Методичні рекомендації щодо самостійного вивчення теми

1. Починаючи вивчення даної теми, слід запам'ятати, що її предметом є ринкова система, яку розуміють як систему ринків, цін конкуренції. Вона забезпечує координуючі й організаційні механізми, що виключають хаос у ринковій економіці, який породжують свобода підприємництва і вибору. Ринкова система являє собою механізм, що виконує одночасно функції 1) сповіщає споживачів, виробників і постачальників ресурсів про рішення, які кожен з них прийняв; 2) синхронізує ці рішення, що забезпечує узгодження виробничих цілей.

Суспільною формою ринкової системи є ринкові відносини – зв’язки і відносини, які складаються між продавцями і покупцями та їх посередниками в процесі купівлі-продажу товарів. Суб'єктами ринкових відносин є споживачі як покупці, виробники товарів і постачальники ресурсів. Крім того, при аналізі ринкових відносин прийнято також вирізняти три таких основних суб'єкти: домогосподарства, підприємства, державу. Особливості цих суб'єктів ринкових відносин вивчаються відповідно в темах 9 і 10.

Об'єктами ринкових відносин, тобто купівлі і продажу та конкуренції, є:

1) товари й послуги, у тому числі і засоби виробництва;

2) робоча сила, або праця;

3) земля та інші природні ресурси;

4) нерухомість: будівлі, споруди, житло;

5) такі економічні ресурси, як гроші, фінанси, кредит, цінні папери.

Далі в цій темі вивчаються такі категорії ринкових відносин, як ринок, попит, пропонування, ринкова ціна. їм належить центральне місце у розгалуженій системі ринкових зв'язків.

Усвідомивши зміст ринкових відносин, потрібно перейти до з'ясування сутності ринку, попиту і пропонування. Ринок - економічна категорія, яка протягом останніх 300 років є центральною в економічній науці. В науковій і навчальній літературі наводиться чимало визначень категорії «ринок», що виражають ті чи інші сторони ринкових відносин. Так, у підручнику «Економіка» ринок розглядається як «...інститут або механізм, який зводить покупців (представників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів і послуг».

Найбільш узагальнюючим визначенням сутності ринку, на наш погляд, є таке: ринок - це обмін, що здійснюється відповідно до законів товарного виробництва і обміну. Дане визначення вказує, що: 1) ринок функціонує в тій фазі суспільного виробництва і відтворення, яка називається фазою обміну; 2) його регулюють такі закони, як загальний закон вартості, закон попиту, закон пропонування, закон конкуренції, закон граничної корисності, закон грошового обігу тощо.

2. Студент має зрозуміти, що ринок є і економічною категорією і формою організації суспільного виробництва. Регулюючу роль ринку класична політекономія, зокрема А.Сміт, назвав принципом «невидимої руки», бо кожен суб'єкт ринку ставить свою мету, а ринок немов би невидимою рукою заставляє його робити те, що вигідно всьому суспільству.

3. Вивчаючи конкуренцію як головний атрибут ринку, як "душу ринку" варто зрозуміти її позитивну роль через функції.

При цьому слід зауважити, що конкуренція і монополія - це дві протилежності в єдності.

В ході конкуренції об'єктивно відбувається концентрація виробництва і капіталу, а це - об'єктивна економічна основа для монополізму.

4. Розуміючи негативний вплив монополізму на ринкову економіку, держава бореться з ним за допомогою антимонопольного законодавства.Анти-

монопольний закон в Україні було прийнято в 1991році Він дає визначення

монополії та недобросовісної конкуренції. Передбичає покарання за ці дії.

Зокрема:

-примусове розукрупнення підприємств;

-накладення штрафів та вилучення прибутку,одержаного від встановлення монопольних цін;

-відшкодування збитків, завданих недобросовісними конкурентами;

-вилучення партії товарів та ін.

5. В залежності від стану конкуренції виокремлюють дві моделі ринків:

1)-ринок досконалої конкуренції;

2)-ринок недосконалої конкуренції, що в свою чергу має три різновиди:

-монополістична конкуренція;

-олігополія;

-чиста монополія.

Характеристика цих моделей наводиться в підручниках. Варто запам’ятати

основні риси кожної з них

6. Вивчаючи 6-8 пункти плану теми варто сконцентрувати увагу на вивченні таких категорій сфери обміну і ринку, як попит і пропонування. Попит - сукупна потреба в товарах і послугах, яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі. Він показує кількість продукту, що може бути куплена за різних можливих цін, якщо всі інші чинники обміну залишаються незмінними. Виокремлюють індивідуальний, ринковий та сукупний попит. Попит іпропозиція найбільше залежать від ціни Така залежність об’єктивна Вона виражається законами попиту і пропозиції

Слід звернути увагу на графічне відображення кривих попиту та пропозиції.

При цьому треба зауважити, що ціна впливає на величину попиту і пропозиції, а нецінові чинники - на попит і пропозицію.

На графіку зміна ціни на величину попиту і пропозиції відбивається рухом по кривій, а вплив нецінових чинників - зміщенням, зрушенням кривої вправо-вліво.

Взаємодія попиту і пропозиції призводить до встановлення рівноважної ціни. Вона задовольняє і споживача і продавця та призводить до загальної рівноваги. Але варто зрозуміти, що така рівновага - це момент ринку, а не його постійний стан. Проте ринок здійснює саморегулювання рівноважної ціни, впливаючи цим самим на суб'єкти процесу виробництва та обміну

Механізм такого саморегулювання добре виписано та відображено схематично в конспекті лекцій.