10. Адмін.-правовий статус гр-н України.

Головною особливістю становища гр-н як суб'єктів адмін.го права є те, що вони виступають як приватні особи, тобто реалізують свої особисті, загальногр-нські права та обов'язки у сфері держ. управ-ня, а не права та обов'язки виконавчо-розпорядчих органів, громадських організацій чи посадових осіб.

Розглядати їх адмін.-правовий статус найдоцільніше за допомогою аналізу:

а) адмін.ї правоздатності;

б) адмін.ї дієздатності;

в) прав, які зумовлені адмін. законодавством;

г) адмін.-правових обов'язків.

Адмін. правоздатність - це здатність мати суб'єктивні права та обов'язки, передбачені нормами адмін.го права. Вона виникає з народженням гр-нина і припиняється з його смертю. Адмін. правоздатність може бути повною або обмеженою.

Обмеження правоздатності полягає в тому, що в результаті дії адмін.-правових норм відбувається:

1) звуження кола прав.

2) покладання на гр-н додаткових обов'язків.

Адмін. правоздатність є основою адмін.ї дієздатності.

Адмін. дієздатність - це елемент адмін.ї правосуб'єктності, виникнення якого можливе лише за умови приналежності суб'єкту-носію виключно необхідних ознак та якостей соціально-морального, вікового, ментально-психічного хар-р, наявність та обсяг яких формує здатність гр-нина реалізовувати надані права і виконувати покладені на нього обов'язки.

Право гр-нина, обумовлене адмін. законодавством, - це визнана державою і закріплена адмін.-правовою нормою можливість діяти в певних межах.

В адмін.-правовій науці розрізняють три групи прав гр-н:

а) соціально-економічні;

б) політичні права і свободи;

в) особисті права і свободи.

Соціально-економічні права становлять основу правового становища гр-н та стосуються основи їхньої життєдіяльності - право на працю, матеріальне забезпечення, право на освіту, на охорону здоров'я.

Політичні права і свободи - це права на свободу думки, совісті, релігії, зібрань, мітингів, демонстрацій, об'єднання в політичні партії; право вносити пропозиції до держ. органів і критикувати недоліки, оскаржувати в суді дії посадових осіб; право на судовий захист. Сюди також належать: право обиратися і бути обраним у ради будь-якого рівня; право на користування досягненнями культури, свободу наукової, технічної, художньої творчості.

Особисті права і свободи - це права, які пов'язані з виконанням гр-нами дій, спрямованих на задоволення особистих потреб.

Адмін.-правові обов'язки гр-н - це встановлені державою і адресовані гр-нам вимоги діяти в певних межах. Вони витлумачені в адмін.-правових нормах, які регламентують численні правила поведінки.

Кожному обов'язку гр-нина кореспондує право держ. органу вимагати від нього виконання чи дотримання своїх адмін.-правових обов'язків.

За своїм змістом адмін.-правові обов'язки поділяються на два види:

а) обов'язок здійснювати певні дії (отримувати паспорт, сплачувати штраф);

б) обов'язок утримуватися від певних дій, які розцінюються як правопорушення (не порушувати громадський порядок).

Адмін.-правові обов'язки гр-н виникають у зв'язку з юридичними фактами, закріпленими в нормах права.

- досягнення гр-нином певного віку (з 16 років виникає обов'язок отримати паспорт);

- перебування в певному місці (перебування у громадських місцях зобов'язує не порушувати громадський порядок);

- заняття певною діяльністю (гр-ни, що керують автомобілем, мають дотримуватися правил дорожнього руху);

- наявність у гр-н деяких об'єктів особистої власності (наявність автомобіля, вогнепальної, газової зброї спричиняє обов'язок щодо їх реєстрації чи нереєстрації);

- укладання і наступне виконання гр-нином гр-нсько-правових угод (укладання гр-нином з транспортною організацією угоди про перевезення спричиняє виникнення у останнього обов'язків щодо дотримання протипожежних, санітарних та інших правил, що діють на транспорті);

- користування об'єктами держ., кооперативної, суспільної власності (користування лісами, водними ресурсами тощо породжує адмін.-правовий обов'язок дотримуватися встановленого режиму користування ними).

11. Звернення гр-н, їх види.

ЗУ " Про звернення гр-н" регулює питання практичної реалізації гр-нами України наданого їм КУ права:

1) вносити в органи держ. влади, об´єднання гр-н відповідно до їх статусу пропозиції про поліпшення їх діяльності;

2) викривати недоліки в роботі;

3) оскаржувати дії посадових осіб держ. і громадських органів.

Закон забезпечує гр-нам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів держ. влади й місцевого самоврядування, установ, організацій незалежно від форм власності, підприємств для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Гр-ни України мають право звернутися до органів держ. влади, місцевого самоврядування, об´єднань гр-н, установ, організацій незалежно від форм власності, підприємств, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов´язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і держ. безпеки мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

Під зверненнями гр-н розуміються викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) — звернення гр-н, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів держ. влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулюв. суспільних відносин та умов життя гр-н, вдосконалення правової основи держ. і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держ. і сусп..

Заява (клопотання) — звернення гр-н із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Клопотання — письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга — звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів гр-н, порушення діями (бездіяльністю), рішеннями держ. органів, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, об´єднань гр-н, підприємств, посадових осіб.

До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

1) порушено права і законні інтереси чи свободи гр-нина (групи гр-н);

2) створено перешкоди для здійснення гр-нином його прав і законних інтересів чи свобод;

3) незаконно покладено на гр-нина які-небудь обов´язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.