
- •1.Сучасне поняття менеджменту . Суб’єкт та об’єкт менеджменту.
- •2.Становлення та еволюція класичної теорії менеджменту.
- •3.Основні наробки та висновки школи наукового управління.
- •4.Розвиток адміністративної школи управління.
- •5.Основні підходи та методи школи поведінки та школи людських відносин.
- •6.Неокласична теорія менеджменту.
- •7.Сутність поняття «організація» та «управління». Організація, як відкрита система управління.
- •8.Поняття «організаційне проектування». Департаменталізація, кооперування та розподіл праці.
- •9.Типи організаційних структур та їх характеристики.
- •10.Сутність та види управлінських рішень.
- •11.Основні теорії прийняття рішень.
- •12.Характеристика основних функцій менеджменту.
- •13.Поняття і місце «планування», як функції в системі управління.
- •14.Сутність функції “організація ” та “координування ” в системі менеджменту.
- •15.Управління організаційними змінами.
- •16.Функція «контролю та обліку» в системі менеджменту.
- •18.«Аналіз», як функція управління. Характеристики методів аналізу в сучасній організації- не нашел
- •19. Прогнозування в системі менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, форми та методи прогнозування.
- •3 Методи прогнозування:
- •1. Екстраполяції
- •20. Поняття «мотивація». Основні теорії мотивації.
- •21. Характеристика та зміст управлінської праці менеджерів.
- •22. Планування робочого часу менеджера. Поняття та сутність самоменеджменту.
- •23. Якості ефективного менеджера.
- •24. Характеристика понять «повноваження», «влада», «лідерство».
- •25. Теорія “X” та теорія “y” д.МакГрегора.
- •26. Бюрократична теорія м.Вебера.
- •27.Стилі та методи керування.
- •28. Міжособові та організаційні комунікації. Управління комунікаційними процесами.
- •29. Типи конфліктів, їх причини та рівні. Методи управління конфліктами в управлінні.
- •30. Організація робочого місця менеджера. Ергономіка у сучасному менеджменті.
- •1.Цілі та основні завдання операційного менеджменту.
- •2.Функції операційного менеджменту.
- •3.Принципи і методи операційного менеджменту.
- •4.Сутність та етапи розробки операційної стратегії.
- •5.Розробка стратегії процесу.
- •6.Вплив життєвого циклу товару на операційну стратегію.
- •7.Сутність системного підходу до операційного менеджменту.
- •8.Особливості та властивості операційної системи.
- •9.Складові частини операційної системи та їх характеристика.
- •11. Системи з безперервним процессом
- •12. Поняття операційної діяльності підприємства
- •13. Принципи організації та складність операційних процесів
- •14. Поняття, структура та тривалість операційного циклу підприємства.
- •15. Проектування операційної системи: сутність, цілі та етапи.
- •16 Стратегічне, тактичне та оперативне планування операцій.
- •17. Агрегативне планування.
- •18. Управління матеріально-технічним забезпеченням.
- •19. Організація диспетчеризації виробництва.
- •20 Контроль операційного процесу.
- •Класифікація видів контролю:
- •22. Показники результативності функціонування операційних систем.
- •23. Основні принципи та завдання управління матеріальними ресурсами.
- •24. Методи диспетчеризації запасів.
- •25 Система управління „точно у термін".
- •26 Принципи організації праці.
- •29 Фактори забезпечення якості товарів та послуг.
- •30.Організаційне забезпечення якості.
- •1. Сутність маркетингу та його роль у ринковій діяльності
- •3. Маркетингове середовище та його вплив на організацію діяльності підприємств в Україні.
- •4. Система маркетингової діяльності підприємства. Характеристика основних елементів системи маркетингу: стратегія маркетингу, програма маркетингу, цільові ринки та сегменти ринку.
- •5. Комплекс маркетингу, характеристика його складових.
- •6. Види маркетингу та його системна організація на підприємстві в залежності від попиту та пропозиції на ринку.
- •7. Маркетингова інформаційна система, характеристика її основних структурних елементів.
- •8. Предмет, завдання та головні напрямки маркетингових досліджень.
- •9. Дослідження поведінки покупців на споживчому ринку. Чинники, що визначають поведінку споживачів.
- •10. Моделювання купівельної поведінки організації-споживача. Чинники, що впливають на поведінку організацій споживачів.
- •11. Сегментація ринку і позиціонування товару як інструмент маркетингу. Критерії та принципи сегментації ринку.
- •12. Маркетингові стратегії диференціації і позиціонування.
- •13. Маркетингові стратегії сегментації та вибору цільового ринку
- •14. Маркетингова концепція товару.
- •15. Класифікація товарів споживчого та промислового призначення. Асортиментна політика підприємства.
- •16. Концепція життєвого циклу товару. Завдання та особливості стратегії маркетингу на кожному етапі життєвого циклу товару.
- •17. Якість і конкурентоспроможність товару. Основні показники, що характеризують конкурентоспроможність товару.
- •18. Маркетингові стратегії використання товарних знаків.
- •19. Стандартизація і сертифікація в системі забезпечення якості та конкурентоспроможності товару.
- •20. Маркетингова цінова політика підприємства. Цілі цінової політики і фактори, що на неї впливають. Методи визначення ціни на товар.
- •21. Цінові стратегії щодо показників "ціна-якість".
- •22. Цінові стратегії в межах товарного асортименту.
- •23. Сутність, цілі та завдання маркетингової політики розподілу в маркетингу.
- •24. Функції, типи, структура та рівні каналів збуту.
- •25.Сучасні маркетингові системи, їх характеристика.
- •26. Маркетингові стратегії охоплення ринку. Фактори, що впливають на рішення при виборі стратегії охоплення ринку.
- •Найважливіші з таких факторів є:
- •28. Роздрібна торгівля. Форми організації роздрібної торгівлі. Види підприємств роздрібної торгівлі.
- •29. Організація збуту через посередників. Характеристика різних типів посередників та функцій, що вони виконують.
- •30. Система маркетингових комунікацій підприємства, характеристика її основних складових
- •31. Реклама в комплексі маркетингових комунікацій. Засоби розповсюдження реклами.
- •32. Персональний продаж в системі маркетингових комунікацій.
- •33. "Паблік рілейшнз" в системі маркетингових комунікацій.
- •34. Стимулювання збуту в системі маркетингових комунікацій.
- •35. Конкурентні переваги підприємства. Середовище, що формує конкурентні переваги. Вплив вхідних бар’єрів на конкурентні переваги.
- •36. Стратегічний маркетинг в структурі управління фірмою та маркетингом. Основні категорії стратегічного маркетингу
- •37. Виникнення, сутність і зміст stp-маркетингу.
- •38. Маркетингове управління портфелем бізнесу підприємства.
- •39.Планування в системі управління маркетингом. Основні завдання та принципи планування в маркетингу.
- •40.Внутрішня та зовнішня ревізія маркетингової діяльності підприємства. Контроль в маркетингу.
- •41.Організація діяльності служби маркетингу підприємства. Організаційна структура служби маркетингу. Типи організаційних структур.
- •17. Ефективність управління персоналом - поняття, шляхи досягнення.
- •18. Методика проведення співбесід.
- •19. Організаційно-розпорядчі методи управління персоналом.
- •20. Моделі, методи та особливості рішень в управлінні персоналом.
- •21. Контроль як функція управління персоналом.
- •22. Самоменеджмент: поняття, необхідність, проблеми.
- •23. Влада і вплив як інструменти управління персоналом.
- •24. Процесний, системний та ситуаційний підходи в управлінні персоналом.
- •25. Економічні методи управління персоналом.
- •26. Соціальні методи управління персоналом.
- •27. Делегування повноважень: значення, процес, правила.
- •28. Управлінська діяльність і темперамент: зв’язок, врахування впливу.
- •29. Керівництво і лідерство. Теорії та практика сучасного лідерства.
- •30. Інформаційне забезпечення управління персоналом.
- •31. Культура управлінської праці менеджера.
- •32. Позитивний мікроклімат і взаємна довіра в управлінні персоналом – значення, шляхи забезпечення.
- •1.Зміст поняття самоменеджмент, сутність, переваги, порівняльний аналіз концепцій, функції.
- •2.Характеристика процес самовдосконалення менеджера (необхідність самовдосконалення, техніки
- •3. Технологія обліку та аналізу робочого часу
- •4. Технологія планування робочого часу (правила планування робочого часу, інструменти, методи).
- •5. Зміст технік самоорганізації (техніка боротьби з повільністю, техніка тактичної відмови, техніки ефективного використання перехідного часу).
- •6. Техніка самоконтролю (сутність, задачі контролю, види контролю, оцінки дня, що минув).
- •9. Характеристика складових умов праці менеджера
- •10. Зміст поняття працездатність менеджера (особливості праці менеджера, динаміка працездатності керівника, біоритми і їх вплив на ефективність діяльності менеджера).
- •11 Зміст поняття імідж менеджера (сутність, вплив іміджу на ефективність ділових контактів, основні складові позитивного іміджу, ефекти сприйняття).
- •12. Тактика ефективної взаємодії з керівниками різних типів.
- •13. Техніка доведення до підлеглого управлінського рішення (основні правила, приєднання і ведення, формування атракції).
- •14. Зміст процесу консультування (сутність, вимоги до консультанта, види допомогаючих стратегій, стадії процесу консультування).
- •15. Роль ділової бесіди в діяльності менеджера (поняття ділової бесіди, функції ділових бесід, принципи проведення ділових бесід, класифікація ділових бесід).
- •16. Алгоритм діяльності керівника в процесі управління конфліктом. Правила діагностування, профілактики і розв'язання конфліктів.
- •17. Роль наради в управлінні організацією (поняття наради, ознаки успішної наради, види нарад). Техніка ефективного проведення наради.
- •18. Процес підготовки до публічного виступу та техніка успішного публічного виступу (прийоми вдалого початку виступу, порядок викладення основної частини, вдале завершення виступу).
- •19. Зміст методів та технічних прийомів проведення переговорів (позиційний торг, принципові переговори).
- •20. Техніка ефективної комунікації при проведенні ділових бесід (рефреймінг, якоріння, перетворювання темпоральних змістів).
- •21. Процес побудови ефективних відносин між людьми (картина світу, фільтри сприйняття, складові успішної взаємодії, врахування мета-програм співрозмовника).
- •22. Трудовий процес, його зміст і вимоги до його організації.
- •23. Раціоналізація методів і прийомів управлінської праці.
- •24. Завдання і напрямки організації управлінської праці
- •25. Сутність, зміст та методи нормування праці управлінців
- •1.Суть і пр-пи зед в Укр.
- •2. Основні напрями та форми зовнішньоекономічної політики Україн
- •4. Сучасний стан зовнішньоекономічної діяльності
- •8. Процедура підготовки експортної угоди. Оферта та її види.
- •16. Поняття митного тарифу та особливості його побудови. Єдиний митний тариф України.
- •17. Митна вартість товарів та методика її визначення
- •18. Механізм міжнародних розрахунків. Способи платежу
- •21. Зустрічна торгівля, її сутність і види.
- •2) За технічними умовами
- •25. Валютно-фінансові умови зовн.Торг.Контрактів
- •30. Вплив нетарифного регулювання на здійснення зед.
- •32. Ефктивність експортно-імпортних операцій
- •33. Участь у ярмарках та виставках
- •34. Ринкове страхування цін контрактів
2.Характеристика процес самовдосконалення менеджера (необхідність самовдосконалення, техніки
Під самовдосконаленням розуміються особисті зміни, виникнення нових поглядів, відчуттів. Ці зміни особистості і є розвитком вашого "Я".
Головним напрямом самовдосконалення є розвиток навичок самостійного мислення, розробка власних ідей на базі власного досвіду. Обидва напрями тісно пов'язані й передбачають розробку власних ідей на основі одержуваної інформації, спілкування з іншими людьми і зворотного зв'язку.
Результативність процесу самовдосконалення розглядається з погляду мислення (наші ідеї, переконання, концепції, теорії); відчуття (наші почуття, настрої); готовності до дій (здатність або нездатність діяти залежно від ситуації).
Основні методи самовдосконалення, що сприяють досягненню різноманітних загальних результатів у розвитку особистості, також допомагають виробити якості і навички, необхідні для такого розвитку: ведення особистого журналу; ретроспективний огляд подій; роздуми про події, що відбуваються; вміння прислухатися до свого внутрішнього "Я"; розвиток інтуїції; сміливість у використанні нових ідей; експериментування з новим типом поведінки; зміцнення сили волі; підтримка здатності до сприйняття нового; робота над вищим і нижчим "Я"; способи вдосконалення мислення (читання, конспектування, складання плану, методика систематичного запам'ятовування та ін.); інші можливості самовдосконалення (навчання на курсах, участь у різних об'єднаннях, гуртках, розробка індивідуального стилю управління, розвиток здатності спілкування та ін.).
3. Технологія обліку та аналізу робочого часу
Головним завданням менеджера є ефективний вплив на процес виробництва на підприємстві. Результати його діяльності оцінюються за рівнем виконання виробничих завдань підприємства. Але форми прояву виробничої діяльності такі багатоманітні, що безпосередня участь менеджера у всіх просто неможлива. Тому він повинен вибрати такі ланки виробничого ланцюга, через які можна впливати на весь процес виробництва. Крім цього менеджер повинен правильно розподілити робочий час для рішення поточних і перспективних завдань, визначити функції між працівниками, делегувати їм частину повноважень і обов´язків, вибрати ефективну форму своєї участі у виконанні завдань організації.
Всі витрати робочого часу менеджера необхідно розглядати як витрати часу для рішення поточних і перспективних задач. Від правильного розподілу часу так чи інакше залежить рівень реального впливу менеджера на процес виробництва і ефективність його праці. Для цього менеджер відповідного рівня повинен чітко уявляти мету і зміст робіт.
До поточного (оперативного) управління відносять роботи з організації виробничих процесів у кожній конкретній ділянці роботи в період робочого дня, тижня, декади та ін. їх зміст полягає у розстановці виконавців за робочими місцями, систематичному контролі, оперативному усуненні причин, що заважають виконанню трудових процесів у визначений строк.
Основними критеріями оцінки поточного управління є вірність і своєчасність прийнятих рішень, швидкість доведення їх до виконавців і забезпечення точного й своєчасного виконання.
Таким чином, ціль оперативного управління виробничими процесами полягає у забезпеченні організаційної стійкості усіх елементів системи, якою управляють, для своєчасного виконання завдань організації і кожного підрозділу короткострокового періоду.
Перспективне (стратегічне) управління визначає ціль, структуру і обсяги виробництва на довгостроковий період. Тут менеджер повинен компетентно і завчасно визначати цілі перед колективом і створювати умови для їх виконання.
Рішення оперативних і стратегічних завдань вимагає участі менеджерів усіх рівнів управління. Але форми і методи рішення на різних рівнях управління різні. Вони і лежать в основі розподілення витрат часу для рішення оперативних і стратегічних завдань за рангами менеджерів у значній мірі визначають ефективність їх особистої роботи і роботи колективу в цілому.
Необхідність швидкого і компетентного рішення різних оперативних завдань з урахуванням інтересів всього підприємства
вимагає участі керівника в оперативному управлінні. Це вірно, тому що коли керівник підприємства буде займатись тільки перспективними питаннями, то він поступово втратить детальне уявлення про стан справ на підприємстві, а також контроль за станом виробництва. Тому важливо правильно визначати коло оперативних завдань, у рішенні яких повинен брати участь керівник організації, форми і ступень його участі.
Якщо керівник підприємства бере на себе рішення усіх оперативних питань, то тоді виникає ряд негативних наслідків знижується почуття відповідальності й ініціатива підлеглих, різко зростає кількість управлінських завдань, які фізично одному керівникові неможливо виконати. Тому частина питань залишається невирішеними, а якість прийнятих рішень знижується.
У зв´язку з цим керівник повинен знайти форми передачі права на прийняття оперативних рішень менеджерам і спеціалістам, залишаючи за собою право рішення суттєвих оперативних завдань, що виникли раптово. Винятком є оперативне планування, яке повинно бути під постійним контролем керівника організації, тому що від цього залежить ритмічність і узгодженість усіх виробничих процесів.
Таким чином, міра участі і витрат часу керівника організації на оперативне управління необхідно оцінювати не кількістю вирішених ним питань безпосередньо у ході виробничого процесу і витратами часу на це, а його діями по створенню працездатності та самостійності підрозділів, конкурентоспроможності організації.
Час, витрачений менеджером на оперативне управління, не може бути жорстко регламентованим і нормованим. Його величина залежить від ряду факторів, основними із яких є: виробничі ситуації, обумовлені змінами у внутрішньому та зовнішньому середовищі, впровадженням нової технології, форм організації праці, удосконаленням управління та ін. У таких випадках керівник повинен бути максимально звільненим від вирішення дрібних питань.