показників бюджету: метод прямого розрахунку, нормативний і аналітичний.

Метод прямого рахунку передбачає обчислення показників бюджету виходячи з ре­альних потреб і показників за окремими статтями доходів і видатків по кожному підприємству, організації, установі, громадянинові. Він досить громіздкий і трудомісткий, оскільки передбачає максималь­ну деталізацію розрахунків, але водночас він і найточніший. Нормативний метод ґрунтується на використанні норм і нормативів, установлених як для детальних, так і узагальнених показників. Аналітичний метод, що передбачає обчислення планових показників на основі з'ясування впливу на них різних чинників, зводиться до моделювання бюджетних показників. При плануванні видатків також використовують програмно-цільовий метод.

Бюджетне планування в цілому як складання фінансового плану ґрунтується на балансовому методі. Бюджет не може бути незбалансованим. Дефіцит бюджету аж ніяк не означає його незбалансованості, оскільки встановлюються джерела фінансування цього дефіциту, якими є державні позики чи емісія грошей. При цьому вибір стратегії збалансування бюджету є надзвичайно важливим елементом бюджетного менеджменту.

Можливі три варіанти збалансування бюджету у разі нестачі коштів. Перші два – скорочення видатків або збільшення подат­кових чи неподаткових надходжень – пов'язані із недопущен­ням дефіциту, третій полягає у встановленні джерел покриття дефіциту бюджету. Кожний із варіантів передбачає безліч варіа­цій і може використовуватись як окремо, так і в комплексі з ін­шими. При цьому дуже важливо, якій фінансовій стратегії відда­ється перевага – «податковим» чи «позичковим» фінансам.