Радіолокаційний пост великої продуктивності (РЛП ВП)
РЛП ВП здійснює:
-автоматизований збір і обробку інформації про повітряну обстановку від спряжених РЛС і РЛП;
-передачу узагальнених даних про повітряні цілі в АСУ авіації “Еталон” і АСУ ППО “Поляна”.
Задачі РЛП ВП:
-збір, обробка і відображення радіолокаційної інформації;
-оцінка повітряної обстановки, стану і положення підлеглих засобів;
-видача узагальнених даних про повітряну обстановку в АСУ;
-управління розпізнаванням;
-управління роботою РЛП МП і режимами РЛС;
-прийом команд і сигналів оповіщення;
-видача донесень про стан і діяльність поста.
07/07/19 |
11 |
Центр обробки радіолокаційної інформації (ЦОРІ)
ЦОРІ здійснює:
автоматичний збір, обробку, збереження, документування і видачу інформації.
Задачі ЦОРІ:
-отримання обробка, зберігання і видача інформації про повітряну обстановку;
-передача і прийом сигналів оповіщення, розпоряджень, команд, сигналів;
-призначення смуг і секторів відповідальності радіолокаційним постам;
-контроль боєготовності і бойової діяльності РЛП;
-управління джерелами радіолокаційної інформації по виявленню і розпізнаванню окремих цілей;
-управління роботою РЛП в умовах РЕБ.
07/07/19 |
12 |
Етапи бойового застосування комплексів
1.Підготовка до бойових дій:
-аналіз повітряної обстановки;
-розподіл цілей;
-попередні штурманські розрахунки;
-розрахунки по наведенню винищувачів.
2.Під׳йом винищувачів:
-зльот і збір груп;
-вихід у пункт початку наведення.
4.Наведення винищувачів:
-входження в зв’язок з ПН;
-видача інформації про параметри польоту і ціль;
-виявлення і ототожнення (ідентифікація) цілі;
-оцінка повітряної обстановки і прийняття рішення на атаку.
5.Самонаведення винищувачів і атака цілей:
-вихід в точку початку атаки;
-взяття цілі на супроводження;
-прицілювання і підготовка зброї;
-пуск ракет, підсвітлювання, радіокорекція.
6. |
Вихід з атаки. |
|
7. |
Повернення на аеродром базування або на інший аеродром. |
13 |
|
07/07/19 |
2. Наведення винищувачів на ціль
Методи наведення винищувачів
VЦ |
УТ |
q |
٭ |
D φ
VВ
VЦ
D
У٭Т
ωВЦ
VВ ωВ
1. Перехоплення
Для перехоплення неманевруючої цілі винищувач наводиться в упереджену точку
(УТ) методом паралельного зближення:
V |
|
|
|
Ц |
|
|
||
arcsin V |
sinq |
|
В |
|
|
Для перехоплення маневруючої цілі винищувач наводиться в упереджену точку
(УТ) методом пропорційного зближення:
В k ВЦ
Вобох випадках забезпечується
виведення винищувача в положення, з якого він може виявити ціль бортовими засобами.
Цілевказання полегшує пошук і виявлення цілі.
07/07/19 |
14 |
2. Маневр
t2 |
t2 |
|
|
t1 |
|
|
|
|
|
|
• РТ |
t1
•
Метод наведення “маневр” полягає в тому, що винищувач виводиться в розрахункову точку (РТ). Положення РТ визначається
так, щоб після виконання маневру (розвороту в сторону цілі) винищувач опинився в її задній напівсфері в положенні можливого виявлення цілі бортовими засобами.
07/07/19 |
15 |
t5 |
3. Погоня |
|
|
|
t4 |
|
|
|
|
|
t3 |
t2 |
|
|
|
|
|
||
t5 |
|
|
t1 |
|
|
t4 |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
t3 |
|
|
|
t2 |
|
|
|
t1 |
|
|
|
|
• |
|
|
|
|
Метод наведення “погоня” полягає в тому, що винищувач наводиться так, щоб весь час його ось була орієнтована на ціль. При
будь-якому початковому взаємному положення винищувача і цілі в кінці наведення винищувач опиняється у задній напівсфері цілі (ракурс цілі 0/4) в положенні можливого виявлення цілі бортовими засобами.
07/07/19 |
16 |
Особливості наведення
Наведення винищувачів на ціль здійснюється у горизонтальній площині з польотом до цілі на постійній опорній висоті.
Умови перехоплення цілі |
Опорна висота |
||
Діапазон висот цілі |
Напівсфера атаки цілі |
||
|
|||
Великі |
ПНС, ЗНС |
5 …10 км |
|
Середні |
ПНС, ЗНС |
5 …10 км |
|
Малі |
ПНС, ЗНС |
1.5 … 2 км |
|
Рішення задачі наведення в автоматизованому режимі здійснюється:
-при командному наведенні (КН) – на землі (кораблі) з передачею на борт команд наведення, цілевказання та разових,
-при бортовому наведенні (БН) – на борту винищувача по координатній підтримці (поточних координатах винищувача і цілі) з
землі (корабля).
07/07/19 |
17 |
|
Типові профілі польоту при перехопленні повітряних цілей |
|||
Н, км |
- місце враження цілі |
|
|
|
20 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
3 |
|
|
4 |
5 |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
10 |
|
|
|
|
|
7 |
|
6 |
|
0 |
|
|
|
L, км |
1, 2 - атака цілей в ПНС і ЗНС при ближньому варіанті перехоплення на малих висотах і в стратосфері.
3, 4 - атака цілей в ПНС і ЗНС при дальньому варіанті перехоплення в
стратосфері.
5, 6 - атака цілей в ПНС і ЗНС на великих, середніх і малих висотах при дальньому перехопленні.
7 - атака цілей в ПНС і ЗНС при обмеженій дальності виявлення.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ. ВИХІД НА ВЫСОТУ ПОЛЬОТУ ЦІЛІ |
ЗАБОРОНЕНО |
07/07/19 |
18 |
Управління літаком при наведенні
Способи відпрацювання команд наведення (пілотування літака):
-автоматичний – команди управління літаком безпосередньо видаються і відпрацьовуються в САУ,
екіпаж тільки контролює їх відпрацювання по відміткам на ІЛС – рухома директорна відмітка (кільце малого діаметру) повинна співпадати з нерухомим перехрестям;
-директорний (напівавтоматичний) – команди управління літаком видаються і обробляються в САУ, пілоту у вигляді
відхилення директорної відмітки (кільця) відносно
нерухомого перехрестя через СЄІ на ІЛС видається інформація про напрямок і величину відхилення ручки управління літаком (δГ, δВ) від потрібного положення –
команда відпрацьовується пілотом до співпадіння
директорної відмітки з перехрестям для усунення помилок пілотування вручну;
- ручний – пілоту через СЄІ на ІЛС видається інформація про відхилення по курсу Δψ і висоті ΔН (кільце великого
діаметру) від потрібної траєкторії наведення, помилку пілотування пілот усуває вручну.
δГ
δВ
Δψ
ΔН
07/07/19 |
19 |
При наведенні на ІЛС відображаються:
•команди наведення – задані швидкість (1100 км/г) та висота (15800 м) польоту, дальність цілі (стрілка 
і шкала дальності), відхилення від траєкторії наведення (положення кільця відносно перехрестя);
•інформація про фактичні параметри польоту – швидкість (960
км/г) та висота (10500 м), магнітний курс (положення рухомої шкали відносно нерухомого індексу) і просторове положення літака – крен (поворотом рухомого індексу літака відносно нерухомого перехрестя), тангаж (положенням рухомої лінії тангажа відносно шкали);
•інформація про повітряну обстановку, отримана від бортової РЛС
– відмітки спостерігаємих цілей (горизонтальні лінії ) в координатах азимут-дальність;
•разові команди (наприклад ППС – передняя полусфера, Ф – форсаж, В – вертикаль).
07/07/19 |
20 |