- •Відповіді на питання дкр соціологія
- •1.Поняття, об’єкт, предмет, методи соціології
- •2.Структура та функції соціології як науки та навчальної дисципліни
- •3.Міфи, епос та стародавня наука як джерела розвитку соціології
- •4.Концепція суспільства за Арістотелем
- •5.Вчення про суспільство в Середньовіччі. Блаженний Августин та Фома Аквінський
- •6.Вчення про суспільство у часи Ренесансу. Н.Макіавеллі
- •7.Загальна характеристика уявлень про суспільство в Новий час. Концепція ш.-л.Монтеск’є
- •8.Договірні концепції походження держави та суспільства т.Гоббса та Дж.Локка
- •9.Розвиток та початок впровадження методів точних наук та емпіричних досліджень розвитку суспільства у XVIII ст.: ж.Кондорсе, й.-п.Зюссмільх, а.Сміт
- •10.Поняття позитивізму та натуралізму. Загальна характеристика позитивістського підходу в соціології
- •11.Соціологічне вчення о.Конта
- •12.Рушійні сили та тенденції суспільного розвитку, підсистеми суспільства та типи суспільств за г.Спенсером
- •13.Соціологічне вчення к.Маркса та ф.Енгельса
- •14.Соціологічна концепція г.Зіммеля
- •Суспільство
- •15.Соціологічна концепція ф.Тьонніса
- •16.Соціологічна концепція е.Дюркгейма
- •17.Соціологічна концепція м.Вебера
- •18.Соціологічна концепція м.Драгоманова
- •19.Соціологічна концепція м.Грушевського
- •20.Проблеми розвитку соціології як науки та навчальної дисципліни в Україні у хх – на початку ххі ст.
- •21.Загальні тенденції та основні напрямки розвитку сучасної соціології
- •22.Структурний функціоналізм: загальна характеристика, концепції т.Парсонса та р.Мертона
- •23.Конфліктологічна соціологія. Концепції л.Козера та р.Дарендорфа
- •24.Символічний інтеракціонізм. Концепції Дж.Г.Міда та г.Блумера
- •Суспільство
- •Символічна взаємодія
- •Індивіди
- •Суспільство
- •Індивід→ Символічна взаємодія ←Колектив
- •25.Феноменологічна соціологія. А.Шюц
- •Суспільство
- •Інші → Духовна взаємодія ← Інші
- •Індивід
- •26.Соціологічна концепція п.Сорокіна
- •Культура
- •Суспільство Суспільство Суспільство
- •Група Група Група Група Група Група
- •Особа Особа Особа Особа Особа Особа Особа
- •27.Поняття суспільства та соціальної системи
- •28.Поняття соціальної структури суспільства та значення соціальних груп у ній
- •29.Поняття та різновиди соціальної стратифікації
- •30.Поняття та різновиди соціальної мобільності
- •31.Поняття «людина», «індивід», особистість та їх співвідношення у соціології
- •Співвідношення вищезазначених категорій у соціології:
- •32.Поняття сім’ї в соціології. Сім’я як соціальна група
9.Розвиток та початок впровадження методів точних наук та емпіричних досліджень розвитку суспільства у XVIII ст.: ж.Кондорсе, й.-п.Зюссмільх, а.Сміт
Новий час – доба активного розвитку точних та природничих наук. Зростає і віра в можливість людини пояснити різні природні та суспільні явища через їх застосування. Застосування підходів цих наук у дослідження процесів, що відбуваються в суспільстві, пропонували Ж.Кондорсе та Й.-П.Зюссмільх.
Ж.Кондорсе (1743-1794), «Ескіз історичної картини прогресу людського розуму» (1794): основою історичного прогресу є розум як духовний рівень суспільства певної епохи. Рівень знань, здібностей, притаманних історичній епосі. Не визнавав чільної ролі особистості в соціально-історичному процесі. Прихильник впровадження математичних методів в суспільних науках для аналізу суспільно-політичних процесів (голосування тощо).
Й.П.Зюссмільх (1707-1769). Німецький військовий священик та вчений-демограф. Розвивав статистичні методи дослідження суспільства. Фіксував співвідношення народжених немовлят чоловічої та жіночої статі, чоловіків та жінок шлюбного віку, статистику смертності (як з природних причин, так і через вбивства та самогубства).
А.Сміт (1723-1790). («Про природу та причини багатства народів»). Засновник класичної політекономії. Вважав, що в економічній сфері відбувається природна саморегуляція, а егоїстичні інтереси учасників ринку максимізують вигоди кожного з них. Відповідно до цього, держава не має втручатися в економічні процеси, а лиш стягувати податки та на рівні законів забезпечувати чесну конкуренцію, охороняти приватну власність та боротися із зловживаннями. Вважав, що вартість товару твориться працею виробника.
10.Поняття позитивізму та натуралізму. Загальна характеристика позитивістського підходу в соціології
Позитивізм – напрям філософії, згідно з яким позитивне знання може бути отримане як результат суто наукового пізнання (природничо-науковий метод). Позитивне знання — це знання, засноване не на умоглядності, а на спостереженнях, експериментах та доказовості. Натуралізм — це погляд на світ, відповідно до якого природа виступає як єдиний універсальний принцип пояснення всього наявного на землі. З цієї точки зору, закони природи пояснюють функціонування суспільства, норм поведінки, моралі індивіда та суспільства загалом. Загальні риси позитивістсько-натуралістичного напрямку в соціології:
Онтологічний натуралізм: соціокультурні і природні явища якісно однорідні, пізнати закони розвитку суспільства можливо, пізнаючи закони природи.
Методологічний натуралізм: соціологічне знання має базуватися за моделлю фізичних наук.
Феноменалізм: перебільшення ролі досвіду і чуттєвих даних на противагу умоглядності соціальної філософії.
Ціннісна нейтральність: утримання соціолога від ціннісних суджень щодо досліджуваних явищ, процесів, результатів.
Інструментальний характер наукового знання та соціальна інженерія.