46. Політика українізації в 20-ті роки: причини, хід і наслідки.

У 1920-ті рр. складовою частиною національ­но-культурних процесів в Україні була політика коренізаціі, що проводилася ВКП(б) в роки непу. При здійсненні політики коренізаціі в Україні ви­діляються два аспекти: українізація і створення умов для розвитку національних меншин. Українізація — політика, спрямована на під­готовку та виховання партійно-державних кад­рів української національності; урахування націо­нальних факторів при формуванні партійного й державного апарату; організація та відкриття мережі українських дитячих садків, шкіл, технікумів, закладів культури; випуск українських газет, журналів, книг і підручників; глибоке вивчення української мови, літератури, історії України, географії; відродження й розвиток національних традицій культури.Політика українізації запроваджувалась партійним керівництвом на під­ставі рішень XII з'їзду РКП(б), що відбувся у квітні 1923 р. Ця політика мала на меті зміцнити контроль партійних органів над національними окра­їнами, розширити свій вплив на місцеве, зокрема українське, населення й керувати процесом національного відродження в Україні. Відповідно до дек­ретів ВУЦВК у 1923 р. в Україні проголошувалася рівність мов і визнача­лась необхідність надання допомоги в процесі розвитку української мови. Для проведення політики українізації було створено комісію на чолі з секре­тарем ЦК КП(б)У В. Затонським. Від самого початку ця політика наштовхувалася на опір з боку русифіко­ваної верхівки КП(б) України.

Рушійною силою політики українізації стала українська інтелігенція. Ак­тивними прихильниками цієї політики були М. Грушевський, Д. Багалій,М. Куліш, М. Хвильовий, інші діячі культури й мистецтва. З 1925 р. відбувалась політика українізації партії більшовиків й держав­них органів.У 1929 р. в УРСР більша частина шкіл і технікумів перейшли на українську мову викладання. Тираж українських газет з 1924 по 1927 рр. збільшився у 5 разів, почався процес дерусифікації міст через масовий наплив до них українських селян. Національна мова впроваджувалась у школах командного складу. Українізація створила сприятливі умови для розвитку національних мен­шин: у складі України було створено Молдавську Автономну Радянську Ре­спубліку, засновано німецькі, грецькі, болгарські, польські, автономні єв­рейські райони. У 1938 р. політику коренізаціі в Україні було згорнуто остаточно. Висновок. У своїй політиці більшовики враховували процес українського національного відродження, прагнули його контролювати за допомогою по­літики українізації і спрямувати в русло соціалістичного будівництва. Однак у 1930-х рр. процес національного відродження почав виходити за межі існуючої тоталітарної системи, тому політика коренізаціі була згорнута.

47. Початок Другої світової війни. Політика сталінського режиму на західноукраїнських землях.

23 серпня 1939 між СРСР та Нім. Було уклад. Договір про ненапад (пакт Молотова-Робентропа)+таємний протокол, який передбачав розмежування сфер інтересів 2 держав. До сфер впливу Нім. Відходить зх. та центр. Польща і Литва (литовські племена армійського роду), до сфер впливу СРСР -Фінляндія, Естонія, Латвія, Бессарабія, сх.. Польща. (зх. укр. та зх. білоруські землі). 26 серпня 1939 Нім. Вводить в дію план «Вайс» (напад на Польщу.) 1 вер. 1939 Нім розпоч. 2 світ. Війну, наступ на Польщу. За умовами таємничого протоколу 17 вересня рад. Армія порушує рад-польський кордон і поч.. захоплення зх. терит-й Укр. (сх.. Польща). Проти рад. Армії польська армія ніяких дій не робила. 28 вересня по закінченні захоплення Польщі Нім. і СРСР підпис. Ще 1 договір про дружбу та кордон. Рад. Уряд поч.. проводити політику вкл. Зх. Укр.. земель до СРСР. У жовт. 1939 на зх. Укр.. відбулися вибори до Народних зборів. 26-28 жовт. У Львові відбул. 1 засідання народн. Зборів, яке прийняло рішення про клопотання вкл. Зх. Укр.. до СРСР. 1 лист. 1939-5 позачергова сесія ВР СРСР приймає закон про вкл. Зх. Укр. до складу СРСР і возєднання її в УРСР. Після цього закону поч.. соц. перетворення на зх. Укр.: формув-ня адміністрації-командна система управління. 2. насаджується система тотального контролю за населенням. 3. заборон. Укр.. політ. партії та гром. Організації. 4. відбув. Націоналізація промисл. і землі. 5.розпоч. колективізація. У 1940 розпоч. депортація населення до Сибіру та Казахстану. У черв. 1940 рад. Уряд надсилає ультиматум Румунії з пропозицією віддати СРСР пн. Буковину ти Бессарабію. Румунія відхиляє ультиматум, рад. Держ. розпоч. військові дії проти Румунії. 28.06.40р. рад. Війська переходять рад-рум. Кордон. Військові дії тривають декілька днів і Рум. Задовольняє вимоги СРСР. 2.08.40р.-7 сесія ВР СРСР приймає закон про вкл. До складу СРСР пн. Буковини і Хотинського, Акерманського, Ізмаїльського повітів Бессарабії. На поч.. 41р. залиш. Не приєднаними лише Закарпатські тер-рії. У червні 45р. в улитим. Формі рад. Влада зажадала від Чехії Закарпаття.