Враховуючи те, що філософія охоплює широке коло проблем, необхідно розглянути структуру філософського знання. Це онтологія (вчення про буття), гносеологія (теорія пізнання, методологія (вчення про методи), філософська антропологія (вчення про сутність людини), філософія історії (розглядаються закономірності історичного розвитку), історія філософії (розгляд філософської думки), соціальна філософія (розгляд закономірностей розвитку суспільства) тощо.

4. Методи філософського пізнання. Діалектика й метафізика.

Отже, якщо філософія є наукою, то вона має і свої методи пізнання– ді-

алектику та метафізику.

Метод (від грец. шлях дослідження чи пізнання) пізнання – це спосіб побудови та обґрунтування системи філософських та наукових знань, сукупність (послідовність) прийомів та операцій, за допомогою яких здобуваються нові знання. Кожна наука, кожна форма мислення мають свої методи. Найбільш відомими методами філософського пізнання є метафізика, діалектика, історизм, герменевтика, феноменологія та інші.

Термінологічний словник

Світогляд – форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає, осмислює, оцінює світ, визначає своє місце у ньому. Це система принципів, знань, ідеалів, цінностей, надій, вірувань, поглядів на сенс та мету життя, які визначають індивіда або соціального суб’єкта та органічно вплітаються в його вчинки та норми мислення.

Світогляд – інтегральне духовне утворення, яке спонукає до практичної дії, до певного способу життя та думки. У структурному плані прийнято виділяти в ньому такі підсистеми або рівні: світовідчуття, світосприйняття, світоспоглядання, світорозуміння та світобачення.

Міфологія (від грец. міф – оповідь та “логос” – слово, поняття, вчення) – форма суспільної свідомості, спосіб розуміння світу, характерний для ранніх стадій суспільного розвитку. Міф об’єднав у собі початки знань, релігійних вірувань, різних видів мистецтва, філософії.

Міф – це тип світогляду, при якому людина включена у Всесвіт, і досить слабо виділяє себе в ньому, нечітко розрізняє суб’єкт та об’єкт, тобто себе та світ.

Релігія (від лат. благочестя, набожність, святиня, предмет культу) – така форма світогляду, в якій засвоєння світу здійснюється через подільність на земний, природний, що відображається органами чуттів людини, та потойбічний – “небесний”, надприродний і надчуттєвий світ. Релігія, на відміну від міфу, є типом світогляду, який розрізняє суб’єкт та об’єкт. Вона ґрунтується на вірі, прийнятті тих чи інших

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

24

тверджень без сумніву і доведень. Для віруючої людини факт існування Бога, для прикладу, є безсумнівним, він не потребує доказів чи перевірки.

Містицизм – (від грец. таємний) – у широкому розумінні – визначення надприродної сутності явищ; у вузькому – релігійно-філософський світогляд, в основі якого є віра в можливість безпосередньо надчуттєвого та надрозумного спілкування людини з нематеріальним, духовним світом, Богом, духами тощо.

Філософія (від грец. phileo – люблю, sofia – мудрість, буквально – любов до мудрості(дехто трактує також як мудрість любові)) – форма духовної діяльності, спрямована на постановку, аналіз і вирішення сутнісних світоглядних питань, пов’язаних з формуванням цілісного погляду на світ і на місце у ньому людини.

Філософське вчення – завершена система поглядів того чи іншого мислителя.

Філософська школа – сукупність вчень, об’єднаних загальними ідейними основами, що зумовлює пряму передачу ідей від одних філософів до інших.

Філософська течія – сукупність вчень, об’єднаних спільними, хоча часом модифікованими, ідейними принципами, які належать як до однієї, так і до різних шкіл.

Філософський напрям – сукупність течій, що мають у своїй основі спільні ідеї.

Філософування – це автентична, неповторна активність, яка ні до чого іншого не зводиться, в якій бере участь все людське єство. Ця активність може виникати сама по собі або бути спричиненою(детонованою) різними чинниками, такими як прочитана філософська книга, життєва подія, щось побачене чи почуте, що може приводити свідомість (далеко не кожну) в специфічний філософський стан чи особливий настрій.

Рефлексія (від лат. обернення назад, відображення) – термін для позначення такої риси людського пізнання, як дослідження самого пізнавального акта, діяльності самопізнання, що дає змогу розкрити специфіку духовного світу людини, внаслідок цього людська свідомість постає водночас і як самосвідомість.

Наука – соціально-значуща сфера людської діяльності, що спрямована на виробництво та систематизацію знань про закономірності існуючого засобами теоретичного обґрунтування і перевірки пізнавальних результатів для розкриття їх об’єктивного змісту.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

25

Основне питання філософії – це питання про відношення свідомості до буття й духовного до матеріального, проблема цього відношення має два аспекти: 1) що первинне? 2) чи можна пізнати світ?

Матеріалізм – філософський напрям, який при вирішенні основного питання філософії стверджує, що буття, природа, матеріальне є первинним, а дух, свідомість, ідеальне – вторинним.

Ідеалізм – філософський напрям, який при вирішенні основного питання філософії стверджує, що дух, свідомість, мислення, ідеальне є первинним, а буття, природа, матеріальне – вторинним.

Питання для самостійного вивчення

1.Яке значення має філософія в духовній культурі суспільства?

2.Чому вивчення філософії необхідне фахівцю будь-якої галузі?

Теми рефератів, доповідей і повідомлень

1.Світогляд і філософія як форми самовизначення людини у світі.

2.Особливості історичного зародження філософії. Філософія та міф.

3.Філософія, релігія та мистецтво як форми освоєння світу людиною.

4.Філософія і наука: схожість і відмінність.

5.Специфіка філософських проблем і філософського підходу до дійсності.

6.Філософія як форма суспільної свідомості.

7.Роль філософії в індивідуальному розвитку людини.

8.Роль філософії в духовній культурі сучасного суспільства.

9.Філософська та наукова картина світу XX ст.

10.Філософія як спосіб життя (особистість філософа).

11.Значення філософії та філософського світогляду для майбутніх фахівців економічної сфери.

Питання для контролю та самоперевірки знань

1.Які джерела та особливості філософського знання?

2.Що таке світогляд? Чи всі люди мають світогляд?

3.Які основні структурні елементи світогляду?

4.Що таке філософський світогляд? Чим він відрізняється від інших історичних типів світогляду?

5.Які історичні типи світогляду ви знаєте?

6.Чи можливий “чисто науковий” світогляд?

7.У чому ви бачите подібність і в чому розходження між філософією і наукою?

8.Яка структура філософського знання?

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

26

9.Що ви можете сказати про предмет філософії? Про її призначення?

10.Які основні функції філософії?

11.Які існують філософські методи пізнання світу?

12.Чи може філософія бути зведена до науки?

13.Чи може філософія змінити світ? Яким чином?

14.Місце філософії в системі культури?

Проблемні питання та питання для дискусій

1.Що ви можете сказати про зв’язок філософії і міфу?

2.У чому ви бачите подібність і в чому розходження між філософським і релігійним світоглядами?

3.Який рівень світогляду виражає таке прислів’:я“Людина сильна заднім розумом” – рівень світовідчуття чи рівень світорозуміння?

4.Чи є філософія наукою, і якщо так (ні), то чому?

5.Англійський філософ Б. Рассел називав філософію “нічийною землею між наукою і релігією”. Як ви думаєте, чи правий він?

6.Як ви розумієте твердження про те, що філософія є саме теоретичною формою світогляду?

7.Наведіть декілька прикладів філософських проблем. Чим ці проблеми відрізняються від конкретно-наукових чи від практичних проблем?

8.Назвіть два-три художні твори, в яких обговорюється будь-яка філософська проблема. Сформулюйте цю проблему, наприклад, у вигляді питання.

9.Чи вбачаєте ви елементи науковості у філософському підході до дійсності, якщо так, то в чому вони полягають?

10.Які причини викликали появу філософії?

11.В яких ситуаціях в особистості чи суспільства виникає нагальна потреба звернутися до філософії?

12.Наведіть приклад проблеми, для рішення якої, з вашої точки зору, необхідне залучення філософії.

13.Що означає, на вашу думку, філософствувати? Які ознаки характеризують таку діяльність людини?

14.До якого виду (типу) світогляду слід віднести той, який виражає абсолютну істину, що осягається через одкровення і яку не можна заперечити людським розумом; причому цей світогляд містить сталі та надійні положення, що не залежать від жодних змін земного буття? Аргументуйте свою відповідь.

15.Чи існують у сучасному суспільстві прояви міфологічного світогляду? Якщо так, то наведіть приклади сучасних міфів.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

27