35. Україна в революції 1905-1907 рр. Українська думська громада в Державних Думах царської Росії.

Україна в революції 1905-07рр.У липні-серпні 1903р відбув найб виступ робітників ,які організув. Всерос страйк. З 1900-01рр в Укр. було за реєстр 670 селянських виступів .За 1-е півріччя 1905р на Укр. відбул 1300 селянських виступів.Рос імп на 1905р вела війну з Япон. і одерж поразку. Поразка, екон. криза і безправ’я народу в Рос імп прискор революц події, які поч. 9.01.1905р у С-Петерб.За характером революція була буржуазно-дем. Осн.соц-екон питанням революції стало аграрне селянське питання. Рушійнй сили:робітники та селянство. У січні 1905р. в С-Петерб розпоч Всеукр політ страйк . В Укр. страйкув робітники Донбасу,Києва,Одеси,Харкова, Миколаєва. Одночасно із страйками розпоч селянське повстання. Революц настрої охоплюють армію.Навесні 1905р. на Чорном флоті розпоч повстання матросів панцирника «Потьомкін Таврійський». У жовтні 1905р повстання в Кронштаті солдатів. У листопаді 1905р повстають сапери в Києві. Після цього розпоч повстання у військах розташ в Полтаві,Харкові, Чернігові,Черкасах,Б.Церкві.Всі ці повстання не мали успіху, бо були поодинокими і непов’яза. один з одним. Повстання в армії показ ,що армія перестала бути надійним знаряддям уряду. У жовтні до револ подій додається заг страйк на залізницях. У вел містах було зупин рух трамваїв. 17.10.1905р. враховуючи становище в держ цар Микола2 видає маніфест про громад свободи.Маніфест прогол свободу особи ,слова,зібрань та союзів. Цар пообіч провети вибори до парламенту.Після прогол маніфесту в промисл центрах Укр. поч. створ профспілки.До грудня 1905р вони вже діяли по всіх вел містах.У грудні в Харкові було провед 1 Всерос конференцію профспілок,на якій було затвердж нову форму влади ради робітничих депутатів.Наслідки та досягнення укр. в ході революції:1) продовж процес створ політ партій та легальна їх діяльність;2)були заснов укр. вузи(вищі жіночі курси в Києві, Харкові,Одесі);3) дозвіл виклад укр. мовою;4) поява укр. театр труп,які став п’єси укр. авторів укр. мовою;5) заснов товариства та клуби, які провод освітню роботу серед мало освітнього населення;6) почин видав газети укр. мовою(«Хлібороб», «Громадянська думка»).

Поява в опозиційних сил легального офіційного каналу впливу на владу думської трибуни. У І Державній думі від України було обрано 102 депутати, 44 з них об’єдналися в українську парламентську громаду, головою якої обрали адвоката з Чернігова І. Шрага. громада випускала свій орган “Укранский вестник”.Основну увагу українська громада приділяла національному та аграрному питанням. 8 липня 1906р. I Державну думу було розпущено. Українські депутати не встигли виголосити підготовлену ними декларацію про політичну автономію України, а також законопроект про рідну мову в школі.У II Державній думі українські депутати знов утворили думську громаду, яка складалася з 47 осіб. В основу її діяльності було покладено програму УРДП. У Декларації української фракції зазначалося, що вона вестиме боротьбу за перебудову Росії у “правову й демократичну державу”, домагатиметься забезпечення кожному народові права на автономію, в тому числі і для українців.З червня 1907 року царський уряд розпустив II Державну думу і видав новий виборчий закон, згідно з яким 80% населення Російської імперії позбавлялися виборчих прав. Це був державний переворот, який відкрив новий період – період реакції.