Структура Вищої ради юстиції

УВищій раді юстиції утворюються секції:

зпитань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад;

дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.

Координує роботу Вищої ради юстиції Голова Вищої ради юстиції, а в разі його відсутності - заступник Голови Вищої ради юстиції.

Структура Вищої ради юстиції

Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції працюють на постійній основі. Особи, призначені до складу Вищої ради юстиції, крім народних депутатів України, на

час виконання обов'язків членів Вищої ради юстиції на постійній основі прикомандировуються до Вищої ради юстиції із збереженням за ними посад, які вони займали, та відповідних пільг.

Голова Вищої ради юстиції

Голова та Заступник Голови Вищої ради юстиції обираються з членів Вищої ради юстиції на три роки, без права переобрання, на першому засіданні Вищої ради юстиції таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь- якою кількістю кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції. Обирається більшістю голосів .

Головою та Заступником Голови Вищої ради юстиції не може бути обрано членів Вищої ради юстиції, які входять до її складу за посадою.

Секції Вищої ради юстиції

Рішення про утворення секцій Вищої ради юстиції та про їх персональний склад приймається на першому засіданні новоутвореної Вищої ради юстиції.

Організація роботи секції визначається Законом і регламентом Вищої ради юстиції.

Організація роботи секції здійснюється секретарем секції, який обирається відкритим голосуванням з кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції, крім тих, які входять до Вищої ради юстиції за посадою.

Секція приймає висновки в межах її компетенції та подає їх на розгляд Вищої ради юстиції.

Акти Вищої ради юстиції

1)подання про призначення суддів;

2)подання про звільнення суддів з посади;

3)рішення про призначення суддів на посади голови суду, заступника голови суду

4)рішення про звільнення суддів з посад голови суду, заступника голови суду;

5)рішення про порушення вимог щодо несумісності;

6)рішення про дисциплінарну відповідальність;

7)рішення по скарзі на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

8)рішення про звільнення члена Вищої ради юстиції у

випадках, передбачених у статті 18 цього

Припинення повноважень

члена Вищої ради юстиції

1)закінчення строку, на який його призначено;

2)набрання законної сили обвинувальним щодо нього вироком суду;

3)втрати ним громадянства України;

4)визнання його безвісно відсутнім або померлим;

5)Визнання недіздатним, не знята судимість;

6)подання ним за власним бажанням заяви про припинення повноважень;

7)за станом здоров'я при наявності медичного висновку, підтвердженого судом;

8)порушення присяги або скоєння аморального вчинку;

9)звільнення з посади, із зайняттям якої він входить до складу Вищої ради юстиції;

10)його смерті.

3. ПрокуратураУкраїни

Прокуратура України

1)підтримує державне обвинувачення в суді;

2)представляє інтереси громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3)здійснює нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно- розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4)нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Генеральний прокурор

Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України.

Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади.

Строк повноважень Генерального прокурора України - п'ять років.

Генеральний прокурор

звільняється з посади також у разі:

•закінчення строку, на який його призначено;

•неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

•порушення вимог щодо несумісності;

•набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

•припинення його громадянства;

•подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.

•з інших підстав.