- •Основи техніки безпеки
- •Досвід зарубіжних країн у реалізації заходів з охорони праці.
- •Задача На підприємстві працює 4000 осіб, з них 2000 – зі шкідливими речовинами і 300 – на роботах з підвищеною небезпекою. Розрахувати чисельний склад служби охорони праці на підприємстві.
- •Висновок:
- •Список літератури
Задача На підприємстві працює 4000 осіб, з них 2000 – зі шкідливими речовинами і 300 – на роботах з підвищеною небезпекою. Розрахувати чисельний склад служби охорони праці на підприємстві.
Узагалі розрахунок чисельності працівників служби охорони праці в залежності від небезпечності та шкідливості виробництва з числом працюючиз понад 500 чоловік здійснюється за формулою : М = 2 + Рср * Кв / Ф,чол. Де : М – чисельний склад служби охорони праці; Рср – середня облікова чисельність на підприємстві; Ф - ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці ( нормативно встановлений 1820 часів) К – коефіцієнт, що враховує шкідливість та небезпечність виробництва, вираховується згідно формули : К = 1 + ( Рв + Ра / Рср ) Де: Рв – чисельність працюючих із шкідливими речовинами; Ра – чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки. Розв’язок: по формулі
К=1+(2000+300/4000)=1,58 М=2+4000*1,58/1820=5,48
Відповідь: Чисельний склад служби охорони праці 5,48
Висновок:
Крім того, показники стану індивідуальної чутливості та рівня специфічної адаптації можуть бути використані під час розслідування профзахворювань на підприємстві, особливо в разі виявлення їх на ранній стадії розвитку або при роботі в умовах допустимих рівнів шкідливих факторів. Це дасть можливість мати об’єктивні дані про підвищену індивідуальну схильність до розвитку профзахворювань, а не лише передбачати її наявність.
Таким чином, наведені дані про наукове обґрунтування та значну ефективність професійного добору працівників під час приймання на роботу та періодичного професійного огляду в процесі роботи з застосуванням розроблених способів, а також багатоплановість можливого використання результатів тестування в діагностиці, аналізі та розслідуванні випадків профзахворювань і травмування, розробці та здійсненні першочергових профілактичних заходів свідчать про необхідність прискорення розробки та широкого впровадження системи професійного добору працівників.
Тому, на нашу думку, необхідно прийняти комплексну програму, яка б передбачала такі пункти:
Збільшення фінансування програм пов’язаних із забезпеченням охорони праці в країні.
Удосконалення та спрощення нормативних документів, що регулюють відносини у сфері безпеки та гігієни праці на робочому місці.
Поліпшення інформування, навчання та співробітництва через систему освіти;
Удосконалення системи запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;
Ідентифікацію та оцінювання нових професійних ризиків;
Посилити співпрацю діяльності всіх суб’єктів правовідносин у сфері безпеки та гігієни праці.
Зрозуміло, невичерпним резервом для поліпшення роботи у сфері охорони праці є міжнародний досвід в практичній, нормативній і правовій діяльності. У той же час зарубіжний досвід привабливий і цінний не лише ретельною опрацьованістю спеціальних питань охорони праці. На не меншу увагу заслуговує оголошена в країнах Заходу прихильність пріоритетам, що стосуються перш за все інтересів людини в праці.
Безумовно, безпека на ринку праці заслуговує на пріоритет перед останніми чинниками соціально-економічної безпеки. Хоча в умовах сучасного суспільства більшість людей вимушена більше уваги приділяти питанням працевлаштування і заробітної плати, а не проблемам поліпшення охорони праці. Для подолання цих негативних тенденцій необхідно апелювати і до державних інститутів, і до соціальних партнерів, метою ефективної політики яких в цій області повинно стати створення системи по вдосконаленню умов праці і виробничої сфери. Адекватне розуміння суті суспільних процесів на початку нашого століття робить ефективну охорону праці необхідною складовою політики будь-якої цивілізованої країни.