- •7. Джерела адмін.Го права України.
- •10. Адмін.-правовий статус гр-н України.
- •12. Порядок розгляду звернень гр-н згідно з зу "Про звернення гр-н".
- •37. Поняття та основні риси адмін.Ї відповідальності.
- •40. Суб'єкти адмін правопорушень.
- •41. Особливості відповідальності неповнолітніх у віці від 16 до 18 років.
- •42. Особливості адмін відповідальності посадових осіб.
- •43. Відповідальність військовослужбовців за вчинення адмін правопорушень.
- •44. Особливості відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
- •45. Особливості адмін відповідальності юрид. Осіб.
- •46. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність.
- •47. Цілі адмін стягнень, їх види.
- •48. Попередження та штраф як адмін. Стягнення.
- •49. Оплатне вилучення і конфіскація предметів як адмін. Стягнення.
- •50. Позбавлення спеціального права, наданого гр-нинові, як вид адмін стягнення.
- •51. Громадські роботи як вид адмін стягнення.
- •52. Виправні роботи й адмін арешт як адмін. Стягнення.
- •53. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх.
- •54. Загальні правила накладення стягнень за адмін правопорушення. Строки накладення адмін стягнень
- •55. Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адмін проступок.
- •56.Обставини, що пом’якшують адміністративну відповідальність
- •56. Адмін процес: зміст, загальні риси, особливості.
- •57. Структура адмін процесу та характеристика окремих видів проваджень.
- •58. Адмін. Юстиція: поняття, моделі та особливості становлення в Україні.
- •59. Адмін судочинство в Україні: завдання та принципи.
- •60.Завдання і порядок провадження в справах про адмін правопорушення.
- •61. Засоби забезпечення провадження в справах про адмін правопорушення.
- •62. Постанова по справі про адмін правопорушення.
- •63. Види рішень, що приймаються по скарзі чи протесту на постанову про накладення адмін стягнення.
- •64. Виконання постанов про накладення адмін. Стягнень.
- •65. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адмін правопорушення.
- •66. Порядок оскарження та опротестування постанови по справі про Адмін правопорушення.
- •67. Поняття режиму законності та дисципліни в державному управлінні.
- •68. Способи забезпечення законності та дисципліни в державному управлінні: загальна характеристика.
- •69. Контроль у державному управлінні: поняття, зміст та види.
- •70. Контроль органів викон. Влади загальної компетенції.
- •71. Судовий контроль у державному управлінні.
- •72. Відомчий та міжвідомчий контроль.
- •73. Судовий контроль у державному управлінні.
- •74. Контрольні повноваження держ інспекцій і служб.
- •75. Прокурорський нагляд у державному управлінні, його форми та методи.
- •76. Поняття і види адмін.-правових режимів.
- •77. Надзвичайні режими: їх види.
72. Відомчий та міжвідомчий контроль.
Відомчий контроль здійснюють міністерства та відомства всередині відповідної структури (тому його ще називають внутрішньовідомчим або просто внутрішнім контролем). Такий контроль тісно пов’язаний із завданнями, що стоять перед міністерствами й відомствами. Загальні питання його організації та проведення регулює Порядок здійснення міністерствами, іншими центральними ОВВ внутрішнього фінансового контролю. Відповідно до цього акта в міністерствах, інших центральних органах викон. влади створюються і функціонують самостійні внутрішньовідомчі контролюючі структури — контрольно-ревізійні підрозділи, завданням яких є перевірка фінансово-господарської діяльності підпорядкованих їм держ (казенних) підприємств, установ і організацій. Порядок організації і проведення ревізій та перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ і організацій визначається інструкціями, які затверджують керівники міністерств, інших центральних органів викон. влади за погодженням із Головним контрольно-ревізійним управ-ням України.
Здійснюючи керівництво відповідними сферами управ-ня, міністерства та інші центральні органи викон. влади в межах своєї компетенції видають акти, організовують і контролюють їх виконання. Повноваження цих органів, у тому числі й контрольні, закріплено в законах, положеннях про відповідні міністерства й відомства, управ-ня (відділи) місцевих органів держ. викон. влади, статутах держ підприємств, установ і організацій. У міністерствах і відомствах для здійснення контрольних функцій утворюють відомчі інспекції, групи. Контрольні повноваження покладають також на юридичні служби та юрисконсультів.
Сутність міжвідомчого контролю полягає в тому, що його здійснює орган міжгалузевої компетенції за виконанням загальнообов’язкових правил, які діють у відповідній сфері.
Першою особливістю міжвідомчого контролю є те, що він виключає підпорядкованість, тобто здійснюється органом іншої відомчої належності. Друга особливість такого контролю полягає в тому, що коло питань, яке має право перевіряти орган міжвідомчого контролю, є вузьким, спеціальним, тобто прив’язане до завдань, які стоять перед цим органом. Наприклад, Держ комітет статистики України контролює тільки порядок організації та ведення статистичної звітності міністерствами, державними комітетами та іншими відомствами. Міністерство фінансів України за допомогою Голова КРУ здійснює контроль за використанням грошових коштів, матеріальних цінностей, їх збереженням, контролює стан і достовірність бухгалтерської звітності. Вони не втручаються в інші функціональні повноваження підконтрольного органу.
До міжвідомчого контролю слід віднести й контроль з боку різних спеціалізованих держ інспекцій, служб, комісій, комітетів, управлінь тощо, які структурно входять до складу відповідних міністерств чи відомств. Це пожежна, санітарна, автомобільна та інші інспекції, підрозділи Держ комітету стандартизації, метрології та сертифікації, митної служби, управлінь цивільної авіації та ін. Згідно з наданими їм повноваженнями вони здійснюють контроль за додержанням загальнообов’язкових правил у різних сферах діяльності — промисловості, сільському господарстві, транспорті, охороні природи тощо.