Визначення проектних відміток

Місце проектних відміток на площині	Значення проектних відміток, м.
ПК0	98.9
ПК0+40	98.9 + 0,05 × 40 = 100.9
ПК0+42	100.9 + 0,05 × 2 = 101.0
ПК0+94	101.0 – 0,05 × 52 = 98.4
ПК1 і ПК1+10	98.4
ПК1+60	98.4 + 0,05 × 50 = 100.9
ПК2	100.9 + 0,05 × 40 = 102.9
ПК2+30	102.9 + 0,05 × 30 = 104.4
Закінчення табл. 3
Місце проектних відміток на площині	Значення проектних відміток, м.
ПК2+42	104.4 – 0,02 × 12 = 104.2
ПК2+50	104.2 – 0,05 × 8 = 103.8
ПК3	103.8 – 0,05 × 50 = 101.3
ПК3+3	101.3 – 0,05 × 3 = 101.15

Наступні проектні відмітки в місцях перегину проектної лінії не визначаються, тому що проектна лінія “обгортає” фактичну лінію і проектні відмітки дорівнюють фактичним відміткам.

Рис. 9. Спрощений поздовжній профіль ділянки проектованої дороги

В графі 2 проектні відмітки записуються вертикально червоним кольором.

3.8. Визначення робочих відміток та їх нанесення на спрощений поздовжній профіль

Робоча відмітка визначається різницею між проектною і фактичною відмітками в точці, що розглядається, і в залежності від свого знаку відповідає висоті насипу (зі знаком “плюс”) чи глибині виїмки (зі знаком “мінус”):

, (3)

де h_р, Н_пр, Н_ф – відповідно робоча, проектна, фактична відмітки.

Для обчислення усіх необхідних робочих відміток на спрощеному поздовжньому профілі поки що відсутні фактичні відмітки в точках ПК0+42; ПК0+94; ПК1+10; ПК3+3 і їх необхідно визначити, додаткові фактичні відмітки. Порядок їх визначення аналогічний визначенню проектних відміток з використанням формули (2), але замість значень ухилу проектної лінії слід використовувати ухил поверхні землі (чорної лінії).

Підрахунок числових значень додаткових фактичних (чорних) відміток наведений в табл. 4.

Таблиця 4

Визначення додаткових фактичних (чорних) відміток

Місце додаткової чорної відмітки на профілі	Значення фактичної (чорної) відмітки, м
ПК0+42	102.0 – 0,08 × 2 = 101.8
ПК0+94	101.8 – 0,08 × 52 = 97.6
ПК1+10	97.2 + 0,05 × 10 = 97.7
ПК3+3	101.0 + 0,05 × 3 = 101.15

Після визначення усіх проектних і фактичних відміток визначають робочі відмітки. Підрахунок числових значень робочих відміток наведений у табл. 5.

Таблиця 5

Визначення робочих відміток

Місце робочої відмітки на профілі	Значення робочої відмітки, м
ПК0	98.9 – 98.0 = 0.9
ПК0+40	100.9 – 102 = -1.1
ПК0+42	101.0 – 101.8 = -0.8
ПК0+94	98.4 – 97.6 = 0.8
ПК1	98.4 – 97.2 = 1.2
ПК1+10	98.4 – 97.7 = 0.7
ПК1+60	101.9 – 100 = 0.9
ПК2	102.9 – 105.0 = -2.1
ПК2+50	103.8 – 104.0 = -0.2
ПК3	101.3 – 101.0 = 0.3

Робоча відмітка на спрощеному поздовжньому профілі записується червоним кольором, додатна робоча відмітка (висота насипу) – над проектною лінією, від’ємна (глибина виїмки) – під проектною лінією, без від’ємного знаку.

3.9. Підрахунок обсягів земляних робіт

Обсяг земляних робіт для проектованої ділянки військової дороги розраховують як суму обсягів насипів і виїмок між суміжними пікетами чи між пікетом і точкою перетину проектної і фактичною ліній (нульовою точкою).

Обсяг земляних робіт між суміжними пікетами (рис. 10) підраховується за формулою:

, (4)

де F₁, F₂ – площі поперечного перерізу земляного полотна на суміжних пікетах, м²; L – відстань між суміжними пікетами, м.

Рис. 10. Схема визначення обсягу земляних робіт в насипу

Площа поперечного перерізу земляного полотна обчислюється в залежності від його профілю.

Для насипів розрахункова схема визначення площі поперечного перерізу земляного полотна наведена на рис. 11.

Рис. 11. Схема визначення площі поперечного перерізу земляного полотна у насипу

На рис. 11 видно, що площа поперечного перерізу земляного полотна АВСDЕ дорівнює сумі площ чотирьох геометричних фігур: прямокутника, двох укісних трикутників і стічного трикутника.

Площа прямокутника MBDN дорівнює

, (5)

де В – ширина дорожнього полотна, м; h_р – робоча відмітка (висота насипу), м.

Площа укісного трикутника AMB (чи DNE) дорівнює

, (6)

де n – коефіцієнт крутизни укосу насипу (при мn = 3, при h > 1.0 м n = 1,5).

Площа стічного трикутника BCD дорівнює

, (7)

де i₁ = 2÷3% – поперечний ухил дорожнього полотна.

Таким чином, у загальному вигляді формулу для визначення площі поперечного перерізу земляного полотна у насипу можна записати:

. (8)

Для виїмок розрахункова схема визначення площі поперечного перерізу земляного полотна наведена на рис. 12.

Рис. 12. Схема визначення площі поперечного перерізу земляного полотна у виїмці

Виїмку роблять за необхідності дотримання максимально допустимих поздовжніх ухилів дороги.

На рис. 12 видно, що площа поперечного перерізу земляного полотна ACDOEMN дорівнює сумі площ геометричних фігур: прямокутника, двох укісних трикутників і двох кюветів за виключенням площі стічного трикутника.

Площа прямокутника BLFK дорівнює

, (9)

де В₁ – ширина земляного полотна, м; h_р – робоча відмітка (глибина виїмки), м.

Площа укісного трикутника ALB (чи KFN) дорівнює

, (10)

де m – коефіцієнт крутизни укосів виїмки приймають в залежності від виду ґрунту: глинисті, суглинисті, супіщані – від 1,5 до 1,0; щебенисті, гравійні – від 1,0 до 0,5; скельні – від 0,5 до 0,2.

Площу поперечного перерізу кювету BCD, згідно з розрахунковою схемою, наведеною на рис. 13, (чи MKE, рис. 12) визначають за формулою

, (11)

де h_к – глибина кювету, яку приймають не більше 0,5 м (поздовжній ухил кювету має бути не менше 0,5%).

Рис. 13. Схема визначення площі поперечного перерізу кювету

Площу стічного трикутника ODE визначають за формулою (7).

З урахуванням виразів (7), (9), (10) та (11) у загальному вигляді формулу для визначення площі поперечного перерізу земляного полотна у виїмці можна записати:

. (12)

Перш ніж приступити до обчислення обсягу земляних робіт, необхідно поздовжній профіль дороги (див. рис. 9) умовно розбити на ділянки (дорога проходить в насипу, виїмці, в нульових відмітках), для яких визначається обсяг. Для прикладу спрощеного поздовжнього профілю дороги, що розглядається, такими ділянками є:

1. ПК0→ПК0+18; 9. ПК1+60→ПК1+74;

2. ПК0+18→ПК0+40; 10. ПК1+74→ПК2+30;

3. ПК0+40→ПК0+42; 11. ПК2+30→ПК2+42

4. ПК0+42→ПК0+68; 12. ПК2+42→ПК2+74;

5. ПК0+68→ПК0+94; 13. ПК2+74→ПК3+3;

6. ПК0+94→ПК1; 14. ПК3+3→ПК3+10;

7. ПК1→ПК1+10; 15. ПК3+10→ПК4.

8. ПК1+10→ПК1+60;

Розглянемо послідовність обчислення обсягів земляних робіт стосовно нашого прикладу.

Ділянка № 1 ПК0→ПК0+18.

Згідно з формулою (4), обсяг земляних робіт на ділянці дорівнює:

;

;

; ;

.

Ділянка № 2 ПК0+18→ПК0+40.

;

;

L₂ = 22 м;

.

Ділянка № 3 ПК0+40→ПК0+42.

;

L₃ = 2 м;

.

Ділянка № 4 ПК0+42→ПК0+68.

; L₄ = 26 м;

.

Ділянка № 5 ПК0+68→ПК0+94.

;

L₅ = 26 м;

.

Ділянка № 6 ПК0+94→ПК1.

;

L₆ = 6 м;

.

Ділянка № 7 ПК1→ПК1+10.

;

L₇ = 10 м;

.

Ділянка № 8 ПК1+10→ПК1+60.

;

L₈ = 50 м;

.

Ділянка № 9 ПК1+60→ПК1+74.

; L₉ = 14 м;

.

Для зменшення кількості обчислень і записів обсяг земляних робіт підрахуємо одразу на всю ділянку № 10 ПК1+74→ПК2+30 (ПК1+74→ПК2 і ПК2→ПК2+30), визначаючи спільну площу на ПК2.

;

; L₁₀ = 56 м;

.

Ділянка № 11 ПК2+30→ПК2+42.

; L₁₁ = 12 м;

.

Для зменшення кількості обчислень і записів обсяг земляних робіт підрахуємо одразу на всю ділянку № 12 ПК2+42→ПК2+74 (ПК2+42→ПК2+50 і ПК2+50→ПК2+74), визначаючи спільну площу на ПК2+50.

;

; L₁₂ = 32 м;

.

Ділянка № 13 ПК2+74→ПК3+3.

;

L₁₃ = 29 м;

.

Ділянка № 14 ПК3+3→ПК3+10.

; L₁₄ = 7 м;

.

Ділянка № 15 ПК3+10→ПК4.

; L₁₅ = 90 м;

.

Результати обчислень заносять у відомість земляних робіт (табл. 6).

Таблиця 6